- •7.000008 «Енергетичний менеджмент»
- •7.000008 «Енергетичний менеджмент»
- •Технічні засоби систем аскуе
- •4.3 Електромагнітний витратомір «взлет эм (эксперт-XXX)» 93
- •Тема 5. Теплолічильники
- •Тема 6.Промислові контролери в системах аскуе
- •Тема 7.Програмне забезпечення верхнього рівня в системах аскуе
- •Тема 1. Загальні відомості щодо систем аскуе
- •1. Цілі та задачі створення аскуе
- •2. Структурні особливості асКуЕ
- •3. Відомості щодо систем енергоспоживання промислових підприємств
- •3.1. Системи електрозабезпечення
- •3.2. Системи водозабезпечення
- •3.3. Системи Теплозабезпечення
- •3.4. Системи повітрязабезпечення
- •4. Контрольні питання
- •Тема 2. Канали зв’язку в промислових системах керування енергоспоживанням
- •1. Основні поняття
- •2. Дротові лінії зв’язку
- •3. Частотні лінії зв’язку
- •4. Оптоволоконні лінії зв’язку
- •5. Організація каналів збору інформації з датчиків
- •6. Перешкоди та перешкодостійкість
- •7. Контрольні питання
- •Технічні засоби систем аскуе
- •Тема 3. Засоби вимірювання електроенергії
- •1. Лічильник Евроальфа (а 1600)
- •2. Лічильник альфа (а 1700)
- •3. Лічильник альфа (а 1800)
- •4. Лічильник електроенергії сет-4тм
- •5. Лічильник електроенергії ems
- •6. Контрольні запитання
- •Тема 4. Витратоміри
- •4.3 Електромагнітний витратомір «взлет эм (эксперт-XXX)»;
- •1. Тахометричні (турбінні) витратоміри
- •2. Вихровий витратомір vfm 3100
- •3. Ультразвукові витратоміри
- •3.1. Ультразвуковий витратомір «гИперФлоу – ус»
- •3.2. Портативний Ультразвуковий витратомір акрон-01
- •4. Електромагнітні витратоміри
- •4.1. Електромагнітний витратомір «Siemens Sitrans f m mag 5100 w (витратомір magflo)»
- •4.2. Електромагнітний витратомір «взлет эр (эрсв-4х0л, -5х0л)»
- •Відмітні особливості:
- •4.3. Електромагнітний витратомір «взлет эм (Эксперт-XXX)»
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Теплолічильники
- •1. Основні критерії вибору теплолічильника
- •2. Теплолічильник на базі крильчастого (турбіного) витратоміра, «Supercal» aquaterm
- •3. Теплолічильник на базі ультразвукового витратоміра, «Sempal» свту-10м
- •4. Теплолічильник на базі електромагнітного витратоміра, тем-104к
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Промислові контролери в системах аскуе
- •1. Мікроконтролери фірми «Аdvantech»
- •Мікроконтролери корпорації Schneider Electric
- •Контроллери фірми Siemens
- •4. Засоби систем контролю на базі персональних комп’ютерів
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Програмне забезпечення верхнього рівня в системах аскуе
- •1. Особливості верхнього рівня аскуе
- •2. Огляд світового ринку аскуе
- •3. ПриКлад реалізації аскуе електроенергії
- •4. Тенденції розвитку аскуе
- •Контрольні питання
- •Лабораторний практикум
- •Лабораторна робота №1
- •1. Створення вузлів арм
- •2. Створення графічного екрану
- •2.1. Створення статичного тексту
- •2.2 Створення динамічного тексту та аргументу
- •2.3 Створення стрілочного приладу, прив’язка до аргументу
- •3. Автопобудова каналу
- •4. Створення генератору та прив’язка його до каналу
- •5. Добавлення функції керування
- •Прив’язка аргументу екрана до каналу
- •Застосування ге Тренд
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №2
- •1. Доопрацювання графічного інтерфейсу
- •2. Створення програми на мові Техно st
- •3. Прив’язка аргументів програми
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №3
- •1. Створення fbd програми
- •2. Відладка розробленої fbd програми
- •3. Зв'язок проекту по протоколу dde з додатком Excel
- •Розробка графічного екрану завданя параметрів пдд регулятора
- •3. Розробка графічного екрану ділянки схову
- •4. Розробка графічного екрану ділянки дозування
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №5
- •1. Розробка програм
- •2. Створення вузлів проекту та бази каналів
- •3. Створення архіву та звіту тривог
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №6
- •1. Підключення plc контролера до арм
- •2. Створення бази каналів pc-baced контролера
- •3. Конфігурація інформаційних потоків між вузлами
- •Лабораторна робота №7
- •1. Налаштування фіксації події для дискретних каналів проекту
- •2. Обробка даних локального архіву
- •Контрольні питання:
- •3. Забезпечення безпеки проекту аскуе
- •4. Налаштування генератору звітів
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №8
- •1. Модифікація проекту
- •2. Розробка програм імітаторів, вбудовування їх до проекту
- •3. Відладка та запуск проекту аскуе
- •Контрольні питання:
- •Тестові завдання до модульного контролю №1
- •Тестові завдання до модульного контролю №2
- •Оцінка знань за кредитно-модульною системою: всього 100 балів:
- •1 Модуль – 50 балів:
- •2 Модуль – 50 балів:
6. Перешкоди та перешкодостійкість
При передачі інформації по каналах зв'язку повинні забезпечуватися наступні показники:
- достовірність, тобто отримання найменших спотворень із-за наявності перешкод;
- ефективність, тобто якнайкраще використання апаратури і лінії зв'язку;
- економічність, тобто отримання найменших витрат засобів, при передачі інформації необхідної якості.
Достовірність визначається ступенем відповідності прийнятій і переданій інформації. Оцінкою достовірності служить вірогідність правильного прийому, рівна відношенню числа правильно прийнятих символів повідомлення (знаків, цифр, елементів) до загального числа переданих символів при достатньо великому числі переданих повідомлень. Як правило, таке відношення підраховують за певний проміжок часу. Іноді користуються поняттям втрати достовірності, яку оцінюють частковістю помилок, тобто Hош = Nош/nобщ, де Nош - число неправильно прийнятих символів повідомлення; Nобщ - загальне число переданих символів.
Невідповідність між прийнятою і переданою інформацією може мати місце із-за недосконалості методів і їх технічної реалізації при перетворенні, передачі і прийомі сигналів (повідомлень), а також із-за недостатньої перешкодостійкості сигналів. Ці причини приводять до лінійних (амплітудно-частотним, фазовим), нелінійних (коли в апаратурі зв'язку мають місце нелінійні опори) і випадкових спотворень.
Лінійні спотворення підрозділяють на:
- частотні (амплітудно-частотні), такі, що викликаються нерівномірним відтворенням амплітуд окремих гармонійних складових сигналу при його проходженні через електричну мережу із-за наявності в останній зосереджених і розподілених реактивностей, загальний опір яких залежить від частоти;
- фазові, такі, що викликаються неоднаковим відносним зміщенням в часі окремих гармонійних складових сигналу при його проходженні через електричний ланцюг із-за кінцевої швидкості розповсюдження енергії по лінії передачі, а також нерівномірного загасання складових спектру сигналу.
Нелінійні спотворення супроводжуються появою в спектрі сигналу нових гармонійних складових.
Випадкові спотворення визначаються перешкодами в каналі і апаратурі зв'язку. Перешкоди можуть викликати придушення сигналу або створити помилковий сигнал.
Під перешкодами мають на увазі різні електричні обурення, що накладаються на електричний сигнал, спотворюють його і що утрудняють його прийом. По своїх характеристиках перешкоди можуть бути найрізноманітнішими.
Імпульсні перешкоди (рисунок 2.7) є послідовністю імпульсів довільної форми з випадковими амплітудами, тривалістю і моментами виникнення. Проміжки часу між окремими імпульсами достатньо великі, так що перехідний процес в системі передачі інформації, викликаний виникненням чергового імпульсу, затухає ще до моменту появи наступної імпульсної перешкоди.
Рисунок 2.7 – Характер адитивних перешкод:
а — імпульсні; б — флуктуаційні; е —гармонічні
Флуктуаційні перешкоди носять теж випадковий характер, але на відміну від імпульсних перешкод мають вид безперервного коливання, що хаотично змінюється, накладення один на одного великого числа імпульсів, що утворюється в результаті. Для флуктуаційних перешкод характерна відсутність викидів, що відрізняються від середнього рівня більш ніж в 3-4 рази.
Характер перешкод в значній мірі визначається шириною смуги пропускання системи зв'язку, в якому діють перешкоди, і тривалістю нестаціонарного процесу системи. Залежно від цих параметрів перешкоди, що створюються одним і тим же імпульсним джерелом, можуть бути імпульсними або флуктуаційними.
Здатність системи протистояти негативному впливу перешкод і забезпечувати правильний прийом інформації називається перешкодостійкістю системи.
Підвищення перешкодостійкості є одному з найбільш важливих завдань передачі інформації. Збільшення перешкодостійкості пов'язане з введенням певної надмірності, тобто із збільшенням об'єму сигналу. Якщо ємкість каналу це допускає, можуть бути прийняті наступні заходи, що підвищують надійність передачі [2]:
1) збільшення потужності сигналу, що приводить до додаткового перевищення сигналу над перешкодою і відповідного збільшення об'єму сигналу;
2) застосування перешкодостійкого кодування, яке пов'язане з введенням надмірних символів в код переданого повідомлення. Ці символи дозволяють на приймальній стороні виявити і виправити помилки, в той же час введення додаткових символів збільшує час або частоту передачі символів коди;
3) застосування перешкодостійких методів прийому (фільтрації сигналу, що приймається). Проте воно пов'язане із збільшенням часу прийому і, отже, вимагає збільшення часу передачі.
