- •7.000008 «Енергетичний менеджмент»
- •7.000008 «Енергетичний менеджмент»
- •Технічні засоби систем аскуе
- •4.3 Електромагнітний витратомір «взлет эм (эксперт-XXX)» 93
- •Тема 5. Теплолічильники
- •Тема 6.Промислові контролери в системах аскуе
- •Тема 7.Програмне забезпечення верхнього рівня в системах аскуе
- •Тема 1. Загальні відомості щодо систем аскуе
- •1. Цілі та задачі створення аскуе
- •2. Структурні особливості асКуЕ
- •3. Відомості щодо систем енергоспоживання промислових підприємств
- •3.1. Системи електрозабезпечення
- •3.2. Системи водозабезпечення
- •3.3. Системи Теплозабезпечення
- •3.4. Системи повітрязабезпечення
- •4. Контрольні питання
- •Тема 2. Канали зв’язку в промислових системах керування енергоспоживанням
- •1. Основні поняття
- •2. Дротові лінії зв’язку
- •3. Частотні лінії зв’язку
- •4. Оптоволоконні лінії зв’язку
- •5. Організація каналів збору інформації з датчиків
- •6. Перешкоди та перешкодостійкість
- •7. Контрольні питання
- •Технічні засоби систем аскуе
- •Тема 3. Засоби вимірювання електроенергії
- •1. Лічильник Евроальфа (а 1600)
- •2. Лічильник альфа (а 1700)
- •3. Лічильник альфа (а 1800)
- •4. Лічильник електроенергії сет-4тм
- •5. Лічильник електроенергії ems
- •6. Контрольні запитання
- •Тема 4. Витратоміри
- •4.3 Електромагнітний витратомір «взлет эм (эксперт-XXX)»;
- •1. Тахометричні (турбінні) витратоміри
- •2. Вихровий витратомір vfm 3100
- •3. Ультразвукові витратоміри
- •3.1. Ультразвуковий витратомір «гИперФлоу – ус»
- •3.2. Портативний Ультразвуковий витратомір акрон-01
- •4. Електромагнітні витратоміри
- •4.1. Електромагнітний витратомір «Siemens Sitrans f m mag 5100 w (витратомір magflo)»
- •4.2. Електромагнітний витратомір «взлет эр (эрсв-4х0л, -5х0л)»
- •Відмітні особливості:
- •4.3. Електромагнітний витратомір «взлет эм (Эксперт-XXX)»
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Теплолічильники
- •1. Основні критерії вибору теплолічильника
- •2. Теплолічильник на базі крильчастого (турбіного) витратоміра, «Supercal» aquaterm
- •3. Теплолічильник на базі ультразвукового витратоміра, «Sempal» свту-10м
- •4. Теплолічильник на базі електромагнітного витратоміра, тем-104к
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Промислові контролери в системах аскуе
- •1. Мікроконтролери фірми «Аdvantech»
- •Мікроконтролери корпорації Schneider Electric
- •Контроллери фірми Siemens
- •4. Засоби систем контролю на базі персональних комп’ютерів
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Програмне забезпечення верхнього рівня в системах аскуе
- •1. Особливості верхнього рівня аскуе
- •2. Огляд світового ринку аскуе
- •3. ПриКлад реалізації аскуе електроенергії
- •4. Тенденції розвитку аскуе
- •Контрольні питання
- •Лабораторний практикум
- •Лабораторна робота №1
- •1. Створення вузлів арм
- •2. Створення графічного екрану
- •2.1. Створення статичного тексту
- •2.2 Створення динамічного тексту та аргументу
- •2.3 Створення стрілочного приладу, прив’язка до аргументу
- •3. Автопобудова каналу
- •4. Створення генератору та прив’язка його до каналу
- •5. Добавлення функції керування
- •Прив’язка аргументу екрана до каналу
- •Застосування ге Тренд
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №2
- •1. Доопрацювання графічного інтерфейсу
- •2. Створення програми на мові Техно st
- •3. Прив’язка аргументів програми
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №3
- •1. Створення fbd програми
- •2. Відладка розробленої fbd програми
- •3. Зв'язок проекту по протоколу dde з додатком Excel
- •Розробка графічного екрану завданя параметрів пдд регулятора
- •3. Розробка графічного екрану ділянки схову
- •4. Розробка графічного екрану ділянки дозування
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №5
- •1. Розробка програм
- •2. Створення вузлів проекту та бази каналів
- •3. Створення архіву та звіту тривог
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №6
- •1. Підключення plc контролера до арм
- •2. Створення бази каналів pc-baced контролера
- •3. Конфігурація інформаційних потоків між вузлами
- •Лабораторна робота №7
- •1. Налаштування фіксації події для дискретних каналів проекту
- •2. Обробка даних локального архіву
- •Контрольні питання:
- •3. Забезпечення безпеки проекту аскуе
- •4. Налаштування генератору звітів
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №8
- •1. Модифікація проекту
- •2. Розробка програм імітаторів, вбудовування їх до проекту
- •3. Відладка та запуск проекту аскуе
- •Контрольні питання:
- •Тестові завдання до модульного контролю №1
- •Тестові завдання до модульного контролю №2
- •Оцінка знань за кредитно-модульною системою: всього 100 балів:
- •1 Модуль – 50 балів:
- •2 Модуль – 50 балів:
3.3. Системи Теплозабезпечення
Система теплопостачання промислового підприємства призначена для передачі і розподілу тепла.
Постачання споживачів теплом (парою і гарячою водою) може вироблятися від теплоелектроцентралі (ТЕЦ), а також від місцевих і районних котельних або шляхом безпосереднього використання в теплоприймачах вторинних енергоресурсів (відпрацьованої виробничої пари і ін.). Найбільш раціональним є теплопостачання від ТЕЦ, оскільки при комбінованому енерговиробництві забезпечується мінімальна витрата палива в порівнянні з сумарною витратою палива при роздільному виробництві електричної і теплової енергії. В цьому випадку енергоносії, відпрацьовані в агрегатах ТЕЦ, використовуються потім для покриття теплових навантажень.
Тепло витрачається на підприємстві для виробничих потреб, для опалювання і вентиляції, а також для побутових цілей. На промислових підприємствах розрізняють наступні типи теплових приймачів:
споживаючі тепло для виконання механічної роботи — парові молоти і преси, кувальні машини;
споживаючі тепло для нагріву — підігрівачі поверхневі та змішуючі, випарні і дистиляційні апарати, і т. п.;
опалювальні і вентиляційні — радіатори, калорифери;
побутові теплові — баки гарячої води, душі, ванни, лазні, пральні, мийні і пральні машини, установки гарячого водопостачання;
споживаючі тепло для виробництва холоду.
Основними параметрами теплових приймачів є параметри теплоносія (температура, тиск), що витрачається, і приєднане теплове навантаження, тобто максимальний вжиток тепла. Теплоносіями в системі теплопостачання є пара і гаряча вода.
Мережа теплопостачання включає трубопроводи, мережеву арматуру (засувки, зворотні клапани і ін.) і прилади теплового контролю і автоматики. У нижніх точках і перед відсікаючими засувками на трубопроводах передбачається спускова арматура; якщо як теплоносій використовується пара, встановлюються конденсаційні горщики, якщо гаряча вода — вентилі і засувки.
На кожному підприємстві, що має паровикористовуючі установки, здійснюється збір і повернення конденсату на ТЕЦ. При цьому виробляється хімічний контроль якості конденсату (жорсткість, лужність, солевміст).
Виробничі теплопроводи мають різне призначення і підрозділяються на паропроводи високого, підвищеного, середнього і низького тиску. Останні призначені для збору відпрацьованої пари і подачі його для технологічних потреб, обігріву і вентиляції виробничих приміщень.
Розрізняють два основні способи прокладки теплопроводів: підземний (у прохідних і непрохідних каналах або безпосередньо в землі) і надземний. Підземний спосіб пов'язаний з великим об'ємом земляних робіт, а при ґрунтових водах — із спеціальними заходами щодо боротьби з ними. При надземному способі прокладки об'єм земляних робіт незначний, але з’являється необхідність в спорудженні щогл, стійок, естакад і спеціальних підвісок трубопроводів.
Розрізняють наступні схеми теплозабеспечення: одинарну, подвійну і кільцеву.
Найбільш простою, надійною і економічною в експлуатації для паропроводів низького тиску, конденсатопроводів і трубопроводів води теплофікації є одинарна схема, з одиночними відгалуженнями до споживачів, приведена на рисунку 1.2, а.
Рисунок 1.2 - Схеми теплозабеспечення:
а — одинарна; б — двійна; в — кільцева
Основна перевага такої схеми — повна відсутність вентилів на магістралі і незначна кількість арматури. Недоліком такої схеми є припинення теплопостачання всіх споживачів при пошкодженні магістралі. При заміні фланцевих з'єднань високоякісною зваркою стиків така, схема теплопроводу досить надійна.
На рисунку 1.2,б зображена схема паропроводу з подвійними відгалуженнями до котельних агрегатів і споживачів, яка характеризується значною насиченістю паропроводу арматурою і фасонними частинами, великою протяжністю труб, високою первинною вартістю і експлуатаційними витратами.
Кільцеву схему (рисунок 1.2, в) застосовують для паропроводів, розрахованих на постачання значного числа споживачів. Основним недоліком кільцевої схеми є підвищені діаметри паропроводів на окремих ділянках магістралі, що розраховуються на пропуск пари для всіх споживачів, і необхідність установки вентилів, що розділяють теплопровід на секції.
Перелік параметрів, що необхідно вимірювати системі АСКУЕ в системі теплопостачання наступний:
У частині телекерування і телесигналізації:
- положення підконтрольних об'єктів,
- стан парових та водонагрівних установок,
- стан бойлерів,
аварійне відключення механізмів і агрегатів,
несправності електричної мережі,
відхилення технологічних параметрів від норми.
У частині вимірювання поточного значення параметрів:
температура прямої, зворотної гарячої води, пару та конденсату,
тиск гарячої води в прямому і зворотному трубопроводах,
витрата гарячої води в прямому і зворотному, трубопроводах,
жорсткість конденсату і води.
