- •7.000008 «Енергетичний менеджмент»
- •7.000008 «Енергетичний менеджмент»
- •Технічні засоби систем аскуе
- •4.3 Електромагнітний витратомір «взлет эм (эксперт-XXX)» 93
- •Тема 5. Теплолічильники
- •Тема 6.Промислові контролери в системах аскуе
- •Тема 7.Програмне забезпечення верхнього рівня в системах аскуе
- •Тема 1. Загальні відомості щодо систем аскуе
- •1. Цілі та задачі створення аскуе
- •2. Структурні особливості асКуЕ
- •3. Відомості щодо систем енергоспоживання промислових підприємств
- •3.1. Системи електрозабезпечення
- •3.2. Системи водозабезпечення
- •3.3. Системи Теплозабезпечення
- •3.4. Системи повітрязабезпечення
- •4. Контрольні питання
- •Тема 2. Канали зв’язку в промислових системах керування енергоспоживанням
- •1. Основні поняття
- •2. Дротові лінії зв’язку
- •3. Частотні лінії зв’язку
- •4. Оптоволоконні лінії зв’язку
- •5. Організація каналів збору інформації з датчиків
- •6. Перешкоди та перешкодостійкість
- •7. Контрольні питання
- •Технічні засоби систем аскуе
- •Тема 3. Засоби вимірювання електроенергії
- •1. Лічильник Евроальфа (а 1600)
- •2. Лічильник альфа (а 1700)
- •3. Лічильник альфа (а 1800)
- •4. Лічильник електроенергії сет-4тм
- •5. Лічильник електроенергії ems
- •6. Контрольні запитання
- •Тема 4. Витратоміри
- •4.3 Електромагнітний витратомір «взлет эм (эксперт-XXX)»;
- •1. Тахометричні (турбінні) витратоміри
- •2. Вихровий витратомір vfm 3100
- •3. Ультразвукові витратоміри
- •3.1. Ультразвуковий витратомір «гИперФлоу – ус»
- •3.2. Портативний Ультразвуковий витратомір акрон-01
- •4. Електромагнітні витратоміри
- •4.1. Електромагнітний витратомір «Siemens Sitrans f m mag 5100 w (витратомір magflo)»
- •4.2. Електромагнітний витратомір «взлет эр (эрсв-4х0л, -5х0л)»
- •Відмітні особливості:
- •4.3. Електромагнітний витратомір «взлет эм (Эксперт-XXX)»
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Теплолічильники
- •1. Основні критерії вибору теплолічильника
- •2. Теплолічильник на базі крильчастого (турбіного) витратоміра, «Supercal» aquaterm
- •3. Теплолічильник на базі ультразвукового витратоміра, «Sempal» свту-10м
- •4. Теплолічильник на базі електромагнітного витратоміра, тем-104к
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Промислові контролери в системах аскуе
- •1. Мікроконтролери фірми «Аdvantech»
- •Мікроконтролери корпорації Schneider Electric
- •Контроллери фірми Siemens
- •4. Засоби систем контролю на базі персональних комп’ютерів
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Програмне забезпечення верхнього рівня в системах аскуе
- •1. Особливості верхнього рівня аскуе
- •2. Огляд світового ринку аскуе
- •3. ПриКлад реалізації аскуе електроенергії
- •4. Тенденції розвитку аскуе
- •Контрольні питання
- •Лабораторний практикум
- •Лабораторна робота №1
- •1. Створення вузлів арм
- •2. Створення графічного екрану
- •2.1. Створення статичного тексту
- •2.2 Створення динамічного тексту та аргументу
- •2.3 Створення стрілочного приладу, прив’язка до аргументу
- •3. Автопобудова каналу
- •4. Створення генератору та прив’язка його до каналу
- •5. Добавлення функції керування
- •Прив’язка аргументу екрана до каналу
- •Застосування ге Тренд
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №2
- •1. Доопрацювання графічного інтерфейсу
- •2. Створення програми на мові Техно st
- •3. Прив’язка аргументів програми
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №3
- •1. Створення fbd програми
- •2. Відладка розробленої fbd програми
- •3. Зв'язок проекту по протоколу dde з додатком Excel
- •Розробка графічного екрану завданя параметрів пдд регулятора
- •3. Розробка графічного екрану ділянки схову
- •4. Розробка графічного екрану ділянки дозування
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №5
- •1. Розробка програм
- •2. Створення вузлів проекту та бази каналів
- •3. Створення архіву та звіту тривог
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №6
- •1. Підключення plc контролера до арм
- •2. Створення бази каналів pc-baced контролера
- •3. Конфігурація інформаційних потоків між вузлами
- •Лабораторна робота №7
- •1. Налаштування фіксації події для дискретних каналів проекту
- •2. Обробка даних локального архіву
- •Контрольні питання:
- •3. Забезпечення безпеки проекту аскуе
- •4. Налаштування генератору звітів
- •Контрольні питання:
- •Лабораторна робота №8
- •1. Модифікація проекту
- •2. Розробка програм імітаторів, вбудовування їх до проекту
- •3. Відладка та запуск проекту аскуе
- •Контрольні питання:
- •Тестові завдання до модульного контролю №1
- •Тестові завдання до модульного контролю №2
- •Оцінка знань за кредитно-модульною системою: всього 100 балів:
- •1 Модуль – 50 балів:
- •2 Модуль – 50 балів:
2. Структурні особливості асКуЕ
На структуру системи впливають розміщення об'єкта моніторингу, кількість і тип точок обліку. При цьому під типом точок обліку розуміється тип енергоресурсу, що контролюється, та технічні параметри місця установки.
У загальному випадку в АСКУЕ виділяють три функціональні рівні.
Нижній рівень - сукупність первинних вимірювальних перетворювачів, які здійснюють безперервно або з дозволеним інтервалом усереднення вимірювань параметрів енергообліку по точках обліку.
Параметрами енергообліку являються витрати, потужність, тиск, температура, кількість енергоносія. Точками обліку являються фідери, трубопроводи, ємності.
Середній рівень - пристрої збору та підготовки даних (ПЗПД).
Це спеціалізовані багатофункціональні перетворювачі із вбудованим програмним забезпеченням вузли обліку. Вузли здійснюють у заданому циклі інтервалів усереднення, цілодобовий збір вимірювальних даних від територіально розподілених вимірювальних приладів, накопичення, обробку та передачу даних на верхній рівень.
Верхній рівень - персональний комп'ютер або сервер збору та обробки із спеціалізованим програмним забезпеченням. Здійснює збір інформації від вузлів обліку, підсумкову обробку інформації по точках обліку, по групах точок, підрозділах та об'єктах підприємства, документування та відображення даних обліку у зручному для аналізу та прийняття рішень вигляді.
Загальна схема системи контролю та управління енергетичними ресурсами підприємства наведена на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 – Загальна схема будови системи АСКУЕ.
Для великих або сильно розгалужених підприємств в АСКУЕ можлива наявність четвертого рівня, який вміщує головний сервер збору та обробки даних та автоматизовані робочі місця керівного персоналу підприємства. На цьому рівні здійснюється збір інформації від серверів третього (верхнього) рівня, додаткове структурування інформації по групах обліку, документування та відображення даних обліку у вигляді, зручному для аналізу та прийняття рішень на верхніх керівних рівнях.
Усі рівні АСКУЕ об'єднуються каналами зв'язку. Нижній рівень з'єднується з середнім рівнем вимірювальними каналами, що об'єднують усі вимірювальні засоби від точки обліку до контролера або ПЗПД. Середній та верхній рівні з'єднуються лініями, що охоплюють усі апаратні засоби від вузлів до сервера збору та обробки, а також від сервера системи до АРМ.
АСКУЕ повинні реалізуватися на базі серійно виготовлених технічних засобів та програмного забезпечення. До складу технічних засобів розподіленої АСКУЕ повинні входити:
лічильники споживання енергоресурсів з перетворювачами вимірюваної величини у пропорційні імпульсні сигнали або цифровий код;
пристрої збору та передачі даних (контролери), що забезпечують збір інформації від лічильників та передачу усереднених даних на верхні рівні;
- канали зв'язку з відповідною апаратурою для передачі інформації;
- засоби архівації та обробки інформації;
- засоби відображення та виведення звітів.
Загальні принципи побудови сучасних систем моніторингу включають:
модульність структури апаратних та програмних засобів;
розподіленість збереження та обробки даних між рівнями системи;
- інтеграція елементів інформаційної технології при територіально -
часовій декомпозиції;
- відкритість - здатність до розвитку та нарощуванню системи;
оптимізація структури програмних та апаратних засобів на основі раціонального зменшення їх номенклатури - уніфікація;
пріоритетність в обробці інформації як в окремих операціях, так і
користувачами.
У значній мірі структура та організація функціонування системи обумовлюються масштабом та територіальною розподіленістю об'єктів контролю. Так для широко розподілених систем раціональним варіантом АСКУЕ вважають систему з інтелектуальними датчиками, спроможними зберігати профіль виміряних величин на деякому відрізку часу та з цифровим інтерфейсом. Зв'язок між нижнім та середнім рівнями забезпечується використанням промислових мереж.
На верхньому рівні використовують децентралізовану схему організації зв'язку. При цьому використовують стандартні протоколи зв'язку (Еthernet, ТСР/ІР і т. ін.). Перевагами такої схеми являються підвищена надійність за рахунок структурування та оперативність отримання даних персоналом управління.
Відмінною особливістю систем АСКУЕ невеликих та середніх організацій являється незначна кількість точок обліку. Використання у вузлі обліку в таких системах промислових контролерів з додатковими модулями вводу-виводу дозволяє обмежитися єдиним вузлом обліку для збору інформації та передачі даних на верхній рівень. Верхній рівень в таких системах також простий - рівень керівника. Локальна мережа верхнього рівня може мати просту організацію або взагалі бути відсутньою.
