- •1.5 Дослідження впливу параметрів лінії зв'язку і потужності об'єктів при використанні схеми місцевого керування
- •2.4.2 Використання обчислювальних вузлів для виконання операцій з кодовими комбінаціями
- •2.5 Вказівки щодо виконання роботи
- •2.5.1 Дослідження схеми додавання
- •Xwg1 – генератор кодових слів
- •Xla1 – логічний аналізатор
- •2.5.2 Дослідження схеми множення
- •2.5.3 Дослідження схеми ділення
- •3.4 Короткі відомості з теорії
- •2.7 Контрольні запитання
- •3.5 Опис лабораторної установки
- •3.6 Вказівки щодо виконання лабораторної роботи
- •3.6.1 Дослідження генератора контрольних сигналів
- •3.6.2 Дослідження детектора помилки та завадозахищеності коду Бауера
- •4.4 Короткі відомості з теорії
- •4.4.1 Загальна характеристика циклічних кодів
- •4.4.2 Функціональна схема пристрою кодування
- •4.4.3 Функціональна схема пристрою декодування
- •4.5 Вказівки щодо виконання роботи
- •4.5.1 Розрахунок циклічного коду
- •4.5.2 Дослідження генератора циклічного коду
- •4.5.3 Дослідження декодера та завадозахищеності циклічного коду
- •5.5 Вказівки щодо виконання роботи
- •5.5.1 Дослідження процесів у мультивібраторі
- •Xsc1 – двоканальний осцилограф
- •5.5.2 Дослідження впливу параметрів схеми на вихідний сигнал
- •6.5 Опис моделі системи фазової синхронізації із зовнішньою корекцією
- •6.6 Вказівки щодо виконання роботи
- •6.6.1 Дослідження системи фазової синхронізації в номінальному режимі
- •6.6.2 Дослідження роботи системи фазової синхронізації в режимі відставання
- •6.6.3 Дослідження системи фазової синхронізації в режимі випередження
- •7.4.2 Пропускна спроможність системи з часовим розподілом сигналів
- •7.5 Модель системи з часовим розподілом сигналів
- •7.6 Вказівки щодо виконання роботи
- •7.6.1 Дослідження роботи системи з часовим розподілом сигналів
- •7.6.2 Дослідження пропускної спроможності системи з часовим розподілом сигналів
- •Xfg1 – генератор імпульсів; xsc1– осцилограф;
- •7.8 Контрольні запитання
- •8.4.2 Узгодження характеристик сигналів і каналу при частотному розподілі
- •8.5 Модель системи з частотним розподілом сигналів
- •8.6 Вказівки щодо виконання роботи
- •8.6.1 Дослідження роботи системи з частотним розподілом сигналів
- •8.6.2 Дослідження пропускної спроможності системи з частотним розподілом сигналів
- •8.8 Контрольні запитання
- •Список літератури
3.5 Опис лабораторної установки
Дослідження коду Бауера проводиться за допомогою пакета програм Multisim.
Схема дослідження коду Бауера складається з таких блоків (рисунок 3.3):
– XWG1 – генератор кодових слів;
– Х1 – генератор контрольних сигналів (GKS);
–
– ключі та інвертори, використовувані
для спотворення прийнятого коду;
– Х2 – детектор помилки (DOKB);
– XLA1 – логічний аналізатор.
Генератор кодових слів XWG1 призначений для формування чотирирозрядного інформаційного коду.
Схема
моделі генератора контрольних сигналів
GKS у програмі Multisim наведена на рисунку
3.4. У моделі суматор по модулю 2 виконаний
на мікросхемах "виключаюче АБО"
.
На їх входи через контакти
надходять інформаційні сигнали
.
Для усіх парних сум (
)
на виході мікросхеми
буде присутній сигнал S = 0, а для усіх
непарних сум (
)S
= 1.
За
наявності сигналу S = 1 дозволяється
проходження інформаційних сигналів
через схеми "2І"
,
а на виходах схем "2АБО-НІ"
встановлюється лог. "0". В цьому
випадку на виходах мікросхем "2АБО"
і, відповідно, на виходах
GKS з'являється байт контрольних сигналів,
що збігається з інформаційним:
.
За
наявності сигналу S = 0, навпаки, проходження
інформаційної частини через схеми "2І"
блокується, і на їх виходах формується
лог. "0", а через схеми "2АБО-НІ"
дозволяється. В цьому випадку на виходах
мікросхем "2АБО"
і, відповідно, на виходах
GKS з'являється байт контрольних сигналів
,
інверсний по відношенню до інформаційного:
.
Рисунок 3.4 – Схема моделі генератора контрольних сигналів GKS
Прийнятий
код
може збігатися з переданим або відрізнятись
від нього. Спотворення прийнятого коду
моделюється шляхом інверсії від одного
до шести розрядів
переданого коду Бауера:
Для
введення спотворень використовуються
ключі
і інвертори
(рисунок 3.3). Якщо усі ключі
встановлені у верхнє положення, усі
розряди початкової комбінації
проходять на вхід детектора помилки
DOKB без спотворень. Введення спотворень
у розрядах виконується шляхом перемикання
відповідних ключів
у нижнє положення. В цьому випадку на
входи детектора помилки DOKB будуть
надходити інвертовані сигнали
.
Детектор помилки DOKB виконує перевірку взаємної відповідності (непротиріччя) інформаційної і контрольної частин повідомлення.
Схема
моделі DOKB у програмі Multisim наведена на
рисунку 3.5. У моделі суматор розрядів
прийнятої інформаційної частини коду
виконаний на мікросхемах "виключаюче
АБО"
.
На їх входи через контакти
надходять прийняті інформаційні сигнали
.
Для усіх парних сум (
)
на виході мікросхеми
буде присутній сигнал лог. "0" (S =
0), а для усіх непарних сум (
)
– лог. "1" (S = 1).
Рисунок 3.5 – Схема моделі детектора помилки DOKB
За
наявності сигналу лог. "1"
проходження прийнятих контрольних
сигналів через схеми "2АБО-НІ"
блокується, а через схеми "2І"
дозволяється. В цьому випадку на виходах
мікросхем "2АБО"
утворюється байт прийнятих контрольних
сигналів
.
За наявності сигналу "логічний 0",
навпаки, проходження прийнятих контрольних
сигналів
через схеми "2І"
блокується, і на їх виходах формується
лог. "0", а через схеми "2АБО-НІ"
дозволяється. В цьому випадку на виходах
мікросхем "2АБО"
з'являється байт сигналів
,
інверсний по відношенню до прийнятого.
Блок
аналізу відповідності інформаційної
і перетвореної контрольної частин
виконаний на мікросхемах "виключаюче
АБО"
та "4АБО-НІ" із стробуванням
.
В ньому сигнали з виходів мікросхем
попарно підсумовуються по модулю 2
з відповідними прийнятими інформаційними
сигналами
.
Якщо усі пари збігаються, то на виходах
усіх суматорів
будуть сигнали лог. "0", внаслідок
чого на виході
і на виведенні
схеми аналізу з'явиться сигнал дозволу
прийому коду
.
За наявності хоча б одного незбігу
з'явиться сигнал
,
і прийнята комбінація бракується.
