2.3 Особливості фундаментальної наукової діяльності, прикладних науково-дослідних розробок, проектно-конструкторських і науково-технічних робіт, виробничої інноваційної діяльності

Прикладні наукові дослідження – це наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей, пошук найбільш раціональних шляхів практичного використання результатів фундаментальних наукових досліджень в народному господарстві. Кінцевим їх наслідком є рекомендації щодо створення технічних нововведень (інновацій). Наприклад, дослідження ефективності механізації праці в роздрібних торговельних підприємствах.

Фундаментальні наукові дослідження – це експериментальні або теоретичні дослідження, що спрямовані на одержання принципово нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв’язку. Необхідність таких досліджень обумовлена потребами народного господарства чи галузі. Вони можуть закінчуватися рекомендаціями щодо постановки прикладних досліджень для визначення можливостей практичного використання отриманих наукових знань, науковими публікаціями тощо. Наприклад, дослідження шляхів прискорення НТП в торгівлі.

Науково-дослідна розробка порівняно з пошуковим дослідженням носить більш конкретний характер і направлена на створення нових технологій, дослідного обладнання, приладів, рекомендацій. Наприклад, рекомендації по матеріальному стимулюванню праці в торгівлі.

Науково-виробнича розробка передбачає доведення результатів науково-дослідної розробки до умов практичного використання та включає дослідну перевірку рекомендацій науково-дослідних розробок, їх узгодження з потребами конкретних організацій та підприємств. Наприклад, рекомендації по удосконаленню матеріального стимулювання праці в торгівлі.

Звичайно інноваціям передує науково-виробнича діяльність, що пов'язана з появою нововведення.

Інноваційний процес у різноманітних сферах діяльності, у силу розвитку науково-технічного прогресу, може проходити різноманітні по тривалості і витратам фази (стадії).

Наприклад, у виробничому середовищі цей процес звичайно проходить наступні стадії:

– сертифікація;

– патентування (документ, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного терміну) ідеї;

– наукове і техніко-економічне обґрунтування нового продукту (технології);

– експериментальне освоєння зразків;

– доведення до промислового виробництва;

– одержання нового продукту в необхідному обсязі для його комерціалізації.

Науково-технічний прогрес (НТП) в буквальному розумінні означає безперервний взаємообумовлений процес розвитку науки і техніки; у широкому суттєво-змістовному значенні – це постійний процес створення нових і удосконалення застосовуваних технологій, засобів виробництва і кінцевої продукції з використанням досягнень науки.

Правові, економічні і організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні визначає Закон України «Про інноваційну діяльність», згідно якого інновації – це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Законом України «Про інвестиційну діяльність» інноваційна діяльність визначена як форма інвестицій і здійснюється з метою впровадження НТП у виробництво і соціальну сферу.

Ця діяльність включає:

– випуск і поширення принципово нових видів техніки і технологій;

– прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

– реалізацію довгострокових науково-технічних програм із тривалими термінами окупності витрат;

– фінансування функціональних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил;

– розроблення і впровадження нової технології, що зберігає ресурси, призначеної для поліпшення соціального та екологічного стану.

Досвід свідчить, що не всі інновації втілюються в практику, а тим більше далеко не всі досягають завершення інвестиційним процесом.

Причини: помилки в обґрунтуванні, недостатньо «чисті» результати експерименту, недостача коштів для розвитку, а також тривалі терміни інноваційного процесу, що призводять до старіння нововведення.

Інновації переслідують одну або декілька з головних суспільних цілей. Вкладення в нововведення можуть здійснюватися з метою або одержання прибутку, або зниження затрат на виробництво, або досягнення соціального ефекту.

Інновації в удосконалюванні технології можуть не призводити до створення нового продукту, проте, впливають на поліпшення його товарних якостей, сприяють підвищенню технічного рівня виробництва, створенню нової техніки, що згодом може бути реалізований як товар.

Значення терміну «інновація» залежить від конкретної мети дослідження, вимірювання або аналізу об'єкта. У зв'язку з цим розрізняють такі основні типи інновацій.

– товарна інновація – введення нового продукту;

– технологічна інновація – введення нового методу виробництва.

– ринкова інновація – створення нового ринку товарів або послуг,

– маркетингова інновація – освоєння нового джерела постачання сировини або напівфабрикатів;

– управлінська інновація – реорганізація структури управління;

– соціальна інновація – впровадження заходів для поліпшення життя населення;

– екологічна інновація – впровадження заходів для охорони навколишнього середовища.

Згідно із законодавством України, інноваційна діяльність – це діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів та послуг.

Об’єктами інновацій є:

– iнновацiйнi програми i проекти;

– нові знання та iнтелектуальнi продукти;

– виробниче обладнання та процеси;

– інфраструктура виробництва i підприємництва;

– органiзацiйно-технiчнi рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру i якість виробництва i (або) соціальної сфери;

– сировині ресурси, засоби їх видобування i переробки;

– товарна продукція;

– механізми формування споживчого ринку i збуту товарної продукції.

Підприємство (об'єднання підприємств) будь-якої форми власності, на якому понад 70 відсотків обсягу продукції (у грошовому вимірі) за звітний період є інноваційні продукти або інноваційна продукція визнається інноваційним підприємством.

Продукт інтелектуальної діяльності людей, оформлений результат фундаментальних, прикладних чи експериментальних досліджень у будь-якій сфері людської діяльності, спрямований на підвищення ефективності виконання робіт називається «новацією».

Інноваційний продукт – є результатом виконання iнновацiйного проекту i науково-дослідною i (або) дослідно-конструкторською розробкою нової технології (в тому числі iнформацiйної) чи продукції: з виготовленням експериментального зразка чи дослідної партії i вiдповiдає таким вимогам:

– він є реалізацією (впровадженням) об’єктів інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, селекційного досягнення тощо), на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об’єктів інтелектуальної власності ліцензії, або він є реалізацією (впровадженням) відкриттів. При цьому використаний об'єкт інтелектуальної власності має бути визначальним для даного продукту;

– розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний i технологічний рівень;

– в Україні цей продукт вироблено (буде вироблено) вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку, він є конкурентоспроможним i має суттєво вищі техніко-економічні показники.