Висновок до п’ятого питання:

Таким чином, тромбоцити, або кров'яні пластинки – плоскі клітини неправильної округлої форми діаметром 2 – 5 мкм. Тромбоцити людини не мають ядер – це фрагменти клітин, які менші половини еритроцита. Кількість тромбоцитів у крові людини становить 180 – 320х10⁹/л, або 180 000 – 320 000 в 1 мкл. Мають місце добові коливання: днем ​​тромбоцитів більше, ніж вночі. Збільшення вмісту тромбоцитів у периферичній крові називається тромбоцитозом, зменшення – тромбоцитопенією. Головною функцією тромбоцитів є участь у гемостазі.

Кров циркулює в кровоносному руслі в рідкому стані. При травмі, коли порушується цілісність кровоносних судин, кров повинна згортатися. За все це в організмі людини відповідає система РАСК – регуляція агрегатного стану крові. Ця регуляції здійснюється складними механізмами, у яких приймає участь зсідальна, протизсідальна та фібринолітична системи крові.

6. Гемостаз, види, фази, механізм розвитку, значення.

Гемостаз – це біологічна система, яка забезпечує збереження рідкого стану крові в організмі в нормі і зупинку кровотечі при порушенні цілісності судинного русла. В системі гемостазу беруть участь фактори згортання, антизгортальна (антикоагулянтна) і фібринолітична системи крові. Зміна функціонального стану однієї з систем супроводжується компенсаторними зрушеннями в діяльності іншої. Порушення функціональних взаємозв'язків може призвести до тяжких патологічних станів організму, що полягає або у підвищеній кровоточивості, або у внутрішньосудинному тромбоутворенні. Паритет між згортальною і антизгортальною системами дозволяє підтримувати кров у рідкому стані. Плинність крові – одна з найважливіших умов життєдіяльності організму.   

Згортання крові (гемокоагуляція) – це життєво важлива захисна реакція, спрямована на збереження крові в судинній системі і запобігає загибелі організму від крововтрати при травмі судин.     

За сучасними уявленнями в зупинці кровотечі беруть участь два механізми:  

1. Первісний гемостаз, судинно-тромбоцитарний, або початковий, в якому беруть участь стінки судин, тромбоцити і частково еритроцити.

2. Вторинний гемостаз, коагуляційний, або власне згортання крові, коли в процес включаються плазмові фактори коагуляції.

У судинно-тромбоцитарном механізмі згортання крові беруть участь судини, тканина, що оточує судини і формені елементи крові (головна роль належить тромбоцитам). Основні механізми тромбоцитарно-судинного гемостазу полягають у наступному. На пошкодження судинна стінка відповідає спазмом судин. Далі відбувається адгезія тромбоцитів до субендотеліального шару пошкодженої судини протягом 1-3 " після травми утворюється гемостатичний тромбоцитарний тромб. Первинна агрегація запускається АДФ, що виділяється з пошкоджених стінок судин і еритроцитів у процесі згортання, також бере участь і ерітропластин, який виділяється зі зруйнованих еритроцитів. Первинна агрегація тромбоцитів в місці пошкодження. Надалі спостерігається звільнення тромбоцитарних гемостатичних факторів, що веде до наступу другої хвилі агрегації тромбоцитів і утворенню первинного гемостатичного тромбу. Потім відбувається ретракція кров'яного тромбу. Збільшення часу кровотечі (проба Дьюка) підтверджує, що первинний гемостаз здійснюється в основному тромбоцитами, а не згортанням крові.

Коагуляційний гемостаз.

Цей механізм у великих судинах, де високий тиск, тут утворюється міцніший фібриновий тромб шляхом складних ферментативних процесів. В зупинці кровотечі беруть участь: судини, тканина, що оточує судини, фізіологічно активні речовини плазми, які отримали назву плазмові фактори згортання крові і позначаються римськими цифрами, їх 15. Також в зупинці кровотечі беруть участь формені елементи крові, головна роль належить тромбоцитам, які отримали назву – пластинчасті фактори згортання крові і позначаються арабськими цифрами. До найбільш важливих відносять: ПФ-3-тромбоцитарний тромбопластин, ПФ-4-антігепаріновий фактор, ПФ-6-тромбостенина і. т. д.

Процес згортання крові здійснюється в 3 послідовні фази. Перша фаза найбільш складна й тривала. Під час цієї фази відбувається утворення активного феаментативного комплексу – протпомбінази, що є активатором протромбіну. В утворенні цього комплексу беруть участі тканинні і кров'яні фактори, в результаті утворюється тканинна і кров'яна протромбінази. Тканинна утворюється при пошкодженні стінок судин і оточуючих тканин за участю іонів кальцію і плазмових факторів, одним з яких є антигемофільний глобулін. В утворенні кров'яної тромбобінази беруть участь іони кальцію, плазмові фактори згортання крові і ПФ-3.

Друга фаза. Під впливом протпомбінази відбувається перехід протпомбіна в активний фермент тромбін за участю іонів кальцію і плазмових факторів.

Третя фаза. Під впливом тромбіну розчинний білок крові фібриноген перетворюється на нерозчинний фібрин за участю іонів кальцію і плазмових факторів згортання крові. Нитки фібрину утворюють основу тромбу, на них осідають формені елементи крові і утворюється тромб. Після утворення згустку починається процес рефракції, тобто ущільнення і закріплення тромбу в пошкодженій посудині за допомогою скорочувального білка тромбоцитів тромбостеніна та іонів кальцію.