4. Збір теоретичного і фактичного матеріалу

Виконання курсової роботи, незалежно від особливостей тієї чи іншої теми, розпочинається з вивчення наукової літератури, отримання необхідної інформації з інших джерел та збору фактичного матеріалу практичного характеру. Студент повинен взяти з літератури основний матеріал з досліджуваної проблеми, дати аргументовану оцінку вивченим джерелам, висловити власний погляд щодо цієї інформації, зв’язано, грамотно і логічно обґрунтувати вибрану тему, зробити відповідні узагальнення і висновки.

Попереднє „входження” в зміст інформаційного матеріалу, шляхом ознайомлення з відповідною літературою, важливе для визначення переліку досліджуваних питань і положень.

Для складання бібліографії з теми курсової роботи, студент використовує наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовані за галузями знань, алфавітні каталоги, в яких картки на книжки розташовані у алфавітному порядку прізвищ авторів, предметні каталоги, що містять назви творів з конкретних проблем і спеціальностей, а також різноманітні бібліографічні довідникові видання (покажчики з окремих тем і розділів). Для підбору періодичної літератури, необхідної для курсової роботи, слід звернутися до покажчика статей, опублікованих протягом календарного року, що містяться в останньому номері фахового журналу.

Керуючись складеним списком літературних джерел, студент приступає до їх вивчення. Читаючи наукові праці, студент навчається правильно їх занотовувати, що згодом дасть можливість використовувати цей матеріал в подальшій творчій роботі. Уся зібрана інформація має фіксуватися на спеціальних картках (однакового формату), в записниках або зошитах у вигляді коротких нотаток, цитат тощо. Водночас потрібно занотовувати точні відомості про джерело отриманої інформації. На одному боці картки записується прізвище й ініціали автора, назва роботи, рік, номер, місце видання та обсяг у сторінках (на картці, а в подальшому у списку використаних джерел, зазначається, на яких сторінках надрукована стаття, або скільки сторінок містить книга). На зворотному боці записується все, що зацікавило студента у прочитаному джерелі. При цьому завжди потрібно залишати невеличке поле, на якому виконуються додаткові нотатки роздумів чи ідей.

Якщо в книзі міститься велика кількість цікавого й важливого інформаційного матеріалу, який не вміщається на картці, тоді бажано занотувати лише назви питань, представлених у праці, і посилатися на спеціальний зошит, де детально виписані положення у вигляді тез.

Таким чином, у студента збереться багато карток та декілька зошитів із записами важливого матеріалу з прочитаних праць, що стане у пригоді при написанні будь-якої іншої роботи (дипломної, магістерської).

Для виконання курсової роботи важливе значення має вивчення спеціальної літератури. При цьому вимагається не тільки ознайомлення зі змістом книг і статей з досліджуваних проблем, а й пошук в них необхідних матеріалів, їх аналіз та узагальнення. На основі цього аналізу можна зробити висновки про зв’язки тих чи інших психолого-педагогічних явищ та їх сучасної інтерпретації, скласти уявлення про механізми впливу на особистість школяра різними засобами, методами чи прийомами тощо.

У процесі виконання курсового завдання може виникнути потреба опрацювання інших джерел інформації, зокрема: архівів, науково-дослідної документації, свідчень сучасників, очевидців, учасників педагогічної взаємодії тощо.

У місцевих, обласних і держаних архівах зберігаються різноманітні матеріали в галузі освіти, які допоможуть розкрити історичні аспекти досліджуваної проблеми, почерпнути біографічні відомості про життєвий і педагогічний шлях відомих педагогів та інші цікаві факти і статистичні дані.

В архівах поряд з текстовим матеріалом знаходяться схеми, таблиці, ескізи, креслення виробів та інші відомості, які можуть становити цінність для курсової роботи.

У музеях зосереджені основні матеріали про історію краю в цілому та його освітньо-культурний розвиток. Тому робота студента в музеї з вибраної теми не обмежується лише загальним ознайомленням з експозицією. У фондах можуть знаходитися матеріали, важливі для порівняння і формулювання відповідних висновків.

При проведенні бесід з сучасниками й очевидцями потрібно робити записи і нотатки, в яких фіксують не лише прізвище, ім’я та по батькові розповідача, а й відомості про нього, які пояснюють причетність до досліджуваної проблеми. Крім того мають бути зафіксовані дата і місце (географічний пункт) отримання цих відомостей.

У тексті роботи напрацьований матеріал може використовуватися по-різному: або наводиться повністю, або робляться відповідні посилання.

Останнім часом чітко простежується тенденція переходу від поширення наукової, методичної чи нормативної інформації на паперових носіях (друкований текст у монографіях, підручниках і посібниках, періодичних виданнях, збірниках наукових статей тощо) до зберігання подібної інформації в електронній формі. Особливістю комунікативних систем і мереж є можливість поповнення інформаційних потоків даними будь-якого змісту і форми, зокрема: передавання документів, текстів, зображень, звуків, навчальних, контролюючих та інших комп’ютерних програм. Комп’ютерні комунікації дозволяють одержати швидкий доступ до необмежених баз даних і масивів інформації, а саме: навчального програмного забезпечення, сучасних комп’ютерних програм, каталогів бібліотек, різноманітних баз даних з різних галузей знань.