3. Подвійне відображення господарських операцій на рахунках

Кожна господарська операція стосується не менше як двох рахунків балансу.

Запис кожної господарської операції у дебеті і кредиті відповідних рахунків в однакових сумах називається подвійним записом.

За допомогою подвійного запису в обліку забезпечується відображення господарських операцій в їхньому взаємозв’язку , це забезпечує контроль за правильністю виконання і зумовлює рівність оборотів за дебетом і кредитом рахунків.

Кореспонденція рахунків - це взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку, що встановлюється подвійним записом кожної господарської операції

Кореспондуючі рахунки -  це рахунки, за дебетом і кредитом яких реєструється кожна господарська операція

Бухгалтерська проводка - це запис, який розкриває зміст господарської операції, назву рахунків, що дебетуються і кредитуються, суму господарської операції

Для того, щоб скласти бухгалтерську проводку необхідно:

1) уважно вивчити господарську операцію, її зміст

2) визначити два рахунки які кореспондують;

3) дати характеристику рахункам (активний чи пасивний);

4) по кожному рахунку визначити зміни: збільшення чи зменшення;

5) використовуючи типи господарських операцій скласти бухгалтерську проводку.

Залежно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості й складні бухгалтерські проводки.

Простою називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, а другий кредитується на одну і ту ж суму, тобто коли кореспондують між собою тільки два рахунки.

Складною називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, декілька кредитується на загальну суму, або навпаки - один кредитується, а декілька дебетуються на загальну суму.

 

1. Синтетичний та аналітичний бухгалтерський облік

2. Оборотно-сальдова відомість як спосіб перевірки правильності обліку господарських операцій

3. Класифікація рахунків за економічним змістом 

4. Класифікація рахунків за призначенням та структурою 

5. План рахунків бухгалтерського обліку. Взаємозв`язок між балансом і рахунками 

1. Синтетичний та аналітичний бухгалтерський облік

Для отримання показників, різних за ступенем деталізації, узагальнення в бухгалтерському обліку використовуються два види рахунків - синтетичні (узагальнені) і аналітичні (деталізовані). 

Синтетичні рахунки містять узагальнену інформацію про економічні ресурси, джерела їх утворення і про результати господарської діяльності по економічно однорідних групах тільки в грошовому виразі. 

Аналітичні рахунки дають детальну (докладну) характеристику даних синтетичного рахунку і можуть бути в натуральних, трудових вимірниках і обов'язково в грошовому виразі. 

Відображення стану і руху активів і пасивів, господарських процесів і їх результатів в узагальнених показниках на синтетичних рахунках - синтетичний облік 

Відображення стану і руху активів і пасивів, господарських процесів і їх результатів у детальних показниках на аналітичних рахунках - аналітичний облік 

Взаємозв'язок між синтетичними й аналітичними рахунками: 

1) На рахунках синтетичного й аналітичного обліку залишок (сальдо) розміщується на одній і тій же стороні рахунка. 

2) Якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то однаководебетуються чи кредитуються його аналітичні рахунки. 

3) Кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках - частковими сумами. 

4) Сума залишків (сальдо) і оборотів за всіма аналітичними рахунками має дорівнювати залишку (сальдо) й оборотам, відповідно, синтетичного рахунка. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок у бухгалтерських записах. 

Відмінні риси між синтетичними та аналітичними рахунками: 

1) в системі синтетичних рахунків використовується лише єдиний вимірник —грошовий, в аналітичних рахунках можуть використовуватися як грошові вимірники, так і натуральні або трудові

2) таблиця синтетичного рахунка має стандартну форму, форма аналітичних рахунків може відрізнятися залежно від інформації, яка на них обліковується. 

Аналітичний облік являє собою деталізацію синтетичного обліку з метою отримання більшого обсягу інформації для контролю та аналізу господарської діяльності. Детальна інформація використовується для: 

• 1) здійснення розрахунків з конкретними дебіторами та кредиторами 

• 2) проведення інвентаризації активів підприємств 

• 3) калькулювання собівартості окремих видів продукції 

• 4) розрахунку амортизаційних відрахувань по необоротних активах тощо 

Субрахунок — це проміжна ланка між синтетичним рахунком і його аналітичними рахунками. Це групування однорідних аналітичних рахунків