2. Бухгалтерський баланс як елемент методу.

Уявлення про склад господарських засобів (майна) підприємства та їхніх джерел на звітну дату дає бухгалтерський баланс.

У балансі господарські засоби підприємства відображають за складом та розміщенням, а також за джерелами їх утворення та цільовим призначенням у грошовому вираженні на визначену дату.

Баланс – це метод відображення стану господарських засобів за їх складом і джерелами утворення у вартісній оцінці на певну дату.

Мета складання балансу — надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

За будовою бухгалтерський баланс є двосторонньою таблицею: ліва частина відображає склад і розміщення господарських засобів і називається актив балансу.

Права частина відображає джерела утворення господарських засобів або пасив балансу.

Однорідні види засобів і джерел їх утворення відображають у балансі окремим рядком, що має назву «стаття балансу».

Статті балансу мають загальну назву, окремий код, їх записують окремими сумами. Статті балансу поділяють на активні (ті, що розміщені в активі балансу) та пасивні (ті, що розміщені в пасиві балансу).

Статті активу характеризують господарські засоби підприємства, статті пасиву – джерела власних і залучених коштів.

Загальні підсумки активу і пасиву балансу рівні між собою. Це обов’язкова умова правильності його складання. У цьому виявляється балансове рівняння.

Сума активів = Сума пасивів

Активи = Власний капітал + Зобов’язання, звідси

Власний капітал = Активи - Зобов’язання

Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених при його складанні.

Загальний підсумок балансу, тобто сума всіх активів або всіх пасивів, називається валютою балансу.

Кожна стаття в балансі призначена для відображення певного елемента (групи однорідних елементів) господарських засобів або джерел утворення.

Структура та зміст балансу змінюються залежно від форм власності, рівня продуктивних сил і розвитку виробничих відносин суспільства.

Баланси класифікують за:

—джерелами складання;

—термінами складання;

—обсягами даних;

—змістом;

—формою.

За джерелами складання баланси поділяють на:

1)інвентарні — складаються на підставі повного опису інвентарю і є скороченим варіантом балансу;

2)  книжкові — складаються на підставі запису в книгах без підтвердження інвентаризації, тому їх називають пробними, або попередніми;

3)  генеральний — є синтезом інвентарного та книжкового балансів і складається за рік на підставі інвентаризаційного опису та попереднього балансу.

За термінами складання розрізняють баланси:

1) вступні — складаються на час створення підприємства;

2) операційні — складаються протягом року й відображають окремі аспекти діяльності підприємства;

3) ліквідаційні — складаються під час ліквідації підприємства.

Залежно від обсягів даних баланси поділяють на:

1)прості — баланси підприємств, які не мають структурних підрозділів або філій;

2) складні — баланси підприємств, що мають структурні підрозділи;

3) зведені — баланси підприємств, які мають філії.

За змістом розрізняють баланси:

1)сальдові — містять тільки залишки по рахунках і характеризують майновий стан господарства на певну дату;

2)оборотні — баланси, які, крім залишків по рахунках, містять обороти по дебету та кредиту цих рахунків;

3) результативні — баланси доходів і витрат або прибутків і збитків, які дають змогу визначити чистий прибуток або чистий збиток;

4) проміжні — баланси, що складаються на будь-яку дату залежно від потреби;

5) шахові — баланси, які, крім залишків по рахунках, містять кореспонденції по цих рахунках. Такі баланси доцільно складати лише на невеликих підприємствах, що використовують обмежену кількість бухгалтерських рахунків;

6) порівняльні — баланси, в яких порівнюються статті звітного балансу з відповідними статтями балансу за попередній період.

За формою баланси поділяються на:

1) повні;

2) скорочені.