3. Об’єкт і предмет пед. Етики, завдання

Професійно-педагогічна етика має об’єкт, предмет, завдання та функції. Об’єктом педагогічної етики є професійна поведінка вчителя, а предметом – дослідження закономірностей етичного розвитку педагога, ступеня реалізації ним сукупності формалізованих (норми професії, які зазначено в нормативних документах: законах, положеннях, інструкціях, правилах тощо) і неформалізованих (норми, що збереглися у соціокультурному середовищі у вигляді звичаїв, традицій) норм професійної поведінки, морального вибору в розв’язанні педагогічних завдань.

Педагогічна етика є показником і одночасно результатом професійно-особистісної готовності вчителя до роботи в школі, тому що виконання будь-якого педагогічного завдання має моральний зміст, що екстраполюється на основні об’єкти (суб’єкти) відносин педагога: суспільство, педагогічна діяльність, учні, учнівський колектив, батьки учнів, педагогічний колектив, керівництво школи, а також сам учитель у його розумінні ставлення до себе.

До основних завдань педагогічної етики належать:

— дослідження теоретичних проблем педагогічної моралі;

— розроблення проблем моральних аспектів педагогічної праці;

— виявлення вимог до професійного образу вчителя;

— вивчення особливостей моральної свідомості вчителя;

— розроблення проблем морального виховання і самовиховання.

За масштабністю, виявленням у кожному факті педагогічної дії професійна етика вчителя багатофункціональна.

Крім означених, виокремлюють специфічні функції педагогічної етики: відтворення моральних знань, вироблення імунітету проти моральних спотворень, морального самозахисту, випереджального морального впливу.

Сучасна російська дослідниця проблем формування етичної культури школярів Алла Шемшуріна під час аналізу функціональних особливостей етики вивчала організаційно-виховну функцію. Її дієвість відіграє важливу роль у формуванні особистості школяра, забезпечує пріоритетність гуманістичних підвалин усього навчально-виховного процесу. Найважливіше значення у цьому процесі мають такі чинники:

— гуманізація (актуалізація в шкільному середовищі моральних зразків життя, створення емоційно-сприятливої атмосфери);

— моральний розвиток (реалізується через принцип взаємозв’язку етичної освіти з емоційними і діяльнісними формами педагогічного впливу на особистість, створення ситуацій морального вибору);

— самовизнання і самоудосконалення (етична саморефлексія);

— активізація почуття власної гідності;

— актуалізація морального потенціалу (шляхом індивідуального і диференційованого підходів).

У проявах професійно-педагогічної етики спостерігається зв’язок певних видів діяльності й морально-психологічних якостей, поєднання суспільних інтересів зі спрямованістю, інтересами і покликанням конкретної особистості.

4. Педагогічний такт

Важливою компонентою професійної компетентності вчителя, складовою його фахової етики є педагогічний такт (лат. tactus – дотик, відчуття, почуття) – відчуття міри в застосуванні засобів педагогічного впливу на дітей. До основних складових педагогічного такту належать повага до особистості у поєднанні з високою вимогливістю до неї, врівноваженість, терпимість, увага та чуйність тощо. Педагогічний такт ґрунтується на глибокому знанні психології дітей та індивідуальному підході до них у навчанні й вихованні, є переходом від моральної свідомості педагога до моральної практики, творчістю і пошуком оптимальних рішень щодо взаємодії з учнями, розв’язання складних ситуацій і передбачення наслідків педагогічних дій. Прояв його – важлива умова формування авторитету вчителя.

Актуалізація проблеми педагогічної етики у діяльності вчителя та долучення його до засвоєння її основ і професійно-етичних норм допоможуть педагогу в реалізації таких дій: розкритті закономірностей і тенденцій розвитку морально-професійних взаємин з учнями, їхніми батьками, колегами та іншими учасниками педагогічного процесу; обґрунтуванні деонтологічних засад педагогічної професії; виявленні «антиномій професійних учинків», які постають у конфліктних формах поведінки; визначенні причин деформації морально-професійної свідомості, шляхів і методів її подолання тощо.

Педагогічна етика є результатом опосередкованого відображення соціально-економічних відносин, загальних умов і сутності педагогічної праці, безпосереднього відображення суперечностей, які виникають у конкретних ситуаціях цієї професії. Рушійні сили розвитку етичних якостей педагога – подолання суперечностей між раніше сформованими у вчителя нормами моралі і новими завданнями перед школою, вимогами до нього тощо. У цьому контексті етичний розвиток вчителя постає неперервним процесом особистісно-професійного зростання, який передбачає підвищення рівня його моральної свідомості, здійснення професійної рефлексії та формування системи ставлень до всіх суб’єктів навчально-виховного процесу відповідно до норм і правил педагогічної етики.

У розвитку професійної етики вчителя важливу роль відіграють соціально-економічні трансформації суспільства, глибинні психологічні процеси, які впливають на його свідомість і мораль, нерідко деформуючи їх. Суттєві зміни у світогляді, моральних цінностях людей, які відбулися на особистісному рівні, сучасний канадський філософ Чарльз Тейлор назвав «хворобами сучасності». Серед них на першому місці індивідуалізм, для якого характерні звуження соціального бачення, зосередження особистості на приватному житті. Учений вважає, що сучасне суспільство втрачає сакральну основу, нівелює значення моралі як основного регулятора свого функціонування. Домінантами людського буття стають раціоналізм і прагматизм, «інструментальне мислення». Люди перетворюються на «замкнених у своїх серцях» осіб.

Негативною тенденцією, на думку Ч. Тейлора, є також «поверховий релятивізм», який розкрито у формулі: «Кожен має право обирати свою форму життя, ґрунтуючись на своєму власному розумінні питання про те, що є справді важливим або цінним». Такий моральний суб’єктивізм, який утвердився у свідомості багатьох людей, перешкоджає здійсненню самоаналізу, рефлексії власної поведінки відповідно до норм етики тощо. Це породжує релятивістський характер суджень і дій щодо вибору способів професійної поведінки.

Отже, численність функціональних проявів професійної етики вчителя засвідчує її практичну значущість і осмислення теоретичних проблем. Саме професійна етика забезпечує конструювання професійного образу фахівця, водночас важливість проблеми формування етики як основи компетентності вчителя у сучасному суспільстві і стає актуальним завданням професійного вдосконалення, невід’ємною складовою фахової компетентності учителя.