Шляхи передачі звукової хвилі

Звукові хвилі передаються на барабанну перетинку (membrana tympanica) і  викликають її коливання.



Коливання барабанної перетинки передається на ланку слухових кісточок 

(ossicula auditus).



Завдяки коливанням основи стремінця (basis stapedis), яка прикриває

вікно присінка (fenestra vestibuli),

 починає коливатися перилімфа (perilympha).



Коливання перилімфи в барабанних сходах (scala tympani) через 

отвір завитки (helicotrema) передається на перилімфу

в сходах присінка (scala vestibuli).



Внаслідок цього починає коливатися присінкова стінка (paries vestibularis)



рейснерова перетинка



барабанна стінка (paries tympanicus).



Останні змушують коливатися ендолімфу (endolympha)



сприймається волосками спірального органа (organum spirale) – кортієвого органа, де механічні коливання перетворюються на нервовий імпульс і звідси починається слуховий шлях.

ЗАГАЛЬНИЙ ПОКРИВ (integumentum commune)

або ШКІРА (cutis)

Органом дотику є шкіра. Шкіра утворює зовнішній покрив організму, площа якого в дорослої людини досягає 1,5-2,0 кв.м. Шкірний покрив являє собою величезне рецепторное поле, в якому зосереджені дотикові, температурні і больові нервові закінчення (до 300 чутливих точок на 1 кв.см шкіри).

Крім дотику, шкіра захищає підлягають частини організму від пошкоджень, проникнення мікроорганізмів і інших шкідливих речовин, бере участь в водо- і теплообміні із зовнішнім середовищем.

Шкіра складається з:

• поверхневого шару – епідермісу (epidermis), який представлений багатошаровим плоским зроговілому епітелієм;

• глибокого шару – власне шкіри, або дерми (dermis), побудованого з щільної волокнистої сполучної тканини. У дермі виділяють:

• поверхневий – сосочковий (stratum papillare);

• глибокий – сітчастий шар (stratum reticulare)

З глибщележачими частинами (фасції, окістя) шкіра з'єднується підшкірної клітковиною (шкіра лоба, кінцівок) або підшкірним жировим накопиченням (шкіра живота, сідниць).

Епідерміс складається з клітин, які об'єднані в п'ять основних шарів: базальний, шипуватий, зернистий, блискучий і роговий. Безпосередньо на базальної мембрані, що відмежовує епітелій від дерми, лежать клітини базального, або росткового, шару, за рахунок діяльності якого відбувається постійне, протягом усього життя організму, оновлення епідермісу. У цьому ж шарі знаходяться клітини, які накопичують барвник - пігмент, зміст якого забезпечує різну ступінь забарвлення шкіри. До базального шару тісно прилягає сосочковий шар дерми, що містить петлі кровоносних судин і безліч нервових закінчень, що забезпечують разом з нервовими закінченнями сітчастого шару сприйняття температурних, тактильних і больових подразнень.

Придатками шкіри у людини є потові і сальні залози, волосся і нігті.

Потові залози (gll. sudorifarae) – прості трубчасті залози, кінцеві відділи яких у вигляді клубочків розташовуються в найглибших шарах дерми, а вивідні протоки спірально пронизують всі шари шкіри і відкриваються на ееповерхності.

Сальні залози (dll. sebaceae) – це прості альвеолярні залози, відкриваються в волосяний мішечок або, рідко, на поверхні шкіри (відсутні в шкірі долонь і підошов).

Волосся (lanugo) - еластичні рогові нитки, що покривають майже всю поверхню тіла (крім червоної облямівки губ, долонь, підошов, бічних сторін пальців, клітора, головки статевого члена). У волосі виділяють стрижень, який виступає над поверхнею шкіри, і корінь, розташований в товщі шкіри. Останній закінчується розширенням - цибулиною, в області її відбувається зростання волоса. У дно цибулини вдається сполучна тканина - сосочок, що містить судини і нерви. Корінь волоса охоплений волосяним мішечком, або фолликулом, який представляє собою впячивание епідермісу, оточене сполучною тканиною. З фолликулом тісно пов'язані пучки м'язів, що піднімають волосся, і сальні залози, що відкриваються в його просвіт.

Ніготь (unguis) є похідним епідермісу шкіри. Це щільна рогова пластинка, що лежить на нігтьовому ложі на тильній поверхні дистальної фаланги пальців. З боків і біля основи вона обмежена шкірними складками - валиками нігтя. Між ложем нігтя і валиками є бічні і задня нігтьові борозни. У нігті виділяють корінь, що лежить в задній нігтьової борозні, тіло і краю. Нігтьова пластинка утворена щільно прилеглими один до одного роговими лусочками, зростання яких відбувається за рахунок росткового шару епітелію нігтьового ложа.