- •Міністерство освіти і науки україни харківська національна академія міського господарства
- •Загальні положення Склад і обсяг курсової роботи
- •Розрахунково-пояснювальна частина
- •Розрахунково-пояснювальна частина
- •Призначення і розміщення водопровідних мереж
- •Витрати води на гасіння пожеж
- •Визначення витрат води, що подається в мікрорайон
- •Витрати води на господарсько-питні потреби мікрорайону
- •Витрати води на полив проїзної території
- •Витрати води на полив зелених насаджень
- •Невраховані витрати води
- •Каналізаційні мережі
- •Призначення і розміщення мереж водовідведення
- •Визначення кількості господарсько-побутових стоків
- •Теплові мережі
- •Система опалення
- •Система гарячого водопостачання
- •Система вентиляції
- •Призначення і розміщення газових мереж
- •Призначення і розміщення силових і слабкострумових електричних мереж
- •Графічна частина
- •Трасування і розміщення міських інженерних мереж
- •Водопровідні мережі
- •Каналізаційні мережі
- •Теплові мережі і цтп
- •Газові мережі та грп
- •Кабельні електричні мережі і тп
- •Розміщення підземних мереж у плані (вертикальне зонування) при роздільному й сумісному методах прокладання
- •Додатки
- •Вихідні дані для розрахунку водоспоживання та водовідведення мікрорайону
- •Мінімальні вертикальні відстані при взаємному пересіченні підземних мереж
- •Рекомендована література
- •Навчальне видання
- •61002, Харків, хнамг, вул. Революції,12
Невраховані витрати води
Визначення неврахованих витрат на зовнішньому водопроводі приймають з розрахунку 10% від витрати води на господарсько-питні потреби:
|
(2.10) |
Каналізаційні мережі
Призначення і розміщення мереж водовідведення
Для відведення стічних вод за межі території сучасних міст влаштовують різноманітні системи централізованої каналізації залежно від категорії відведених стоків.
Схема каналізації – це графічне вирішення обраної системи каналізації, визначається головним чином рельєфом місцевості, планом забудови території, розміщенням головного каналізаційного колектору та ін.
У курсовій роботі студентам необхідно дати обґрунтування прийнятої системи каналізації, а також графічне вирішення прийнятої схеми каналізування мікрорайону. Стічні води самопливом направляють до головного колектору господарсько-побутових стоків, розташованого на зниженій території мікрорайону. Кожна секція житлового будинку має по одному випуску в дворову мережу господарсько-побутової каналізації, розташовану на відстані не менше 3 м від фундаменту будинку. Від комунальних будинків стоки відводяться по 2 випусках. Повороти і приєднання повинні виконуватись під прямим або тупим кутом за напрямком руху води. Орієнтовна відстань між колодязями на каналізаційній мережі – не більше 50 м.
Виходячи з положення, що норма водоспоживання дорівнює нормі водовідведення необхідно визначити кількість стічних вод , які поступають у господарсько-побутову мережу мікрорайону.
Для прийому дощових і талих вод в місцях приєднання внутрішньо мікрорайонних проїздів і по всій довжині основної транспортної магістралі, у лотках проїзної частини дороги встановлюють дощеприймальні колодязі. Від них дощові води потрапляють до головного колектору зливової каналізації, що проходить під віссю дороги на зниженій території мікрорайону. Частота розміщення дощових колодязів залежить від ухилу дороги, на якій вони встановлюються, приймається за табл. 3.1
Таблиця 3.1 – Частота розміщення дощових колодязів
Ухил вулиці |
до 0,004 |
0,004…0,006 |
0,006…0,01 |
0,01…0,03 |
від 0,03 |
Відстань між дощоприймальними колодязями, м |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
Визначення кількості господарсько-побутових стоків
Кількість господарсько-побутових стоків, що потрапляють до мережі господарсько-побутової каналізації міст і селищ міського типу, приймають за нормами водоспоживання з коефіцієнтом 0,8:
|
(2.11) |
Теплові мережі
Система опалення
Система опалення служить для підтримки в помешканні заданої температури повітря. Вона компенсує тепловтрати через захисні конструкції будинку і витрати тепла на нагрівання зовнішнього повітря, що надходить за рахунок інфільтрації.
Джерелами тепла при централізованому теплопостачанні можуть бути теплоелектроцентралі (ТЕЦ), на яких здійснюється комбінований виробіток електричної і теплової енергії та котельні установи великої потужності. Теплоносієм є перегріта вода з температурою 150℃.
Підключення системи опалення будинку до теплових мереж здійснюється через центральний тепловий пункт ЦТП, де відбувається розподіл, регулювання параметрів теплоносія для місцевої системи опалення і приготування води для гарячого водопостачання.
Теплоносієм у місцевій системі є гаряча вода з температурою 90…70℃.
ЦТП бажано розміщувати в центрі теплового навантаження із забезпеченням умов для перебування постійного чергового персоналу.
Визначення максимального теплового потоку на опалення будинків:
|
(4.1) |
де
–
тепловий потік на опалення житлових
будинків;
– тепловий потік на опалення громадських
будинків;
|
(4.2) |
|
(4.3) |
де q0 – укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення житлових будинків на 1 м2 загальної площі (за табл. 4.1);
Fж – загальна площа житлових будинків, м2;
Fг – загальна площа громадських будинків, м2;
K1 – коефіцієнт, що враховує тепловий потік на опалення громадських будинків, приймають 0,25.
Таблиця 4.1 – Укрупнені показники максимального теплового потоку q0, Вт
Поверховість житлової забудови |
Характеристика забудови |
Розрахункова температура зовнішнього повітря t, °C |
|||
-15 |
-20 |
-25 |
-30 |
||
1 …2 |
За новими типовими проектами |
159 |
166 |
173 |
177 |
2 … 4 |
86 |
91 |
97 |
101 |
|
≥ 5 |
70 |
73 |
81 |
85 |
|
