Каналізаційні мережі

Збірні каналізаційні мережі прокладають у розділовій смузі вулиць або, якщо дозволяють умови місцевості, всередині мікрорайону. Приймальні мережі можуть мати бокові випуски від кожного під’їзду і один торцевий. При торцевому випуску не дозволяється прокладати в технічних підпіллях каналізаційні трубопроводи з транзитною видачою стічних вод. На всіх випусках на відстані 3 м від будинку влаштовують оглядові збірні залізобетонні колодязі діаметром 1 м.

Теплові мережі і цтп

Джерелом теплоти в мікрорайоні є центральний тепловий пункт (ЦТП) , що отримує воду з температурою від ТЕЦ або районної котельні. У будинку за допомогою водопідігрівників відбувається приготування гарячої води ( ) для господарських потреб. Крім того, ЦТП здійснює розподіл теплоносія із по індивідуальних теплових пунктах (ІТП), розміщених у технічних підпіллях будинків, а також виконує ряд інших допоміжних функцій. В ІТП температура теплоносія знижується до , після чого гаряча вода надходить до системи опалення будинків. Розміри ЦТП визначають залежно від теплової потужності. Розподільчі мережі, що забезпечують подачу теплоносія до ЦТП, і мережі, що розводять теплоносій від ЦТП до ІТП будинків мікрорайону, можуть прокладатися безканально, у непрохідних каналах, колекторах, технічних підпіллях будинків та «зчепленнях».

Газові мережі та грп

Газові мережі мікрорайону слід проектувати низького тиску із влаштуванням одного газорегулюючого пункту (ГРП) поблизу ЦТП, але на відстані не менше 10 м. До ГРП підводиться розподільний газопровід середнього тиску. У ГРП забезпечується очистка газу від механічних домішок і зниження тиску газу до необхідної величини. Від ГРП по розвідних газопроводах низького тиску природний газ надходить у внутрішні системи газопостачання будинків. Газопроводи можуть бути прокладені у землі або по стінах будинків вище вікон першого поверху. При прокладці газопроводів низького тиску в землі вводи до будинків роблять крізь сходові клітки, а при надземній прокладці – безпосередньо в кухні або в сходові клітки.

Газопроводи середнього й низького тиску не прокладають у колекторах, технічних підпіллях і «зчепленнях». При спільній прокладці газопроводи розміщують паралельно колектору на відстані, обумовленій у [4].

Кабельні електричні мережі і тп

У системах електропостачання міст найбільшого поширення набуло прокладення кабелів у траншеях. Можливе прокладання кабелів у азбестоцементних і бетонних трубах. Конструкція кабелів залежить від призначення і напруги електролінії. Струмоведучі жили кабелю виконують з алюмінію і міді.

У прохідних каналах кабелі прокладають без броні, що знижує вартість електроліній, поліпшує їх профілактику і ремонт. Кабельні лінії розміщують на відстані не менше 2 м від стовбурів дерев і 0,6 м від фундаменту будинків.

Трансформаторні підстанції призначені для приймання, зміни рівня напруги й розподілу електричної енергії. Зниження напруги виконують трансформатори. У мікрорайонах рекомендуються закриті ТП, які можуть бути включені в громадські будинки або прибудовані до них, а також виконуватись у вигляді окремих будинків за типовими кресленнями.

Окремі ТП повинні виконуватись із збірних залізобетонних елементів промислового виготовлення. Розташовують їх на відстані 10 м від будинків, електропостачання яких здійснюється від розподільних щитів, розташованих у сходових клітках.

Розвідні телефонні мережі VО від ТРШ прокладають транзитом через технічні підпілля будівель і прохідні «зчеплення» сумісно з розвідними водопроводами, тепловими і електричними мережами. При роздільному методі прокладання телефонні лінії розташовують на відстані не менше 0,6 м від будівлі. Вводи виконують у сходові клітки будинку.

ТРШ розташовують на зовнішніх стінах будівель або в сходових клітках.

Таблиця 7.1 – Орієнтовна питома довжина розвідних і приймальних інженерних мереж на 1000 м² загальної площі

Поверховість забудови	Розвідні мережі				Приймальні мережі
	ВІ	ТО(4)	ГІ	УУО		К1
5	24	27	41	35		41
9	14	17	27	23		27
12	14	15	24	15		24