6. Призначення і розміщення силових і слабкострумових електричних мереж

Електричні мережі служать для транспортування і забезпечення споживачів електричною енергією на побутові й технологічні потреби.

Система електропостачання складається з джерела електропостачання, понижувальних, розподільних і трансформаторних підстанцій, живлячих, розподільних і розвідних мереж.

До джерел електропостачання міст і населених місць відносяться: теплоелектроцентраль (ТЕЦ), конденсаційна електростанція (КЕС), теплоелектростанція (ТЕС), атомна електростанція (АЕС), гідроелектростанція (ГЕС).

Розподільні електричні мережі W2 прокладають по вулицях міста безканально при роздільному методі прокладки і в міському колекторі при суміщеному методі прокладки.

Трансформаторні підстанції (ТП) служать для прийому, зниження напруги і розподілу електричної енергії. Кількість їх визначають з розрахунку 1 ТП на 3 тис. жителів.

Розвідні електричні мережі W1 від ТП до будівель мікрорайону або до прохідних каналів прокладають в землі паралельно проїзду на відстані 1 м або відразу від ТП перпендикулярно через проїзд до будівлі в технічне підпілля. Від розвідних електричних мереж, що проходять через технічні підпілля будівель і прохідні "зчеплення", роблять відгалуження до електричних щитів, що встановлюються у сходових клітках. При роздільній прокладці мережі W1 прокладають від будівлі на відстані не менше 0,6 м (див. додаток 10).

Телефонні кабельні мережі є необхідною приналежністю міського господарства. Основи прокладки і влаштування цих мереж співпадають з принципами побудови силових електричних мереж.

Джерелом телефонізації служить автоматична телефонна станція (АТС). Введення кабелів у будівлю від міської АТС здійснюють з телефонних розподільних шаф (ТРШ), які встановлюють на зовнішніх стінах і в сходових клітках будівель з розрахунку 1 ТРШ на 300 абонентів, або безпосередньо від комутаційного щита міської телефонної мережі.

Розвідні телефонні мережі V0 від ТРШ прокладають транзитом через технічні підпілля будівель і прохідні "зчеплення" разом з розвідними водопровідними, тепловими і електричними мережами. При роздільному методі прокладки мережі V0 розміщують на відстані не менше 0,6 м від будівлі. Введення роблять в одну зі сходових кліток будинку.

Графічна частина

На аркуші формату А3 виконують план мікрорайону з нанесенням горизонталей. На території мікрорайону розміщують житлові й адміністративно-побутові будівлі різної поверховості, позначаються внутрішньомікрорайонні проїзди і території, відведені під зелені насадження.

Завданням курсової роботи є розміщення інженерних комунікацій і технічних споруд, що дозволяють функціонувати системам, які забезпечують комфортне перебування людей в житлових і адміністративно-побутових будівлях.

Проектувати інженерні мережі треба як комплексну систему, що поєднує всі підземні мережі й споруди з урахуванням їх взаємного впливу одна на одну. Необхідно враховувати також можливість перспективного розвитку міста.

У проектно-конструкторській документації приймають позначення мереж відповідно до ЄСКД:

господарсько-питний водопровід	В-1
господарсько-побутова каналізація	К-1
зливна каналізація	К-2
теплопроводи (кількість труб)	Т(2)
газопровід низького тиску	Г1
газопровід середнього тиску	Г2
електричні мережі напруженням до 1 кВ	W1
електричні мережі напруженням 6…10 кВ	W2
електричні мережі засобів зв’язку	V0

Розміри інженерних споруд у плані:

Центральний тепловий пункт (ЦТП)	–	12 × 12 м
Газорозподільний пункт (ГРП)	–	6 × 3 м
Трансформаторна підстанція (ТП)	–	6 × 6 м

Кожному студенту видають план (фрагмент) житлового мікрорайону. На ньому необхідно виконати трасування водопровідної і каналізаційної мережі. Студенти також розраховують глибину їх залягання залежно від географічно-кліматичного розташування.

Крім того, викладач на плані вказує місце для виконання поперечного перерізу вулиці, де вже протрасовані водопровід і каналізація, а також інші інженерні комунікації (газопровід, кабель зв’язку, електрокабелі, теплотраса), які додатково слід показати, користуючись нормативною літературою, з дотриманням необхідних відстаней (у світлі) і висоти між ними, а також іншими конструкціями (дод. 3).