4. Власність на робочу силу та її вартість

У власності на робочу силу виділяють юридичний й економічний аспекти. Юридичний аспект власності на робочу силу означає право людини, юридично вільної при капіталізмі, на володіння, користування й розпорядження своєю робочою силою. Економічний аспект власності на робочу силу розкривається в процесі присвоєння цього специфічного товару в безпосереднім виробництві, що знаходить вираження в тривалості робочого дня, тижня, місяця. У процесі з'єднання робочої сили із засобами виробництва створюється так званий синергетичний ефект (від греч. сynergos – разом діючий), величина якого залежить від загальноосвітнього й професійного рівня працівника, техніки й технології, нових форм і методів організації праці, інформаційного забезпечення виробництва. Вирішальна роль у виникненні цього ефекту належить робочій силі. Таким чином, політекономічний аспект власності на робочу силу виражає власність найманого робітника на свою здатність до праці, що він змушений продавати капіталістові й у процесі використання якої виникають відносини із приводу присвоєння необхідного продукту власником робочої сили та додаткового продукту капіталістом, а також присвоєння частки необхідного й додаткового продукту державою (через податки).

Власність працівника на свою робочу силу є визначальним чинником у формуванні її вартості й ціни. Нагадаємо, що в умовах рабовласницького й феодального способів виробництва раб і селянин не були власниками своєї робочої сили. Раба самого можна було продати, а селянина при феодалізмі насильно з'єднували з фактором виробництва – землею, що перебуває у власності феодала. Робоча сила стає товаром лише в умовах капіталістичного способу виробництва, коли вона належить юридично вільній людині. Як і будь-який товар, робоча сила має споживацьку вартість і вартість. Але на відміну від звичайного товару робоча сила має свою специфіку. З боку споживацької вартості специфіка даного товару в тім, що в процесі її споживання робоча сила не зникає, а створює нову вартість, більшу, ніж вартість самого товару робоча сила. Саме споживацька вартість цього специфічного товару є джерелом синергетичного ефекту, нової продуктивної сили, що виникає у взаємодії із засобами виробництва.

У навчальному посібнику українського економіста Бутака споживацька вартість робочої сили розглядається у двох аспектах: а) як природна споживацька вартість – здатність виконувати конкретний вид роботи, що відрізняється певною професійною підготовкою, кваліфікацією, навичками, досвідом; б) як функціональна споживацька вартість – здатність робочої сили створювати більше нової вартості, чим та, яку має вона сама, інакше як здатність створювати додаткову вартість. Представляється, що такий підхід доречний, тому що роботодавця цікавлять ці обидві сторони.

Специфіка вартості товару робоча сила виступає як вартість життєвих коштів, необхідних для нормального відтворення робочої сили індивіда й членів його родини. Крім того, на її вартість впливають моральний фактор (достоїнство, самоповага особистості, традиції), історичний фактор (ріст фізичних, духовних потреб і здатностей, на відтворення яких потрібно більше коштів), соціальний фактор (співвідношення класових чинностей між найманими робітниками й капіталістами, наявність суспільних і політичних рухів й організацій). Убік зниження вартості робочої сили діє зростання продуктивності праці, зниження якості праці, використання праці мігрантів і т.і. Убік підвищення вартості робочої сили діють фактори підвищення інтенсивності праці (витрати праці в одиницю часу), ріст матеріальних, культурних і соціальних потреб, зростання складності робочої сили (підвищення загальноосвітнього й кваліфікаційного рівня), погіршення екології й необхідність поліпшення охорони праці.