Эпізод 65. Січ готується до битви.

№

ХРН”

ОБ’ЄКТ

КРП

ДІЯ

КАМЕРА

ДІАЛОГ/ЗВУК

CGI

Эпізод 65. Січ готується до битви.

Чорт, верхи на коні-скелеті, стоїть на горбочку біля великої гармати. Навколо стоять гармаші. У всіх червоні очі.

На конях, до Чорта, підїзжають троє воєвод. Це руський цар, польский король і турецький султан.

На церкві б’є колокол.

Гармаші закочують в гармату велике ядро.

З гори видно як війська оточили фортецю на острові - Січ. Стоїть величезна лава, турок, поляків і руського війська.

Яничари, стрільці, рейтари і гусари чекають наказу. У всіх горить червоний вогник в очах. У коней теж.

панорама

На Січі зібралися козаки.

Тут чоловіки,жінки, діти.

Серед них ми бачимо Мехтода і Одарку. Мехтод вчить хлопчиків набивати мушкети.

Хлопчики набивають мушкети.

Одарка із жінками носять в мішечках ядра.

Одарка зупиняється і втирає сльози.

Колокол затихає.

З церкви виходять двоє священників, один зачиняє церков на замок, другий йде.

Козаки шикуються лавою - в три ряди.

Священник підтикає рясу і допомагають гармашам біля гармат.

Стрільці стоять з мушкетами, за частоколом.

Люди підносять ще мушкети до них.

До чорта приїзжає верхи Вася. Він вдигнутий в бойове вбрання. За плечими в ньго мішок.

Чорт гукає : «Василю Антиповичу, куди ти подівся?! Де тебе носило?! Скоро почнеться!»

Василій Антипович : «Та так, на світ білий дивився!»

Він помічає у Васі мішок.

Чорт: «Ще надивишся. Ще трошки і цей світ моїм буде!»

Вася посміхаєтсья задоволено.

Він помічає у Васі мішок.

Чорт: “А шо це у тебе?”

Вася : «Та так, украв дещо, поки бігав.»

Чорт посміхаєтся.

Вася з чортом сміються.

Чорт : «Що то хазяйського тата дитина! З миру по нитці-голому сорочка! Ги-ги-ги!»

Чорт повертається і відбирає у гармаша довгу палицю з тліючим гнотом.

Чорт простягає Василю Антиповичу гніт.

Чорт: «Ну, настав час мого тріумфу! Ще трошечки почекаємо, поки зійде зірка і починаємо!»

Чорт: « На ось. Довіряю тобі першим вистрілити по цьому кублу козацькому!»

Чорт противно сміється.

На Січ націлена велика гармата.

Чорт роздмухує гніт .

№

ХРН”

ОБ’ЄКТ

КРП

ДІЯ

КАМЕРА

ДІАЛОГ/ЗВУК

CGI

Эпізод 66. Семен повертає час.

Мерехтливе світло смолоскипів освітлює моторошну картину Босха- зневірений козак, купка переляканих чортенят, що б’ються в камінь зо закриває двері.

Семен сидить і з розпачем дивиться на пісок, що відлічує його час до свободи, який невпинно збігає.

объезды, круговые рельсы.

время на первом плане и на втором плане в какой-то момент начинает течь по разному, словно меняется звук и картинка. У Семена время постепенно, по мере песни замедляется.

отделяем Семена от фона.

Семен тихо співає:«Ой ішов чумак з Дону,

Гей ,ішов чумак з Дону,

Та й сів над водою.

Ой та й сів над водою,

Гей, сів над водою -

Та й проклинав свою долю.»

Чортенята б’ються в камінь, що закриває вхід до темниці.

Семен дивиться на годинник. Співає.

Семен тихо співає

Піску все менше.

Чортенята кидають битись в двери, підбігають до Семена.

Чортенята : «Дядьку Семене! Дядьку Семене! Пісок закінчується! Треба щось робити!»

Семен продовжує співати :

Семене співає: «Ой доле, ж, моя доле!

Гей! Доле ж, моя доле!

Та чом ти не такая ?»

Чортенята в розпачі : «Дядьку Семене! Що робити?»

Семен співає :

Семен: «Ой ,а я чужу долю,

Гей! А я чужу долю-

Та сім раз поцілую.»

Чортенята : «Дядьку Семене! Ми ж вам вірили! Зробіть щось!»

Семен співає :

« Ой, а я свою долю,

Гей! А я свою долю

Та поб’ю- порубаю!»

Падають останні піщинки.

Чортенята заворожено дивляться на останню піщинку, яка вже просипалася і уповільнено летить вниз, виблискуючи і переливаючись діамантовим мерехтінням. Деякі зажмурюються.

Старше чортеня (приречено) : «Ну все, хлопці, прощаємося,ми пропали!»

Раптом блискавично з’являється Семенова рука, хапає годинник (час уповільнюється)

і перевертає його горизонтально.

СКП

Остання пісчинка, яка летіла вниз, опускається всередені дірочки між колбами часів, і лягая на скло.

Эпізод 67. Завмирає час на січі.

В цей час нагорі все раптово застигає – сніг зависає, не долетівши до полум’я, вогонь у теж застигає, не підпаливши гніт у гармати.

Застигають стрільці, рейтари, яничари і гусари.

Застигає Мехтод із мушкетом в руці.

Сльоза Семенової матері Одарки теж бринить у неї на щоці і не падає.

Застигає Лейба, ховаючи в мішечок гроші.

Застигає циганка, поганяючи кобилу.

Застигає домовик, який гребінцем розчесує борідку, дивлячись в дзеркальце.

Эпізод 68. Семен з чортенятами вибирається з каземату.

Семен обережно відпускає руку від годинника, що лежить горизонтально.

Остовпілі чортенята з відкритими ротами дивляться на це чудо.

Семен із щасливою усмішкою ставить годинника на камінь.

Семен: «Що злякалися? Та з нами ніякий чорт не справиться! Не той козак що поборов,а той що вивернувся!»

Чортенята радісно : «Гурря! Героям Слава!» стрибають кругом і обнімаються.

Семен : «Ну годі тішитись – вибиратися звідси будемо!»

Козак розбігається і кидається на камінь, яким привалено вхід.

Камінь не піддається. Семен обертаєтсья до чортенят.

Семен (обертається до Чортенят): «Чого стоїте? А ну навались!»

Чортенята кидаються йому допомагати.

Камінь здригається і ворушиться. Вовкулака з Упирем чують удари, посміхаються.

Камінь здригається і Вовкулака з Упирем починають його тримати.

Козак разом з чортенятами розбігаються і щосили ритмічно б’ють у камінь.

Всі хором рахують: «Один!»

«Два!»

«Три !»

Печера привалена великою каменюкою. Каменюка раз-по-раз здригається.

Вовкулака з упирем щосили утримують камінь. Їх весь час підкидає.

Знову печера. Знесилені чортенята з козаком продовжують бити в камінь :

«-Двадцять дві тисячі три!

-Двадцять дві тисячі чотири!»

Сили їх полишають і вони падають на землю.

Чортенята : «Дядьку Семене, сили вже немає!»

Семен уперто : «Нічого-нічого! Вода камінь точить!»

Семен продовжує кидатися на камінь сам.

Семен : «Поможи мені свята Варваро!»

• «Поможи мені свята Параскева-П’ятниця!»

• «Поможи мені свята Параскева-П’ятниця!»

-«Поможи мені свята Нимфодоро!»

Семен продовжує кидатися на камінь сам.

- «Поможи мені свята Варсоновлофомпія Ченстоховська!»

Чортенята один до одного : «От гарно матюкається!»

Семен стоїть важко дихаючи і люто дивиться на камінь.

Зібравшись з останніми силами Семен біжить на камінь з криком :

«Святий Юрій, поможи мені!»

За мить до удару камінь раптово щезає - і Семен випадає назовні.

Семен ,лежачи, сам до себе: «От що значить хлопець! Не те що баби!»

Эпізод 69. Ядвига приєднується до Семена і чортенят.

Чортенята висипають з печери назовні і оточують знесиленого Семена.

Семен обертаючись до Чортенят.

Семен до них : «Ну що? Як я йому дав?»

Чути голос Ядвіги: «Це ще питання хто кому дав!»

Семен і чортенята здивовано обертаються.

чортенята расступаются ракурс от Семена

Перед ними в проході стоїть усміхнена Ядвіга. На шиї у Ядвіги червоне намисто з ягід. Вона вже не в кухвайці і кудлатій хустці а в гарному оксамитовому платті, чисто в такому як уявляв Семен, з розрізу виглядають її довгі ноги. Коса закручена навколо голови. У волоссі у Ядвіги квітка.

На шиї у Ядвіги червоне намисто з ягід.

Чортенята, роззявивши роти, дивляться на відьму. Всі Семен підіймається

Відьма усміхаючись показує пальчиком на гору.

Семен з чортенятами підводить очі і стовпіють.

Прямо над ними висить невидимою силою величезна каменюка. На ній теліпаються вовкулака і упир, вчепившись щосили.

Ядвіга : «То що ти там про бабів говорив?»

Ядвіга повертається і вихиляючи стегнами йде геть.

Семен захоплено цокає язиком вслід.

м йде геть.

Ядвіга (з пів-оберта): «Я, між іншим, його довго не втримаю.»

Семен з чортенятами злякано біжуть за Ядвігою.

Камінь зривається вниз і привалює собою вовкулаку з упирем.

Семен з чортенятами наздоганяє Ядвігу.

Эпізод 70. Рішення що до останньої втечі і її початок.

Семен ,чортенята і відьма стоять на горбочку. Всі дивляться нагору, вишукуючи отвір.

Семен, задираючи голову: «От як би мені туди добратися? Часу вже не лишається. От-от Різдво наступить. »

Відьма до Семена : «А тут вже ,козаче, моєї сили не вистачить. Не можу я тебе нагору винести.»

Гордій до решти (задумливо).

Гордій до решти (задумливо): “А шо, хлопці, скільки звідси до нашої хати?»

Худій (здивовано) : «Та далеченько буде – палицею не докинеш. А хіба що?»

Гордій: « Так до неба ближче – бо було б далі ,так там хата б стояла! Ми що, до тієї дірки не дістанемо?! А ну гайда до роботи!»

Чортеня стрибає вниз.

Чортеня стрибає вниз із криком : «За мною!»

Всі чортенята кидаються за старшим.

Здивований Семен дивиться на чортенят.

Ядвіга підходить до нього ближче.

Семен з відьмою сторопіло споглядають, як

Чортенята починають збирати і зносити всяке сміття і непотріб, розкидані довкола і будують велетенський курган.

Він все росте і росте ,все більше нагадуючи по обрисам і архітектурі Вавілонську вежу.

Місцина довкола поступово звільняється від сміття і стає все красивішою і красивішою.

Семен з відьмою зачудовано споглядають за роботою чортенят.

Вежа росте і росте.

Эпізод 71. Кульмінація лінії кохання Ядвігі і Семена.

СП2

Семен дивиться на Ядвігу, Ядвіга на Семена

профільний

Семен : «Ну що, Ядвіго, будемо прощатися?»

Ядвіга : «Будемо».

СП(8)

Семен дивиться на Ядвігу.

Семен : «Ну ,я піду?»

СП(8)

Ядвига ніяково до Семена.

Ядвіга: «Іди..»

СП

Семен

Семен: «То я вже йду?»

КП

Ядвіга мовчить. Опускає очі.

СП

Семен розвертається.

Ядвіга підіймає очі.

Ядвіга : «Дякую тобі, Семеночку.»

Семен обертається.

Семен : «За що?»

Ядвіга відвертається ,щоб Семен не бачив як вона плаче.

Ядвіга : «За щастя недовге. Йди вже.»

Семен стоїть не знаючи куди подіти очі.

Раптом Семен і відьма не витримують і кидаються один одному в обійми.

Їх гарячі губи зустрічаються.

На бур’яні і полині ,на траві і сухих колючках раптом розцвітають червоні квіти, і закривають Семена з Ядвігою.

Над квітами, де заховалися Семен з Ядвігою, вистрелює невеличка райдуга.

Эпізод 72. В Чорта виростають роги. Чорт мчить до пекла.

Сніг висить в повітрі, армія чорта застигла.

У чорта з голови вилазять великі красиві роги як у оленя.

Його пика витягується і очі лізуть на лоба.

Вася пирхає і починає голосно реготати.

Одночасно роги в чорта виростають до нормативного розміру.

Чорт обмацує свої роги.

Вася згинається від сміху вдвоє.

Чорт в оскаженінні реве.

Чорт кидає смолоскипа, і скаче на коняці скелеті геть.

Вася скаче слідом.

Воєводи цар, султан і кололь, переглядаютсья і знизують плечима.

Чорт скаче по лісу,

Сніг розлітається в сторони. Чути шкварчання і ревіння.

Чорт на всьому ходу врізається в дуба, який від удару новими рогами здригається і падає, задерши вузлуваті корені .

В дірку, що залишилась від коренів, і веде до підземного світу, стрибає Чорт.

Дірка починає закриватись.

Слідом в дірку заскакує і Василій з мішком.

№

ХРН”

ОБ’ЄКТ

КРП

ДІЯ

КАМЕРА

ДІАЛОГ/ЗВУК

CGI

Эпізод 73. Остання бійка Семена чортенят і Ядвіги с Чортом і нечистою силою в пеклі.

На вежі завмирають чортенята.

Всі знову беруться до роботи.

Чортенята : «Опа! А де Семен з Ядвігою?»

Гордій : «Чого витріщилися? Кохання у них там! Досить гав ловити! Гайда працювати! »

Найстарше дивиться на горбочок, де ворушиться густа висока трава і цвіте червоним острівець квітів.

Над ними в’ються метелики і стоїть невеличка райдуга.

Чортеня зітхає і знову береться до тачки.

Раптом небо темніє і з хмар вивалюється Чорт, що виглядає як рогатий страшний величезний демон.

Він приземляється у двір, і земля здригається від удару.

Чорт дивиться навруги і бачить квіти, він простягає тремтячу відь людті руку до квітів, і стає ще більшим і страшнішим.

З чортового кігтя виривається червоне полум’я

Полум’я спалює траву і квіти.

Семен з Ядвігою стоять, взявшись за руки.

Чорт нависає над ними великий і страшний.

Гордій дивиться з вежі вниз.

Гордій: «Наших б’ють!»

Чортенята сипляться з вежі як горох і оточують Семена з Ядвігою, затуляючи їх від чорта.

Чортенята : «Дядьку Семене, тікай швидше - вежа вже готова!»

І справді вежа виглядає точно такою як на середньовічній гравюрі Дюрера, тільки ціла і висока, заходячи своїм шпилем у хмари.

Семен ,оглядаючись на відьму і чортенят :

Семен (оглядаючись на відьму і чортенят): «Е ні, синки, де це бачено, щоб козак та своїх у біді покинув?

Семен повертаючи голову до чорта.

Битися будемо!

Всі налаштовуються до бою.

Краще мертвим бути, ніж зрадити і славу козацьку втеряти!»

Під його страшні звуки за чортом злазиться всяка нечисть - це вже знайомі нам відьми, потовчені вовкулак з упирем, якісь кістяки, змії ,зомбі ,і інша погань.

Чорт робить різкий рух в сторону вежі – з його пальця зривається червоне полум’я і вдаряє в вежу.

Чорт з лютим реготом : «Битися?! Зі мною?! Тепер точно будете всі мертві! Ха –ха -ха!»

Вежа тріщить і обсипається .

З вежі зриваєтсья верхівка.

Зараз вежа має вигляд точнісінько такий як зображав її Дюрер - вершечок і до половини розвалена.

Верхівка падає на задньому плані, за чортом. Земля дригаєтсья.

Піщинка в пісочних часах починає повільно сповзати по склу.

Сніг і люди на землі починають повільно рухатись.

Чорт махає рукою і нечисть кидається на Семена і чортенят.

Раптом чується пронизливий вібруючий свист.

Эпізод 74. Повернення Василя с півнем.

Нечисть із Чортом завмирають і оглядаються.

Позаду стоїть Василій Антипович. В руках він тримає великого великого рака.

Рак, засунувши клешні в рота голосно і красиво свистить.

Нечисть з чортом торопіє.

Семен посміхаєтся.

Семен відтанувши лицем : «Васько! А я вже думав, що ти не прийдеш! Прости дурня. Пугу-Пугу!»

Васько : «Козак з лугу! Простіть і Ви, пане отамане!»

Чорт нахиляється до Василя.

Чорт ошелешено : «Васілій Антипович ти чого це? Як це ? Чого це рак у тебе засвистав?»

Василь до Чорта.

Рак запопадливо киває.

Вася жбурляє рака в воду.

Вася : «Жити захочеш – не тільки засвищеш!»

(До рака) «Правду кажу?»

(Рак запопадливо киває.)

Рак летить і плюхає в річку і з води показується його клешня із відстовбурченим великим пальцем( як в Термінатора) і поволі опускається в воду.

Чорт : «Вася, ти чого? Назад дороги немає! Ти вже ж на чорта вивчився, іспит здав, красти навчився!»

Вася мовчки знімає з плеча мішок, розв’язує його і дістає уже знайомого нам худого дрібнуватого півня.

Вася : «А я не крав – я позичив! На потребу Війська Запорозького!»

До півня : «Ну , братіку , не підведи - давай!»

Чорт перелякано дивиться на півня.

Півень ошелешено крутить головою. Він мовчить.

Повзе піщинка по склу.

Повзе зоря по небу.

Вася до півня.

Півень мотає головою мов “не буду”.

Вася : «Давай милий кукурікай !»

Повзе піщинка по склу.

Повзе зоря по небу.

Чорт починає реготати, стає майже співчувати Василю.

Чорт (починає реготати): «Та тут сонця немає – хто ж тобі туть кукурікати буде?»

Чорт (до нечистої сили): «Взяти його!»

Эпізод 75. Сходить різдвяна зоря. Кричить півень.

Повзе піщинка прискорюється і сповзає по склу вниз.

На небі сходить Різдвяна Зоря. Зоря освітлює все як сонечко.

Світло зірки променем відбивається від золотого хреста на січовій церкві,

Потім від шабель Мехтода,

Проходить крізь сльозу Одарки.

Попадає на золотий зуб циганки, яка їде в кибитці.

Потім відбивається від золотої монети в руках Лейби,

Потім летить і відбивається від дзеркальця в руках домовика.

Далі промінь відбивається від золотої сережки в дзьобі в сороки на гілляці, і попадає в дірку в землі під дубом, який так і лежить на боці.

Промінь пронизує хмари і світить прямо в око півня у Васі в руках, вираз обличчя півня змінюється, він чинить опір світлу, але воно ніби гіпнотезує його і півень не витримує.

Вася (шепоче до півня у розпачі) : «Ну давай, миленький, давай, голубе!»

(і тут пивню в око потрапляє промінь різдвяної зорі).

Півень гордо стріпує крилами, витягує шию і кукурікає як дурний дурним голосом.

Півень кукурікає: Раз! Вдруге! Втретє!

Эпізод 76. Зло програє. Семен з чортенятами і Ядвігою тікають с пекла.

Нечиста сила кидається врозтіч.

Кістяки швиденько закопуються в землю.

Упир перетворюється на павича.

Відьми знову перетворюються на красивих дівчат.

Вовкулака перетворюється на маленького доброго песика.

Чорт маліє, плюгавіє і стає зовсім не страшним а скоріше смішним.

Півень примружившись гордо дивиться на Васю.

Півень примружившись дивиться на Васю: «Кого-кого ти голубом назвав?!»

В небі утворюється вихор, з’являється велике кругле вікно нагору.

Вихор спускається нижче, нижче і закриває Семена, Ядвігу, чортенят.

Эпізод 77. Починається остання битва за Україну.

Козацька потрійна лава починає стріляти як кулемет, викошуючи ворогів.

Задні заряджають, середні зводять і подають мушкети, передні стріляють.

Лава викошує цілі ряди нападників, але вони лізуть і лізуть на частокол.

Козаки сріляють з горищ куренів, пробравши дірки в замерзлому очереті.

Козаки бьються на шаблях на вузьких вуличках, але їз просто зносить лавиною ворогів.

Вороги падають.

Козаки падають.

Ворогів дуже багато, вони заповнюють січ як лава, сповзаючить до центральної площі.

Вороги оточили захисників Січі. Це Мехтод, Одарка, кілька козаків, молоді хлопці.

Довгі піки націлені на козаків з усіх сторін.

Эпізод 78. Пекельна хоругва приєднуеться до битви.

Раптом серед кола захісників, прямо в центрі, провалюєтсья земля. З отвору вилітають чортенята і Семен з Ядвігою і чортенята. У Семена і чортенят по дві шаблі.

Мехтод і Одарка радіють обертаючись: «Синку!»

У яничарів, стрільців, гусар в очах гаснуть червоні вогники.

Семен до Васі: «Ну, Пекельна хоругва Січі Запорозької, готові?»

Вася: « Готові, хлопці?»

Чортенята: «Готові!»

Семен: «Чи пан , чи пропав!»

Всі разом: «Двічі не вмирати!»

Всі разом кидаються на ворога.

Пекельна хоругва проходить крізь стрій ворогів немов вихор.

Летить шмаття, мечі, шоломи, піки …

Эпізод 79. Перемога. Ворог тікає.

Вид зверху – із Січі через кілька воріт тікає вороже військо.

Лицарі, стрільці, яничари обганяють одні одного, втікаючи.

Хтось падає, його затопчують.

Останні вороги вибігають за ворота.

Семен, Мехтод, чортенята виходять слідом, і сміються.

Семен гладить чортенят по головах і помічає у них відрослі чуби - оселедці.