Эпізод 41. Чорт зачаровує турецького султана.

№

ХРН”

ОБ’ЄКТ

КРП

ДІЯ

КАМЕРА

ДІАЛОГ/ЗВУК

CGI

Эпізод 41. Чорт зачаровує турецького султана.

ОП

Палац султана. Султан курить кальян. Перед ним танцюють красиві дівчата.

СПП

Султан курить кальян, рядом з ним сидить вродлива дівчина - це його фаворитка.

Д

Раптом в кальян влазить димний Чорт.

СП

Фаворитка затягуєтсья димом.

СП

її зовнішність “пливе”, вона починає виглядати наче відьма. Нахиляючись до вуха султана вона щось гаряче шепоче йому.

смена ракурса

пано на след кадр

CGI

СП2

продолженіе кадра

Султан спочатку напрягаеться потім задоволено посміхається, ніби вона йому зробила комплімент.

Султан глибоко затягуєтсья димом, випускає його.

СКП

Султае теж переворюється на одержимого із червоними очима.

CGI

ОП

Дим, що випустив султан, пливе по залі, до дівчат і всі дівчата, що танцюють перед султаном, перетворюються на красивих відьом.

панорама

тележка

трекинг дима

CGI

СПП

Султан підіймається, прицмокує язиком і гукає: «Візира і воєначальника до мене!»

56c

№

ХРН”

ОБ’ЄКТ

КРП

ДІЯ

КАМЕРА

ДІАЛОГ/ЗВУК

CGI

Эпізод 43. Лейба приносить годинник Мехтоду.

Хата Метода. За столом сидять Домовик і Мехтод. Одарка збирає торбину. Раптом стук в двері.

Домовик: “А толку передавати без півня? Ну зварить він там юшку і цукерок поїсть і що?”

Одарка: “Так хоч поїсть. Невже там у чорта його годують?”

Раптом стук в двері.

Мехтод кидається відчиняти.

На порозі стоїть Лейба, закутаний в товсту пухову хустку. Він тримає годинника на оберемку.

З-за спини у нього визирають його кучеряві діти теж в таких хустках і ярмулках.

Мехтод дивиться на Лейбу, спочатку не розуміючи чого той прийшов.

Лейба протягує годинник Мехтоду.

Лейба : «Мехтоде, на ось! Для сина.»

Мехтод дивиться на годинник.

Лейба протягує настирливо годинник методу.

Лейба : «Я теж батько, все розумію .»

Мехтод протягує руку, але Лейба забирає годинник і починає його протирати.

Лейба: “Чекай…”

Лейба стоїть, обтираючи годинника хусткою.

Лейба: «От і Сара моя каже, що у Сьоми теж мама є, у неї серце болить за Сьомою, як у мене за нашими дітками!»

Мехтод: «Лейбо, що ж ви стоїте надворі, холодно, заходьте.»

Лейба з дітьми заходять до хати. Діти гомонять.

Одарка лізе в кошик, сухофрукти, горіхи.

Одарка: “Ой боже ж мій, які гості. І багато! Моня, який ти великий став! А Рахіля яка красуня!”

Лейба віддає годивнника Мехтоду.

Одарка пригощає дітей сухофруктами і горіхами.

Лейба: «Ти думаєш я не пам’ятаю як ви з Семеном нам шинок соломою покривали? А як Одарка Моню травами лікувала від застуди? Всі ми люди, і по-людськи жити маємо!»

Мехтод крутить годинника в руках.

Мехтод : «Лейбо, та я, та ми…»

Діти обсіли Домового, смикають його за бороду.

Домовий сміється.

Діти бігають навколо Мехтода, граються.

Лейба: «А Сара мені й каже, що, Лейбо, тобі того годинника шкода? А я кажу, шкода! Подарунок самого царя Соломона наче від серця відриваю!»»

Мехтод відкриває сундук, дістає гроші.

Мехтод отетеріло : «Я зараз, зараз. Гроші дістану. Почекай!»

Лейба гладить свою доню по голові.

Лейба: «А Сарочка каже, що відривай , відривай, бо ми люди і серед людей живемо!»

Мехтод протягує Лейбі гроші.

Лейба відпихує руку Мехтода з грошима.

Лейба: «Забери Мехтоде! Порядному єврею не можна кроку ступити, як йому вже гроші пропонують!

Лейба збирає діточок.

Лейба: “Абрамчик, Йося, Ізя, Моня, Давидик, Рахіля, Ривочка – ви всі тут?

Діти (хором): “Тут”

Лейба: “Дякуйте за пригощання і ходімо вже додому.”

Мехтод оторопіло стоїть з грошима в руках.

Лейба кутає когось з дітей, кутається сам.

Дивиться на годинник в руках Семена.

Лейба: “Ой вей мір, що за часи настали? Все на світі у грошах міряється!”

(дивиться на годинник)

Лейба показує на годинник, кутає когось з дітей.

Лейба йде до дверей.

Лейба: «Від серця відірвав. Добрий годинник. Ні в кого такого немає! На замовлення робився в самому Нюренбергу! А як співає гарно! Шкода завод швидко скінчується.»

Мехтод (щиро) : «Дякую тобі, братику!»

Лейба відкриває двері, але обертається до Семена.

Діти йдуть на вулицю.

Лейба визодить, зачиняє двері.

Лейба (обертається біля дверей): «Але знай! Як Семен повернеться - до шинку не пущу !»

Мехтод, дивиться на Одарку з домовиком.

Домовик з одаркою дивляться на годинник.

ОП

Лейба з дітьми йдуть від хати Мехтода.

Лейба говорить до дітей.

Хтось з дітей падає в сніг.

Всі зупиняються.

Лейба: «Подумати тільки - подарунок самого царя Соломона! І що я собі думаю? Йося, не відставай! Давидик, поможи Ривочці! Люди завжди повинні одні одним допомагати, бо інакше життя на землі закінчиться. І шо тоді буде,я вас питаю?

Мехтод дивиться вслід Лейбі, який іде геть.

По вулиці йде Лейба,ведучи за ручки менших діток. Старші ідуть слідом.

Одарка кладе годинника до торби.

Одарка: «Зібрати то зібрали. А як передать?»

Домовик виразно дивиться на Мехтода.

Мехтод киває Домовику.

Мехтод підходить до торби, дивиться в неї, зав’язує мотузку.

Мехтод: «Можна передать. Зайду до товариша - побратима – прихопить по дорозі…»

Одарка качає головою.

130с

Эпізод 44. Мехтод просить Яцька передати гостинців на той світ.

Мехтод заходить в сумну хату, скидає шапку і обтрушує сніг.

В хаті на столі стоїть домовина.

При світлі свічок бабця в чорній хустині читає молитви з великої книги.

В домовині лежить Яцько -старий козак з сивими вусами і чубом. Руки в нього складені на грудях і тримають свічку.

Мехтод мовчки підходить стоїть, похиливши голову, деякий час.

Обличчя Яцька з заплющенними очима крупним планом.

А потім, тихенько нахилившись, шепоче покійнику.

Мехтод: « Яцько, ти справді помер?»

Яцько, розтуляючи одне око: «Справді.» - знову заплющує око.

Яцько (розтуляючи одне око): «Справді.»

(знову заплющує око.)

Мехтод нахиляється до Яцька. Шепоче.

Мехтод: «Ти ,цеє, брате, передай там синочку гостинчика - ми з мамою зібрали. І скажи йому щоб півень тричі заспівав - тоді він визволиться. Не забудь!.»

Обличчя Яцька крупним планом. Яцько не реагує.

Мехтод дивиться на покійника. Мовить щиро.

Мехтод: «Ти прости мене за все. А я в Січовій церкві свічку за упокій твоєї душі поставлю.»

Обличчя Яцька з заплющенними очима крупним планом.

Яцько: «Передам.»

Мехтод вкладає торбинку під руки покійника, притоптує її там. Розвертається щоб йти з хати.

Обличчя Яцька з заплющенними очима.

Яцько (трішечки посміхаючись): «І ти мене, брате, прости за все. І за Ганьку прости і за Олену, і за Зульфію теж.»

Мехтод обертається, замахується кулаком.

Мехтод (обертаючись): «І за Зульфію?! Ах ти ж скурвий сину!»

(замахується кулаком.)

«Якби ти не вмер, то так би і врізав межи очі!»

Обличчя Яцька з заплющенними очима.

Яцько задоволено посміхається.

Бабця, відриваючись від молитов суворо блимає на Мехтода.

Мехтод встигає швиденько розтиснути кулака і перехреститися.

Мехтод: «Царство йому небесне! Добрий козак був!» йде до порога.

Яцько крадькома пирхає від сміху, і теж встигає напустити на себе святий вигляд.

Мехтод з порога, обертається на порозі.

Мехтод (обертаючись): «Почекай – почекай там у мене - скоро і я помру – тоді не втечеш!»

Покійник показує Мехтодові язика, і знову встигає прийняти благообразний вигляд.

Мехтод виходячи хряпає дверима.

Бабця-смерть скрушно хитає головою і зітхає.

Бабця-смерть (скрушно хитає головою і зітхає): «От гемонські козаки, і померти як слід не можуть – все мені старенькій клопіт.»

Бабця-смерть покректуючи встає, підбирає свою гостру косу і похитуючи головою виходить крізь стіну.

110с

№

ХРН”

ОБ’ЄКТ

КРП

ДІЯ

КАМЕРА

ДІАЛОГ/ЗВУК

CGI

Эпізод 45. Семен зустрічається з Яцьком у пеклі і пригощає чортенят пиріжками.

На березі річки Семен ловить рибу.

Підсікає, дістає рибу, схожу на карпа, але не карп, бо вона дивна і трохи страшна.

Кидає рибу в чан, що стоїть поруч.

Раптом ми бачимо як по воді, не тонучи, до Семена йде новопредставлений Яцько.

Він вдягнений в довгу льолю.

Чуб і вуса у нього гарно розчесані.

Семен, роззявившись витріщається на прибульця.

Семен: «Дядьку Яцько, а Ви звідки тут?»

Яцько підходить по воді майже до самого берега.

Яцько: «Та бачиш, батькові твоєму обіцяв тебе провідати, та гостинців передати. На, візьми торбинку.»

Семен бере торбинку.

Семен бере дарунок : «Дякую. Дай, Боже, здоров’ячка.»

Яцько: «Та яке там здоров’я – відкашлявся вже.”

Семен бере дарунок : «А Ви куди – сюди, чи туди?»

Яцько: «Допоки свічки не поставлять, то дев’ять день ще походжу, а там – до своїх. Братчики заждалися вже.”

Семен: «Царствіє вам небесне, дядьку Яцько.»

Яцько: “Ти от що, слухай: треба щоб півень закукурікав тричі до різдва – тоді чортова сила пропаде і ти виберешся звідси!Запам’ятав?

Семен: «Запам’ятав.»

Яцько: “Удачі тобі, хлопче!»

Ясько повертається і йде по воді геть.

Ми бачимо у нього за спиною невеличкі крильця. Вони оздоблені гарною вишивкою хрестиком із мотивами Середньої Подніпрянщини.

Семен дивиться дядькові вслід.

Підходить Вася, смикає Семена за рукав.

«Дядя Семен, а з ким Ви говорили? Тут же нікого не було.»

Яцько поволі зникає в світлих променях.

Семен дивиться як зникає Яцько.

Семен: «Поживеш з моє – дізнаєшся.»

Семен сідає на березі, розв’язує торбинку і дістає гостинці.

Першим ділом він вдягає мамину сорочку.

Потім уважно оглядає годинник і ховає його до торби.

Чортеня зачудовано споглядає за Семеном.

Із-за кущів виглядають інші чортенята і теж підглядають .

Семен розкладає на рушничкові пиріжки.

Семен (до Васі): “Шо стоїш? Пригощайся”

Вася бере пиріжок, їсть. Його личко розпливається в усмішці.

Вася : «Ой як смачно! Що це ?»

Семен : «Що не знаєш? Пиріжок з вишнями.»

Вася (замріяно): «Вишні…Тепер я все життя буду хотіти вишень. »

В чортенят за кущами капає слина, вони жадібно ковтають.

Семен до чортенят за кущами.

Семен : « Не треба там ховатися! Я все бачу! А ну, дітлашня, годі там в кущах сидіти – гайда снідати!»

Чортенята боязко виглядають із кущів.

Семен : «Кому сказав?! Як дають – то бери, а як б’ють – то тікай!»

Нарешті чортенята зважуються і підштовхують одне одного до пиріжків.

Худан несміливо бере пиріжок і відкушує шматочок.

Його очі закочуються від задоволення.

Інші чортенята бачать що йому смачно і купою кидаються на пиріжки і трощать їх за обидві щоки.

Чортенята трощать пиріжки за обидві щоки.

Семен: «Ну шо, хлопці, подобається?»

Гордій: «Нічо так. Може бути.»

Семен:«То може тепер зі мною залишитесь? Я вас теж учити буду. Козацької науки.»

Годій встає. Дивиться на шматок пиріжка, але не кидає його, сує в рот щоб доїсти.

Гордій: «Без твоєї науки обійдемося! Пішли звідси!»

Інші чортенята теж встають.

Вася: «Та куди ви, хлопці? Лишайтеся! З Семеном добре буде.»

Потім Дій вириває в отетерілого Васі його шматок пиріжка і запихає собі в рота.

Чортенята ідуть геть. Дій наздоганяє їх.

Дій: «Добре, добре… Тебе не спитали, малявко!»

Вася стоїть як обпльований. Губи в нього дрижать.

Сідає рядом, обіймає Васю за плечі.

Простягає чортеняткові цукрового півника на паличці.

Вася трепетно притискає півника до грудей, підскакує до Семена і цілує його в щоку.

Семен: «Не плач, козаче – отаманом будеш. (зітхаючи)

Хотів собі лишити, та що з тобою робити- на!»

Чортеня (з надією): «Це мені? Що це ?»

Семен: «Тобі-тобі. Кому ж іще? Це - півник. Цукерка. Ти що півнів не бачив? »

Вася: «Не бачив.У нас тут немає. Та і цукерок теж нема. »

Семен: «Тепер будуть. Бери – тобі сподобається.»

Чортеня: «Дядя Семен, та я для Вас…Та я . Та я .»

Потім Вася швидко зникає за деревами, що стоять біля озера.

Семен здивовано тримається за щоку і посміхається, дивлячись Васі вслід.

164с

Эпізод 46. Вася вперше відбивається від чортенят.

Чортенятко Вася біжить по стежині з півником в руках, раптом зупиняється.

Ми бачемо стіну старших чортенят, що перегородили Васі дорогу.

Гордій підталкує Дія до Васі. Дій робить крок і зневажливо чвиркає в пилюку:

Дій (цвиркаючи в пилюку): «Ну шо? Як цукерка?»

Вася збентежено : «Та нічого, добре.»

Гордій вибиває з руки Васі цукерку.

Гордій: «Нас на Семена проміняв, так?»

Цукерка падає на землю.

Чортенята загрозливо гудуть.

Вася : «Хлопці, та ви що? Ви чого?»

Гордій: «Давно по рогам не отримував?! А ну бийте його!»

Чортенята кидаються на Васю.

Починають бити, але Вася спритно ухиляється від ударів і тичків.

Підсікає одного з чортенят і той падає на двох інших, розтягуючись в багнюці.

Ще двое кидаються на Васю і раптом Вася розсипається на “дим”, наче справній інфернальний чорт і матеріалізується на спинами нападників, штовхає їх вони падають.

CGI

Гордій, який увесь час спотерігав за бійкою, кидається на Василя, пробуючи вхопити, але Вася, знову зникає, розсипавшись попілом і матеріалізується за спиною Гордія.

CGI

Гордій обертається.

Хтось мацає його по спині.

Він обертається і бачить ще одного Васю.

Гордій б’є Васю, що за спиною.

CGI

Вася розсипається і подвоюється, і ще раз.

CGI

В Гордія вівисає щелепа.

Чортенята підіймаються і бачать, що Вася вже не один, їх шестеро.

Де справжній Вася незрозуміло.

CGI

Вася зникає перетворюючись на примарний сірий попіл.

CGI

Чортенята падають, бо попіл ніби мотузка, смикає їх за ноги.

CGI

Злітають в повітря і падають.

CGI

Попіл наче живий волоче їх по землі і кидає.

CGI

Попіл обкручує ноги Гордію і смикає його догори — той підлітає.

CGI

Гордій підлітає, перевертається і падає на землю.

CGI

Попіл збирається в Васю.

CGI

Чортенята валяються кругом Васі. Всі вони добре потовчені.

Вася спокійно, піднімає цукерку і йде геть.

80с

Эпізод 47. Чортенятам невдається приготувати їжу.

В казані булькотить огидне варево.

Потовчені чортенята сидять перед казаном і зачерпують звідти варево.

Пробують і з огидою спльовують на землю.

Гордій: «Шо, не подобаєься?»

Жадан: «Тьху гидота! Не вмієш ти їсти варити!»

Гордій: « Можна подумати, що ви вмієте. Ядвіга більше нас годувати не хоче, то по черзі варити будемо!»

Мовчан: « Ага! Ми наваримо! Шоб не втруїтися часом з того варева!»

Худан: «Ох і жерти хочеться!».

Дій: «Хочеться-перехочеться!»

Жадан: «Та і нудно тут. Зайнятись нічим.»

Чортенята похмуро дивляться один на одного.

Худан (замріяно) : «А Васько там з козаком юшку варять. »

Жадан: « А козак он як Ваську битися навчив… Він тепер як справжній чорт. Ні вхопити ні вдарити.»

Мовчан: «А ще вони граються і рибу ловлять..»

Худан: «А ще козак історії цікаві розказує…»

Дій: « А ти звідки знаєш?»

Худан: « А я підслухав! Там знаєш як цікаво?! Особливо там де вовк хвостом рибку ловив, або про козака Мамаригу і ведмедя! От бере козак Мамарига клина,забиває в колоду і каже ведмедеві.…»

Гордій (передражнює): «Мамарига, мамалига! Все тобі про їдло в голові! Граються вони, рибку ловлять…Тьху гидота! Вам, чортам, то все для чого?! У нас інша робота! Інше покликання! От скоро іспити, про них думати треба!»

Мовчан (похмуро): «Так то воно так, але ж і жерти хочеться.»

Гордій: «Ну то вали до козака. Давай біжи-може нагодує !»

Мовчан: «Ну і піду. Семен нагодує. Він добрий. А ще з ним цікаво.»

Мовчан встає і йде геть.

Гордій: «Ну йди-йди! А ми тут залишимся. Правда, хлопці?».

Обертається до решти чортенят-замість них пусте місце.

Спантеличений старший спостерігає як чортенята один за одним тягнуть на острів до козака.

Старший деякий час сидить. А потім перевертає казанок з варевом і підхоплюється.

А потім підхоплюється і з криком.

Гордій: «Хлопці! Почекайте ,я з вами!»

94с

Эпізод 48. Семен годує чортенят юшкою.

Козак з чортенятами їдять юшку з казанка над багаттям.

Старший сидить поруч із Васею.

Вони наминають смачну юшку і весело штурхаються.

Козак сидить перед вогнищем.

Довкола нього збилися чортенята.

Козак : «…А Телесик просить: «Гуся-гуся-гусенятко ! Візьми мене на крилятко!»

Вогонь освітлює зацікавлені очі чортенят. Вони їдять і слухають.

Чортеня їсть і хлюпає носом і втирає сльозу.

пано

Козак : «…продоження казки»»

32с

Эпізод 49. Чортенята приєднуються до навчання.

ОП

СПА

Ядвига підходить до озера. Зупиняється. Вона бачить як Семен миє чортенят і допомагає їм з одягом.

ОП

Семе показує чортенятам як прати одяг.

Д

СПП

Чортенята з Семеном перуть одяг.

дин пано

КП

Ядвіга здивовано невесело посміхається потім розвертається і йде геть.

ОП

Потім Ядвіга розвертається і йде геть.

Чортенята чисті і вмиті сидять довколо Семена.

Семен паличкою виводить на піску літери.

Семен: «А це літера В!»

Чортенята хором: «В!» і пробують писати на піску.

переходы пано с невидимой склейкой, чтобы за счет панорамы кадр просто продолжался, словно герои переходят с одного места в другое в одной или нескольких локациях

Чортенята хором: «В!»

Семен займається бойовим гопаком з чортенятами.

Вони разом повільно повторюють його рухи.

Семен сидить з чортенятами біля багаття. Семен розказує, чортенята слухають.

Семен: “Козак не боїться ні тучі, ні грому. Щирий козак ззаду не нападає.

Краще смерть на полі, ніж життя в неволі.”

Чортенята слухають Семена.

Семен: “Краще смерть на полі, ніж життя в неволі.”

Ядвіга підслуховує, сховавшись за кутом.

Вася стоїть перед Семеном і чортенятами.

Вася: «Il est nécessaire de combattre non seulement par la force, mais aussi par la compétence.” (Не лише силою боротися треба, а і вмінням.)

Пуста ковдра.

Лягає Семен, потім Вася, головою до семена, а потім всі чортенята. Семен наспівує тихенько.

Засинають. Фон під ними змінюється.

верхний ракурс

CGI

Семен з чортенятами їдуть по квітучому лугу у козацькому сні.

CGI

Чортеняти в захваті дивляться навкруги.

Навкруги них все чарівне, магічна реальність.

CGI

Їх зустрічає Сокіл з Вовкулакою.

Привічають чортенят.

Обіймаються з Семеном.

CGI

Семен до чортенят.

Семен - до чортенят: «Хлопці, ви тут навчайтесь, а я поки що багаття на березі розведу для вечері.”

CGI

Чортенята йдуть з Сокілом і Вовкулакою навчатися.

CGI

Семен зникає зі сну.

Семен відкриває очі в реалі.

Навколо нього сплять чортенята.

Чортенята з Вовкулакою і Сокілом займаються бойовою справою.

Посмотреть по хронометражу можно ли добавить как и чему учили чортенят характерники!!!

CGI???

93с