- •1.Визначення біохімії як науки, зв'язок з іншими дисциплінами. Основні розділи біохімії. Завдання біохімії на сучасному етапі.
- •2. Загальна характеристика білків, їх функції. Види зв'язків між амінокислотами у білках.
- •3. Амінокислоти, їх класифікація, фізико-хімічні властивості.
- •4. Рівні просторової структури білків, їх характеристика.
- •5. Фізико-хімічні властивості білків.
- •6. Прості білки, їх класифікація і характеристика.
- •7. Складні білки, їх класифікація і характеристика.
- •8. Хімічний склад і будова нуклеїнових кислот, їх функції.
- •10. Вторинна структура днк. Основні риси подвійної спіралі днк.
- •9. Первинна структура днк. Правила Чаргаффа.
- •11. Третинна структура. Рівні упаковки днк еукаріот у хроматині.
- •12. Рнк, її види. Структурна організація рнк в еукаріот і прокаріот.
- •13. Основні властивості нуклеїнових кислот.
- •14. Загальна характеристика ферментів, їх властивості. Хімічна природа ферментів. Активний центр ферментів.
- •15. Механізм дії ферментів. Гіпотеза Фішера, Кошленда, Міхаеліса-Ментен.
- •16. Активність ферментів. Вплив різних факторів на каталітичну активність ферментів (температура, концентрація субстрату, рН середовища, активатори і інгібітори).
- •17. Специфічність ферментів, види специфічності.
- •18. Номенклатура і класифікація ферментів.
- •19. Використання ферментів у харчовій і хімічній промисловості, тваринництві, медицині і ветеринарії.
- •21. Класифікація моносахаридів. Поняття про асиметричні атоми Карбону та просторові ізомери. Формула Фішера. Характеристика основних гексоз.
- •23. Полісахариди, їх класифікація. Основні гомополісахариди (крохмаль, глікоген, целюлоза, хітин), їх характеристика
- •25.Класифікація ліпідів.
- •26.Прості ліпіди, їх класифікація. Характеристика нейтральних жирів, стеринів тастеридів, восків.
- •27.Класифікація складних ліпідів.Характеристика і класифікація фосфоліпідів.
- •29. Загальна характеристика вітамінів. Гіповітамінози, гіпервітамінози, авітамінози. Класифікація вітамінів.
- •30.Загальна характеристика жиророзчинних вітамінів. Основні групи жиророзчинних вітамінів, представники.
- •33. Поняття про залози внутрішньої секреції. Гормони, їх біологічна роль, особливості, класифікація (за хімічною будовою та за принципом дії).
- •34.Характеристика гормонів периферичних залоз (щитовидної та пара щитовидної залоз).
- •35.Характеристика гормонів периферичних залоз (підшлункової залози).
- •36.Характеристика гормонів периферичних залоз (надниркових та статевих).
- •37.Характеристика гормонів периферичних залоз (вилочкової залози).
- •38.Характеристика гормонів центральних залоз (гормони епіфіза і гіпоталамуса).
- •39.Характеристика гормонів центральних залоз (гормони гіпофіза).
- •40.Тканинні гормони, їх характеристика.
- •44. Шляхи використання глюкози крові. Способи синтезу і розпаду глікогену.
- •50. Перетворення амінокислот після їх всмоктування. Характеристика процесів дезамінування, переамінування, декарбоксилування.
3. Амінокислоти, їх класифікація, фізико-хімічні властивості.
Амінокислоти є похідними органічних кислот аліфатичного або ароматичного ряду і містить аміно – ( -NH2) і карбоксильну(- COOH) групи.
Класифікація амінокислот:
У природі виявлено багато різних амінокислот, проте до складу більшості білків їх входить лише 20.Амінокислоти класифікують за замінністю-незамінністю, будовою та полярністю радикалів.
Класифікація за замінністю-незамінністю
Усі амінокислоти, які виявлено в складі білка, синтезуються в рослинних організмах.В організмі людини і тварин синтезується лише частина протеїногенних амінокислот, а деякі з них утворюються в недостатній кількості для нормального синтезу білка.У зв’язку з цим усі протеїногенні амінокислоти поділяють на 3 групи:
Незамінні, напівзамінні, замінні.
Незамінні АК- це такі амінокислоти, які в організмі не синтезуються, тому вони повинні поступати в організм ззовні в основному з їжею.
До напівзамінних належать АК, які синтезуються в організмі в недостатній кількості (аргінін, тирозин).
Замінні АК синтезуються в організмі з цілого ряду орг. Сполук, в тому числі з деяких амінокислот.
Класифікація за будовою бічного радикалу
За будовою бічного радикала, АК поділяються на аліфатичні та циклічні, які своєю чергою поділяються на підгрупи.Так АК аліфатичного ряду в залежності від кількості аміно і карбоксильних груп поділяються на моноамінокарбонові( гліцин, аланін, серин, цистеїн, лейцин..),моноамінодикарбонові( аспарагінова і глютамінова кислота), диаміномонокарбонові( лізин, аргінін, аспарагін, глутамін), ароматичні( фенілаланін, тирозин), гетероциклічні( триптофан, пролін,гістидин).
Класифікація за полярністю бічних радикалів
Ґрунтується на здатності їх до взаємодії з водою при фізіологічних значеннях pH (близько pH 7.0).
Неполярні- бокові радикали яких не мають спорідненості з водою( аланін, валін, лейцин).
Полярні –незаряджені – гліцин, серин, треонін, цистеїн, тирозин.
Полярні негативно заряджені- аспарагінова кислота і глутамінова кислоти.
Полярні позитивно заряджені- лізин, аргінін, гістидин.
Фізико-хімічні властивості амінокислот:
Оскільки АК у своєму складі мають як основні групи (NH2), так і кислотні (COOH), вони відносяться до амфотерних електролітів, тобто сполук, що проявляють властивості як кислот, так і лугів.В результаті внутрішньо молекулярної взаємодії утворюється нейтральна сполука- внутрішня сіль амінокислоти,тому розчин амінокислот у більшості випадків мають нейтральний характер і на індикатори не діють. У залежності від pH середовища АК можуть мати кислі або основні властивості. У кислому середовищі (pH<7) аК несуть позитивний заряд, оскільки надлишок протонів у середовищі пригнічує дисоціацію карбоксильних груп. Тому АК пересуваються в електричному полі до катоду.У лужному середовищі (pH>7), коли є надлишок іонів OH АК перебувають у вигляді негативно заряджених іонів, у лужному середовищі АК в електричному полі рухаються до аноду.
Виділені з білків АК- це безбарвні, кристалічні речовини, більшість з яких добре розчиняється у воді, і погано- в органічних розчинниках.
