- •1.Визначення біохімії як науки, зв'язок з іншими дисциплінами. Основні розділи біохімії. Завдання біохімії на сучасному етапі.
- •2. Загальна характеристика білків, їх функції. Види зв'язків між амінокислотами у білках.
- •3. Амінокислоти, їх класифікація, фізико-хімічні властивості.
- •4. Рівні просторової структури білків, їх характеристика.
- •5. Фізико-хімічні властивості білків.
- •6. Прості білки, їх класифікація і характеристика.
- •7. Складні білки, їх класифікація і характеристика.
- •8. Хімічний склад і будова нуклеїнових кислот, їх функції.
- •10. Вторинна структура днк. Основні риси подвійної спіралі днк.
- •9. Первинна структура днк. Правила Чаргаффа.
- •11. Третинна структура. Рівні упаковки днк еукаріот у хроматині.
- •12. Рнк, її види. Структурна організація рнк в еукаріот і прокаріот.
- •13. Основні властивості нуклеїнових кислот.
- •14. Загальна характеристика ферментів, їх властивості. Хімічна природа ферментів. Активний центр ферментів.
- •15. Механізм дії ферментів. Гіпотеза Фішера, Кошленда, Міхаеліса-Ментен.
- •16. Активність ферментів. Вплив різних факторів на каталітичну активність ферментів (температура, концентрація субстрату, рН середовища, активатори і інгібітори).
- •17. Специфічність ферментів, види специфічності.
- •18. Номенклатура і класифікація ферментів.
- •19. Використання ферментів у харчовій і хімічній промисловості, тваринництві, медицині і ветеринарії.
- •21. Класифікація моносахаридів. Поняття про асиметричні атоми Карбону та просторові ізомери. Формула Фішера. Характеристика основних гексоз.
- •23. Полісахариди, їх класифікація. Основні гомополісахариди (крохмаль, глікоген, целюлоза, хітин), їх характеристика
- •25.Класифікація ліпідів.
- •26.Прості ліпіди, їх класифікація. Характеристика нейтральних жирів, стеринів тастеридів, восків.
- •27.Класифікація складних ліпідів.Характеристика і класифікація фосфоліпідів.
- •29. Загальна характеристика вітамінів. Гіповітамінози, гіпервітамінози, авітамінози. Класифікація вітамінів.
- •30.Загальна характеристика жиророзчинних вітамінів. Основні групи жиророзчинних вітамінів, представники.
- •33. Поняття про залози внутрішньої секреції. Гормони, їх біологічна роль, особливості, класифікація (за хімічною будовою та за принципом дії).
- •34.Характеристика гормонів периферичних залоз (щитовидної та пара щитовидної залоз).
- •35.Характеристика гормонів периферичних залоз (підшлункової залози).
- •36.Характеристика гормонів периферичних залоз (надниркових та статевих).
- •37.Характеристика гормонів периферичних залоз (вилочкової залози).
- •38.Характеристика гормонів центральних залоз (гормони епіфіза і гіпоталамуса).
- •39.Характеристика гормонів центральних залоз (гормони гіпофіза).
- •40.Тканинні гормони, їх характеристика.
- •44. Шляхи використання глюкози крові. Способи синтезу і розпаду глікогену.
- •50. Перетворення амінокислот після їх всмоктування. Характеристика процесів дезамінування, переамінування, декарбоксилування.
6. Прості білки, їх класифікація і характеристика.
Прості білки ( протеїни) поділяються на такі класи: альбуміни, глобуліни, протаміни, пістони, проламіни, глутеліни, і протеноїди.
Альбуміни- Це водорозчинні білки, які осаджуються при насиченні розчинів нейтральними солями, наприклад (NH4)2SO4. Альбуміни широко розповсюджені в природі. Вони складають біля 50% усіх білків плазми людини. Молекулярна маса альбумінів 35000-70000. Молекули їх мають еліпсоїдну форму, яка є компак-тнішою і симетричнішою, ніж у глобулінів. Для хімічного складу характерним є вміст лейцину (15%), значної кількості сірковмісних амінокислот, лізину, аспарагінової і глутамінової кислот, а також незначний вміст гліцину. Деякі альбуміни зовсім не містять цієї амінокислоти (альбумін сироватки крові). Основні функції альбумінів - регуляція осмотичних процесів і транспорт. При зменшенні вмісту альбумінів порушується транспорт ліпідів. Вони регулюють також вміст у плазмі крові іонів Са2+, стероїдних гормонів, деяких лікарських препаратів (дикумарину, пеніциліну, аспірину), утворюючи з ними комплекси.
Глобуліни. Глобуліни, як і альбуміни, дуже поширені у складі тваринних і рослинних тканин. Иа відміну від альбумінів, глобуліни не розчиняються в концентрованих розчинах нейтральних солей. Із тканин їх виділяють за допомогою екстрагування 10% розчином солей. При підвищенні концентрації солей розчинність глобулінів зменшується, а в 50% розчині вони випадають в осад.Молекулярна маса глобулінів - 0,9-1,5 млн. Вони більш грубодис-персні і менш гідрофільні, ніж альбуміни. За хімічним складом глобуліни дещо відрізняються від альбумінів і містять більше гліцину (-5%) і меншу кількість сірковмісних амінокислот. Під час електрофорезу білки сироватки крові в залежності від рухливості розподіляються на декілька фракцій, серед яких альбуміни становлять 54-58%, фракція глобулінів неоднорідна і розділяється на а1-глобуліни (6-7%), а2-глобуліни (8-9%), бета-глобуліни (13-14%), у-глобуліни (11-12%).
Гістони. Це лужні білки з молекулярною масою 12000-30000, які містять 20-30\% лужних амінокислот. Вони розчиняються у слабких кислотах, осаджуються спиртом, не містять триптофану і, у більшості випадків, цистеїну і цистину. Основна маса гістонів входить до складу хромосом ядер клітин і відіграє важливу роль у стабілізації ДНК. Певну роль вони виконують у процесах біосинтезу білків, оскільки є компонентами дезоксирибонуклеопротеїнів ядра.
Протаміни. Це сильно лужні білки з низькою молекулярною масою (до 12000), завдяки чому деякі з них проходять через целофан при діалізі. Протаміни розчиняються в слабких кислотах, не осаджуються при кип'ятінні; у їх молекулі вміст диаміномонокарбонових кислот становить близько 80%, особливо багато аргініну. У протамінах не зустрічаються цистеїн, триптофан, аспарагін, найчастіше відсутні тирозин, фенілаланін, тому вони не дають багатьох кольорових реакцій на білок. Завдяки високому вмісту основних амінокислот протаміни являють собою полівалентний органічний катіон, що легко реагує з молекулами, які мають надлишок негативно заряджених груп, наприклад, із нуклеїновими кислотами. Протаміни надають ДНК біологічної інертності, що є необхідною умовою збереження спадкових властивостей організму. Протаміни широко розповсюджені в природі. Вони містяться в статевих клітинах тварин і людини і складають основну масу білків хроматину.
Проламіни. Ця група білків дуже поширена в рослинних організмах, добре розчиняється в 60-80\% етиловому спирті, до їх складу входить багато проліну, а також глутамінової кислоти. У дуже незначній кількості до складу цих білків входять лізин, аргінін, гліцин.
Глютеліни. Як і проламіни, - це білки рослинного походження, добре розчинні в лужних розчинах (0,2-2% NaОН). До їх складу входить велика кількість глутамінової кислоти і лізину.
Протеїноїди. Це важкорозчинні білки, котрі не розчиняються у воді, розчинах солей та в розчинах кислот і лугів; для їх складу характерною є висока частка сірковмісних амінокислот. До протеїноїдів належать фібрилярні білки: кератини, колагени, фіброїни шовку та ін. Вони відрізняються високою стійкістю й еластичністю.
