Типи підготовки до публічного виступу:

• написання повного тексту промови;

• запис основних положень (тез та аргументів);

• виголошення промови експромтом.

Мистецтво аргументації

Серцевиною тактики є аргументація - це обґрунтування прийнятності, слушності певних тверджень або намірів дії.

У структурі аргументації виділяють такі компоненти:

1. теза - це твердження, в якому оратор намагається переконати ауди­ торію;

2. аргументи - це твердження, за допомогою яких оратор обґрунтовує тезу;

3) форма (схема) - це спосіб зв'язку аргументів і тези. Промовець повинен знати основні критерії добору аргументів:

• міцний зв'язок з тезою - аргумент має бути спрямований на визна­ чену тезу;

• істинність доказу;

• орієнтація на обрану аудиторію;

• паралельне використання аргументів "за" і "проти";

• образна форма аргументації.

Існує багато класифікацій аргументації. Подаємо найважливіші, які можна використовувати для публічного виступу.

142

Розділ II. Тема 2. Риторика імистецтво презентації

1. Залежно від способу обгрунтування розрізняють:

• емпіричну аргументацію - обгрунтування тези шляхом безпосеред­ нього звертання до дійсності. Аргументами виступають експерименти, спо­ стереження, досліди тощо;

• теоретичну аргументацію - обґрунтування тези, в основу якої по­ кладено міркування. Аргументами виступають інші відомі положення, до яких апелює оратор.

2. Залежно від форми (схеми) розрізняють:

• симптоматичну аргументацію - обгрунтування тези шляхом наве­ дення в аргументах певних ознак того, що постулюють у тезі;

• причинна аргументація - обґрунтування тези шляхом наведення причинно-наслідкового зв'язку між аргументами і тезою;

• аналогічна аргументація - обґрунтування тези шляхом наведення схожості того, що говорять в аргументах, з тим, що говорять у тезі.

3. Залежно від процедури обґрунтування розрізняють:

• пряму аргументацію - вид аргументації, в ході якої наводять аргу­ менти, що безпосередньо обґрунтовують тезу;

• непряма аргументація - вид аргументації, в ході якої теза обґрунто­ вується опосередковано шляхом встановлення неприйнятності антитези (твер­ дження, що є запереченням тези) або шляхом встановлення неприйнятності конкуруючих із тезою положень.

Література

1. Коваль А. П. Ділове спілкування / А. П. Коваль. — К. : Либідь, 1993.

2. Молдован В. В. Риторика : загальна та судова : [навч. посіб.] / В. В. Молдован. — БіблогрК. : Хрінком Інтер, 1999.

3. Томан Іржі. Мистецтво говорити / Іржі Томан. — К., 2000.

Потрібно знати

Доповідь

ЖАНРИ КРАСНОМОВСТВА

Соціально-політичний

Агітаційна промова

Парламентська промова

Політогляд

Лекція

Наукова доповідь

Академічний

Реферат

Огляд

Бесіда

Кінолекція

Лекційний

Репортаж І Лекція-екскурсія | Лекція-концерт

143

Українська мова фахового спрямування

Звинувачувальна промова

Судовий

Захисна промова

Самозахисна промова

Промова потерпілого

Соціально-побутовий

Ювілейна промова

Застільна промо-ва (тост)

Ритуальна промова

Усне побутове оповідання

Військовий

Промова на конференції

Запалювальна промова

Дипломатичний

Промова при здійсненні диплома­тичного акту

Промова на міжнародній конференції

Церковно-богословський

Церковна проповідь

Промова на освя-ченні храму

Ритуальна промова

Промова на соборі

(За В. В. Молдованом)

2.3. Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентацій

Поняття "презентація" активно вживається у багатьох сферах профе­сійної діяльності. Це слово тлумачать як офіційне представлення чогось но­вого, того, що недавно з'явилося або було недавно створене.

Презентація нині відбувається з різного приводу: вихід нової книги, випуск певного товару легкої промисловості, взуттєвих фабрик, новостворе-них засобів електронного зв'язку, сільськогосподарських вітчизняних машин, автомобілів та інше.

Найчастіше презентація має інформаційно-діловий характер. Часто на такому заході виступають запрошені політичні чи громадські відомі діячі, підприємці, банкіри, спонсори, представники фірм. Журналісти, працівники радіо і телебачення та зацікавлені фахівці створюють спільно необхідну ін­формацію і масово поширюють її.

Оскільки презентація певного товару (матеріальної, наукової чи мисте­цької продукції) відбувається і на спеціальних виставках, і на фестивалях, во­на повинна бути добре спланованою, оригінально оформленою, естетично привабливою, а її організатори - безумовно, добре підготовлені до представ­лення експонатів. Відповідальними особами готується достатня кількість ре­кламної продукції (проспекти, листівки), щоб зацікавлені запрошені особи змогли реалізувати свій інтерес - укласти договори на поставку чи закупівлю презентованих товарів, на подальшу творчу співпрацю.

144

Розділ II. Тема 2. Риторика і мистецтво презентації

Типи презентацій зазвичай є такі:

• внутрішня - проводиться в межах фірми, організації;

• зовнішня - за межами організації;

• рекламна;

• інформаційна.

Під час презентації товару (цей захід обов'язково має продуманий сце­нарій, наприклад, на книжковому ярмарку презентують надзвичайну за зміс­том, актуальністю проблем, стилістикою книжку, де обов'язково присутній її автор, група підтримки, читці, можливе демонстрування фільму або виступ акторів чи художньої самодіяльності) відповідні особи вітають організаторів, а відповідальний заходу повідомляє присутніх про мету, визначає ключові моменти. Встановлюються ділові контакти із запрошеними, детально проду­мується закінчення процедури представлення, спілкування із потрібними, за­цікавленими людьми. Не слід забувати про висловлення вдячності присутнім, за увагу до організаторів дійства, відповісти на можливі поставлені запитан­ня, коротко підсумувати найважливіші факти та аргументи.

Презентацію зазвичай проводять у другій половині дня, дають можли­вість фахівцям детально ознайомитися з продукцією, налагодити способи співпраці та реалізації інтересів. Можна планувати і прес-конференцію, за­здалегідь завбачивши обмін промовами, цікаву художню частину з участю акторів. Фуршет або аляфуршет зміцнить теплоту ділових стосунків.

Оскільки презентація - це комунікативний процес, то знавець міжнаро­дних культурних традицій Н. В. Ботвина радить використати такі "ключові слова і поняття", які мають позитивний вплив на аудиторію і за­пам'ятовуються інтерв'юерами - організаторами дійства. Таким мовним за­собом є акронім (гр. акгоз - високий, верхній і опута - ім'я) - абревіатура, що складається з початкових літер або звуків слів твірного словосполучення, наприклад:

ЗАКОН - 3 - знати фахові навички, вміння; А - аналізувати стан справ; К - конкретизувати завдання; О - оптимально його розв'язати; Н - намір перейти до наступного.

Тобто продуманість, продуманість і ще раз продуманість заходу.

Мистецтво презентації вимагає врахування мовленнєвих, стилістичних, композиційних, як зазначено вище, та комунікативних принципів. Мова ви­ступаючого повинна мати фахові, зрозумілі присутнім, терміни. Речення час­тіше прості, не ускладнені синтаксично, побудовані стилістично правильно, пояснення - виразні, чіткі, продумані, без жаргонізмів або нині надмірно по­ширених абревіатур. Темп мовлення середній, чітка вимова звуків, вислов­лювання лаконічні. Логічні доведення емоційні в міру. Допустиме вживання прислів'їв і приказок, цікавих афоризмів.

Не слід забувати про імідж презентаторів - зовнішній вигляд (костюм, зачіска, взуття, краватка, обмаль прикрас), рухи, манера поводитися.

Отже, комунікативні приципи презентації повинні бути дотримані що­до вимог мовної кульутри при ділових публічних стосунках.

10—1239

145

Українська мова фахового спрямування

,.-. ^ч»\ Цікаво знати

Викладіть власну думку щодо важливості / неважливості вміння шви­дко читати і говорити.