26. Які виділяються у психології критерії сформованої особистості? Схарактеризуйте процес становлення особистості, виділіть етапи. Що таке «перше», «друге» народження особистості (за о.М.Леонтьєвим)?

С. Л. Рубінштейнзазначав, щоособистості характерний такий рівень психічного розвитку, який дозволяє їй свідомо керувати власною поведінкою і діяльністю. Сутьособистості, за К. Роджерсом, виражає її самосвідомість, суб’єктивність, здатність діяти свідомо і відповідально.

Особистість характеризують такі ознаки:

розумність (визначає рівень інтелектуального розвитку);

відповідальність (рівень розвитку почуття відповідальності, уміння керувати своєю поведінкою, аналізувати свої вчинки і відповідати за них);

свобода (здатність до автономної діяльності, прийняття самостійних рішень);

особиста гідність (визначається рівнем вихованості, самооцінки);

індивідуальність (несхожість на інших).

Особистість визначають:неповторні фізичні якості,психічні процеси, темперамент, характер, здібності,мотивація потреби,інтереси.

На думку Л.І. Божович, можна виділити два критерії особистості, що сформувалася:

Людину можна вважати особистістю, якщо в її мотивах існує ієрархія в одному певному сенсі, а саме якщо вона здатна долати власні спонукання заради чогось іншого. У таких випадках кажуть, що суб'єкт здатний до опосередкованої поведінки. При цьому передбачається, що мотиви, по яких долаються безпосередні спонуки, соціально значущі.

Здатність до свідомого керівництва власною поведінкою. Це керівництво здійснюється на основі усвідомлених мотивів-цілей і принципів.

Від першого критерію другої відрізняється тим, що передбачає саме свідому супідрядність мотивів. Просто опосередкована поведінка (перший критерій) може мати в своїй основі і стихійно сформовану ієрархію мотивів, і навіть «стихійну моральність»: людина може не віддавати собі звіту в тому, що змусило її вчинити саме таким чином, і тим не менш вчинити морально. Таким чином, хоча в другій ознаці також мається на увазі опосередкована поведінка, підкреслюється свідоме опосередкування. Воно передбачає наявність самосвідомості як особливої інстанції особистості.

ПРОЦЕСС СТАНОВЛЕНИЯ ЛИЧНОСТИ

Процесс становления человеческой личности включает в себя как неотъемлемый компонент формирование его сознания и самосознания. Личность как сознательный субъект осознает не только окружающее, но и себя самое в своих отношениях с окружающим. Если нельзя свести личность к ее самосознанию, а «Я», то нельзя и отрывать одно от другого.

Первый этап в реальном формировании личности как самостоятельного субъекта, выделяющегося из окружающего, связан с овладением собственным телом, с возникновением произвольных движений, Которые вырабатываются в процессе формирования первых предметных действий. Дальнейшей ступенькой на этом пути является начало ходьбы, самостоятельного передвижения. Здесь важна не столько техника передвижения, сколько то изменение во взаимоотношениях индивида с окружающими людьми, к которому приводит возможность самостоятельного передвижения, так же как самостоятельного овладения предметом, посредством хватательных движений.

Существенным звеном в истории становления самосознания является и развитие речи. Развитие речи, являющейся формой существования мышления и сознания в целом, играет значительную роль в развитии сознания ребенка, и вместе с тем увеличивает возможности ребенка, изменяя, таким образом, взаимоотношения ребенка с окружающими. В ряду внешних событий жизни личности сюда включается все, что реально делает человека самостоятельным субъектом общественной и личной жизни, как-то: сначала у ребенка развивающаяся способность к самообслуживанию и, наконец, у юноши, у взрослого, начало собственной трудовой деятельности, делающей его материально независимым; каждое из этих внешних событий имеет и свою внутреннюю сторону; объективное, внешнее изменение человека взаимоотношений с окружающими, отражаясь в его сознании, изменяет и внутреннее, психическое состояние человека, перестраивает его сознание, его внутреннее отношение и к другим людям и к самому себе.

Самосознание не изначальная данность, присущая человеку, а продукт развития. В ходе этого развития, по мере того, как человек приобретает жизненный опыт, перед ним не только открываются все новые стороны бытия, но и происходит глубокое переосмысление жизни. Этот процесс ее переосмысливания, проходящий через всю жизнь человека, образует самое сокровенное и основное содержание его внутреннего существа, определяющее мотивы его действий и внутренний смысл тех задач, которые он разрешает в жизни.Розглянемо етапи формування особистості. Зупинимося на найголовніших і дуже великих етапах. За образним висловом А. М. Леонтьєва, особистість«народжується» двічі.Перше її народження відноситься до дошкільного віку і знаменується встановленням першого ієрархічних відносин мотивів, першими підпорядкування безпосередніх спонукань соціальним нормам. Іншим словами, тут зароджується те, що відображено в першому критерії особистості. А. Н. Леонтьєв ілюструє цю подію прикладом, який широко відомий під назвою «ефекту гіркої цукерки». Дитина-дошкільник отримує від експериментатора практично нездійсненне завдання: дістати віддалену річ, не встаючи зі стільця. Експериментатор виходить, продовжуючи спостерігати за дитиною з сусіднього приміщення. Після безуспішних спроб дитина встає, бере привертає його предмет і повертається на місце. Експериментатор входить, хвалить його і пропонує в нагороду цукерку. Дитина відмовляється від неї, а після повторних пропозицій починає тихо плакати. Цукерка виявляється для нього «гіркої». Аналіз подій показує, що дитина була поставлена ​​у ситуацію конфліктумотивів. Один його мотив - взяти цікаву річ (безпосереднє спонукання), другий - виконати умову дорослого («соціальний» мотив). У відсутність дорослого гору взяла безпосередню спонукання. Проте з приходом експериментатора актуалізувалося другий мотив, значення якого ще посилилося незаслуженої нагородою. Відмова та сльози дитини - свідоцтвотого, що процес освоєння соціальних норм і супідрядності мотивів вже розпочався, хоча і не дійшов ще до кінця. Той факт, що саме в присутності дорослого переживання дитини починають визначатися соціальним мотивом, дуже знаменний. Він служить яскравим підтвердженням загального положення про те, що «вузли»особистості зав'язуються в інтерперсональних відносинах і лише потім стають елементами внутрішньої структури особистості. Цілком можливо сказати, що тут спостерігається рання стадія «зав'язування» таких вузлів.

Друге народження особистості починається у підлітковому віці і виражається в появі прагнення і здатності усвідомлювати свої мотиви, а також проводити активну роботу по їх підпорядкування і перепідпорядкування. Зауважимо, що ця здатність до самоусвідомлення, саморуководство, самовиховання і відображена у другому ознаці особистості, розібраному вище. Обов'язковість цієї здатності зафіксована в такої юридичної категорії, як кримінальна відповідальністьза вчинені дії. Ця відповідальність, як відомо, покладається на кожного душевно здорової людини, яка досягла повноліття.