стосовуються після появи сходів культури та бур’янів (бетанал, рау- ндап, поаст, гродил та ін.).

Гербіциди, які проникають у рослини через кореневу систему і виявляють дію на проростки насіння, належать до ґрунтових, або гербіцидів кореневої дії (дуал, зенкор, прометрин та ін.).

Добір гербіцидів для захисту тієї чи іншої культури проводять за «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використан- ня в Україні», орієнтуючись на стійкість культури до гербіциду з урахуванням спектра його дії на видовий склад бур’янів.

5.6.2. Строки та способи застосування гербіцидів

Строки застосування гербіцидів залежать від властивостей того чи іншого препарату, біологічних особливостей культури і бур’янів, вибірковості, спектра дії тощо.

Осіннє (завчасне) внесення гербіцидів проводиться в системі ос- новного (зяблевого) обробітку ґрунту з метою знищення багаторіч- них кореневищних і коренепаросткових видів бур’янів з викорис- танням, наприклад, раундапу або басти проти пирію повзучого, ви- дів осоту, гірчака рожевого та ін. Обробка гербіцидами проводиться після відростання розеток чи пагонів бур’янів унаслідок післязби- рального лущіння стерні зернових культур. Наступний (після об- прискування) обробіток ґрунту слід проводити не раніше, ніж сис- темні гербіциди проникнуть у глибоко залеглі кореневища, тобто не раніше, ніж через 10 – 15 днів. Ускладнюється знищення багаторіч- ників у роки з посушливим літньо-осіннім періодом, коли відрос- тання бур’янів без поливу не відбувається.

Допосівне і допосадкове застосування гербіцидів ґрунтової дії (трефлан, дуал, зенкор, прометрин та ін.) проводиться під час пе- редпосівної культивації — дисковою чи зубовою бороною у вологий шар ґрунту. При цьому не допускається розрив у часі між обприску- ванням і загортанням. Це зумовлено застосуванням летких гербі- цидів (трефлан, ептам, ерадикан та ін.). Порушення в технології призводить до непродуктивних втрат препаратів, зменшення їх ефективності, забруднення навколишнього середовища, фінансових витрат. Використання гербіцидів до посіву чи висаджування розса- ди дає змогу успішно знищувати однорічні бур’яни у фазі проростків.

Припосівне застосування гербіцидів відбувається одночасно з по- сівом шляхом внесення гранульованих препаратів за допомогою спеціальних аплікаторів або стрічкового внесення робочих сумішей в захисну зону широкорядного посіву просапних культур. Стрічкове внесення гербіцидів — один із напрямів екологічно безпечного й раціонального використання пестицидів.

Досходове застосування гербіцидів проводять після посіву або по сходах бур’янів, але до появи сходів культурних рослин. Цей захід

303

доцільніше проводити на третій – четвертий день після посіву, коли збігаються в часі поява проростків бур’янів (вони перебувають у фазі «білої ниточки») і проведення досходового боронування. У досходо- вий період успішно застосовують ґрунтові препарати: харнес, дуал голд, трофі супер, фронтьєр та ін. Однак треба пам’ятати, що час для застосування досходових гербіцидів досить обмежений — від посіву до появи проростків культури, які можуть пошкоджуватися досходовим боронуванням. Недоліками досходового внесення гербі- цидів може бути пересихання верхнього шару ґрунту і, як наслідок, недостатня ефективність гербіцидів, а також ситуація, коли в період застосування гербіцидів проходять рясні дощі і втрачається опти- мальний строк обробки. Крім того, час застосування ще більше ско- рочується, коли температура повітря і ґрунту вища за 20 – 24 °С.

Передовий досвід захисту культур від бур’янів переконує, що в зоні достатнього зволоження досходове застосування гербіцидів не поступається (в окремих випадках навіть перевищує) ефективності допосівного їх внесення. У зоні нестійкого зволоження і ризиковано- го землеробства доцільніше вносити гербіциди під передпосівну культивацію із загортанням їх у вологий шар ґрунту.

Практика світового землеробства віддає перевагу післясходовому внесенню гербіцидів. Його переваги полягають у тому, що в цей пе- ріод вегетації можна визначити чисельність бур’янів і доцільність застосування гербіцидів, знаючи видовий склад бур’янів, можна ці- леспрямовано підібрати препарати і використати їх з найбільшою ефективністю. Крім того, заходи боротьби з бур’янами можна поєд- нувати із захистом від шкідників і хвороб, із застосуванням регуля- торів росту, ретардантів, позакореневим підживленням мікро- і ма- кроелементами.

При обприскуванні післясходовими гербіцидами особливо важ- ливо враховувати фази стійкості культури, фази росту бур’янів і їх чутливість до обробок тим чи іншим препаратом, ретельно дотриму- ватися норм витрати препаратів і рідини, враховувати погодні умо- ви. Післясходові гербіциди можна вносити суцільним і стрічковим способом, обробляючи захисну зону рядків просапних культур (ку- курудзи, соняшнику, цукрового буряку, сої, бавовнику, виноградни- ків, плодових насаджень, овочевих культур та ін.). Післясходове внесення застосовується в парових полях для знищення сходів бур’янів з метою зменшення витрат на обробіток ґрунту і обмеження вітрової й водної ерозії.

Гранульовані форми гербіцидів використовують до посіву із за- гортанням у ґрунт або без нього, до сходів або після сходів культури і бур’янів суцільним або стрічковим способом. Гранульовані препа- рати діють на бур’яни значно довше, повільно руйнуються під впливом метеорологічних факторів і мікробіологічних процесів, не

304

втрачаються через випаровування, їх можна вносити одночасно з розсіюванням мінеральних добрив.

На зрошуваних землях посіви рису, цукрових буряків, соняшни- ку, кукурудзи можуть оброблятися гербіцидами одночасно з поли- вом по борознах або дощувальними агрегатами. Такий спосіб засто- сування гербіцидів називається гербігацією. При досить великому розведенні (1 : 50 000 – 100 000) не втрачаються через випаровуван- ня навіть такі леткі препарати, як ептам, ерадикан, тиллам, ялан, роніт та ін. При цьому досягаються рівномірний розподіл гербіциду по площі і висока загибель бур’янів.

Розробляються і поступово знаходять впровадження нові способи застосування гербіцидів (підґрунтове, гніздове, рециркуляторне, контактне та ін.), які зменшують непродуктивні витрати препара- тів, послаблюють негативний вплив на об’єкти навколишнього сере- довища, значно економічніші тощо.

5.6.3.Визначення норм витрати препарату, робочої рідини та концентрації

5.6.3.1. Норми витрати препарату

Вибір і правильний розрахунок норми витрати гербіцидів мають винятково важливе значення в досягненні максимального ефекту в захисті культур від забур’янення. Застосування підвищеної норми може спричинити пригнічення, зрідження або й загибель культури, негативно вплинути на залишкові кількості пестициду в продукції, призводить до значних економічних втрат, забруднення довкілля. Обробка зменшеною нормою препарату послаблює його захисну дію, що виявляється у збільшенні забур’яненості і недоборі урожаю.

Усі рекомендовані норми застосування гербіцидів встановлено на підставі проведених багаторічних експериментів у лабораторних, вегетаційних і польових умовах. Вони залежать від природи пести- циду, його біологічної ефективності, гранулометричного складу ґрун- ту і вмісту в ньому органічної речовини.

При виборі оптимальної норми гербіциду слід враховувати видо- вий склад і фази розвитку бур’янів, ступінь засмічення, ґрунтові відмінності, погодні умови, можливість негативної післядії препа- рату на наступні культури в сівозміні тощо. Наприклад, фюзилад, 25 % к.е. рекомендується застосовувати проти однорічних бур’янів з родини тонконогих в нормі 1 – 2 л/га, причому 1 л/га — достатня норма гербіциду при обробці бур’янів у фазі одного – двох листків, а 2 л/га — при обприскуванні в більш пізні фази (два – шість лист- ків — кущіння) або при високому рівні забур’янення. Водночас для знищення пирію повзучого, свинорию пальчастого цей препарат

305

рекомендують застосовувати в нормі 2 – 4 л/га. До того ж необхідно враховувати фазу розвитку бур’янів та їх чисельність на полі.

Для встановлення оптимальної норми ґрунтових гербіцидів на- самперед слід враховувати гранулометричний склад і вміст гумусу в ґрунті. Так, при застосуванні стомпу, 33 % к.е. на посівах сої дозво- ляється вносити 3 – 6 л/га гербіциду. На мінімальну норму стомпу слід орієнтуватися при внесенні його на ґрунтах з легким грануло- метричним складом (супіщані, легкі суглинки) або з низьким вміс- том органічної речовини (менш як 2 %). І навпаки, максимально дозволену норму — при обробці на суглинкових ґрунтах або тих, які містять понад 3,5 % гумусу (чорноземи і торфові).

У довідковій літературні, рекомендаціях з використання пести- цидів, «Переліку…» дозволених для використання препаратів нор- ми витрати подаються в діючій речовині або в літрах чи кілограмах препарату (технічного продукту) на 1 га. Ряд виробників гербіцидів випускають продукти з однією і тією самою діючою речовиною, але з різним її вмістом. Щоб застосовувати такі препарати з однаковими вимогами норми витрати необхідно подавати в діючій речовині. Для переходу від діючої речовини до препаративної форми користуються формулою

Н = н С100,

де Н — норма витрати препарату, кг, л/га; н — норма витрати за діючою речовиною, кг, л/га; С — масова частка діючої речовини в препаративній формі, %.

За допомогою наведеної формули можна розрахувати норми ви- трати для будь-якого препарату. Знаючи норму витрати препарату і вміст діючої речовини, можна досить легко визначити норму витра- ти гербіциду за діючою речовиною на 1 га:

н = 100НС.

На посівах просапних культур з метою зменшення пестицидного навантаження гербіциди застосовують стрічковим способом, оброб- ляючи захисну зону рядка. При цьому норми витрати в розрахунку на стрічку не змінюються. Однак витрати гербіцидів з розрахунку на всю площу зменшуються в два – три рази і становлять:

Нстр = Нсуц MS ,

де Нстр — норма витрати гербіцидів при стрічковому застосуванні, кг, л/га; Нсуц — норма витрати гербіцидів при суцільному застосу-

306

ванні, кг, л/га; S — ширина стрічки обприскування, см; М — шири- на міжрядь, см.

5.6.3.2. Норми витрати робочої рідини

Обприскування — найпоширеніший спосіб застосування гербі- цидів. Від норми витрати рідини значною мірою залежать якість і ефективність обприскування, що забезпечується використанням відповідної апаратури та її технічними можливостями.

Виходячи з прийнятих норм витрати робочої рідини гербіцидів, розрізняють такі види обприскування:

³ультрамалооб’ємне — з витратою до 5 л/га;

³малооб’ємне — 10 – 50 л/га (здійснюється вентиляторними та авіаційними обприскувачами);

³малооб’ємне — 70 – 100 л/га (здійснюється за допомогою назем- них штангових обприскувачів);

³звичайне — 150 – 300 л/га;

³великооб’ємне — понад 300 л/га.

Для наземних тракторних обприскувачів рекомендуються такі норми витрати рідини:

³для контактних гербіцидів — 300 – 600 л/га;

³для системних гербіцидів — 150 – 300 л/га;

³для ґрунтових гербіцидів — 300 – 400 л/га.

Для авіаційних обприскувачів норми витрати рідини:

³на зернових колосових культурах при малооб’ємному обприс- куванні — 25 – 50 л/га;

³при застосуванні ґрунтових гербіцидів, а також післясходових препаратів на посівах рису — 50 – 100 л/га;

³на посівах льону з використанням максимально дозволених норм витрати гербіциду — 100 – 150 л/га;

³при застосуванні десикантів — 100 – 200 л/га.

Витрати робочої рідини і якість обприскування значною мірою залежать від його дисперсності. За розміром краплин розрізняють такі обприскування:

³аерозольне — з діаметром краплин до 50 мкм;

³дрібнокраплинне — від 51 до 150 мкм;

³середньокраплинне — від 151 до 300 мкм;

³великокраплинне — краплини більші за 300 мкм. Ефективність застосування гербіцидів досягається не кількістю

витрати рідини, а за рахунок щільності і рівномірності покриття поверхні робочою рідиною.

307