цукристих речовин потрапляють на верхній бік листкової пластин- ки, спочатку такі листки мають блискучу і клейку поверхню. Згодом на цукристих сполуках, які є сприятливим живильним середовищем для багатьох мікроорганізмів, поселяються сапрофітні гриби. За- лежно від видів грибів формується різного кольору наліт (чорний, сірий, білий, рожевий та ін.). Все це негативно впливає на розвиток листя і воно передчасно відмирає.

Разом із рослинним соком попелиці й інші шкідники поглинають і накопичують у своєму організмі значну кількість токсичної пести- цидної діючої речовини, що згодом спричинює їх загибель.

Виходячи з цього, для знищення шкідників, які живуть у коре- невій системі рослин, необхідно мати такі пестицидні речовини, які б могли тим чи іншим шляхом накопичуватися у достатніх кількос- тях у кореневій системі рослин або впливати опосередковано на біо- хімічні зміни в рослинному організмі.

1.6. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ АГРОНОМІЧНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ

1.6.1. Загальні питання

Термін (від лат. terminus — межа, кінець) — слово або словоспо- лучення, що точно позначає спеціальні поняття певної галузі.

При вивченні спеціальних курсів у студентів і фахівців виника- ють труднощі із засвоєнням значної кількості спеціальних термінів.

Терміни є обов’язковими для застосування в науково-технічній, навчальній, довідковій літературі. У кожній галузі виробництва використовуються відповідні терміни та поняття.

У фітофармакології використовуються як загальні, так і спеціа- льні терміни. Серед них значну кількість запозичено з інших спо- ріднених галузей, зокрема з медицини. Через неузгодженість тлу- мачень спеціальних термінів і понять виникає плутанина та неви- значеність у спеціальній термінології. З розвитком наукових на- прямів з’являються нові терміни і поряд з ними широко застосову- ються старі.

Відсутність стандартної, загальноприйнятої термінології в галузі захисту рослин створює серйозну проблему для студентів, виклада- чів і фахівців аграрного профілю.

Створюючи цей підручник, автори намагалися охопити якомога більше термінів і понять, які стосуються фітофармакології. Питання термінології в галузі захисту рослин і фітофармакології взагалі ма- ють велике значення у зв’язку з тим, що це відносно нова наука, яка швидко розвивається. Значна кількість понять і термінів, що вжи- ваються, введені недавно і по-різному тлумачаться вітчизняними

36

спеціалістами. Не випадково проблема термінології постійно пору- шується в спеціальній навчальній та науковій літературі.

1.6.2. Терміни та визначення

Агент канцерогенний — фактор хімічної, фізичної або біологічної природи, що посилює бластомогенний ефект канцерогену.

Агрохімічний аналіз — визначення лабораторними методами хімічного складу добрив, ґрунту, пестициду.

Аерозоль — розсіяні в газі або атмосфері краплі рідини чи тверді часточки розміром 0,1 – 500 мкм.

Антагонізм — послаблення токсичної дії пестицидів при суміс- ному їх застосуванні.

Біологічна ефективність — зниження чисельності шкідників, бур’янів, ступеня пошкодженості та ураженості рослин хворобами внаслідок застосування фітофармакологічних засобів.

Біопрепарат — препарат, активним інгредієнтом або діючою ос- новою якого є конкурентні, паразитні чи патогенні мікроорганізми або продукти їх життєдіяльності, а також хижі й паразитичні тва- рини (кліщі, комахи, нематоди).

Вірусний препарат — біопрепарат, в якому діючою основою є ві- руси або їх токсини, що спричинюють хвороби у шкідливих орга- нізмів.

Вологе протруювання — протруювання насіннєвого або посад- кового матеріалу із застосуванням рідких протруйників.

Господарська ефективність — кількість збереженого урожаю в натуральних вимірах (ц/га, кг/м2 тощо) у результаті застосування фітофармакологічних засобів.

Гранично допустима кількість пестицидних препаратів — мак-

симальна кількість препарату в рослинницькій продукції, що не виявляє шкідливої дії на людину і тварин.

Гранульований препарат — препарат у вигляді гранул розміром від 0,5 до 45 мм.

Грибний препарат — біопрепарат, в якому діючою основою є гри- би і (або) продукти їх життєдіяльності.

Дезінсекція — комплекс заходів з боротьби з шкідливими кома- хами та кліщами. Знищення кліщів називають також дезакариза-

цією.

Дезінфекція — знищення збудників інфекційних хвороб у нав- колишньому середовищі.

Детоксикація пестицидних засобів — перетворення препарату на інші хімічні сполуки, не токсичні для шкідливого організму або те- плокровних тварин.

Дисперсність — ступінь подрібнення на окремі часточки твердих і рідких речовин.

37

Діюча речовина (д.р.), або активний інгредієнт, — речовина,

що має пестицидну дію на живі організми, на основі якої виго- товляють різні препаративні форми пестицидів. Діюча речовина визначається сумою всіх інгредієнтів суміші, які мають пестици- дний ефект.

Доза пестицидних препаратів — кількість препарату в одини-

цях маси на одиницю поверхні, об’єму або маси дослідного об’єкта.

Доза смертельна (летальна) — кількість речовини, яка спричи- нює загибель при введенні в організм.

Доза токсична — кількість речовини, дія якої на організм спри- чинює токсикацію без смертельного кінця.

Допустимий залишок діючої речовини пестицидів — максималь-

но допустима органами охорони здоров’я кількість діючої речовини пестициду і його біологічно активних метаболітів у продовольчих продуктах споживання або подальшої переробки.

Економічна ефективність захисту рослин від шкідливих організ-

мів — оцінюється в грошовому вимірі порівнянням вартості урожаю, зібраного з одиниці площі, де проводили захисні заходи, з вартістю урожаю, зібраного з контрольної ділянки.

Ентомофаг — організм, що живиться комахами.

Емульсія — механічна суміш рідин різної густини і в’язкості, ро- боча рідина, насичена рідкими частинками (краплинками) пести- циду розміром 2 – 3 мкм. Якість рідких робочих сумішей визнача- ється їх сталістю, здатністю добре змочувати оброблювану поверхню об’єкта, прилипати і утримуватися на ньому тривалий час.

Ефект адитивний — відсутність взаємодії при сумісному застосу- ванні двох різних фітофармакологічних препаратів, сумарний вияв факторів, що діють одночасно.

Завчасне протруювання — протруювання насіннєвого або садив- ного матеріалу за два і більше місяців до сівби.

Залишкова післядія пестициду — вплив препарату, що викорис-

товувався в попередні роки, на стан культурних рослин, ґрунту в наступні роки.

Залишкові кількості — вміст діючої речовини фітофармакологіч- них препаратів і агрохімікатів, їхніх похідних і продуктів перетво- рення (метаболітів) у живих системах і навколишньому середовищі.

Застосування аерозолів — уведення фітофармакологічних препа- ратів у високодисперсному твердому або рідкому стані у вигляді диму чи туману в середовище, заселене шкідливими організмами.

Змочуваний порошок — порошкоподібний препарат, що містить діючу речовину і поверхнево-активний наповнювач, який при роз- бавлянні у воді утворює стійку суспензію.

38

Інсектоакарицид фумігантної дії — пестицид, що спричинює от-

руєння шкідливих комах і кліщів унаслідок проникнення в паро- або газоподібному стані через органи дихання.

Кишковий інсектицид — інсектицид, що призводить до загибелі комах унаслідок надходження в їхній організм разом з їжею.

Коефіцієнт кумуляції пестицидних речовин — відношення сумар-

ної середньолетальної дози препарату при багаторазовому введенні в

організм до середньолетальної дози разового застосування.

Колоїдні розчини — дисперсні системи з розміром часточок від

100 до 1 мкм.

Комбінований пестицидний препарат — препарат, який склада-

ється із суміші діючих речовин різного призначення, вплив яких поширюється на значну кількість шкідливих організмів.

Контактний гербіцид — препарат з токсичною дією в місцях без- посереднього контакту робочої рідини з рослиною.

Контактний інсектицид — інсектицид, що призводить до загибе- лі комах при безпосередньому контакті з ними внаслідок проник- нення через зовнішні покриви.

Контактний фунгіцид — фунгіцид, що призводить до загибелі збудників грибних хвороб при безпосередньому контакті з ними.

Концентрат емульсії — рідкий або пастоподібний фітофармако- логічний засіб, що містить діючу речовину, розчинник, емульгатор і змивач.

Концентрація — кількість речовини (д.р. або препарату), яка мі- ститься в одиниці маси або об’єму суміші, виражена у відсотках (%).

Метаболізм пестицидів — перетворення інгредієнтів, які входять до складу препарату, в живих організмах і навколишньому середо- вищі під впливом біотичних і абіотичних факторів.

Метод захисту — метод знищення шкідливих організмів. Механізм пестицидної дії — сукупність і послідовність фізіолого-

біохімічних та інших процесів на молекулярному, субклітинному і клітинному рівнях, які спричинюють порушення нормальної жит- тєдіяльності організму і його відмирання. Для правильного розу- міння механізму дії пестицидів необхідно знати комплекс факторів біотичного і абіотичного характеру, визначальними серед яких є проникнення препаратів в організм людини, тварин і рослин, взає- модія з їх ключовими ферментами, вплив на метаболізм тощо.

Мокре протруювання — протруювання насіннєвого або садивного матеріалу шляхом занурення його в розчин, суспензію або емульсію препарату.

Мутаген — фактор (речовина, агент), спроможний спричинити в організмі зміни спадкових властивостей.

Назва пестициду — ідентифікує його хімічні компоненти і струк- туру. Така назва наводиться у списку інгредієнтів (складові части- ни) на етикетці. Наприклад, хімічна назва діазинону така: 0,0-ді-

39

етил-0-(2-ізопропіл-4-метил-6-піримідил)тіофосфат. Оскільки хіміч- на назва пестицидів складна, багатьом з них дається більш коротка проста торгова назва.

Наповнювачі — пасивні інгредієнти, недієві компоненти препа- ративної форми пестициду. Використовуються з метою розбавляння діючої речовини, підвищення пестицидної дії, безпеки їх викорис- тання, поліпшення придатності для вимірювання норм витрати, а також для зручності транспортування, зберігання, застосування і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.

Норма витрати препарату — для пестицидів кількість препарату (кг, л, г, м3) на одиницю вимірювання (га, м2, кг, т). При застосу- ванні робочих сумішей для обприскування визначається норма ви- трати води та їх концентрація.

Обприскування викорінююче — застосування пестицидів для бо- ротьби із зимуючими стадіями збудників деяких хвороб та шкідни- ків плодових, ягідних культур і виноградної лози. Проводиться во- сени чи рано навесні (за відсутності сокоруху).

Отрути — речовини, які, потрапивши в організм різними шля- хами в незначних кількостях, вступають у взаємодію з життєво важ- ливими структурами організму і спричинюють порушення його життєвих функцій, що призводить до виникнення хворобливого стану (отруєння).

Паспортизація об’єкта — документальне засвідчення наявності належних умов для зберігання фітофармакологічних засобів та ро- боти з ними.

Персистентність пестицидних речовин — хімічна стійкість пес-

тицидів у навколишньому середовищі.

Пестициди — загальноприйнята у світовій практиці збірна назва хімічних засобів захисту рослин від шкідників, збудників хвороб, бур’янів.

Післядія пестицидів — пригнічення або активізація життєдіяль- ності поколінь шкідливого організму протягом кількох генерацій під впливом сублетального їх отруєння.

Порогова доза (концентрація) — мінімальна кількість речовини в міліграмах на 1 кг живої маси організму або на 1 л повітря (для газоотруйних речовин), яка спричинює початкові ознаки отруєння.

Препаративна форма пестицидів — склад і співвідношення дію-

чої і допоміжної речовин препарату зі сталими фізико-хімічними властивостями.

Протруйник — препарат для обробки насіннєвого або садивного матеріалу сільськогосподарських культур з метою знищення шкід- ливих організмів.

40

Протруювання зі зволоженням — протруювання насіннєвого або садивного матеріалу препаратом з додаванням відповідної кількості води.

Протруювання змочуванням — протруювання насіннєвого або садивного матеріалу із застосуванням рідких протруйників у кіль- кості не більш ніж 1 дм3 на 100 кг насіння з наступним просушу- ванням.

Регламенти застосування пестицидів — сукупність вимог щодо їх застосування.

Регулятори росту і розвитку комах — загальний клас природних і синтетичних сполук, які беруть участь у регулюванні росту і мета- морфозу у комах (ювеноїди, інгібітори ювенільних гормонів та ін.).

Регулятори росту рослин — природні або синтетичні сполуки, які змінюють швидкість і напрямок окремих процесів онтогенезу рос- лин (проростання насіння, коренеутворення, закладання генерати- вних органів, достигання тощо).

Реєстраційний номер пестициду надається йому при реєстрації Укрдержхімкомісією.

Резистентність — стійкість організму до впливу різних факторів, у тому числі хімічних сполук і біологічних агентів.

Репелент — хімічна сполука, що використовується переважно для відлякування комах та інших тварин, які шкодять людині, свійським тваринам або корисним рослинам.

Ретарданти — речовини, які знижують ріст рослин, що призво- дить до вкорочення стебел та пагонів.

Робоча суміш для обприскування — дисперсна система, яка складається здебільшого із трьох компонентів: розчинника (диспер- сійне середовище, частіше вода, інколи масло); тонкоподрібнених часточок пестициду, які перебувають у завислому стані в основному середовищі (дисперсна фаза); допоміжних речовин — інгредієнтів, які сприяють поліпшенню якості робочої суміші.

Родентицид — хімічна сполука для боротьби з гризунами. Розчин — рідина, в якій тверда речовина розчиняється повністю.

Розчинами є молекулярно-йонні системи з розміром частинок 1 мкм, за якого нівелюється різниця між дисперсною фазою і ди- сперсійним середовищем.

Рядкове застосування пестицидів — обприскування просапних культур, за якого робочий розчин розподіляється безпосередньо на рослини в рядках.

Санітарія — застосування на практиці гігієнічних заходів, які спрямовані на поліпшення стану здоров’я населення, запобігання виникненню захворювань.

Середня смертельна (СД), або летальна (ЛД), доза — доза, яка спричинює загибель половини дослідних тварин.

41

Синергізм — підвищення рівня токсичності суміші препаратів порівняно з токсичністю її окремих компонентів.

Системний гербіцид — гербіцид, здатний проникати в рослини і спричинювати їх відмирання.

Системний інсектицид — інсектицид, здатний проникати в рос- лини, рухатись у їхніх тканинах і спричинювати загибель комах.

Системний фунгіцид — фунгіцид, який проникає в рослинний організм, поширюється по судинній системі і захищає його протягом певного періоду від хвороб, що спричинюються грибами.

Спрямоване застосування гербіциду — обприскування гербіци-

дами вегетуючих бур’янів за умови виключення безпосереднього потрапляння робочої рідини на культурні рослини.

Стерилянти — хімічні сполуки, які при введенні в організм по- збавляють його здатності до розмноження.

Стимулятори росту рослин — речовини, здатні в дуже малих концентраціях значно прискорювати ріст рослин, у вищих дозах ви- являють пригнічувальну дію. Поділяються на штучні та природні.

Стійкість індивідуальна — стійкість шкідливого організму до од- нієї окремо взятої хімічної сполуки.

Стійкість групова — стійкість шкідливого організму до двох або кількох речовин, подібних за хімічним складом, механізмом дії, які належать до однієї хімічної групи.

Стійкість перехресна — стійкість до однієї або кількох речовин різних груп як за хімічним складом, так і за механізмом дії, що ви- никає після використання одного препарату.

Стійкість пестицидної речовини у довкіллі — здатність препара-

ту відповідний час зберігати свої властивості залежно від впливу на нього зовнішніх факторів навколишнього середовища.

Стійкість специфічна (набута) — властивість шкідливого органі- зму виживати та розмножуватись за наявності хімічної сполуки, яка раніше пригнічувала його розвиток.

Стійкість шкідливого організму до пестицидів (резистентність) —

біологічна властивість шкідливого організму протистояти токсичній дії пестицидів.

Сублетальна доза пестицидної речовини — доза препарату, яка при одноразовому введенні спричинює порушення функції організ- му без смертельних наслідків.

Суспензія — механічна суміш змочуваного порошку і рідини, в якій препарат не розчиняється, а перебуває у завислому стані. Рі- дина, яка містить тверді часточки розміром від 1 до 65 мкм.

Токсичність — здатність хімічних сполук у певних дозах виявля- ти негативну дію на життєдіяльність організму людини, тварин, рослин, у зв’язку з чим виникає отруєння з летальним ефектом.

42