них і лікарських культур — 2 – 6 л/га. Норми витрати гербіциду з вмістом 24 % діючої речовини збільшуються вдвічі.

Зареєстрований і дозволений для використання в Україні. Стомп Аналоги — пенітран, гербадокс, проул. Діюча речовина — пендиметалін. Хіміч- на назва діючої речовини — N-(1-етилпропіл)-3,4-диметил-2,6-ди- нітробензенамін [С.А.]. Виготовляється у формі 33 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Помаранчево-жовті кристали. Розчинність у воді при 20 ° С — 0,3 мг/л. Добре розчинний в ароматичних вуглеводнях. Стійкий у лужному та кислому середовищах. У заводській тарі га- рантовано зберігається два роки. Не подразнює шкіру, але слід за- побігати потраплянню препарату на відкриті ділянки шкіри. Мало- токсичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів

1050 – 1250 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших комах.

Призначення. Стомп — ґрунтовий гербіцид вибіркової дії. Засто- совується проти однорічних злакових і двосім’ядольних бур’янів шляхом обприскування ґрунту після посіву, але до появи сходів ку- курудзи і соняшнику з нормами витрати 3 – 6 л/га, після останнього підгортання, але до появи сходів картоплі — 5 л/га, через три дні після висіву озимої пшениці — 5 л/га, рису — 5 – 6, петрушки коре- невої — 2,5 – 4,5 л/га. У посушливих умовах гербіцид доцільно за- гортати в ґрунт на 3 – 5 см. Перспективне використання гербіциду (після відповідної реєстрації) в посівах цибулі, часнику, хмелю, сої, томатів, тютюну, гороху та ін. Резистентність не виявлено.

Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.

ві бур’яни зумовлена тим, що вони порушують транспорт електронів

ухлоропластах і мітохондріях. Однак для вияву активності цих гер- біцидів необхідне тривале інтенсивне освітлення, а також наявність

урослинах каротиноїдів (ксантофілу) і кисню. У процесі гербіцидної дії утворюється малоновий діальдегід, продукт пероксидного окис- нення ліпідів, який є індикатором окисного пошкодження мембран. Окисне фотофосфорилування є найбільш чутливою системою, яка насамперед пошкоджується в процесі гербіцидного впливу. Під дією гербіцидів відбувається неконтрольоване швидке поглинання кис- ню, посилюється дихання, що свідчить про роз’єднання процесів за- пасання енергії дихання.

317

діючої речовини — 5-[2-хлор-4-(трифлуорометил)фенокси]-2-нітро- бензойна кислота [С.А.]. Виготовляється у формі 24 % в.р.к.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Кристалічна речовина жовтого кольору. Розчинність у воді при 25 °С — понад 250 г/л. Практично не розчиняється в гідрофоб- них органічних розчинниках. У заводській тарі гарантовано збері- гається два роки. Помірно токсичний для теплокровних тварин і

людини (ЛД50 для щурів — 1370 – 2025 мг/кг, IV гр. г.к.). Малоток- сичний для бджіл та інших корисних комах. Забороняється викорис-

товувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм. Призначення. Такл — післясходовий контактний гербіцид вибі-

ркової дії. Застосовується проти однорічних двосім’ядольних бур’янів шляхом обприскування вегетуючих рослин у фазі двох – чотирьох трійчастих листків у сої, але в ранні фази розвитку бур’янів (5 – 8 см) в нормах 1,5 – 2,5 л/га, шавлії мускатної (у фазі чотири – шість справжніх листків у культури) — 1,7 і герані ефіро- олійної — 2,1 л/га. Входить до складу комбінованого гербіциду га- лаксі-топ, 47,1 % в.р.к. Можливе використання в бакових сумішах із протизлаковими гербіцидами (поастом, фюзиладом, фуроре супер та ін.). Резистентність у чутливих видів бур’янів не виявлено.

Селективність блазеру (таклу) до сої зумовлена ферментативним розщепленням його активного інгредієнта протягом нічного часу доби.

Реєстрацію призупинено.

човини — 2-хлор-1-(3-етокси-4-нітрофенокси)-4-(трифлуорометил)бен- зен [С.А.]. Виготовляється у формі 24 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Оранжева кристалічна речовина. Розчинність у воді при 25 °С — 0,116 мг/л. Добре розчиняється в органічних розчинниках (кетонах, спиртах, ароматичних вуглеводнях тощо). Стійкий при нагріванні. Не руйнується при дії розбавлених кислот і лугів при температурі 20 °С. У заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для

щурів > 5000 мг/кг, IV гр. г.к.). Не токсичний для бджіл та інших корисних комах. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.

Призначення. Гоал — ґрунтовий і післясходовий контактний ге- рбіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних двосім’ядольних бур’янів висотою 10 – 15 см в яблуневих садах із нормою витрати 4 – 5 л/га. На посівах цибулі до появи сходів куль- тури — 0,5 – 1, соняшнику — 0,8 – 1 л/га. У лісорозсадниках: на одно-

318

річних посівах ялини, сосни, модрини до появи сходів — 2 – 4 л/га, післясходове обприскування після закінчення росту сіянців — 3 – 4 л/га (одноразово), сіянці другого – третього року, а також наса- дження ялини, сосни, модрини обробляють проти однорічних і бага- торічних бур’янів — 6 – 8 л/га (один – два рази за сезон).

Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.

5.6.8. Похідні циклогександіону (кетони)

рослині. Місцем дії гербіцидів є верхівки пагонів (конуси наростан- ня), вузли потовщення, корені та бруньки, де вони пошкоджують процес поділу клітин. Через один – два дні у чутливих злакових (тонконогових) рослин зупиняється ріст, змінюється забарвлення листя — спочатку на жовтуватий, фіолетовий, а потім на коричне- вий колір. Гинуть рослини через 7 – 14 днів. Це — гербіциди систем- ної дії, селективність яких спрямована на двосім’ядольні види бур’янів.

чої речовини — (±) 2-[1-(етоксиіміно)бутил]-5-[2-(етилтіо)пропіл]-3- гідрокси-2-циклогексен-1-он [С.А.]. Виготовляється у формі 20 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Масляниста рідина без запаху. Розчинність у воді при 20 °С — 4700 мг/л (при рН = 7). Добре розчиняється в органічних сполуках. Стійкий у лужному середовищі. У заводській тарі гаран- товано зберігається два роки. Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів — понад 2676 – 3200 мг/кг, IV гр.

г.к.). Не токсичний для бджіл та інших корисних комах при застосу- ванні до початку цвітіння культури і бур’янів.

Призначення. Поаст — післясходовий системний гербіцид вибір- кової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур’янів, коли вони знаходяться в фазі двох – шести листків у посі- вах цукрових, кормових, столових буряків, сої, огірків, моркви, ка- пусти, цибулі з нормами витрати 1 – 3 л/га, а проти багаторічних злакових бур’янів висотою 10 – 15 см на цих самих культурах норми витрати збільшують до 3 – 5 л/га. На посівах льону-довгунця проти однорічних і багаторічних злакових бур’янів з нормами витрати 3 – 4 л/га, томатів, кавунів, люцерни — 2,5 – 5, люпину — 2, коно- пель — 1,5 л/га. Застосовується на посівах ефіроолійних рослин (м’яти перцевої — 2,5 – 3,75 л/га, лаванди — 5 – 7,5, шавлії мускат- ної — 1,5 – 3 л/га) проти однорічних злакових видів бур’янів.

319

Перспективне застосування поасту на посівах соняшнику, ріпаку та інших двосім’ядольних культур.

Реєстрацію призупинено.

Центуріон Аналог — селект. Діюча речовина — кле- тодим. Хімічна назва діючої речовини —

(Е,Е)-(±)-2-[1-[[(3-хлор-2-пропеніл)оксі]іміно]пропіл]-5-[2-(етил-

тіо)пропіл]-3-гідрокси-2-циклогексен-1-он [С.А.]. Виготовляється у формі 25,4 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Світло-жовта рідина, добре розчинна в органічних сполу- ках. У ґрунті період піврозпаду — близько трьох діб. У заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Помірно токсичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів понад 1360 – 1630

мг/кг, IV гр. г.к.). Не токсичний для бджіл та інших корисних ко- мах при застосуванні до початку цвітіння культури і бур’янів.

Призначення. Центуріон — післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних злако- вих бур’янів, коли вони знаходяться у фазі двох – шести листків у посівах цукрових, кормових, столових буряків, льону-довгунця, ци- булі (незалежно від фази розвитку культури) з нормами витрати 0,2 – 0,4 л/га з додаванням до робочої суміші поверхнево-активної речовини (ПАР) «Аміго» у співвідношенні до препарату 3 : 1 (0,6 – 1,2 л/га). Проти багаторічних злакових бур’янів висотою 15 – 20 см на цих самих культурах норми витрати гербіциду збільшують до

0,6 – 0,8 л/га, а ПАР «Аміго» — до 1,8 – 2,4 л/га.

У бакових сумішах з базаграном, галакситопом і півотом виявляє фітотоксичність. Можливе послідовне використання протидвосім’я- дольних гербіцидів, але не раніше ніж через 24 год. Необхідно утриматися від обприскування за годину до дощу та в умовах силь- ної посухи. Перспективне використання гербіциду на посівах сої, картоплі, люцерни і багатьох овочевих культур.

5.6.9. Похідні арилоксіалканкарбонових кислот

Гербіциди, похідні арилоксіалканкарбонових кислот групи фе- ноксіоцтової, феноксимасляної і феноксипропіонової кислот, вияв- ляють високу біологічну активність щодо двосім’ядольних видів бур’янів у посівах зернових колосових культур, рису, кукурудзи. Водночас похідні арилоксифеноксипропіонових кислот виявляють високу гербіцидну активність до однорічних і багаторічних злако- вих видів бур’янів на посівах двосім’ядольних культур.

320

5.6.9.1. Похідні феноксіоцтової кислоти

калом (фенілом) і наявністю карбоксильної групи СООН. Активність феноксіоцтової кислоти зростає при введенні в молекулу галогенів, зокрема хлору і фтору, меншою мірою — йоду чи брому. Максималь- на активність спостерігається при введенні галогену в положення 2 і 4. В інших положеннях їх фізіологічна дія послаблюється.

Більша проникна здатність ефірів зумовлює їх вищу гербіцидну активність порівняно з солями. Вони добре проникають у листки і через продихи і в коріння через кореневі волоски, а також долаючи кутикулу. Однак феноксіоцтові кислоти частіше застосовують під час вегетації рослин у вигляді водних розчинів і емульсій. Клітинні оболонки не стають перешкодою для ліпофільних та гідрофільних речовин, оскільки мають мікропори — ектодесми. Гербіциди краще проникають у молоді рослини з тонкими покривами і відкритими продихами, чим можна пояснити більшу чутливість їх у ранніх фа- зах росту. Потрапляючи в мезофіл листків, гербіциди швидко гідро- лізуються до 2,4-дихлорфеноксіоцтової кислоти і рухаються по су- динній системі одночасно з продуктами асиміляції, досягаючи сим- пласта, який складається з цитоплазми клітин, з,єднаних плазмо- десмами.

Рух 2,4-Д по рослині відбувається під дією осмотичних і транспі- раційних процесів, а також з використанням енергії макроенерге- тичних сполук АТФ і АДФ, що свідчить про вступ гербіцидів у мета- болітичні комплекси з глюкозою, аспарагіновою кислотою, які при гідролізі здатні виділяти вільну 2,4-Д кислоту.

З гербіцидами в рослинах відбуваються різні перетворення: во- ни можуть посилювати або послаблювати свою фітотоксичність аж до повної інактивації; поглинатися різними тканинами рослини і вступати в процеси метаболізму. Руйнування молекули гербіциду відбувається в напрямі декарбоксилування (відокремлення бічного ланцюга з утворенням СО2), гідроксилування (введенням окси-

групи в кільце), а також утворенням кон’югатів з продуктами об- міну речовин, що призводить до втрати фітотоксичності гербіциду.

У ґрунті феноксіоцтові похідні зазнають руйнування і перетво- рень, солі — вимивання в більш глибокі горизонти, а ефіри — ви- паровування. Деградація гербіцидів відбувається під впливом фо- тохімічного і мікробіологічного розпаду. Виявлено різноманітні ви- ди грибів, актиноміцетів, бактерій, які здатні руйнувати 2,4-Д кис- лоту або використовувати її як джерело вуглецю в живленні. Є чис- ленні відомості, що 2,4-Д у ґрунті руйнується протягом одного міся- ця.

321

У чутливих рослин гербіциди з групи феноксіоцтових кислот уже через кілька годин затримують або зупиняють ріст. Під впливом явища епінастії, тобто прискореного росту тканин верхнього боку листків, стебел, черешків, відбувається викривлення їх донизу, по- товщення провідних тканин. У нижній частині рослин утворюються потовщення, з яких з’являються додаткові корені. Потовщення і фа- сціація органів супроводжується посиленням тургору, внаслідок чо- го пагони і корені розтріскуються, а потім уражуються бактеріями і грибами. В уражених рослин спостерігається деформація генерати- вних органів (спотворені квітки, суцвіття і плоди, не утворюється насіння, недорозвинені колосся тощо). Подібні морфологічні зміни залежать від видових особливостей рослин, їх вікових відмінностей, погодних умов і є наслідком глибоких змін у перебігу фізіологічних

ібіохімічних процесів, що в них відбуваються.

Воброблених рослин спочатку посилюється дихання, потім зу- пиняється біосинтез хлорофілу, що призводить до гальмування процесу фотосинтезу. Відбувається гідролітичний розпад крохмалю, інуліну, білків, призупиняються процеси синтезу. Відразу після об- прискування гербіцидом в рослинах нагромаджується вміст рухо- мих форм вуглеводів (моноцукрів і сахарози) за рахунок зменшення кількості запасних видів пластичних речовин. Швидко зменшується надходження в рослину азоту, фосфору, калію і зупиняється синте- зуюча діяльність кореневої системи. Порушується водний обмін, втрачається тургор, рослини в’януть.

Через сильний вплив на синтез нуклеїнових кислот гербіциди порушують біосинтез білків, інгібують діяльність ферментних сис- тем, затримують процеси окисного і фотосинтетичного фосфорилу- вання, порушуючи утворення АТФ і АДФ, сполук, що визначають енергетичний обмін рослин. Тобто під дією гербіцидів у чутливих рослин відбуваються глибокі негативні зміни в процесі обміну речо- вин, зокрема біосинтезу структурних і ферментних білків, які при- зводять до розладу всіх складових метаболізму рослинного організ- му і його загибелі.

Під впливом гербіцидів у рослинах відбуваються реакції, в яких можна виділити три фази:

Фаза 1 — стимуляція (триває до двох днів), яка супроводжу- ється посиленням фотосинтезу, поглинанням йонів, РНК, збіль-

шенням маси тощо; мобілізація резервів.

Фаза 2 — перерозподіл асимілятів (триває два – сім днів), що супроводжується подовженням стебел, розростанням тканин, в’яненням листків, їх скручуванням.

Фаза 3 — загибель рослин (продовжується від семи до десяти днів), коли відбувається руйнування тканин.

Вибірковість дії гербіцидів зумовлена відмінностями в швидкості метаболічної їх інактивації, різними темпами поглинання і транс-

322

портування, а також різним ходом фізіологічних і біохімічних про- цесів у чутливих і стійких рослин.

тиламінна сіль 2,4-Д. Хімічна назва діючої речовини. — диметила- мінна сіль (2,4-дихлорфеноксі)оцтової кислоти [С.А.]. Виготовляєть-

ся у формі 50 % в.р. (68,5 % в.р.).

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Безбарвна гігроскопічна кристалічна речовина. Добре роз- чинна у воді (311 мг/л), етанолі, метанолі. Технічний препарат ви- пускається у формі водорозчинних концентратів (в.р.к.) бурого ко- льору, із запахом дихлорфенолу. У металевій або поліетиленовій тарі може зберігатися практично необмежений час, не втрачаючи гербіцидних властивостей. Середньотоксичний для теплокровних

тварин і людини (ЛД50 для щурів — 639 – 764 мг/кг, ІІІ гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах при застосу-

ванні до цвітіння бур’янів. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.

Призначення. 2,4-Д амінна сіль — післясходовий системний гер- біцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних і багаторічних двосім’ядольних бур’янів у посівах пшениці, жита, вів- са, ячменю, проса в нормі 0,9 – 1,7 л/га (без підсіву багаторічних бо- бових трав) від фази кущіння до виходу в трубку, кукурудзи — 0,9 – 1,7 л/га, коли вони знаходяться у фазі трьох – п’яти листків. У посі- вах райграсу високого, вівсяниці лучної — 0,8 – 1 л/га, стоколосу безостого, лисохвосту лучного — 1 – 2, вівсяниці лучної, тимофіївки лучної, м’яти перцевої — 2 – 3, коріандру — 2 – 2,5, ромашки дал- матської — 2,4, лаванди — 3 – 4 л/га.

Спостерігається поява резистентності в окремих видів бур’янів. Стійкість проти цього гербіциду виявляють ромашка непахуча, во- лошка синя, підмаренник чіпкий, дискуранія Софії, зірочник серед- ній, мак-самосійка, куколиця біла та багаторічні двосім’ядольні види.

Для 2,4-Д з вмістом 68,5 % д.р. норми витрати гербіциду на зер- нових колосових і кукурудзі зменшують до 0,7 – 1,2 л/га, а для де- зормону, 60 % в.р. та дікопуру Ф, 60 % в.р. — до 0,8 – 1,4, для лува-

раму, 75 % в.р. — 0,8 – 1,3 л/га.

З метою розширення спектра дії та подолання появи резистентності 2,4-Д входить до складу комбінованих гербіцидів: діален С, 40 % в.р.; діален супер, 46,4 % в.р.к.; бюктрил Д, 45,5 к.е.; ланцет, 53 % м.в.е.;

речовина — диметиламінна сіль 2М-4Х. Хімічна назва діючої речо-

323

вини — (4-хлор-2-метилфеноксі)оцтова кислота [С.А.]. Виготовля- ється у формі 75 % в.к.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина. Розчинність у воді — 734 мг/л при 25 °С, але в органічних сполуках розчиняється добре. Техніч- ний продукт — порошок сірого або темно-вишневого кольору. У гер- метичній заводській тарі може зберігатися необмежений час, не втрачаючи гербіцидних властивостей. Середньотоксичний для теп- локровних тварин і людини (ЛД50 для щурів — 900 – 1160 мг/кг,

ІІІ гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах при застосуванні до цвітіння бур’янів. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.

Призначення. 2М-4Х — післясходовий системний гербіцид вибі- ркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних і багаторіч- них двосім’ядольних бур’янів у посівах пшениці, жита, вівса, ячме- ню в нормі 0,9 – 1,5 л/га, а проса — 0,5 – 1,1 л/га, починаючи від фа- зи кущіння до виходу в трубку, сорго — 0,5 – 1,1, коли воно знахо- диться у фазі трьох – п’яти листків, рису — 1 – 1,3 л/га у фазі повно- го кущіння. В посівах льону-довгунця у фазі «ялинки» при висоті культури 3 – 10 см норми витрати 0,5 – 0,75 л/га. У посівах райграсу високого, вівсяниці лучної — 1,5 – 1,9, стоколосу безостого, лисохво- сту лучного, тимофіївки лучної — 0,75 – 1,5 л/га. Конюшину повзучу і польову, в чистому посіві та під покривом ячменю обробляють піс- ля появи першого трійчастого листка з нормою витрати гербіциду 0,6 – 1 л/га, а картоплю захищають, обприскуючи вегетуючі бур’яни до появи сходів культури, при нормі 0,5 – 1,2 л/га. Норми витрати агритоксу, 50 % в.р. збільшуються відповідно до вмісту діючої речо- вини в препаративній формі.

Спостерігають появу резистентності в окремих видів бур’янів. Стійкість проявляють дискуранія Софії, підмаренник чіпкий, ро- машка непахуча, мак самосійка, куколиця біла та багаторічні дво- сім’ядольні види. З метою розширення спектра дії та подолання ре- зистентності 2М-4Х вводять до складу комбінованих гербіцидів (ба- загран М, 37,5 % в.р).

Всі двосім’ядольні польові культури та плодові насадження дуже чутливі до 2М-4Х, тому необхідно запобігати потраплянню на них гербіциду під час обробки.

Зареєстрований для використання в Україні.

Естерон 60 Аналоги — 2,4-Д, дезормон. Діюча речо- вина — етилгексиловий ефір 2,4-Д. Хіміч-

на назва діючої речовини — 2-етилгексиловий ефір 2,4-дихлор- феноксіоцтової кислоти. Виготовляється у формі 85 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Безбарвна кристалічна речовина. Добре розчинна у воді (311 мг/л), етанолі, метанолі. У заводській тарі може зберігатися два

324

роки, не втрачаючи гербіцидних властивостей. Середньотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів — 639 – 764

мг/кг, ІІІ гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних ко- мах при застосуванні до цвітіння бур’янів. Забороняється викорис- товувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.

Призначення. Естерон — післясходовий системний гербіцид вибі- ркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних і багаторіч- них двосім’ядольних бур’янів у посівах озимої пшениці та ячменю у фазі кущіння культури з нормою витрати 0,6 – 1 л/га, а ярої пшениці та ячменю — 0,6 – 0,8 л/га. Гербіцид виявляє вищу активність порів- няно з солями чи кислотами 2,4-Д і сульфонілсечовинами.

Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.

5.6.9.2. Похідні феноксимасляної кислоти

у посівах бобових культур і зернових з підсівом багаторічних бобо- вих трав.

Хлорфеноксимасляні кислоти самі по собі не є фізіологічно актив- ними препаратами, але в тканинах видів рослин, які мають ферме- нти β-окиснення, ці кислоти перетворюються на фізіологічно актив- ні похідні феноксіоцтової кислоти. Так, діюча речовина гербіциду 2,4-ДМ — 2,4-дихлорфенокси-γ-масляна кислота в багатьох бур’янах під дією β-окиснення перетворюється на 2,4-Д. А діюча речовина 2М-4ХМ — γ-(2-метил-4-хлорфенокси)масляна кислота у чутливих видах бур’янів під впливом β-окиснення метаболізується до 2М-4Х, що і визначає їх чутливість до цього гербіциду. Зернові злаки, ко- нюшина, люцерна, горох не містять ферментів β-окиснення, що й визначає стійкість цих культур до 2М-4ХМ і 2,4-ДМ.

діючої речовини — 2,4-дихлорфенокси-γ-масляна кислота. Виготов- ляється у формі 80 % в.р.п.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина. Важко розчиняється у воді, але добре в органічних сполуках (ацетоні, метанолі). У герметичній заводській тарі може зберігатися необмежений час, не втрачаючи гербіцидних властивостей. Середньотоксичний для теплокровних

тварин і людини (ЛД50 для щурів — 700 мг/кг, ІІІ гр. г.к.). Малоток- сичний для бджіл та інших корисних комах при застосуванні до

цвітіння бур’янів. Забороняється використовувати в межах санітар- ної зони рибогосподарських водойм.

325

Призначення. 2,4-ДМ — післясходовий системний гербіцид вибі- ркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних та багаторі- чних двосім’ядольних бур’янів у посівах зернових колосових із підсі- вом багаторічних бобових трав (люцерни та конюшини повзучої) у фазі кущіння злакових культур і одного – трьох трійчастих листків у бобових з нормою витрати 1,5 – 3 кг/га. У чистих посівах люцерни норми витрати зростають до 1,9 – 3,8 кг/га.

Подальше використання обмежується через відсутність перереєс- трації.

на назва діючої речовини — γ-(2-метил-4-хлорфенокси)масляна кис- лота. Виготовляється у формі 80 % в.р.п.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Безбарвна кристалічна речовина. Розчинність у воді при 20 °С — 44 мг/л. У герметичній заводській тарі може зберігатися необмежений час, не втрачаючи гербіцидних властивостей. Серед- ньотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів

— 600 мг/кг, ІІІ гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корис- них комах при застосуванні до цвітіння бур’янів. Забороняється ви- користовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.

Призначення. 2М-4ХМ — післясходовий системний гербіцид ви- біркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних і багаторі- чних двосім’ядольних бур’янів у посівах гороху, багаторічних злако- вих трав, зернових колосових з підсівом багаторічних бобових трав (еспарцету та конюшини) у фазі кущіння злакових культур і трьох листків у бобових з нормою витрати 2,5 – 3,8 кг/га. Стійкість вияв- ляють редька дика, гірчиця біла, підмаренник чіпкий, ромашка не- пахуча, кульбаба та ін.

Подальше використання обмежується через відсутність перереєс- трації.

5.6.9.3. Похідні феноксипропіонової кислоти

та 2М-4Х, але спектр гербіцидного впливу дещо ширший, і тому во- ни здатні уражувати підмаренник чіпкий, зірочник середній, ро- машку непахучу, рутку лікарську, щавель, кропиву, які виявляють певну стійкість до зазначених вище гербіцидів.

речовина — 2М-4ХП. Хімічна назва діючої речовини — α-(2-метил- 4-хлорфенокси)пропіонова кислота. Виготовляється у формі 60 % в.к.

326

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Безбарвна кристалічна речовина, без запаху. Розчинність у воді при 20 °С — 620 мг/л. У герметичній заводській тарі гаранто- вано зберігається два роки. Середньотоксичний для теплокровних

тварин і людини (ЛД50 для щурів — 700 мг/кг, ІІІ гр. г.к.). Малоток- сичний для бджіл та інших корисних комах при застосуванні до

цвітіння бур’янів. Забороняється використовувати в межах санітар- ної зони рибогосподарських водойм.

Призначення. 2М-4ХП — післясходовий системний гербіцид ви- біркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних дво- сім’ядольних бур’янів у посівах багаторічних злакових трав, зерно- вих колосових у фазі кущіння з нормою витрати 1,5 л/га. Виявляє гербіцидну дію, подібну до 2,4-Д і 2М-4Х, але сильніше вражає під- маренник чіпкий, зірочник середній (мокрець), щавель, ромашку непахучу, рутку лікарську, кропиву дводомну та ін. Обприскування бажано проводити в сонячну погоду з температурою не нижче 20 °С. Входить до складу комбінованих препаратів (зирол, актрил М).

Подальше використання обмежується через відсутність перереєс- трації.

5.6.9.4. Похідні арилоксифеноксипропіонових кислот

Гербіциди з групи арилоксифеноксипро- піонових кислот виявляють високу актив- ність при дії на малорічні й багаторічні види бур’янів з родини тонконогових (злакових): плоскухи звичай- ної (курячого проса), видів мишію, вівсюга звичайного, лисохвосту,

гумаю, свинорию пальчастого, пирію повзучого та ін.

Препарати краще проникають через листовий апарат, тому їх за- стосовують у післясходовий період інтенсивного росту бур’янів. Усі відомі гербіциди даної групи виявляють системну дію — добре пе- реміщуються акропетально і базипітально. З транспіраційним та асиміляційним током речовини рухаються по флоемі і ксилемі, до- сягаючи зон безпосередньої дії в точках росту стебел, коренів і міс- цях кріплення листків, руйнуючи меристему чутливих рослин.

Через один – два дні після обприскування зупиняється вегетація чутливих бур’янів та з’являються хлоротичні плями — перші симп- томи ураження гербіцидами. Протягом семи – десяти днів вузли і точки росту злаків починають набувати бурого кольору, а листки червоніють, набуваючи інтенсивного антоціанового забарвлення. Однорічні рослини гинуть за сім – десять днів, а багаторічні — че- рез два – три тижні.

У рослинах діюча речовина швидко гідролізується до вільної фе- ноксипропіонової кислоти, яка гальмує біосинтез жирних кислот. У результаті такого порушення метаболізму в зонах росту злакових

327

бур’янів зупиняється подальше утворення клітинних мембран, що призводить до їх загибелі. Крім того, зупинка біосинтезу жирних кислот викликає зменшення вмісту хлорофілу в тилакоїдних мем- бранах і підвищує вміст розчинних цукрів та вільних амінокислот у ростових тканинах стебла злакових бур’янів.

діючої речовини — (±)-2-[4-(2,4-дихлорфенокси)фенокси]пропіонова кислота [С.А.]. Виготовляється у формі 36 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Безбарвна кристалічна речовина. Розчинність у воді при 20 °С — 0,8 мг/л. Добре розчиняється в органічних розчинниках (ацетоні, ксилолі). У герметичній заводській тарі гарантовано збері- гається два роки. Середньотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щурів — 481 – 693 мг/кг, ІІІ гр. г.к.). Малотокси-

чний для бджіл та інших корисних комах при застосуванні до цві- тіння бур’янів. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.

Призначення. Іллоксан — післясходовий системний гербіцид ви- біркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур’янів (вівсюга, мишію сизого та зеленого, плоскухи звичайної) в посівах ярої пшениці шляхом обприскування в фазі кущіння куль- тури при нормі витрати 3 – 4 л/га, а також в посівах цукрового бу- ряку — у фазі однієї пари справжніх листків — 3 – 4,5 л/га. Для розширення спектра дії іллоксан можна змішувати з іншими про- тидвосім’ядольними гербіцидами. Резистентність не виявлено.

Реєстрацію призупинено.

зва діючої речовини — α-[4-(5-трифторметилпіридил-2-окси)фенок- си]пропіонової кислоти бутиловий ефір. Виготовляється у формі

10,4% к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Світло-жовта рідина без запаху. Розчинність у воді при 20 °С — 1 мг/л. Добре розчиняється в органічних розчинниках (аце- тоні, метанолі, гексані). Стійкий протягом шести місяців при 37 °С. У герметичній заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щу-

рів — 2451 – 3680 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл, ін- ших корисних комах і птахів. Забороняється використовувати в ме- жах санітарної зони рибогосподарських водойм.

Призначення. Фюзілад супер — післясходовий системний гербі- цид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур’янів у посівах цукрового буряку та цибулі всіх генера- цій шляхом обприскування у фазі двох – чотирьох листків у культу-

328

ри при нормі витрати 1 – 1,5 л/га. На посівах цих же культур вико- ристовується проти багаторічних злакових видів при висоті бур’янів 10 – 15 см в нормі 2 – 3 л/га. Перспективне застосування на багатьох двосім’ядольних польових (соя, соняшник, ріпак, кормові боби) і овочевих культурах (морква, капуста, томати, перець, петрушка). Для розширення спектра дії можна змішувати з протидво- сім’ядольними гербіцидами. Резистентність не виявлено.

Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.

Зеллек супер Аналоги — зеллек. Діюча речовина — галоксифоп-R-метил. Хімічна назва дію-

чої речовини — (±)-2-[4-[[3-хлор-5-(трифлуорометил)-2-піридил]ок- си]фенокси]пропіонова кислота [С.А.]. Виготовляється у формі

12,5 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла воскоподібна речовина. Розчинність у воді при 25 °С

— 6980 мг/л (рН = 9). Добре розчиняється в органічних розчинниках (ацетоні, етанолі, гексані, ксилолі). У водному середовищі при рН 7 період напіврозпаду становить 36 днів, а в ґрунті — чотири місяці. У герметичній заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Середньотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для

щурів — 300 – 623 мг/кг, ІІІ гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах. Забороняється використовувати в межах са- нітарної зони рибогосподарських водойм.

Призначення. Післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур’янів у посівах цукрового та кормового буряку, льону-довгунця шляхом об- прискування у фазі двох – шести листків у бур’янів при нормі ви- трати 0,5 л/га. На посівах буряків використовується проти багаторіч- них злакових видів при висоті бур’янів 10 – 15 см в нормі 1 л/га, а льону — 1 – 1,25 л/га. Перспективне застосування на багатьох дво- сім’ядольних польових (соя, соняшник), ефіроолійних і лікарських культурах (лаванда, коріандр, аніс, герань). Для розширення спек- тра дії можна змішувати з протидвосім’ядольними гербіцидами. Ре- зистентність не виявлена.

Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.

Тарга супер Аналоги — тарга, пілот, ассур, мастер. Діюча речовина — квізалофоп-П-етил.

Хімічна назва діючої речовини — (R)-2-[4-[(6-хлор-2-квінокса- ніл)окси]фенокси]пропіонова кислота [С.А.]. Виготовляється у формі

5 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Біла кристалічна речовина. Практично не розчинна у воді (0,4 мг/л при 20 °С). Добре розчиняється в органічних розчинниках (хлороформі — 40 %, циклогексані — 25, ацетоні і ксилолі —14 %). У герметичній заводській тарі гарантовано зберігається два роки.

329

Малотоксичний для теплокровних тварин і людини (ЛД50 для щу-

рів — 1182 – 1210 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах. Забороняється використовувати в межах са- нітарної зони рибогосподарських водойм.

Призначення. Післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур’янів у посівах сої, цукрового та столового буряку, моркви, цибулі всіх гене- рацій (крім «на перо»), капусти білоголової, томатів, огірків шляхом обприскування у фазі двох – чотирьох листків у бур’янів при нормі витрати 1,0 – 2,0 л/га, а конопель — 1,5 л/га. На посівах сої, цукро- вого та столового буряку, моркви, цибулі всіх генерацій (крім «на перо»), капусти білоголової, льону-довгунця використовується проти багаторічних злакових видів при висоті бур’янів 10 – 15 см в нор- мі — 2 – 3 л/га, а картоплі — 2 – 4 л/га. Тарга, 10 % к.е. застосову- ється за тими самими регламентами, що й тарга супер. Для розши- рення спектра дії можна змішувати з протидвосім’ядольними гербі- цидами. Резистентність не виявлено.

Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.

етил. Хімічна назва діючої речовини — (R)-2-[4-[(6-хлор-2-бензо- ксазоліл)окси]фенокси]пропіонова кислота [С.А.]. Виготовляється у формі 6,9 % м.в.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Безбарвна кристалічна речовина без запаху. Розчинність у воді при 25 °С — 0,9 мг/л. У герметичній заводській тарі гарантова- но зберігається два роки. Малотоксичний для теплокровних тварин і

людини (ЛД50 для щурів — 2090 – 3040 мг/кг, IV гр. г.к.). Малотокси- чний для бджіл та інших корисних комах. Забороняється викорис-

товувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм. Призначення. Післясходовий системний гербіцид вибіркової дії.

Застосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур’янів у посівах цукрового, кормового та столового буряку, моркви, соняш- нику, цибулі всіх генерацій, капусти білокачанної шляхом обприс- кування, починаючи з фази двох листків до закінчення кущіння у бур’янів при нормі витрати 0,8 – 2,0, а ріпаку — 0,8 – 1,2 л/га. Перс- пективне використання на посівах сої та льону. Для розширення спектра дії можна змішувати з протидвосім’ядольними гербіцидами. Резистентність не виявлено.

Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.

мічна назва діючої речовини — (R)-2-[4-[(6-хлор-2-бензоксазоліл)ок- си]фенокси]пропіонова кислота [С.А.]. Виготовляється у формі 6,9 % м.в.е.

330

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Безбарвна кристалічна речовина без запаху. Розчинність у воді при 25 °С — 0,7 мг/л при рН = 5,8. У герметичній заводській тарі гарантовано зберігається два роки. Малотоксичний для тепло- кровних тварин і людини (ЛД50 для щурів — 2090 – 3040 мг/кг, IV

гр. г.к.). Малотоксичний для бджіл та інших корисних комах. Забо- роняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподар- ських водойм.

Призначення. Післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих однорічних злакових бур’янів (вівсюг, мітлиця, плоскуха, мишій) у посівах пшениці озимої і ярої, жита, тритикале, ячменю, починаючи з фази другого листка до кінця кущіння бур’янів незалежно від фази розвитку культури з нормою витрати 1 л/га. Для розширення спектра дії можна змішу- вати з протидвосім’ядольними гербіцидами. Резистентність не ви- явлено.

Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.

Шогун Аналоги — ажіл. Діюча речовина — про- паквізафоп. Хімічна назва діючої речо-

вини — (R)-2-[[(1-метилетиліден)аміно]оксі]етил-2-[4-[(6-хлор-2- квіноксалініл)окси]фенокси]пропіонат [С.А.]. Виготовляється у фор-

мі 10 % к.е.

Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна характе- ристика. Безбарвна кристалічна речовина. Практично не розчин- ний у воді (0,63 мг/л при 25 °С). У герметичній заводській тарі га- рантовано зберігається два роки. Малотоксичний для теплокровних

тварин і людини (ЛД50 для щурів > 5000 мг/кг, IV гр. г.к.). Малоток- сичний для бджіл та інших корисних комах. Подразнює слизові

оболонки очей. Забороняється використовувати в межах санітарної зони рибогосподарських водойм.

Призначення. Післясходовий системний гербіцид вибіркової дії. Застосовується проти вегетуючих злакових бур’янів у посівах цукро- вого буряку, цибулі, соняшнику, томатів, капусти білоголової шля- хом обприскування, починаючи з фази двох – трьох листків до фази кущіння однорічних видів з нормою витрати 0,6 – 0,8 л/га, проти пирію повзучого висотою 10 – 15 см з нормою витрати 1,0 – 1,2 л/га, при захисті льону-довгунця — 0,8 – 1,2 л/га. Перспективне застосу- вання на посівах сої, ріпаку, льону, гороху, люпину, картоплі, морк- ви, виноградників й інших двосім’ядольних культур. У бакових су- мішах з базаграном, галаксі-топом і півотом виявляє фітотоксич- ність. Послідовне використання протидвосім’ядольних гербіцидів після шогуна, без проведення тестів на сумісність, дозволяється не раніше як через три доби. Резистентність не виявлено.

Зареєстрований і дозволений для використання в Україні.

331