Обсяги залучення кредитів підприємствами агропромислового комплексу Київської області у розрахунку на 1 га сільгоспугідь у 2010 -2012 роках

№ п/п	Район	2010 рік		2011 рік		2011 рік		2012 р. +/- до 2010 р.
		га	грн.	га.	грн.	га.	грн.	грн.	%
1	Баришівський	77236	112,2	76776	40,0	76 776	1257,9	1145,8	1122
2	Білоцерківський	99526	13,1	99526	216,4	99 525	246,3	233,2	1885
3	Богуславський	50895	6,3	50893	53,2	50 891	60,4	54,1	960
4	Бориспільський	86810	0,0	86758	596,5	86 690	272,8	272,8
5	Бородянський	43489	0,0	43452	2,0	43 448	0,0	0,0
6	Броварський	83853	428,4	83798	581,2	83 769	35,8	-392,6	8
7	Васильківський	89277	573,5	89172	4 913,3	89 229	4793,3	4219,8	836
8	Вишгородський	45322	882,0	45817	5 456,5	45 848	5603,7	4721,7	635
9	Володарський	52898	0,0	52898	54,8	52 871	307,7	307,7
10	Згурівський	63746	727,1	63746	109,8	63 746	91,0	-636,1	13
11	Іванківський	81224	3,2	81219	0,0	81 197	0,0	-3,2	0
12	Кагарлицький	75373	0,0	75356	19,9	75 378	27,9	27,9
13	К/Святошинський	42093	0,0	42032	0,0	41 855	728,7	728,7
14	Макарівський	86701	0,0	85738	17,5	85 526	0,0	0,0
15	Миронівський	72036	0,0	71999	37,3	71 918	101,5	101,5
16	Обухівський	48990	0,0	38292	57,5	38 191	39,3	39,3
17	П/Хмельницький	95106	462,6	10694	9 785,8	10 695	8573,7	8111,1	1853
18	Поліський	29880	0,0	94802	0,0	94 796	0,0	0,0
19	Рокитнянський	45980	191,4	29880	338,0	29 880	3510,7	3319,3	1834
20	Сквирський	81744	0,0	45980	506,7	45 975	1831,2	1831,2
21	Ставищенський	56116	25,1	81744	8,6	81 743	28,1	3,0	112
22	Таращанський	57578	0,0	56116	0,0	56 116	0,0	0,0
23	Тетіївський	60988	21,4	57578	388,4	57 578	383,7	362,4	1796
24	Фастівський	59950	0,0	60988	23,0	60 988	0,0	0,0
25	Яготинський	65816	0,0	59922	4,2	59 890	180,3	180,3
	Разом	1 652 627,0	144,9	1 585 176,0	640,6	1 584 519,0	820,4	675,5	566

Джерело: Складено автором за даними Головного управління агропромислового розвитку Київської області

Найдешевші та найбільші за обсягом кредити надавалися банками у регіонах з достатніми ресурсами та великими кредитоспроможними клієнтами (агрохолдингами), таких як Миколаївська та Дніпропетровська області, м.Київ та Київська область. У грудні 2012 року середня вартість кредиту у національній валюті у банках цих регіонів становила відповідно 13,5, 13,7 та 14,6% річних. Саме процентна політика цих банків визначала середню вартість кредитів для аграрних підприємств у цілому по Україні. Найвищою середньозважена процентна ставка за кредитами у національній валюті була в Житомирській області – 26,2% річних, але обсяг коштів, наданих під таку ставку, становив лише 0,03% (1,0 млн.грн.) від загального обсягу кредитів, наданих в Україні.

Як видно з даних, наведених в табл..3.2, у розрахунку на 1 гектар сільгоспугідь середній показник залучення кредитів по Київської області зріс протягом досліджуваного періоду 2010-2012 рр. на 675 грн., або у 5,7 разів і у 2012 році залучені кредити на 1 гектар сільгоспугідь склали 820 гривень, або більше на 220 гривень.

В останні роки має місце позитивна тенденція зростання обсягів кредитування аграрного сектору районів Київської області. Лише за 2012 рік сума залучених кредитів порівняно з 2010 роком зросла більш ніж у 5 разів і майже 50% становили короткострокові кредити. Це свідчить про підвищення кредитоспроможності агропромислових підприємств.

Програмою Президента України економічних та соціальних реформ України, проголошених на 2010-2014 роки, передбачено удосконалення механізмів державної підтримки агропромислового виробництва, зокрема шляхом розвитку кредитно-фінансових механізмів підтримки сільгосптоваровиробників. Нині, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 794, компенсація надається позичальникам за кредитами, залученими у національній валюті у \розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє на дату нарахування відсотків за користування кредитами, та в іноземній валюті у розмірі 10 відсотків річних, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами сільськогосподарським підприємствам - для покриття виробничих витрат, пов'язаних із закупівлею пально-мастильних матеріалів, насіння, мінеральних добрив вітчизняного виробництва, засобів захисту рослин, кормів тощо.

Відповідно до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 794 [154], механізм використання коштів, передбачених у Державному бюджеті Мінагрополітики для часткової компенсації відсоткової ставки за залученими суб'єктами господарювання агропромислового комплексу у банках коротко-, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками в іноземній валюті, залученими від Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку, середньо- та довгостроковими кредитами та позиками, залученими в іноземній валюті від нерезидентів, що отримуються позичальниками внаслідок випуску нерезидентами середньо- та довгострокових облігацій на міжнародних фінансових ринках, за умови участі активів позичальників у випуску з нерезидентом - емітентом облігацій, використаними на пріоритетні напрями розвитку агропромислового комплексу, та наданими кредитами з реалізації проектів енергозбереження відповідно до Закону України "Про ратифікацію Кредитної угоди (Фінансування Української ЕСКО (друга фаза) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку". Бюджетні кошти спрямовуються також на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства" та лізингових платежів.

Аграріям Київської області щороку надається часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами банків.Сума компенсації складає за рік від 30 до 50 відсотків від нарахованих підприємствам відсотків за користування кредитами. При цьому, слід зазначити, що загальний обсяг пільгових кредитів, за якими надається компенсація (з урахуванням перехідних кредитів минулих років), щороку збільшувався. Якщо сума пільгових кредитів у 2009 році складала 1566,1 млрд.грн, то в 2010р. – 1618,1 тис.грн і у 2011 році ця сума склала 2,057 мільярди гривень, тобто найбільше зростання пільгових кредитів відбулося у 2011 році.

Разом з тим, не всі позичальники використовують можливість одержати державну підтримку. Із 82 суб’єктів господарювання в 2011 році правом на їх компенсацію скористались лише 43 підприємства. Це свідчить про недостатню інформованість позичальників щодо існування механізму державної підтримки.

Таблиця 3.3