- •106. Тимчасове застосування положень договору
- •107. Норми jus cogens та дійсність міжнародних договорів
- •108. Поняття та джерела права міжнародних організацій та конференцій
- •109. Поняття та види міжнародних організацій. Правосуб’єктність міжнародних організацій
- •110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій
- •111. Членство в міжнародних організаціях
- •112. Поняття та ознаки міжнародних конференцій
- •113. Загальна характеристика оон.
- •114. Компетенція та структура рє
- •115. Компетенція та структура обсє
- •116. Компетенція та структура оад
- •117. Снд
- •118. Міжрегіональні організації (оік)
- •119.Правова природа неурядових міжнародних організацій.
- •120. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •121. Органи зовнішніх зносин держави.
- •122. Поняття дипломатичного права та його джерела.
- •123. Порядок встановлення дипломатичних зносин
- •124. Склад та функції дипломатичного представництва.
- •125. Поняття та джерела консульського права.
- •126. Порядок встановлення консульських зносин між державами.
- •127. Консульські функції
- •128. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети. (сильно много текста???))
- •129. Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969.
- •130. Привілеї та імунітети оон.
- •131. Інститут почесних консулів.
- •132. Розрив дипломатичних та консульських відносин та їх вплив на дію міжнародного
- •133. Законодавство України про дипломатичну службу
- •134. Законодавство України про консульську службу України
- •135. Поняття та джерела права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки.
- •136. Система міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки.
- •137. Система підтримання миру та безпеки за Статутом оон
- •138. Операції оон по підтриманню миру та безпеки
- •139. Багатонаціональні сили поза межами оон, їх правовий статус
- •140. Регіональна безпека, її співвідношення, із всесвітньою системою безпеки Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках обсє, оаг, оає, лад, снд
- •141. Нато, цілі, принципи і система
- •142. Право Женеви і право Гааги
- •143. Поняття міжнародної протидії боротьби із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав
- •144. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини
- •145. Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові
- •146. Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру
- •147. Роль оон і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії екосор та їх діяльність
- •148. Повноваження рб оон по підтриманню міжнародного миру та безпеки
- •149. Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі
- •150. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин
- •151. Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами
- •152. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •153. Міжнародно-правові засади роззброєння
- •154. Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права
- •155. Початок та закінчення війни.
- •156. Законні учасники війни
- •157. Незаконні учасники війни
- •158. Заборонені засоби ведення війни та їх характеристика
- •159. Заборонені методи війни та їх характеристика
- •142. Міжнародно-правовий захист жертв війни ( тоже как-то многовато)(((
- •161. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •162. Правовий статус військових розвідників та шпигунів
- •163. Правовий режим військової окупації
- •164. Правові наслідки закінчення війни
- •165. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •166. Види морських просторів
- •167. Правовий режим внутрішніх морських вод
- •168. Поняття та правовий режим територіального моря
- •169. Прилегла зона. Поняття, види та правовий режим
- •170. Правовий режим суден в іноземних портах
- •171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.
- •172. Виключна економічна зона.
- •173. Континентальний шельф.
- •174. Відкрите море.
- •175. Принцип свободи відкритого моря та його елементи
- •176. Правовий режим суден у відкритому
- •177. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного морського права
- •178. Протоки, які використовують для міжнародного судноплавства
- •179. Міжнародні канали
- •180. Історичні затоки та історичні води.
- •181. Умови здійснення мирного проходу через територіальне море. Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу через територіальне море
- •182. Правовий режим Чорноморських проток.
- •183. Правовий режим Суецького, Панамського та Кільського каналів (много)
- •184. Міжнародний район морського дна (район)
- •185. Поняття міжнародного повітряного права
- •186. Прогресивний розвиток та кодифікація мпп
- •187. Повітряний простір як територія
- •188. Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору
- •189. Принципи мпп: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації
- •190. Міжнародні польоти, визначення та класифікація
- •191. Підстави та умови виконання регулярних та нерегулярних міжнародних польотів в межах іноземної території
- •192. Підстави та умови виконання польотів в межах міжнародної території загального користування (над відкритим морем)
- •193. Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система
- •194. Комерційні право або “свободи повітря”
- •195. Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення
- •196. Правовий статус повітряного судна
- •197. Цивільні і державні повітряні судна
- •198. Авіація загального призначення
- •199. Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації: поняття та види
- •200. Міжнародні авіаційні організації ікао єкак, Європейська Організація щодо забезпечення безпеки аеронавігації (Євро контроль)
155. Початок та закінчення війни.
Відповідно до Гаазької конвенції про відкриття воєнних дій 1907 p., такі дії не повинні починатися без завчасного і недвозначного попередження, яке має форму мотивованого оголошення війни або ультиматуму з умовним оголошенням війни. З початком воєнних дій воюючі сторони зобов’язані дотримуватися законів і звичаїв війни.
Проте оголошення війни не завжди супроводжується початком воєнних дій. Наприклад, Велика Британія оголосила війну Німеччині 3 вересня 1939 p., а розпочала воєнні операції проти неї лише в травні 1940 р. Але оголошення війни автоматично тягне за собою юридичний стан війни. Слід пам’ятати, що війна — це насамперед політико-юридичний стан, що супроводжується збройним протистоянням воюючих сторін.
Початок стану війни спричиняє припинення мирних відносин між воюючими державами. Дипломатичні та консульські відносини перериваються. Персонал дипломатичних представництв і консульських установ повинен покинути територію ворожої держави. Згідно зі ст. 44 Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 р. держава перебування повинна навіть у разі збройного конфлікту сприяти найшвидшому виїзду осіб, які користуються привілеями й імунітетом і не є громадянами держави перебування, та членів їхніх сімей, незалежно від громадянства. Також держава перебування повинна поважати та охороняти приміщення дипломатичного представництва разом з його майном і архівами у разі збройного конфлікту. Аналогічні положення містяться і у Віденській конвенції про консульські відносини 1963 р.
Майно, що є власністю ворожої держави (крім майна дипломатичних представництв і консульських установ), підлягає конфіскації.
Поширеними формами закінчення воєнних дій є перемир’я і капітуляція.
Перемир’я означає припинення або призупинення воюючими сторонами воєнних дій на основі угоди. Перемир’я може бути місцевим або загальним.
За місцевого перемир’я воєнні дії між підрозділами воюючих сторін припиняються на обмеженій ділянці театру воєнних дій. Найчастіше угоду про місцеве перемир’я укладають для вирішення таких завдань, як підбирання поранених, поховання загиблих, направлення парламентерів і т. ін.
Загальне перемир’я зумовлює припинення збройної боротьби на всьому театрі воєнних дій, яке може за певних обставин привести і до їх припинення. За такого розвитку подій загальне перемир’я як акт не тільки воєнний, а й політичний, підлягає відповідному договірно-правовому оформленню. Саме в такій формі, наприклад, 27 липня 1953 р. була укладена Угода про воєнне перемир’я в Кореї.
Капітуляція — це припинення опору всіх збройних сил воюючої сторони або їх частини. Однією з форм капітуляції є беззастережна капітуляція, яка зазвичай настає після повного розгрому збройних сил однієї з воюючих сторін або їх основної частини. При цьому капітулююча сторона без жодних умов і застережень забезпечує здавання своїх збройних сил (особового складу, техніки, майна) стороні, що перемогла. Прикладами беззастережної капітуляції є Акт про воєнну капітуляцію німецьких збройних сил, підписаний у Берліні 8 травня 1945 р. після поразки нацистської Німеччини в Другій світовій війні, і Акт про капітуляцію
Основною формою, що юридично припиняє стан війни між державами, є мирний договір. Мирні договори покликані регулювати широке коло питань: умови припинення війни; територіальні зміни, спричинені війною; повернення військовополонених; відповідальність воєнних злочинців; реституції та репарації; відновлення дипломатичних і консульських відносин; відновлення дії міжнародних договорів і т. ін.
