- •106. Тимчасове застосування положень договору
- •107. Норми jus cogens та дійсність міжнародних договорів
- •108. Поняття та джерела права міжнародних організацій та конференцій
- •109. Поняття та види міжнародних організацій. Правосуб’єктність міжнародних організацій
- •110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій
- •111. Членство в міжнародних організаціях
- •112. Поняття та ознаки міжнародних конференцій
- •113. Загальна характеристика оон.
- •114. Компетенція та структура рє
- •115. Компетенція та структура обсє
- •116. Компетенція та структура оад
- •117. Снд
- •118. Міжрегіональні організації (оік)
- •119.Правова природа неурядових міжнародних організацій.
- •120. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •121. Органи зовнішніх зносин держави.
- •122. Поняття дипломатичного права та його джерела.
- •123. Порядок встановлення дипломатичних зносин
- •124. Склад та функції дипломатичного представництва.
- •125. Поняття та джерела консульського права.
- •126. Порядок встановлення консульських зносин між державами.
- •127. Консульські функції
- •128. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети. (сильно много текста???))
- •129. Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969.
- •130. Привілеї та імунітети оон.
- •131. Інститут почесних консулів.
- •132. Розрив дипломатичних та консульських відносин та їх вплив на дію міжнародного
- •133. Законодавство України про дипломатичну службу
- •134. Законодавство України про консульську службу України
- •135. Поняття та джерела права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки.
- •136. Система міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки.
- •137. Система підтримання миру та безпеки за Статутом оон
- •138. Операції оон по підтриманню миру та безпеки
- •139. Багатонаціональні сили поза межами оон, їх правовий статус
- •140. Регіональна безпека, її співвідношення, із всесвітньою системою безпеки Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках обсє, оаг, оає, лад, снд
- •141. Нато, цілі, принципи і система
- •142. Право Женеви і право Гааги
- •143. Поняття міжнародної протидії боротьби із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав
- •144. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини
- •145. Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові
- •146. Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру
- •147. Роль оон і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії екосор та їх діяльність
- •148. Повноваження рб оон по підтриманню міжнародного миру та безпеки
- •149. Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі
- •150. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин
- •151. Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами
- •152. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •153. Міжнародно-правові засади роззброєння
- •154. Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права
- •155. Початок та закінчення війни.
- •156. Законні учасники війни
- •157. Незаконні учасники війни
- •158. Заборонені засоби ведення війни та їх характеристика
- •159. Заборонені методи війни та їх характеристика
- •142. Міжнародно-правовий захист жертв війни ( тоже как-то многовато)(((
- •161. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •162. Правовий статус військових розвідників та шпигунів
- •163. Правовий режим військової окупації
- •164. Правові наслідки закінчення війни
- •165. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •166. Види морських просторів
- •167. Правовий режим внутрішніх морських вод
- •168. Поняття та правовий режим територіального моря
- •169. Прилегла зона. Поняття, види та правовий режим
- •170. Правовий режим суден в іноземних портах
- •171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.
- •172. Виключна економічна зона.
- •173. Континентальний шельф.
- •174. Відкрите море.
- •175. Принцип свободи відкритого моря та його елементи
- •176. Правовий режим суден у відкритому
- •177. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного морського права
- •178. Протоки, які використовують для міжнародного судноплавства
- •179. Міжнародні канали
- •180. Історичні затоки та історичні води.
- •181. Умови здійснення мирного проходу через територіальне море. Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу через територіальне море
- •182. Правовий режим Чорноморських проток.
- •183. Правовий режим Суецького, Панамського та Кільського каналів (много)
- •184. Міжнародний район морського дна (район)
- •185. Поняття міжнародного повітряного права
- •186. Прогресивний розвиток та кодифікація мпп
- •187. Повітряний простір як територія
- •188. Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору
- •189. Принципи мпп: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації
- •190. Міжнародні польоти, визначення та класифікація
- •191. Підстави та умови виконання регулярних та нерегулярних міжнародних польотів в межах іноземної території
- •192. Підстави та умови виконання польотів в межах міжнародної території загального користування (над відкритим морем)
- •193. Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система
- •194. Комерційні право або “свободи повітря”
- •195. Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення
- •196. Правовий статус повітряного судна
- •197. Цивільні і державні повітряні судна
- •198. Авіація загального призначення
- •199. Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації: поняття та види
- •200. Міжнародні авіаційні організації ікао єкак, Європейська Організація щодо забезпечення безпеки аеронавігації (Євро контроль)
186. Прогресивний розвиток та кодифікація мпп
Кодифікація міжнародного права - це удосконалення і прогресивний розвиток діючих принципів і норм міжнародного права шляхом приведення їх у певний порядок. В результаті кодифікації уточнюються і змінюються чинні норми міжнародного права, а також розробляються нові норми.
Сучасний процес кодифікації і прогресивного розвитку міжнародного права, вказує А. П. Мовчан, представляє собою систематизацію та вдосконалення принципів і норм загального міжнародного права, здійснюваних шляхом: а) встановлення точного змісту і чіткого формулювання вже здавна діючих (звичайних або договірно-правових) принципів і норм міжнародного права в тій чи іншій сфері відносин між державами; б) зміни або перегляду застарілих норм; в) розробки нових принципів і норм з урахуванням науково-технічного прогресу та актуальних потреб міжнародних відносин; г) закріплення в узгодженому вигляді всіх цих принципів і норм у єдиному міжнародно-правовому акті (конвенції, договорі, угоді) 2.
Кодифікація міжнародного права може бути офіційною, що здійснюється на міжнародному рівні, або в рамках міжурядових організацій, і неофіційною, що проводиться міжнародними неурядовими організаціями, науковими установами та вченими.
Помітну роль у розвитку ряду інститутів міжнародного права зіграв Паризький мирний конгрес (1856 р.). На ньому були прийняті норми про гуманізацію правил ведення морської війни (наприклад, було скасовано каперство). Конгресвизначив, що до Дунаю і його гирла будуть застосовуватися правила, встановлені Віденським конгресом 1814-1815 рр.. для судноплавства зміжнародних річках без сплати за здійснення плавання і без мита з перевозяться судами товарів. Цей Конгрес оголосив нейтралізованим Чорне море.
Величезну роль у кодифікації норм міжнародного права зіграли Гаазькі конференції миру.
Після Першої світової війни питання кодифікації і прогресивного розвитку міжнародного права були зосереджені в рамках Ліги Націй. Асамблея цієї організації 22 вересня 1924 прийняла резолюцію, яка передбачала створення постійного органу - Комітету експертів для прогресивної кодифікації міжнародного права, склад якого повинен був представляти головні форми цивілізації і основні правові системи. У задачуКомітета, що складався з 17 експертів, входила підготовка переліку питань, регулювання яких за допомогою міжнародної угоди було бажаним і здійсненним.
Комітет експертів вирішив, що для кодифікування дозріли тем: 1) громадянство; 2) територіальні води; 3) відповідальність держав за шкоду, заподіянуна їх території особистості або власності; 4) дипломатичні привілеї та імунітети; 5) процедураміжнародних конференцій і порядок укладення та складання проектів міжнародних договорів; 6) піратство; 7) експлуатація морських багатств.
Після проведення ряду консультацій з урядами та Радою Ліги Націй Асамблея в 1927 р. прийняла рішення про скликання дипломатичної конференції для кодифікації трьох з п'яти тим, які, на думку Комітету експертів, були «досить дозрілими», а саме: 1) громадянство; 2) територіальні води; 3) відповідальність держав за збиток, нанесений на їх території особистості або власності іноземців.
Конференція Ліги Націй з кодифікації проходила в Гаазі з 13 березня по 12 квітня 1930 Проте на Конференції були прийняті документи, що стосуються лише питання про громадянство. Такими були: Конвенція з деяких питань, що стосуються колізії законів про громадянство; Протокол про військові обов'язки в деяких випадках подвійного громадянства; Протокол, що відноситься до певного нагоди без громадянства; Спеціальний протокол, що стосується громадянства. За винятком останнього документа, всі інші вступили в силу в 1937 р.
Після Другої світової війни практично всіма аспектами кодифікації і прогресивного розвитку міжнародного права займається ООН - як універсальна і найбільш авторитетна організація в галузі управління міжнародними відносинами.
И еще куча текста(((
Не знаю надо ли??
http://o-pravovedenii.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=193:kodifikaciya-i-progresivnij-rozvitok-mizhnarodnogo-publichnogo-prava&catid=25&Itemid=7
