- •Тема 1. Конституційне право - галузь національного права України
- •Тема 9. Конституційно-правові основи організації державної влади в Україні
- •Тема 10. Місцеве самоврядування в Україні
- •1.1. Предмет конституційного права України
- •1.2. Методи конституційного регулювання
- •1.3. Конституційно-правова відповідальність
- •2.1. Поняття системи конституційного права
- •2.2. Принципи конституційного права
- •2.3. Конституційно-правові норми
- •2.4. Інститути конституційного права
- •3.1. Поняття конституційне-правових відносин
- •3.2. Суб'єкти конституційно-правових відносин
- •3.3. Об'єкти конституційно-правових відносин
- •3.4. Види конституційно-правових відносин
- •3.5. Юридичні факти в конституційному праві
- •41. Поняття та основні риси джерел конституційного права
- •4.2. Види джерел конституційного права України
- •5.1. Поняття конституції
- •5.2. Історичні етапи становлення конституції як Основного Закону
- •5.3. Основні етапи становлення Конституції України
- •5.4. Класифікація конституцій
- •5.5. Структура та способи прийняття конституцій
- •5.6. Фактична та юридична конституції
- •5.7. Структура Конституції України
- •5.8. Функції та принципи Конституції України
- •5.9. Порядок внесення змін до Конституції України
- •6.1. Поняття, сутність, принципи та система конституційного ладу України
- •6.2. Конституційні основи державного ладу України
- •6.4. Державна мова в Україні
- •6.5. Територіальний устрій України
- •6.6. Державні символи України
- •7.1. Поняття прав і свобод людини та громадянина
- •7.2. Поняття громадянства
- •7.3. Принципи громадянства України
- •7.4. Підстави та форми набуття громадянства України
- •7.5. Підстави та форми припинення громадянства України V
- •7.6. Органи, що вирішують питання, пов'язані з громадянством України
- •7.7. Правовий статус іноземців і осіб без громадянства в Україні
- •7.8. Система прав і свобод людини та громадянина
- •7.9. Рівноправність громадян
- •7.10. Соціально-економічні та культурні права
- •7.12. Особисті права та свободи громадян
- •7,13. Колективні права українського народу
- •7.14. Конституційні обов'язки громадян України
- •7.15. Гарантії конституційних прав, способи їх здійснення та захисту
- •7.16. Права та свободи громадян в умовах надзвичайного стану
- •Тема 8.
- •8.1. Поняття і значення виборів
- •8.2. Види виборів
- •8.3. Види виборчих систем
- •8.4. Принципи виборів
- •8.5. Українське законодавство про вибори й основні стадії виборчого процесу
- •8.6. Поняття референдуму
- •8.7. Види референдуму
- •8.8. Всеукраїнський референдум
- •9,1. Загальні засади організації органів державної влади та місцевого самоврядування
- •9.2. Поняття парламенту
- •9.2. Верховна Рада - парламент України
- •9.4. Конституційний склад і структура Верховної Ради України
- •9.5. Основні форми діяльності Верховної Ради України
- •9.6. Зміст основних повноважень Верховної Ради України
- •9.7. Законодавчий процес в Україні та його стадії
- •9.8. Конституційно-правовий статус народного депутата України
- •9.9. Поняття та становлення інституту президента в Україні
- •9.10. Основні напрямки діяльності та повноваження Президента України
- •9.11. Вибори Президента України
- •9.12. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •9.13. Склад Кабінету Міністрів України
- •9.14. Повноваження Кабінету Міністрів України
- •9.15. Центральні органи виконавчої влади
- •9.16. Місцеві органи виконавчої влади
- •9.17. Поняття, ознаки та функції судової влади
- •9.18. Судова система України
- •9.19 Основні засади українського судочинства
- •9.20. Правовий статус суддів
- •9.21. Вища рада юстиції
- •9.22. Конституційний Суд України
- •9.23. Прокуратура України
- •Тема 10
- •10.1.Поняття самоврядування
- •10.2. Система місцевого самоврядування
- •10.3. Основні принципи місцевого самоврядування
- •10. Судового захисту прав місцевого самоврядування -
- •10.4. Матеріальна та фінансова основи й повноваження місцевого самоврядування
9.11. Вибори Президента України
Президента України обирають громадяни України на основі загального, рівного та прямого виборчого права таємним голосуванням, строком на п'ять років. Цей термін є найбільш поширеним. Установлення терміну повноважень Президента України є проявом демократичності цього інституту, що відрізняє його від монарха, який перебуває при владі довічно. Історії конституціоналізму відомі строки президентських повноважень від одного до семи років. Водночас семирічний термін повноважень глави держави поступово відходить у минуле. У Франції, з 2000 p., його зменшено до загальнопоширеного п'ятирічного терміну. Семирічний і досі зберігся в Італії.
Президентські вибори за своїм змістом і передумовами можуть бути черговими, позачерговими (достроковими) та повторними. Чергові проводяться в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Президента України. Позачергові -у разі дострокового припинення повноважень Президента України в період 90 днів з дня припинення повноважень. Повторні -у разі визнання Центральною виборчою комісією України виборів Президента України такими, що не відбулися (у разі вибуття всіх кандидатів) в період 90 днів з дня прийняття постанови Верховної Ради України про призначення повторних виборів. Рішення щодо проведення чергових виборів приймається виключно Верховною Радою України у формі постанови. Вибори Президента України відбуваються за мажоритарною системою абсолютної більшості, згідно з якою кандидат омі для обрання необхідно набрати більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, тобто 50 % + 1 голос. Якщо в першому турі ніхто не набрав цієї кількості, проводиться повторне голосування, для перемоги в якому кандидатові достатньо набрати більше голосів, аніж його конкурентові. Вибори визнаються такими, що відбулися, за будь-якої явки виборців на виборчі дільниці. Діє дещо абсурдне правило: "якщо хоча б один виборець бере участь у виборах, то вони вважаються такими, що відбулися".
До кандидата на посаду Президента України Конституція України висуває такі вимоги:
повинен бути громадянином України, адже неприпустимо, щоб державу очолювала особа, що не має з нею сталих правових зв'язків, які встановлюються саме через інститут громадянства. При цьому законодавством України не визначено необхідної для кандидата обов'язкової підстави набуття громадянства, що є втіленням закріпленого у ст. 24 Конституції України принципу рівності громадян України незалежно від будь-яких ознак;
має досягти 35 років. Цю норму встановлюють з огляду на те, що саме у цьому віці людина набуває певного життєвого досвіду та має достатньо здоров'я й енергії, необхідних для виконання президентських повноважень. Такий же вік кандидатів у президенти встановлено в Російській Федерації та США. У деяких країнах віковий ценз вищий (Німеччина - 40 років, Італія - 50 років);
—повинен протягом 10 останніх перед виборами років проживати в Україні. Цей строк є необхідним для того, щоб він міг орієнтуватися в особливостях суспільного життя країни, правильно визначати потреби та способи його вдосконалення тощо. Аналогічні норми містяться й у конституціях інших держав (Болгарія - 5 років, Російська Федерація - 10 років, США - 14 років);
повинен мати право голосу, володіти активним виборчим правом і не може бути обмеженим у виборчих правах;
має володіти державною мовою, якою, відповідно до ч.І ст. 10 Конституції України, є українська мова;
одна й та ж особа не може бути Президентом України більше, ніж два строки підряд. Ця норма запобігає тривалому перебуванню
при владі однієї особи, що, як свідчить історичний досвід, часто призводить до встановлення антидемократичних державно-правових режимів. Одночасно зазначена норма не забороняє обрання тієї ж особи на посаду Президента України втретє, але вже після того, як цю посаду обіймала інша особа;
- не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади чи в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи належати до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті отримання прибутку. Ця заборона покликана забезпечити незалежність Президента України від будь-яких державних і недержавних структур. Водночас йому не забороняється займатися науковою та викладацькою діяльністю.
Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше, ніж через ЗО днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складання присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України, приведення Президента України до якої здійснює Голова Конституційного Суду України й текст якої закріплений у ст. 104 Конституції України.
Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу в п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.
На час виконання повноважень Президент України користується правом недоторканності. За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягуються до відповідальності на підставі закону. Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.
