Дані про обсяги продажів

Ва-ріант	Емністьринку, млн грн	Обсягпродажівдосліджуваного підприємства, млн грн	Обсяг продажів, млн грн				Кількість підпри-ємств на ринку
			І конку-рента	ІI конку-рента	IIІ кон-курента	ІV кон-курента
1	65	15	12	8	8	4	14
2	90	25	30	20	12	3	5
3	120	23	35	26	20	13	6
4	135	30	30	23	16	9	10
5	149	20	32	29	23	18	12
6	160	46	58	8	6	6	23
7	180	40	45	40	7	7	32
8	210	32	56	35	32	28	7
9	256	56	77	34	32	28	19
10	260	33	60	76	43	30	10
11	273	78	88	40	39	9	11
12	280	45	88	65	10	9	28
13	287	45	34	28	23	19	38
14	290	21	35	29	23	14	14

I етап «Використання маркетингових баз даних в Інтернет». Визначити коло реальних і можливих конкурентів на галузевому ринку (галузі за варіантами наведені в табл. 7.3).

Таблиця 7.3

Варіанти для виконання першого етапу лабораторної роботи

Варіант	Галузі промисловості	Варіант	Галузі промисловості
1	Чорна металургія	8	Хіміко-фармацевтична промисловість
2	Суднобудування та судноремонт	9	Швейна промисловість
3	Автомобілебудування	10	Борошномельно-круп’яна промисловість
4	Приладобудування	11	Виноробна промисловість
5	Залізничне машинобудування	12	Рибна промисловість
6	Деревообробна промисловість	13	Масложирова промисловість
7	Целюлозно-паперова промисловість	14	Молокопереробна промисловість

Використовуючи посилання, що наведені в табл. 7.1, на відкриті бази даних в мережі Інтернет, зробити пошук основних конкурентів підприємства на даному ринку (окремо місто, регіон, країна). При цьому слід продумати структуру бази даних для збору та систематизації інформації, що збирається. Найголовніша характеристика якісної бази даних – це її точність і простота використання. Дані по підприємствах повинні включати: назву підприємства, адресу, телефони, факси, e-mail, адреси сайтів і т. д. Результати пошуку звести в таблицю та супроводити пояснювальною запискою. Описати хід виконання роботи: які бази даних використовувалися і чому, які «ключові слова» були оптимальними для пошуку, як здійснювалися пошук, сортування, фільтрація отриманої інформації. Також в базу можна включити обсяги продажу основних конкурентів, що можна визначити на основі даних звітності підприємств, яка викладається на сайті Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктурі фондового ринку України» (для входу на цей сайт потрібна реєстрація).

II етап «Визначення частки ринку і рівня концентрації».

У табл. 7.2 наведено дані про ємкість ринку, обсяги продажів підприємства й основних конкурентів. На даному етапі необхідно визначити частку ринку у відсотках досліджуваного підприємства та його основних конкурентів.

Частка ринку – це відсоток від усього обсягу цільової аудиторії, що охоплена підприємством. Також часткою ринку називається відсоток продажів конкретного підприємства в загальному обсязі продажів певного товару усіма конкуруючими підприємствами на тому або іншому ринку.

Частка ринку розраховується за формулою:

(7.1)

де –обсяг продажів i-го підприємства;

–ємність ринку.

При аналізі конкурентного середовища та структури ринку часто використовуються кількісні методи оцінки рівня його концентрації. Концентрація відображає відносну величину та число підприємств, що діють в галузі. Чим менше підприємств, тим вище рівень концентрації. При однаковому числі підприємств на ринку, чим сильніше відрізняються підприємства один від одного за розміром, тим вище рівень концентрації. У практиці маркетингу не існує єдиного показника для вимірювання рівня концентрації в галузі. У різних дослідженнях і для різних цілей можуть використовуватися різні показники концентрації продавців на ринку.

Індекс концентрації () вимірюється як сума ринкових часток найбільших підприємств, що діють на ринку:

, (7.2)

де – ринкова часткаi-гопідприємства, %;

k –кількість підприємств, дляяких розраховується цей показник.

Індекс концентрації вимірює суму часток k найбільших фірм в галузі (при цьому k <n, n – кількість підприємств у галузі).

У вітчизняній практиці оцінка стану концентрації на товарних ринках визначається за значеннями індексів концентрації для трьох найбільших фірм. Якщо індекс концентрації наближається до 100 %, то ринок характеризується високим ступенем монополізації, якщо ж він дещо більше нуля, то його можна розглядати як конкурентний. Однак індекс концентрації не враховує особливості ринкової структури всієї галузі. Наприклад, якщо аналізуються дві галузі і в кожній з них чотири найбільші фірми виробляють 60 % всієї продукції галузі, то отримуємо однаковий індекс концентрації. Проте ринкова ситуація в них може бути різна, так як в одній галузі всього 10 підприємств, а в іншій – 100. Крім того, і в самому «ядрі» ринку може бути різний розподіл часток. Чотири фірми з 15 % – рівний розподіл або 35, 10, 10 і 5 % – явне домінування провідного підприємства.

Не враховує даний показник і частку ринку, що покривається за рахунок імпорту, тому він може показати завищений рівень концентрації галузі. З цієї ж причини він непридатний до оцінки регіональних і місцевих ринкових структур.

Проте, даний показник прийнятний в якості грубого індикатора, що характеризує наявність у галузі невеликого числа домінуючих підприємств, що відрізняє олігополію від досконалої та монополістичної конкуренції, або в якості додаткового показника, що застосовується спільно з іншими показниками концентрації.

Індекс Херфіндаля-Хіршмана(Herfindal-Hirshman Іndex) визначається як сума квадратів часток усіх підприємств, що діють на ринку:

(7.3)

Індекс приймає значення від 0 (в ідеальному випадку досконалої конкуренції, коли на ринку нескінченно багато продавців, кожен з яких контролює мізерну частку ринку) до 1 (коли на ринку діє тільки одне підприємство, що виготовляє 100 % обсягу товару). Якщо вважати ринкові частки у відсотках, індекс буде приймати значення від 0 до 10 000. Чим більше значення індексу, тим вище концентрація продавців на ринку.

Для розрахунку даного індексу допускаємо, що обсяг продажів решти підприємств однаковий (розрахувати самостійно на основі даних табл. 7.2)