V. Узагальнення й систематизація з теми

Диктант-тест

► Визначити вид відокремлених членів. Схарактеризувати їх за схе­мою:

слово, якого стосується відокремлений член;

місце в реченні відповідно до означуваного слова;

поширений/непоширений відокремлений член;

чим виражений.

А Богдан Хмельницький зустрічав, при­ймав та проводжав послів, виконуючи встановлений в Українській державі це­ремоніал.

Б Лист, надісланий московському царю Олексію Михайловичу з першим послом України, був дуже коротким.

В Із постанням Української козацької дер­жави та її дипломатично-посольської служби — тогочасного міністерства закор­донних справ — відпрацьовувалося й пи­тання постійного перебування козацьких представників у тій чи іншій країні.

Г Починаючи з Богдана Хмельницького, усі гетьмани України вели активне диплома­тичне листування з володарями багатьох держав.

Ґ Генеральний писар, окрім керування по­точними справами канцелярії, мав право брати участь у дипломатичних перегово­рах.

Д Канцелярських писарів, зважаючи на їх­ній досвід та обізнаність у веденні дипло­матичних справ, досить часто включали до складу різних посольств.

Е За доби гетьманування Богдана Хмель­ницького було проведено близько п'яти Генеральних Рад Війська Запорізького, цього своєрідного законодавчого органу новоствореної держави.

Є Одним із головних обов'язків посла було оголошення вимог чи прохань, уміщених у письмовій інструкції (Т. Чухліб).

1.

2.

3.

4.

Відокремлене означення. Відокремлена прикладка. Відокремле­ний додаток. Відокремлена обставина.

Підсумок уроку

Домашнє завдання

Виписати з підручника літератури по два приклади речень з від­окремленими членами. Схарактеризувати їх за схемою, опрацьо­ваною на уроці.

Прочитати науковий текст. Осмислити його зміст. Узагальнити прочитане у вигляді опорної схеми чи опорного конспекту. Відокремлення — це смислове та ритмічно-інтонаційне виділення

другорядних членів речення для посилення їхнього значення у струк­турі речення. Поняття відокремлення членів речення ввів О. Пєшков-ський. Він з'ясував сутність цього явища і визначив умови, за яких другорядні члени речення можуть відокремлюватися. Вони і лягли в основу найважливіших пунктуаційних правил про відокремлення. Загальні умови відокремлення такі: 1) порядок слів, від якого зале­жить відокремлення означень, прикладок, обставин; 2) обтяженість другорядного члена речення залежними словами (прикметникові, ді­єприкметникові, прислівникові та порівняльні звороти), що зумовлює відокремлення означень, прикладок, обставин, додатків; 3) уточню-вальна функція членів речення, яка спричинює відокремлення озна­чень, прикладок, обставин, додатків; 4) особливе смислове наван­таження (виділення) члена речення, що впливає на відокремлення означень, прикладок, обставин (Г. Козачук).

Урок № 56

КОНСПЕКТУВАННЯ ЯК РІЗНОВИД СТИСЛОГО ПЕРЕКАЗУ ПРОЧИТАНОГО НАУКОВО-НАВЧАЛЬНОГО ТЕКСТУ

Мета: сформувати в учнів поняття про конспект як один із ви-

дів самостійної роботи з літературою; ознайомити з його видами, алгоритмом роботи над складанням конспекту науково-навчального тексту; розвивати вміння критично осмислювати прочитане, виділяти в ньому головне, ділити висловлювання на логіко-смислові частини, складати план, використовувати різні способи конспектування тощо.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

ХІД УРОКУ