Термінологічний словник

Банкнота - кредитні гроші, що випускаються центральним банком країни.

Білонна монета - це неповно­цінна, з дрібною вартістю монета, яка карбується з недорогоцінного металу (наприклад, мідь, алюміній).

Внутрішня (власна) вартість грошей притаманна повноцінним (золотим, срібним) грошам, які є цінними самі по собі.

Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Демонетизація золота - це процес, в результаті якого золото перес­тало виконувати спочатку функції засобу обігу і платежу у внутрішньому обігу країни, а потім функції світових грошей.

Депозитні гроші - це також неповноцінні знаки вартості, але на відмінну від готівкових не мають речового виразу й існують лише у вигляді депозитів на рахунках у банках.

Електронні гроші - це абстрактна назва грошових коштів, які викорис­товуються їхніми власниками на основі електронної системи банків­ських послуг.

Кредитні гроші - це неповноцінні знаки вартості, які виникли на основі кредитних відносин.

Загальна споживча вартість грошей – це їх можливість обмінюватися на будь-які товари.

Масштаб цін – це законодавчо фіксована вагова кількість грошового металу, що закріплена за певною грошовою одиницею.

Мінова вартість виявляється в кількісних пропорціях обміну товарів і вирішує проблему еквівалентності споживчих вартостей, якими різняться товари: для кожного товаровиробника його власний товар є міновою вартістю, а чужий товар - споживчою вартістю.

Неповноцінні - це гроші, які не мають власної (внутрішньої) вартості.

Повноцінні гроші - гроші, у яких номінальна вартість відповідає реаль­ній вартості, тобто вартості матеріалу, з якого вони зроблені. Наприклад, до таких грошей, відносять металеві гроші (мідні, срібні, золоті монети).

Пластикові картки - іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість керувати ним, тобто здійснювати оплату за товари, послуги, отримувати готівкові кошти, а також дозволяє власникові отри­мувати в банку короткострокову позику.

Паперові гроші - це представники неповноцінних грошей, які з'явилися як замінники золотих монет. Сутність паперових грошей полягає в тому, що вони виступають знаками вартості, випускаються державою для покриття бюджетних витрат і наділяються нею примусовим курсом, визначаються законодавчо обов'язковими до прий­мання у всі види платежів.

Світові гроші – це функція, в якій гроші пов’язують товаровиробників на міжнародному ринку, забезпечуючи загальний еквівалент обміну, загальний платіжний засіб і засіб перенесення багатства з однієї країни в іншу. Це означає, що світові гроші – це комплексна функція, яка повторює по суті всі функції, притаманні грошам на національному ринку.

Сеньйораж - прибуток, отри­маний з різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей і витратами на їхню емісію.

Споживча вартість конкретного товару – це властивість задовольняти певну потребу.

Функція грошей як міри вартості полягає у тому, що вартість усіх товарів вимірюється за допомогою грошей.

Функція грошей як засобу обігу виявляється у тому, що гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їх обіг за схемою: Т-Г-Т.

Функція грошей як засобу нагромадження розвинулась на основі функції міри вартості та засобу обігу, і означає, що гроші є фінансовим активом, який зберігається у суб’єкта ринкового господарства після продажу ним товарів і послуг.

Функція грошей як засобу платежу - це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин. Цю функцію гроші виконують в усіх випадках, коли не має безпосереднього обміну товарів на гроші.

Чек - це письмовий безумовний наказ власника поточного рахунку банку щодо виплати вказаної в ньому суми грошей визначеній особі або пред'явникові.