- •Лекція 1. Корпускулярно-хвильовий дуалізм речовини
- •Ядерна модель атома. Теорія Бора і її суперечності.
- •Гіпотеза й формула де Бройля. Дослідне обґрунтування корпускулярно-хвильового дуалізму речовини.
- •Співвідношення невизначеностей. Межі використання законів класичної фізики.
- •1.1.1. Ядерна модель атома. Теорія Бора і її суперечності
- •1.1.2. Гіпотеза й формула де Брoйля. Дослідне обґрунтування корпускулярно-хвильового дуалізму речовини
- •Фізичний зміст хвиль де Бройля
- •1.1.3. Співвідношення невизначеностей. Межі використання законів класичної фізики
- •З урахуванням (1.1.12) і (1.1.13) одержимо
- •1.2.2. Загальне (часове) рівняння Шредінгера
- •У загальному випадку часове рівняння Шредінгера має вигляд
- •1.3.3. Гармонічний квантовий осцилятор
- •Потенціальна енергія класичного осцилятора знаходиться за формулою
- •Розв’язком рівняння (1.3.55) може бути функція
- •Лекція 4. Фізика атомів і молекул
- •1.4.2. Енергія атома водню і його спектр. Виродження рівнів.
- •1.5.2. Принцип нерозрізненості тотожних частинок. Принцип Паулі
- •1.5.3. Розподіл електронів за станами. Періодична система елементів
- •1.5.4. Рентгенівські промені. Суцільний спектр і його межі. Характеристичний спектр. Закон Мозлі
- •1.6.2. Енергетичні рівні молекул. Молекулярні спектри. Парамагнетний резонанс
- •1.6.3. Комбінаційне розсіювання світла
- •1.6.4. Поглинання. Спонтанне і вимушене випромінювання. Оптичні квантові генератори
- •Розділ 2. Елементи статистики
- •2.1.2. Імовірність. Середні значення фізичних величин. Функція розподілу
- •2.1.3. Фазовий простір. Комірка фазового простору. Число станів у просторі імпульсів. Густина станів для вільної частинки
- •2.2.2. Розподіл Больцмана. Барометрична формула
- •2.2.3. Розподіл Максвелла молекул за швидкостями. Найбільш імовірна швидкість молекул. Середня і середньоквадра-тична швидкості молекул
- •2.3.1. Молекулярно-кінетична теорія. Основні положення мкт.
- •2.3.2. Основне рівняння мкт газів. Температура.
- •2.3.1. Молекулярно-кінетична теорія. Основні положення мкт
- •2.3.2. Основне рівняння молекулярно-кінетичної теорії газів. Температура
- •2.4.2. Перший закон термодинаміки
- •2.4.3. Теплоємність ідеального газу
- •2.4.4. Теплові двигуни. Термодинамічні цикли. Цикл Карно
- •Коефіцієнт
- •4.4.5. Необоротність теплових процесів. Другий закон термодинаміки. Поняття про ентропію
- •2.5.2. Носії струму в кристалах. Квазічастинки. Ефективна маса носіїв струму в кристалі
- •2.5.3. Густина квантових станів у енергетичній зоні
- •2.6.2. Розрахунок енергії Фермі. Середнє значення енергії елек-тронного газу в металі. Температура виродження.
- •2.6.3. Квантова теорія електропровідності металів
- •2.6.4. Теплоємність електронного газу
- •Лекція 7. Кристалічна ґратка. Теплові властивості твердих тіл
- •2.7.2. Дефекти в кристалах. Фонони
- •2.7.3. Теплоємність кристалів та її залежність від температури. Теорія Дебая
- •2.7.4. Теплопровідність кристалів
- •2.8.2. Домішкова провідність напівпровідників
- •2.8.3. Контакти двох напівпровідників з різним типом провіднос-ті. Напівпровідникові діоди. Тунельні діоди
- •Література
- •Розділ 1. Елементи квантової фізики
2.6.2. Розрахунок енергії Фермі. Середнє значення енергії елек-тронного газу в металі. Температура виродження.
Щоб розрахувати максимальну енергію електронів у металі, тобто енергію Фермі, а також середнє значення енергії вільних електронів в енергетичній зоні металу, можна використати формулу (2.1.7).
Для знаходження загального числа всіх електронів в енергетичній зоні металу в праву частину цієї формули слід підставити вирази густини квантових станів і імовірності заповнення цих станів електронами та проінтегрувати цей вираз за значеннями енергій від 0 до Еф
(2.6.2)
де g(E) ― густина квантових станів в енергетичній зоні; f(E) – імовірність заповнення цих станів електронами (розподіл Фермі-Дірака); dE – енергетичний інтервал.
При абсолютному нулі температур f(E)=1, тому:
.
(2.6.3)
Густина квантових станів для електронів провідності в металі дорівнює
.
(2.6.4)
Підставивши (2.6.4) в (2.6.3) одержимо:
. (2.6.5)
Концентрація електронів провідності в енергетичній зоні буде дорівнювати
. (2.6.6)
Концентрацію електронів провідності легко розрахувати засобами молекулярної фізики, тобто
,
(2.6.7)
де Na ― число Авогадро; ― густина металу; ― молярна маса металу.
Для прикладу знайдемо концентрацію вільних електронів провідності в міді
.
(2.6.8)
Підставляючи (2.6.7) в (2.6.6) легко розрахувати енергію Фермі для міді
Аналогічні розрахунки показують, що різні метали мають відповідно різні значення енергії Фермі. Так енергія Фермі калію 2,14 еВ, енергія Фермі срібла 5,5 еВ, енергія Фермі алюмінію 11,9 еВ, тощо.
Середнє значення енергії електронів провідності в металі можна розрахувати діленням сумарної енергії всіх електронів в енергетичній зоні на їх число в цій зоні, тобто
. (2.6.9)
Сумарну енергію всіх електронів у енергетичній зоні металу можна розрахувати засобами теорії імовірності, тобто
,
(2.6.10)
де g(E) ― густина квантових станів у виділеній частині енергетичної зони в області енергій Е; f(E) ― імовірність заповнення цих станів електронами.
При абсолютному нулі температур (Т=0) f(E)=1, тому
. (2.6.11)
Середнє значення енергії електронів знайдемо, поділивши (2.6.11) на (2.6.5), тобто
.
(2.6.12)
Таким чином середня енергія електронів провідності в міді при Т=0 не перевищує 4,2еВ.
Електронний газ в металі принципово відрізняється від класичного ідеального газу. Основна відмінність полягає у незалежності енергії електронів від температури. Цю властивість електронного газу називають виродженням. Температура, при якій електронний газ перестає бути квантовим, тобто виродженим, називається температурою Фермі.
Температуру виродження електронного газу знайдемо із співвідношення
кTФ = ЕФ, (2.6.13)
Звідки
(2.6.14)
Розрахунок температури Фермі для міді
.
(2.6.15)
Таким чином електронний газ в міді залишається виродженим, тобто квантовим, аж до температури 81000К. Для алюмінію така температура сягає 138000К. Вище температури Кюрі електронний газ втрачає квантові властивосі, тобто стає класичним.
