Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Вишка. Клочко

.pdf
Скачиваний:
828
Добавлен:
17.05.2015
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

5.10 Обернена матриця

Пошук оберненої матриці можливий, якщо матриця квадратна і її визначник не дорівнює нулю. Добуток вихідної матриці на обернену за означенням є одиничною матрицею. Для введення оператора пошуку оберненої матриці необхідно натиснути кнопку Іnverse (обернена матриця) на панелі інструментів Matrіx (Матриця). На рис. 5.21 наведено приклад пошуку оберненої матриці і наступна перевірка правильності її обчислення.

 

æ

1

-2

3 ö

 

 

 

 

æ 1

0

 

0 ö

 

 

 

 

ç

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

0 6

 

D×D− 1 = ç

0 1 0

÷

 

 

 

D := ç

÷

 

 

 

 

 

è

-2

3

-2

ø

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

è

0

0

 

1

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− 1

æ -0.692 0.192 -0.462ö

 

− 1

 

 

 

æ 1

0

0 ö

ç

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

÷

D

= ç

-0.154

0.154

0.231

÷

D

 

×D =

ç

0

1

0

÷

 

è

0.462

0.038

0.308

ø

 

 

 

 

 

 

è

0

0

1

ø

 

 

 

 

 

 

æ 1

-2

 

3 ö

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(D− 1)− 1 = ç

4 0 6

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è -2

3

-2

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.21

5.11 Піднесення квадратної матриці до степеня

До квадратних матриць можна формально застосовувати операцію піднесення до степеня n. Для цього n повинно бути цілим числом. Ввести оператор піднесення матриці А до степеня n можна так само, як і для скалярної величини: натиснувши кнопку Raіse to Power (Піднести до степеня) на панелі Calculator (Калькулятор) чи натиснувши клавішу <А>. Після появи символу введення на його місце варто ввести значення степеня n. Наведемо результати даної операції: якщо n – довільне натуральне, то маємо матрицю Аn, а А0 – одинична матриця, розмірність якої збігається з розмірністю матриці А, А1 – сама матриця А, а матриця А-1 – обернена до А.

Приклади піднесення матриці до степеня наведено на рис. 5.22.

5.12 Матричні норми

У лінійній алгебрі використовуються різні векторні і матричні норми (norm), які ставлять у відповідність матриці деяку скалярну числову характеристику. Норма матриці характеризує порядок величини матричних елементів. У різних специфічних задачах лінійної алгебри застосовуються різні види норм. MathCAD має чотири вбудованих функції для обчислення різних норм квадратних матриць: norm1 (А) – норма в просторі L1; norm2

110

(A) – норма в просторі L2; norme (A) – евклідова норма (euclіdean norm); normі (A) – max-норма або ∞-норма (іnfіnіty norm), де А – квадратна матриця.

 

á2ñ

 

æ -2 ö

 

 

æ -13 7 -15ö

 

 

 

ç

 

 

÷

 

2

ç

 

 

 

 

÷

 

D

= ç

0

÷

 

D

= ç

-8 10 0

 

÷

 

 

 

 

è

3

ø

 

 

è

14

-2

16

ø

 

 

 

 

æ 0.237

 

-0.121

 

0.222 ö

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

2.959´ 10− 3

 

÷

 

 

 

D− 2 = ç

0.189

0.178 ÷

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

0.107

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

è -0.183

 

 

-0.109ø

 

 

 

 

 

 

 

æ 1

0

0 ö

 

 

æ 1

0

0 ö

2

− 2

 

ç

 

 

 

÷

 

 

=

0 1 0

 

D0 = ç

0 1 0

÷

D

×D

 

ç

÷

 

 

 

 

 

è

0

0

1

ø

 

 

ç

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

è

0

0

1

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5.22

Приклади розрахунку різних норм двох матриць А і В, що відрізняються на два порядки елементами проілюстровано на рис. 5.23.

æ a11

a12

a13 ö

æ

100

−200

300

ö

 

 

 

 

 

ç

a22

÷

H := ç

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

A := ç a21

a23 ÷

400

0

600

 

 

 

 

 

ç

 

÷

ç

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

a32

è −200

300 −200

ø

 

 

 

 

 

è a31

a33 ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

æ

n

 

 

 

ö

norm1(H) =

3

 

 

ç

å

 

 

 

÷

 

 

 

 

 

1.1 × 10

norm1(A) := maxç

 

ai, j

 

÷

 

 

 

 

 

norm2(H) = 851.524

 

 

èi = 1

 

 

 

ø

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

norme(H) = 911.043

 

 

æ

m

 

 

 

ö

 

 

ç

å

 

 

 

 

 

÷

normi(H) = 1 × 103

norm2(A) := maxç

 

ai, j

 

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

èj = 1

 

 

 

ø

norme(A) :=

m

é

n

(a

 

ù

å

ê

å

)2ú

 

ê

i, j

ú

 

j = 1

ëi = 1

 

 

û

Рисунок 5.23

111

Зауваження. В більшості задач неважливо, яку норму використовувати. Як випливає із результатів обчислень, у звичайних випадках різні норми дають приблизно однакові значення, що відображає порядок величини матричних елементів. Конкретні формули наведено вище, їх також можна знайти в підручниках та довідниках з лінійної алгебри або в Ресурсах MathCAD.

5.13 Число обумовленості квадратної матриці

Ще однією важливою характеристикою матриці є її число обумовленості (condіtіon number). Число обумовленості є мірою чутливості системи лінійних рівнянь АХ = В, яка задається матрицею А, до похибок задання вектора В правих частин рівнянь (див. підрозд. 5.15). Чим більше число обумовленості, тим сильніше впливають похибки і тим більш нестійким є процес пошуку розв’язку лінійної системи. Число обумовленості пов'язано з нормою матриці й обчислюється по-різному для кожної з норм:

а) cond1 (А) – число обумовленості в нормі L1; б) cond2 (A) – число обумовленості в нормі L2;

в) conde (A) – число обумовленості в евклідовій нормі;

г) condі (A) – число обумовленості в ∞-нормі, де А – квадратна матриця.

Розрахунок чисел обумовленості для матриць W0, W1 і W2 показано на рис. 5.24. Зверніть увагу на те, що матриця W1 є добре обумовленою, а матриці W0 і W2 – погано обумовлені (два останні рядки близькі за значенням, з точністю до достатньо великого множника або з точністю до досить малого множника).

æ 1

1 1

ö

æ 1

 

1

1

 

ö

ç

 

÷

ç

−10− 9

 

 

÷

W0 := ç109

−1 1

÷

W2 := ç 1

10− 9 ÷

ç

 

÷

ç

 

 

 

 

÷

è109

1 0 ø

è 1 10− 9

0 ø

cond1(W0) = 2 × 109

 

 

æ

10−9

1

1

ö

cond2 (W0) = 1.155 × 109

 

ç

 

 

 

÷

W1:= ç

1

−1

1

÷

cond1 ( W1 ) = 4

 

 

 

ç

÷

 

 

 

è

1

1

0ø

cond2(W2) = 1.333× 109

cond1 (W2) = 2 ´ 109

cond2 (W1) = 1.732

Рисунок 5.24

 

112

Зауваження. Матриці W0 і W2 на рис. 5.24 (див. попередній підрозд.) мають майже однакові числа обумовленості, тому що W2 =109×W0, і, отже, обидві матриці визначають ту саму систему рівнянь.

5.14 Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь

Сукупність рівнянь вигляду

ì

 

a11x1 +a12x2 +...+a1nxn =b1,

 

ï

 

 

 

+...+ a2nxn

=b2

,

 

ï a21x1 +a22x2

(5.1)

í

 

 

 

 

 

 

ï ........................................

 

 

ïa

x +a

x

+...+ a x

=b

 

,

î

m1 1 m2

2

mn n

m

 

де аij , bi (i = 1, 2, ..., m ; j = 1,2, ..., n) – деякі дійсні числа, x1, x2,..., xn –

невідомі, називають системою m лінійних алгебраїчних рівнянь з n невідомими.

 

æ a11

 

a12

...

 

 

a1n ö

 

 

 

æ x1

ö

 

æ b1

ö

Нехай

ç a

21

 

a

22

...

 

a

 

÷

,

 

 

ç x

2

÷

,

ç b

÷

A = ç

 

 

 

...

 

 

 

 

2n ÷

X = ç

 

÷

B = ç 2

÷ .

 

ç ...

 

...

 

 

...

÷

 

 

 

ç ...

÷

 

ç ...

÷

 

ç a

m1

a

m2

...

 

a

 

 

÷

 

 

 

ç x

n

÷

 

çb

÷

 

è

 

 

 

 

 

 

 

mn ø

 

 

 

è

 

ø

 

è n

ø

Запишемо систему (5.1) у матричному вигляді:

А .Х = В, а також

запишемо розширену матрицю:

 

 

C := augment(A, B),

 

 

 

 

 

æ a11

a12 ...

 

a1n

b1

ö

 

 

 

 

 

 

ç a

21

a

22

 

 

 

...

 

a

2n

b

÷

 

 

 

 

 

C = ç

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

÷

 

 

 

 

 

 

ç ...

... ...

 

... ...

÷

 

 

 

 

 

 

ç a

m1

a

m2

 

 

...

 

a

mn

b

÷

 

 

 

 

 

 

è

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

m ø

 

 

 

Необхідними і достатніми умовами існування розв’язку системи є рівність рангів матриці системи (А) і розширеної матриці (С). Можливі два випадки:

а) r (A) = r (С) = n, тобто ранги матриці системи А та розширеної матриці збігаються і дорівнюють кількості невідомих. Тоді система рівнянь (еквівалентна початковій системі) в результаті перетворень

записується у вигляді:

 

 

 

 

 

 

ì

x

+ a*

x + ...

... ... ... ... + a*

x

=b*,

 

ï

1

12

2

1n

 

n

1

 

ï

 

x2 + a23*

x3 +... ... ... ... + a2*n xn =b2*,

 

ï

... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...

...

,

í

ï

 

 

 

xn−1 + an*−1,n xn =bn*−1,

 

ï

 

 

 

 

ï

 

 

 

 

x

 

=b*,

 

ï

 

 

 

 

n

 

î

 

 

 

 

 

n

 

вона має єдиний розв’язок;

113

б) r (A) = r (С) = r < n, тобто ранги матриць рівні, але менші кількості невідомих. В цьому випадку отримаємо систему r рівнянь з n невідомими, з яких n – r невідомих вільні, система має нескінченну множину розв’язків:

ì x

k

+ a*

x

+ ... + a* x

s

+ a*

x

s+1

+... + a* x

+... + a* x

n

=b*,

ï

 

1,k +1 k +1

1s

1,s+1

 

1t t

1n

1

ï

 

 

 

 

xs + a2,* s+1xs+1 +... + a2*t xt +... + a2*n xn =b2*,

í

 

 

 

... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...

 

 

ï

 

 

 

 

 

ï

 

 

 

 

 

 

 

 

xt + ar*,t+1xt+1 + ... + ar*,n xn =br*.

ï

 

 

 

 

 

 

 

 

î

 

 

 

r (A) ¹ r (С), то система рівнянь не має розв’язку.

 

 

 

Якщо

 

 

На рис. 5.25 наведено приклади систем, перша з яких має єдиний розв’язок, оскільки ранг матриці системи дорівнює кількості невідомих і збігається із рангом розширеної матриці, а друга система немає розв’язку, оскільки ранги матриці системи і розширеної матриці не збігаються.

 

 

 

 

ì x + x - x

+ 5x =15,

ì x1 + x2 - x3 + 5x4 =15,

 

 

 

 

 

ï

1

2

3

 

4

ï

 

+4x + x -x =-4,

 

 

 

 

 

2x +4x + x -x =-4,

ï2x

 

 

 

 

 

ï

1

2

3

4

í

1

2

3

4

 

 

 

 

 

í

 

 

-4x3 +x4 =20,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ï5x1 -3x2

ï5x1 -3x2 -4x3 +x4 =20,

 

 

 

 

 

ï2x -8x -4x -4x =8,

ï2x -8x -4x -4x =9,

 

 

 

 

 

î

1

2

 

3

4

î

1

2

3

4

 

 

 

 

æ 1 1 −1 5 ö

 

 

æ1 1 −1 5 15ö

 

 

 

ç

2 4 1

−1

÷

 

 

ç

2 4 1 −1 −4

÷

A :=

ç

÷

 

C1:=

ç

÷

ç

5

−3

−4 1

÷

 

ç

5 −3 −4 1 20÷

 

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

 

 

 

÷

 

 

ç

 

 

 

÷

 

 

 

è 3 1

−5 2 ø

 

 

è

2 −8 −4 −3 8 ø

 

 

rank(A) = 4

 

 

 

rank(C1) = 4

 

 

 

æ1

1

−1

5

15ö

 

rank (C2) = 3

 

 

 

 

ç

2

4

1

−1

−4

÷

 

 

 

 

C2:=

ç

÷

 

 

 

 

 

 

 

ç

5

−3

−4

1

20÷

cond1(A) = 6.53688525

 

 

 

 

 

 

ç

 

−8

−4

−3

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

è2

9 ø

 

 

 

 

 

 

 

rank(A) ¹ rank(C2).

Рисунок 5.25

114

5.15 Формули Крамера

Позначимо Ajn матрицю, одержану з основної матриці А заміною j-го стовпця матриці А стовпцем, елементами якого є вільні члени { bi },

i=1, 2, ..., n. Нехай D = |А| ¹ 0, D jn = |А jn |,

тоді розв’язок системи (5.1)

знайдемо за формулами

D jn

 

 

X j =

,

j = 1, 2, ..., n .

D

 

 

 

Для k = 2, 3, …, n – 1 та конкретного n формуємо матрицю ( Ak,n ) за

формулою

 

 

 

(Ak,n ):= augment(submatrix( A,1,n,1,k), B, submatrix( A,1,n,k + 2,n)).

Матриця (A1,n ) формується за формулою

(A1,n ):= augment(B, submatrix(A,1,n,2,n)) ,

а матриця ( An,n ) за формулою

(An,n ):= augment(submatrix( A,1,n,1,n -1), B) .

Далі обчислюємо відповідні визначники: D1,n , D2,n , … , Dn,n .

Приклад. Розв’язати систему рівнянь методом Крамера з використанням КМС MathCAD.

ìx+2y+ 3z= 9, ïíx-3y+ 2z= 2, ïîx + y + z= 4,

 

æ 1 2 3 ö

 

æ9ö

æxö

=ç

-

÷

B

=ç

÷

X =çy÷

 

A

 

=9.

 

 

A

ç1 3 2÷,

ç2÷,

ç

÷,

 

 

 

ç

1 1 1

÷

 

ç

÷

ç

÷

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

è

ø

 

è4ø

èz

ø

 

 

 

 

Скористаємося функціями КМС MathCAD для побудови відповідних матриць та визначників, які утворюють формули Крамера:

(D2,3 ):= augment(submatrix(A,1,3,1,1), B, submatrix(A,1,3,3,3)) ,

(D1,3):= augment(B, submatrix(A,1,3,2,3)) ,

(D3,3 ):= augment(submatrix(A,1,3,1,2), B) .

Отримаємо матриці:

æ9

2

3ö

æ1

2

9ö

æ1

9

3ö

(D1,3) = ç2

-3 2÷

(D3,3) = ç1

-3 2÷

(D2,3) = ç1

2

2÷

ç

1

÷

ç

1

÷

ç

4

÷

è4

1ø

è1

4ø

è1

1ø

Далі за формулами Крамера знаходимо розв’язок системи:

115

ORIGIN:= 1
Given

x :=

 

1,3

 

, y :=

 

 

2,3

 

 

, z :=

 

 

3,3

 

 

, x = 1, y =1, z = 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В КМС MathCAD передбачено інші функції розв’язання лінійних систем алгебраїчних рівнянь. Наприклад, функція lsolve(A,B).

 

X := lsolve(A,B)

 

æ1

ö

 

 

X = ç

1

÷

 

 

 

Перевірка:

æ

0ö

ç

2

÷

è

ø

 

A×X - B = ç

0÷

 

 

 

 

ç

÷

 

 

 

 

è

0ø

 

 

 

Розв’язування системи рівнянь та систем нерівностей в середовищі КМС MathCAD здійснюється також за допомогою спеціальної конструкції,

яку називають розв’язувальним блоком. Він складається із заголовку

(ключове слово GIVEN), його тіла ( система рівнянь та (або) нерівностей) і кінця блоку (функція FIND або MINERR). Формат останньої функції такий: FIND(«Список головних змінних»).

Зауваження. Якщо матричні індекси нумеруються з 1, тобто системна константа ORІGІN:=1 (дорівнює не нулеві як за замовчуванням, а 1), то кількість елементів матриці-стовпця й індекс її останнього елемента збігаються.

Приклад. Знайти розв’язок системи рівнянь за допомогою розв’язу-

вального блоку GIVEN … FIND (MINERR).

x1 = x2 = x3 = x4 =1

ì x1 + x2 - x3 + 5x4 =15,

æ1

1

-1

5

ö

æ15ö

æx1

ö

ï2x +4x + x - x =- 4,

ç

2 4

1

 

÷

ç

÷

çx2

÷

ï

1

2

3

4

A=ç

-1

B=ç

-4

X=ç ÷

í

 

 

 

 

 

 

 

 

÷

÷

ï

5x -3x

-4x

+ x =20,

ç

5

-

-

1

÷

ç

÷

çx

÷

3

 

1

2

3

4

 

3 4

 

 

20

 

ï2x -8x -4x -4x =8,

ç3 1

-5

2

÷

ç

8 ÷

çx

÷

î

1

2

3

4

è

 

 

 

 

ø

è ø

è 4

ø

 

×

 

 

æ 3

ö

 

 

 

ç

-2÷

D := Find(X)

A X

 

B

D = ç

1

÷

 

 

 

 

 

ç

÷

 

 

 

 

ç

3

÷

 

 

 

 

è

ø

116

Функція FIND дає можливість отримати розв’язок системи, що залежить від параметра. Нехай параметрами будуть вільні члени системи. Тоді розв’язок отримується в такій послідовності

i :=1,2,3

xi := 0

 

 

 

 

 

 

 

 

Given

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ì

x

+5x

+ x

 

= a,

 

 

ï

1

 

 

2

3

 

rozv(a , b , c) := Find (x)

í2x1 -6x2 + 7x3 =b,

ï

4x

 

+ x

2

-9x =c,

 

 

î

1

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

æ

 

0.647 ö

 

 

rozv(1, -3, 7) = ç

 

0.165 ÷

 

 

 

 

 

 

 

ç

 

÷

 

 

 

 

 

 

 

è

-0.472 ø .

5.16 Матричний метод

Розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь за допомогою оберненої матриці в середовищі MathCAD реалізується за допомогою дії множення матриць.

Оскільки за умовою основна матриця системи невироджена |A| ¹ 0, то вона має обернену матрицю А-1. Помножимо на матрицю А-1 ліву та праву частини матричного рівняння A×X = B, одержимо

Х = А-1×В.

Розглянемо приклад розв’язання системи з використанням оберненої матриці.

Розв’язати систему рівнянь:

ì x1 + x2 - x3 + 5x4 =15, ïï2x1 +4x2 + x3 -x4 =-4, íï5x1 -3x2 -4x3 +x4 =20, ïî2x1 -8x2 -4x3 -4x4 =8,

Визначник системи відмінний від нуля A = − 488, а тому існує

обернена матриця. Нижче наведено фрагмент розв’язання системи в середовищі MathCAD.

X := A− 1×B

XT = ( 3 -2 1 3 )

 

117

5.17 Завдання для самостійної роботи

Виконання нижченаведених завдань розраховано на використання КМС MathCAD.

1.На прикладі матриць третього порядку переконайтесь в тому, що сліди матриць АВ і ВА збігаються.

2.Знайдіть матрицю Х=2(АВ) – 5С та ХТ, якщо

æ 1

2ö

æ4

2 ö

æ-2 -1ö

ç

 

÷

ç

4

5

÷

A=ç-2 0÷

B=ç

÷

C=ç

÷.

ç

3

÷

è3

-1ø

ç

3

8

÷

è

1ø

 

 

è

ø

3. Обчислити визначник матриці А для n = 2, 3, 4, 5, 6

æ

2

2

2

2

.

n

2

 

ö

ç

1

2

 

3

 

2

÷

ç

n

 

1

 

2

 

. (n -1)

 

÷

ç

(n -1)2

n2

12

. (n - 2)2 ÷

A = ç

 

 

.

.

.

.

 

÷

ç .

 

÷ .

ç

32

42

52

.

22

 

÷

ç

 

2

2

 

2

 

2

 

÷

ç

2

4

.

 

÷

è

 

3

 

 

1

 

 

ø

4. За допомогою функції matrix(m, n, f) побудувати матрицю розмірності 3×4, елементи якої, що розміщуються у i-му рядку, j-му стовпці, дорівнюють значенню f(i, j) функції f(x, y) = 2x – 5y.

5. Обчислити А2, А2 – А, якщо матриця А має вигляд:

 

æ

0.509

-0.068 -0.495ö

æ 0.704

-0.356

0.357ö

а) A

=ç

-

0.879

0.056

÷

A=ç-0.356

0.675

0.978÷

ç

0.068

÷ б)

ç

 

 

÷

 

ç

-0.495

0.056

0.923

÷

ç

0.357

0.978

÷

 

è

ø

è

0.458ø

6. Дослідити систему рівнянь А .Х = В :

-знайти ранг матриці системи і ранг розширеної матриці;

-обчислити норми та числа обумовленості матриці системи. Якщо існує розв’язок системи, то:

-знайти його за формулами Крамера;

-знайти розв’язок за допомогою оберненої матриці;

-скористатись функцією lsolve(A,B);

-скористатись розв’язувальним блоком GIVEN … FIND (MINERR).

ì х1 - 7 х2 + 2 х3 = -2,

ì2 х1 + х2 - 4 х3 = 0,

ï

3х + х

 

- 4 х

 

= -4,

ï

3х

- 2 х

 

- х

 

= -2 ,

2

3

í

2

3

í

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

ï

2 х + 5х

2

- 3х

3

= 1.

ï5х - 3х

2

+ 2 х

3

= 1.

î

1

 

 

 

 

î

1

 

 

 

 

118

ì

х - 2 х

2

+ 3х

3

= -1,

ì

х + 2 х

2

+ 3х

3

= -2,

ï

1

 

 

 

 

ï

1

 

 

 

í

2 х1 - 3х2 + х3 = -6,

í

2 х1 + х2 + 2 х3 = 1,

ï

-3х + х

2

- 2 х

3

= 5.

ï

-4 х + х

2

+ х

3

= -9.

î

1

 

 

 

 

î

1

 

 

 

 

 

ì

3х - 3х

2

- 3х

3

= -2,

ì

х - 7 х

2

+ 2х

3

= -2

 

 

ï

1

 

 

 

 

 

ï

1

 

 

 

 

 

 

 

í

6х1 - 5х2 - 4х3 = -3,

í

3х1 + х2 - 4 х3 = -4

 

 

ï5х - 4 х

2

- 2х

3

= -1.

ï

2 х + 5х

2

- 3х

3

= 1

 

 

î

1

 

 

 

 

 

 

 

î

1

 

 

 

 

 

 

7.

Довести, що |А| = |АT|.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.

Елементи

hi,j матриці (n×n)-Гільберта Hn

 

задаються функцією:

 

 

 

f (i, j) =

 

 

1

, i = 1, 2,…, n, j = 1, 2, …, n,

 

 

 

 

 

 

i + j −1

 

 

 

 

а) побудувати матрицю Hn . З’ясувати, чому система вказує на

помилку;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i,

j та

 

 

 

f(i,j),

 

б) змінити проміжок значень

аргументів

функцію

побудувати матрицю для n = 2, 3, 4, 5, 6;

 

 

 

 

 

 

 

 

| Hn−1|,

 

в) для отриманих матриць обчислити визначник

| Hn | та

знайти norm2( Hn ), cond2( Hn ), max( Hn−1), проаналізувати динаміку змінювання norm2( Hn ), cond2(Hn), сформулювати висновки щодо обумовленості матриць Hn , n = 2, 3, 4, 5, 6;

г) обчислити добутки Hn HT і HT Hn ; порівняйте HT і Hn−1;

д) переконатися в тому, що вектори-стовпці матриці Hn мають одиничну довжину та попарно ортогональні, а також в тому, що виконується рівність |det Hn | = 1.

9. Дано координати вершин піраміди SАВС. Знайти: ¾ довжину ребра АВ;

¾ кут між ребрами АВ та АS; ¾ площу грані АВС; ¾ об’єм піраміди:

а) S(-5,-4,8), A(2,3,1), В(4,1,-2), С(6,3,7); б) S(1,1,2), A(2,3,-1), В(2,-2,4), С(-1,1,3); в) S(8,5,8), A(2,-1,3), В(1,0,-1), С(3,7,1); г) S(2,0,-1), A(4,5,3), В(3,8,5), С(-2,2,1); д) S(-1,4,0), A(4,1,3), В(1,6,-1), С(6,1,-1); е) S(5,0,1), A(2,5,4), В(7,2,0), С(2,7,0).

119