Вишка. Клочко
.pdf5.10 Обернена матриця
Пошук оберненої матриці можливий, якщо матриця квадратна і її визначник не дорівнює нулю. Добуток вихідної матриці на обернену за означенням є одиничною матрицею. Для введення оператора пошуку оберненої матриці необхідно натиснути кнопку Іnverse (обернена матриця) на панелі інструментів Matrіx (Матриця). На рис. 5.21 наведено приклад пошуку оберненої матриці і наступна перевірка правильності її обчислення.
|
æ |
1 |
-2 |
3 ö |
|
|
|
|
æ 1 |
0 |
|
0 ö |
|
|
|
||||
|
ç |
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
4 |
0 6 |
|
D×D− 1 = ç |
0 1 0 |
÷ |
|
|
|
||||||||||
D := ç |
÷ |
|
|
|
|
||||||||||||||
|
è |
-2 |
3 |
-2 |
ø |
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
è |
0 |
0 |
|
1 |
ø |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
− 1 |
æ -0.692 0.192 -0.462ö |
|
− 1 |
|
|
|
æ 1 |
0 |
0 ö |
||||||||||
ç |
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
÷ |
|||
D |
= ç |
-0.154 |
0.154 |
0.231 |
÷ |
D |
|
×D = |
ç |
0 |
1 |
0 |
÷ |
||||||
|
è |
0.462 |
0.038 |
0.308 |
ø |
|
|
|
|
|
|
è |
0 |
0 |
1 |
ø |
|||
|
|
|
|
|
|
æ 1 |
-2 |
|
3 ö |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
(D− 1)− 1 = ç |
4 0 6 |
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
ç |
|
|
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
è -2 |
3 |
-2 |
|
ø |
|
|
|
|
|
|
|
||
Рисунок 5.21
5.11 Піднесення квадратної матриці до степеня
До квадратних матриць можна формально застосовувати операцію піднесення до степеня n. Для цього n повинно бути цілим числом. Ввести оператор піднесення матриці А до степеня n можна так само, як і для скалярної величини: натиснувши кнопку Raіse to Power (Піднести до степеня) на панелі Calculator (Калькулятор) чи натиснувши клавішу <А>. Після появи символу введення на його місце варто ввести значення степеня n. Наведемо результати даної операції: якщо n – довільне натуральне, то маємо матрицю Аn, а А0 – одинична матриця, розмірність якої збігається з розмірністю матриці А, А1 – сама матриця А, а матриця А-1 – обернена до А.
Приклади піднесення матриці до степеня наведено на рис. 5.22.
5.12 Матричні норми
У лінійній алгебрі використовуються різні векторні і матричні норми (norm), які ставлять у відповідність матриці деяку скалярну числову характеристику. Норма матриці характеризує порядок величини матричних елементів. У різних специфічних задачах лінійної алгебри застосовуються різні види норм. MathCAD має чотири вбудованих функції для обчислення різних норм квадратних матриць: norm1 (А) – норма в просторі L1; norm2
110
(A) – норма в просторі L2; norme (A) – евклідова норма (euclіdean norm); normі (A) – max-норма або ∞-норма (іnfіnіty norm), де А – квадратна матриця.
|
á2ñ |
|
æ -2 ö |
|
|
æ -13 7 -15ö |
|
||||||||
|
|
ç |
|
|
÷ |
|
2 |
ç |
|
|
|
|
÷ |
|
|
D |
= ç |
0 |
÷ |
|
D |
= ç |
-8 10 0 |
|
÷ |
|
|||||
|
|
|
è |
3 |
ø |
|
|
è |
14 |
-2 |
16 |
ø |
|
||
|
|
|
æ 0.237 |
|
-0.121 |
|
0.222 ö |
|
|
|
|||||
|
|
|
ç |
|
|
|
2.959´ 10− 3 |
|
÷ |
|
|
|
|||
D− 2 = ç |
0.189 |
0.178 ÷ |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
ç |
|
|
|
|
0.107 |
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
è -0.183 |
|
|
-0.109ø |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
æ 1 |
0 |
0 ö |
|
|
æ 1 |
0 |
0 ö |
||||
2 |
− 2 |
|
ç |
|
|
|
÷ |
|
|
||||||
= |
0 1 0 |
|
D0 = ç |
0 1 0 |
÷ |
||||||||||
D |
×D |
|
ç |
÷ |
|
||||||||||
|
|
|
|
è |
0 |
0 |
1 |
ø |
|
|
ç |
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
è |
0 |
0 |
1 |
ø |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Рисунок 5.22
Приклади розрахунку різних норм двох матриць А і В, що відрізняються на два порядки елементами проілюстровано на рис. 5.23.
æ a11 |
a12 |
a13 ö |
æ |
100 |
−200 |
300 |
ö |
|
|
|
|
|
ç |
a22 |
÷ |
H := ç |
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
A := ç a21 |
a23 ÷ |
400 |
0 |
600 |
|
|
|
|
|
|||
ç |
|
÷ |
ç |
|
|
|
÷ |
|
|
|
|
|
a32 |
è −200 |
300 −200 |
ø |
|
|
|
|
|
||||
è a31 |
a33 ø |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
æ |
n |
|
|
|
ö |
||
norm1(H) = |
3 |
|
|
ç |
å |
|
|
|
÷ |
|||
|
|
|
|
|
||||||||
1.1 × 10 |
norm1(A) := maxç |
|
ai, j |
|
÷ |
|||||||
|
|
|
|
|
||||||||
norm2(H) = 851.524 |
|
|
èi = 1 |
|
|
|
ø |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
norme(H) = 911.043 |
|
|
æ |
m |
|
|
|
ö |
||||
|
|
ç |
å |
|
|
|
|
|
÷ |
|||
normi(H) = 1 × 103 |
norm2(A) := maxç |
|
ai, j |
|
|
÷ |
||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
èj = 1 |
|
|
|
ø |
|||
norme(A) := |
m |
é |
n |
(a |
|
ù |
å |
ê |
å |
)2ú |
|||
|
ê |
i, j |
ú |
|||
|
j = 1 |
ëi = 1 |
|
|
û |
|
Рисунок 5.23
111
Зауваження. В більшості задач неважливо, яку норму використовувати. Як випливає із результатів обчислень, у звичайних випадках різні норми дають приблизно однакові значення, що відображає порядок величини матричних елементів. Конкретні формули наведено вище, їх також можна знайти в підручниках та довідниках з лінійної алгебри або в Ресурсах MathCAD.
5.13 Число обумовленості квадратної матриці
Ще однією важливою характеристикою матриці є її число обумовленості (condіtіon number). Число обумовленості є мірою чутливості системи лінійних рівнянь АХ = В, яка задається матрицею А, до похибок задання вектора В правих частин рівнянь (див. підрозд. 5.15). Чим більше число обумовленості, тим сильніше впливають похибки і тим більш нестійким є процес пошуку розв’язку лінійної системи. Число обумовленості пов'язано з нормою матриці й обчислюється по-різному для кожної з норм:
а) cond1 (А) – число обумовленості в нормі L1; б) cond2 (A) – число обумовленості в нормі L2;
в) conde (A) – число обумовленості в евклідовій нормі;
г) condі (A) – число обумовленості в ∞-нормі, де А – квадратна матриця.
Розрахунок чисел обумовленості для матриць W0, W1 і W2 показано на рис. 5.24. Зверніть увагу на те, що матриця W1 є добре обумовленою, а матриці W0 і W2 – погано обумовлені (два останні рядки близькі за значенням, з точністю до достатньо великого множника або з точністю до досить малого множника).
æ 1 |
1 1 |
ö |
æ 1 |
|
1 |
1 |
|
ö |
ç |
|
÷ |
ç |
−10− 9 |
|
|
÷ |
|
W0 := ç109 |
−1 1 |
÷ |
W2 := ç 1 |
10− 9 ÷ |
||||
ç |
|
÷ |
ç |
|
|
|
|
÷ |
è109 |
1 0 ø |
è 1 10− 9 |
0 ø |
|||||
cond1(W0) = 2 × 109 |
|
|
æ |
10−9 |
1 |
1 |
ö |
|
cond2 (W0) = 1.155 × 109 |
|
ç |
|
|
|
÷ |
||
W1:= ç |
1 |
−1 |
1 |
÷ |
||||
cond1 ( W1 ) = 4 |
|
|
|
ç |
÷ |
|||
|
|
|
è |
1 |
1 |
0ø |
||
cond2(W2) = 1.333× 109 |
cond1 (W2) = 2 ´ 109 |
cond2 (W1) = 1.732 |
Рисунок 5.24 |
|
112
Зауваження. Матриці W0 і W2 на рис. 5.24 (див. попередній підрозд.) мають майже однакові числа обумовленості, тому що W2 =109×W0, і, отже, обидві матриці визначають ту саму систему рівнянь.
5.14 Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
Сукупність рівнянь вигляду
ì |
|
a11x1 +a12x2 +...+a1nxn =b1, |
|
||||
ï |
|
|
|
+...+ a2nxn |
=b2 |
, |
|
ï a21x1 +a22x2 |
(5.1) |
||||||
í |
|
|
|
|
|
|
|
ï ........................................ |
|
|
|||||
ïa |
x +a |
x |
+...+ a x |
=b |
|
, |
|
î |
m1 1 m2 |
2 |
mn n |
m |
|
||
де аij , bi (i = 1, 2, ..., m ; j = 1,2, ..., n) – деякі дійсні числа, x1, x2,..., xn –
невідомі, називають системою m лінійних алгебраїчних рівнянь з n невідомими.
|
æ a11 |
|
a12 |
... |
|
|
a1n ö |
|
|
|
æ x1 |
ö |
|
æ b1 |
ö |
|||||||||||
Нехай |
ç a |
21 |
|
a |
22 |
... |
|
a |
|
÷ |
, |
|
|
ç x |
2 |
÷ |
, |
ç b |
÷ |
|||||||
A = ç |
|
|
|
... |
|
|
|
|
2n ÷ |
X = ç |
|
÷ |
B = ç 2 |
÷ . |
||||||||||||
|
ç ... |
|
... |
|
|
... |
÷ |
|
|
|
ç ... |
÷ |
|
ç ... |
÷ |
|||||||||||
|
ç a |
m1 |
a |
m2 |
... |
|
a |
|
|
÷ |
|
|
|
ç x |
n |
÷ |
|
çb |
÷ |
|||||||
|
è |
|
|
|
|
|
|
|
mn ø |
|
|
|
è |
|
ø |
|
è n |
ø |
||||||||
Запишемо систему (5.1) у матричному вигляді: |
А .Х = В, а також |
|||||||||||||||||||||||||
запишемо розширену матрицю: |
|
|
C := augment(A, B), |
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
æ a11 |
a12 ... |
|
a1n |
b1 |
ö |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
ç a |
21 |
a |
22 |
|
|
|
... |
|
a |
2n |
b |
÷ |
|
|
|
||||||||
|
|
C = ç |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
÷ |
|
|
|
||||
|
|
|
ç ... |
... ... |
|
... ... |
÷ |
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
ç a |
m1 |
a |
m2 |
|
|
... |
|
a |
mn |
b |
÷ |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
è |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m ø |
|
|
|
||||||||
Необхідними і достатніми умовами існування розв’язку системи є рівність рангів матриці системи (А) і розширеної матриці (С). Можливі два випадки:
а) r (A) = r (С) = n, тобто ранги матриці системи А та розширеної матриці збігаються і дорівнюють кількості невідомих. Тоді система рівнянь (еквівалентна початковій системі) в результаті перетворень
записується у вигляді: |
|
|
|
|
|
|
||
ì |
x |
+ a* |
x + ... |
... ... ... ... + a* |
x |
=b*, |
|
|
ï |
1 |
12 |
2 |
1n |
|
n |
1 |
|
ï |
|
x2 + a23* |
x3 +... ... ... ... + a2*n xn =b2*, |
|
||||
ï |
... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... |
... |
, |
|||||
í |
||||||||
ï |
|
|
|
xn−1 + an*−1,n xn =bn*−1, |
|
|||
ï |
|
|
|
|
||||
ï |
|
|
|
|
x |
|
=b*, |
|
ï |
|
|
|
|
n |
|
||
î |
|
|
|
|
|
n |
|
|
вона має єдиний розв’язок;
113
б) r (A) = r (С) = r < n, тобто ранги матриць рівні, але менші кількості невідомих. В цьому випадку отримаємо систему r рівнянь з n невідомими, з яких n – r невідомих вільні, система має нескінченну множину розв’язків:
ì x |
k |
+ a* |
x |
+ ... + a* x |
s |
+ a* |
x |
s+1 |
+... + a* x |
+... + a* x |
n |
=b*, |
|
ï |
|
1,k +1 k +1 |
1s |
1,s+1 |
|
1t t |
1n |
1 |
|||||
ï |
|
|
|
|
xs + a2,* s+1xs+1 +... + a2*t xt +... + a2*n xn =b2*, |
||||||||
í |
|
|
|
... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... |
|
|
|||||||
ï |
|
|
|
|
|
||||||||
ï |
|
|
|
|
|
|
|
|
xt + ar*,t+1xt+1 + ... + ar*,n xn =br*. |
||||
ï |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
î |
|
|
|
r (A) ¹ r (С), то система рівнянь не має розв’язку. |
|
|
|||||||
|
Якщо |
|
|
||||||||||
На рис. 5.25 наведено приклади систем, перша з яких має єдиний розв’язок, оскільки ранг матриці системи дорівнює кількості невідомих і збігається із рангом розширеної матриці, а друга система немає розв’язку, оскільки ранги матриці системи і розширеної матриці не збігаються.
|
|
|
|
ì x + x - x |
+ 5x =15, |
ì x1 + x2 - x3 + 5x4 =15, |
|
||||||||
|
|
|
|
ï |
1 |
2 |
3 |
|
4 |
ï |
|
+4x + x -x =-4, |
|
||
|
|
|
|
2x +4x + x -x =-4, |
ï2x |
|
|||||||||
|
|
|
|
ï |
1 |
2 |
3 |
4 |
í |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
|
|
í |
|
|
-4x3 +x4 =20, |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
ï5x1 -3x2 |
ï5x1 -3x2 -4x3 +x4 =20, |
|
|||||||||
|
|
|
|
ï2x -8x -4x -4x =8, |
ï2x -8x -4x -4x =9, |
|
|||||||||
|
|
|
|
î |
1 |
2 |
|
3 |
4 |
î |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
æ 1 1 −1 5 ö |
|
|
æ1 1 −1 5 15ö |
|||||||||
|
|
|
ç |
2 4 1 |
−1 |
÷ |
|
|
ç |
2 4 1 −1 −4 |
÷ |
||||
A := |
ç |
÷ |
|
C1:= |
ç |
÷ |
|||||||||
ç |
5 |
−3 |
−4 1 |
÷ |
|
ç |
5 −3 −4 1 20÷ |
||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
ç |
|
|
|
|
÷ |
|
|
ç |
|
|
|
÷ |
|
|
|
è 3 1 |
−5 2 ø |
|
|
è |
2 −8 −4 −3 8 ø |
|||||||
|
|
rank(A) = 4 |
|
|
|
rank(C1) = 4 |
|
|
|||||||
|
æ1 |
1 |
−1 |
5 |
15ö |
|
rank (C2) = 3 |
|
|
|
|||||
|
ç |
2 |
4 |
1 |
−1 |
−4 |
÷ |
|
|
|
|
||||
C2:= |
ç |
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
ç |
5 |
−3 |
−4 |
1 |
20÷ |
cond1(A) = 6.53688525 |
|
|
|||||||
|
|
|
|||||||||||||
|
ç |
|
−8 |
−4 |
−3 |
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
è2 |
9 ø |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
rank(A) ¹ rank(C2).
Рисунок 5.25
114
5.15 Формули Крамера
Позначимо Ajn матрицю, одержану з основної матриці А заміною j-го стовпця матриці А стовпцем, елементами якого є вільні члени { bi },
i=1, 2, ..., n. Нехай D = |А| ¹ 0, D jn = |А jn |, |
тоді розв’язок системи (5.1) |
|||
знайдемо за формулами |
D jn |
|
|
|
X j = |
, |
j = 1, 2, ..., n . |
||
D |
||||
|
|
|
||
Для k = 2, 3, …, n – 1 та конкретного n формуємо матрицю ( Ak,n ) за |
||||
формулою |
|
|
|
|
(Ak,n ):= augment(submatrix( A,1,n,1,k), B, submatrix( A,1,n,k + 2,n)).
Матриця (A1,n ) формується за формулою
(A1,n ):= augment(B, submatrix(A,1,n,2,n)) ,
а матриця ( An,n ) за формулою
(An,n ):= augment(submatrix( A,1,n,1,n -1), B) .
Далі обчислюємо відповідні визначники: D1,n , D2,n , … , Dn,n .
Приклад. Розв’язати систему рівнянь методом Крамера з використанням КМС MathCAD.
ìx+2y+ 3z= 9, ïíx-3y+ 2z= 2, ïîx + y + z= 4,
|
æ 1 2 3 ö |
|
æ9ö |
æxö |
||||||||
=ç |
- |
÷ |
B |
=ç |
÷ |
X =çy÷ |
|
A |
|
=9. |
||
|
|
|||||||||||
A |
ç1 3 2÷, |
ç2÷, |
ç |
÷, |
|
|
||||||
|
ç |
1 1 1 |
÷ |
|
ç |
÷ |
ç |
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
è |
ø |
|
è4ø |
èz |
ø |
|
|
|
|
||
Скористаємося функціями КМС MathCAD для побудови відповідних матриць та визначників, які утворюють формули Крамера:
(D2,3 ):= augment(submatrix(A,1,3,1,1), B, submatrix(A,1,3,3,3)) ,
(D1,3):= augment(B, submatrix(A,1,3,2,3)) ,
(D3,3 ):= augment(submatrix(A,1,3,1,2), B) .
Отримаємо матриці:
æ9 |
2 |
3ö |
æ1 |
2 |
9ö |
æ1 |
9 |
3ö |
(D1,3) = ç2 |
-3 2÷ |
(D3,3) = ç1 |
-3 2÷ |
(D2,3) = ç1 |
2 |
2÷ |
||
ç |
1 |
÷ |
ç |
1 |
÷ |
ç |
4 |
÷ |
è4 |
1ø |
è1 |
4ø |
è1 |
1ø |
|||
Далі за формулами Крамера знаходимо розв’язок системи:
115
x := |
|
1,3 |
|
, y := |
|
|
2,3 |
|
|
, z := |
|
|
3,3 |
|
|
, x = 1, y =1, z = 2. |
||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
A |
|
|
|
|
|
A |
|
|
|
|
|
|
A |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
В КМС MathCAD передбачено інші функції розв’язання лінійних систем алгебраїчних рівнянь. Наприклад, функція lsolve(A,B).
|
X := lsolve(A,B) |
|
æ1 |
ö |
|
|
|
X = ç |
1 |
÷ |
|
|
|
|
|||
Перевірка: |
æ |
0ö |
ç |
2 |
÷ |
è |
ø |
||||
|
A×X - B = ç |
0÷ |
|
|
|
|
ç |
÷ |
|
|
|
|
è |
0ø |
|
|
|
Розв’язування системи рівнянь та систем нерівностей в середовищі КМС MathCAD здійснюється також за допомогою спеціальної конструкції,
яку називають розв’язувальним блоком. Він складається із заголовку
(ключове слово GIVEN), його тіла ( система рівнянь та (або) нерівностей) і кінця блоку (функція FIND або MINERR). Формат останньої функції такий: FIND(«Список головних змінних»).
Зауваження. Якщо матричні індекси нумеруються з 1, тобто системна константа ORІGІN:=1 (дорівнює не нулеві як за замовчуванням, а 1), то кількість елементів матриці-стовпця й індекс її останнього елемента збігаються.
Приклад. Знайти розв’язок системи рівнянь за допомогою розв’язу-
вального блоку GIVEN … FIND (MINERR).
x1 = x2 = x3 = x4 =1
ì x1 + x2 - x3 + 5x4 =15, |
æ1 |
1 |
-1 |
5 |
ö |
æ15ö |
æx1 |
ö |
||||||
ï2x +4x + x - x =- 4, |
ç |
2 4 |
1 |
|
÷ |
ç |
÷ |
çx2 |
÷ |
|||||
ï |
1 |
2 |
3 |
4 |
A=ç |
-1 |
B=ç |
-4 |
X=ç ÷ |
|||||
í |
|
|
|
|
|
|
|
|
÷ |
÷ |
||||
ï |
5x -3x |
-4x |
+ x =20, |
ç |
5 |
- |
- |
1 |
÷ |
ç |
÷ |
çx |
÷ |
|
3 |
|
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
3 4 |
|
|
20 |
|
|||||
ï2x -8x -4x -4x =8, |
ç3 1 |
-5 |
2 |
÷ |
ç |
8 ÷ |
çx |
÷ |
||||||
î |
1 |
2 |
3 |
4 |
è |
|
|
|
|
ø |
è ø |
è 4 |
ø |
|
|
× |
|
|
æ 3 |
ö |
|
|
|
|
ç |
-2÷ |
||
D := Find(X) |
A X |
|
B |
D = ç |
1 |
÷ |
|
||||||
|
|
|
|
ç |
÷ |
|
|
|
|
|
ç |
3 |
÷ |
|
|
|
|
è |
ø |
|
116
Функція FIND дає можливість отримати розв’язок системи, що залежить від параметра. Нехай параметрами будуть вільні члени системи. Тоді розв’язок отримується в такій послідовності
i :=1,2,3 |
xi := 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Given |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ì |
x |
+5x |
+ x |
|
= a, |
||
|
|
ï |
1 |
|
|
2 |
3 |
|
|
rozv(a , b , c) := Find (x) |
í2x1 -6x2 + 7x3 =b, |
||||||||
ï |
4x |
|
+ x |
2 |
-9x =c, |
||||
|
|
î |
1 |
|
|
3 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
æ |
|
0.647 ö |
|
|
rozv(1, -3, 7) = ç |
|
0.165 ÷ |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
ç |
|
÷ |
|
|
|
|
|
|
|
è |
-0.472 ø . |
|
5.16 Матричний метод
Розв’язання системи лінійних алгебраїчних рівнянь за допомогою оберненої матриці в середовищі MathCAD реалізується за допомогою дії множення матриць.
Оскільки за умовою основна матриця системи невироджена |A| ¹ 0, то вона має обернену матрицю А-1. Помножимо на матрицю А-1 ліву та праву частини матричного рівняння A×X = B, одержимо
Х = А-1×В.
Розглянемо приклад розв’язання системи з використанням оберненої матриці.
Розв’язати систему рівнянь:
ì x1 + x2 - x3 + 5x4 =15, ïï2x1 +4x2 + x3 -x4 =-4, íï5x1 -3x2 -4x3 +x4 =20, ïî2x1 -8x2 -4x3 -4x4 =8,
Визначник системи відмінний від нуля A = − 488, а тому існує
обернена матриця. Нижче наведено фрагмент розв’язання системи в середовищі MathCAD.
X := A− 1×B |
XT = ( 3 -2 1 3 ) |
|
117 |
5.17 Завдання для самостійної роботи
Виконання нижченаведених завдань розраховано на використання КМС MathCAD.
1.На прикладі матриць третього порядку переконайтесь в тому, що сліди матриць АВ і ВА збігаються.
2.Знайдіть матрицю Х=2(АВ) – 5С та ХТ, якщо
æ 1 |
2ö |
æ4 |
2 ö |
æ-2 -1ö |
||||
ç |
|
÷ |
ç |
4 |
5 |
÷ |
||
A=ç-2 0÷ |
B=ç |
÷ |
C=ç |
÷. |
||||
ç |
3 |
÷ |
è3 |
-1ø |
ç |
3 |
8 |
÷ |
è |
1ø |
|
|
è |
ø |
|||
3. Обчислити визначник матриці А для n = 2, 3, 4, 5, 6
æ |
2 |
2 |
2 |
2 |
. |
n |
2 |
|
ö |
||
ç |
1 |
2 |
|
3 |
|
2 |
÷ |
||||
ç |
n |
|
1 |
|
2 |
|
. (n -1) |
|
÷ |
||
ç |
(n -1)2 |
n2 |
12 |
. (n - 2)2 ÷ |
|||||||
A = ç |
|
|
. |
. |
. |
. |
|
÷ |
|||
ç . |
|
÷ . |
|||||||||
ç |
32 |
42 |
52 |
. |
22 |
|
÷ |
||||
ç |
|
2 |
2 |
|
2 |
|
2 |
|
÷ |
||
ç |
2 |
4 |
. |
|
÷ |
||||||
è |
|
3 |
|
|
1 |
|
|
ø |
|||
4. За допомогою функції matrix(m, n, f) побудувати матрицю розмірності 3×4, елементи якої, що розміщуються у i-му рядку, j-му стовпці, дорівнюють значенню f(i, j) функції f(x, y) = 2x – 5y.
5. Обчислити А2, А2 – А, якщо матриця А має вигляд:
|
æ |
0.509 |
-0.068 -0.495ö |
æ 0.704 |
-0.356 |
0.357ö |
|||
а) A |
=ç |
- |
0.879 |
0.056 |
÷ |
A=ç-0.356 |
0.675 |
0.978÷ |
|
ç |
0.068 |
÷ б) |
ç |
|
|
÷ |
|||
|
ç |
-0.495 |
0.056 |
0.923 |
÷ |
ç |
0.357 |
0.978 |
÷ |
|
è |
ø |
è |
0.458ø |
|||||
6. Дослідити систему рівнянь А .Х = В :
-знайти ранг матриці системи і ранг розширеної матриці;
-обчислити норми та числа обумовленості матриці системи. Якщо існує розв’язок системи, то:
-знайти його за формулами Крамера;
-знайти розв’язок за допомогою оберненої матриці;
-скористатись функцією lsolve(A,B);
-скористатись розв’язувальним блоком GIVEN … FIND (MINERR).
ì х1 - 7 х2 + 2 х3 = -2, |
ì2 х1 + х2 - 4 х3 = 0, |
|||||||||||||||
ï |
3х + х |
|
- 4 х |
|
= -4, |
ï |
3х |
- 2 х |
|
- х |
|
= -2 , |
||||
2 |
3 |
í |
2 |
3 |
||||||||||||
í |
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
||||
ï |
2 х + 5х |
2 |
- 3х |
3 |
= 1. |
ï5х - 3х |
2 |
+ 2 х |
3 |
= 1. |
||||||
î |
1 |
|
|
|
|
î |
1 |
|
|
|
|
|||||
118
ì |
х - 2 х |
2 |
+ 3х |
3 |
= -1, |
ì |
х + 2 х |
2 |
+ 3х |
3 |
= -2, |
||||
ï |
1 |
|
|
|
|
ï |
1 |
|
|
|
|||||
í |
2 х1 - 3х2 + х3 = -6, |
í |
2 х1 + х2 + 2 х3 = 1, |
||||||||||||
ï |
-3х + х |
2 |
- 2 х |
3 |
= 5. |
ï |
-4 х + х |
2 |
+ х |
3 |
= -9. |
||||
î |
1 |
|
|
|
|
î |
1 |
|
|
|
|
||||
|
ì |
3х - 3х |
2 |
- 3х |
3 |
= -2, |
ì |
х - 7 х |
2 |
+ 2х |
3 |
= -2 |
|
||||||||
|
ï |
1 |
|
|
|
|
|
ï |
1 |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
í |
6х1 - 5х2 - 4х3 = -3, |
í |
3х1 + х2 - 4 х3 = -4 |
|
||||||||||||||||
|
ï5х - 4 х |
2 |
- 2х |
3 |
= -1. |
ï |
2 х + 5х |
2 |
- 3х |
3 |
= 1 |
|
|||||||||
|
î |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
î |
1 |
|
|
|
|
|
|
||||
7. |
Довести, що |А| = |АT|. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
8. |
Елементи |
hi,j матриці (n×n)-Гільберта Hn |
|
задаються функцією: |
|||||||||||||||||
|
|
|
f (i, j) = |
|
|
1 |
, i = 1, 2,…, n, j = 1, 2, …, n, |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
i + j −1 |
|
|
|
|||||||||||||||
|
а) побудувати матрицю Hn . З’ясувати, чому система вказує на |
||||||||||||||||||||
помилку; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i, |
j та |
|
|
|
f(i,j), |
|||
|
б) змінити проміжок значень |
аргументів |
функцію |
||||||||||||||||||
побудувати матрицю для n = 2, 3, 4, 5, 6; |
|
|
|
|
|
|
|
|
| Hn−1|, |
||||||||||||
|
в) для отриманих матриць обчислити визначник |
| Hn | та |
|||||||||||||||||||
знайти norm2( Hn ), cond2( Hn ), max( Hn−1), проаналізувати динаміку змінювання norm2( Hn ), cond2(Hn), сформулювати висновки щодо обумовленості матриць Hn , n = 2, 3, 4, 5, 6;
г) обчислити добутки Hn HT і HT Hn ; порівняйте HT і Hn−1;
д) переконатися в тому, що вектори-стовпці матриці Hn мають одиничну довжину та попарно ортогональні, а також в тому, що виконується рівність |det Hn | = 1.
9. Дано координати вершин піраміди SАВС. Знайти: ¾ довжину ребра АВ;
¾ кут між ребрами АВ та АS; ¾ площу грані АВС; ¾ об’єм піраміди:
а) S(-5,-4,8), A(2,3,1), В(4,1,-2), С(6,3,7); б) S(1,1,2), A(2,3,-1), В(2,-2,4), С(-1,1,3); в) S(8,5,8), A(2,-1,3), В(1,0,-1), С(3,7,1); г) S(2,0,-1), A(4,5,3), В(3,8,5), С(-2,2,1); д) S(-1,4,0), A(4,1,3), В(1,6,-1), С(6,1,-1); е) S(5,0,1), A(2,5,4), В(7,2,0), С(2,7,0).
119
