Контрольні питання1)

1 Будова рідин. Поверхневий натяг рідин. Крайовий кут.

2 Формула Лапласа. Капілярні явища. Висота піднімання й опускання рідини в капілярах.

3 Що таке радіус дії молекулярних сил? Яким є радіус дії молекулярних сил?

4 Механізм виникнення внутрішнього тиску. Напрямок сили внутрішнього тиску.

5 Механізм виникнення поверхневого натягу. Напрямок сили поверхневого натягу.

6 Навести два означення для коефіцієнта поверхневого натягу.

7 Що таке ПАР і чому їх так називають?

8 Як впливають ПАР на коефіцієнт поверхневого натягу?

9 У чому фізична сутність прання?

10 Як пояснити стійкість мильних бульбашок і мильної піни?

11 Доведіть формулу для похибки коефіцієнта поверхневого натягу.

3. Лабораторна робота«Визначення зміни ентропії у теплоізольованій системі за умови необоротного процесу»

Мета роботи:1) експериментальна перевірка другого закону термодинаміки; 2) експериментальне дослідження залежності зміни ентропії системи калориметр-вода-металеве тіло від теплоємності металевого тіла.

Обладнання:1) калориметр; 2) термометр; 3) водо-мірна склянка; 4) нагрівач; 5) набір із шести металевих тіл.

1. Опис експериментальної установки та методу дослідження

Ентропія є однією з основних характеристик термодинамічної системи. Вона, як і внутрішня енергія, є функцією стану системи. Це означає, що зміна ентропії із переходом системи зі стану 1 у стан 2 не залежить від того, у який спосіб цей перехід здійснено. Згідно з означенням різниця ентропії системи у двох рівноважних станах 2 та 1 дорівнює

, (3.3.1)

де Т – абсолютна температура, за якої система одержує або віддає тепло dQ. Індекс “”означає, що обчислення інтеграла здійснюється для довільного квазістатичного оборотного процесу, який переводить систему зі стану 1 у стан 2.

Для необоротних процесів співвідношення (3.3.1) не виконується. У цьому разі

. (3.3.2)

У цій формулі обчислено за допомогою означення (3.3.1), що застосовується для деякого квазістатичного процесу, за допомогою якого можна здійснити перехід зі стану 1 у стан 2.

Для загального випадку із співвідношень (3.3.1) і (3.3.2) маємо

. (3.3.3)

Для адіабатично ізольованої системи в рівнянні (3.3.3) потрібно врахувати, що. Тобто

.

Звідси випливає одне з формулювань другого закону термодинаміки: ентропія адіабатично ізольованої системи не може зменшуватися, вона або зростає, або залишається сталою.

У лабораторній роботі проводиться таке експериментальне дослідження. В адіабатично ізольований калориметр, що містить воду масоюпри температуріТ₀, опустимо нагріте до температуриТ_н тіло. Стан такої системи у початковий момент часу буде нерівноважним. Дійсно, температура складових частин системи буде різною. З часом між складовими частинами системи відбувається теплообмін і врешті встановлюється рівноважний стан. Причому з більш нагрітого тіла частина тепла перейде до менш нагрітих тіл. Цей процес є необоротним.

Обчислимо зміну ентропії у такому процесі. Довільну систему, що перебуває у нерівноважному стані, можна подати у вигляді сукупності достатньо малих підсистем, які можна вважати квазістатичними. Кожна з них характеризується термодинамічними параметрами (наприклад, температурою), які мають приблизно однакове значення у межах однієї підсистеми. Для кожної з таких квазістатичних підсистем можемо визначити зміну ентропії, використовуючи формулу (3.3.1). Зміна ентропії усієї системи дорівнюватиме сумі змін ентропії складових підсистем.

У вищерозглянутому випадку такими квазістатичними підсистемами можна вважати калориметр, воду, металеве тіло.

Обчислимо зміну ентропії нагрітого металевого тіла під час його охолодження від температури Т_ндо температури рівноважного стануТ_рза допомогою означення (3.3.1):

, (3.3.5)

де с_т– питома теплоємність металевого тіла;m_т– його маса. З того, щоТ_р<Т_н, випливає.

Зміна ентропії калориметра і води при їх нагріванні від температури T₀до температуриТ_рвизначається аналогічно:

, (3.3.6)

де m_віm_к,с_віс_к– маси і питомі теплоємності відповідно води та калориметра. З того, щоТ_р>Т₀, випливаєS₂> 0.

Результуюча зміна ентропії системи калориметр – вода – металеве тіло дорівнюватиме

. (3.3.7)

Знаки доданків ів (3.3.7) різні. Виникає питання: який знак матиме? З іншого боку, врахуємо, що система калориметр – вода – металеве тіло є ізольованою. Тоді відповідно до другого закону термодинаміки повинне виконуватися

. (3.3.8)

Таким чином, експериментально вимірявши величини, що входять до (3.3.7), можна перевірити справедливість другого закону термодинаміки (3.3.8).

За допомогою співвідношення (3.3.7) можна дослідити залежність зміни ентропії системивід теплоємності внесеного до калориметра нагрітого металевого тілаза умови, що інші параметри залишаються однаковими. Для цього необхідно виконати дослід із різними за масою та теплоємністю металевими тілами.

Експериментальна установка складається з калориметра, нагрівача і шести металевих тіл різної маси та теплоємності, з кожним з яких проводимо дослід. З метою спрощення проведен­ня розрахунків перетворимо вираз (3.3.7). Для цього використаємо той факт, що кількість теплоти, яка передається воді та калориметру, дорівнює кількості теплоти, що віддається тілом:

.

Звідси

.

Підставимо цей вираз до (3.3.7) й отримаєморозрахункову формулудля зміни ентропії системи:

. (3.3.9)