- •Міністерство освіти і науки України
- •Глава 1. Принципи побудови і математичний опис систем автоматичного управління 16
- •Глава 2. Рівняння динаміки і динамічні характеристики систем автоматичного управління і регулювання 27
- •Глава 3. Вимірювальні елементи 35
- •Глава 4. Підсилювачі 62
- •Глава 5. Утворювальні елементи систем автоматики 76
- •Глава 6. Виконавчі елементи систем автоматики 83
- •Глава 7. Регулювання моменту (струму) електроприводу 111
- •Глава 9. Регулювання положення і зусилля ланки 138
- •Глава 8. Регулювання швидкості обертання двигунів 118
- •Глава 10. Вимірювання технологічних параметрів 147
- •Глава 1. Принципи побудови і математичний опис систем автоматичного управління
- •1.3. Система автоматичного управління і регулювання складається з двох частин:
- •Глава 2. Рівняння динаміки і динамічні характеристики систем автоматичного управління і регулювання
- •Глава 3. Вимірювальні елементи
- •3.3. Датчики індуктивності. Принцип роботи датчиків заснований на зміні індуктивного опору котушки із сердечником. Датчики індуктивності мають наступні переваги:
- •Глава 4. Підсилювачі
- •Глава 5. Утворювальні елементи систем автоматики
- •5.5. Електричні силові утворювальні пристрої.
- •Глава 6. Виконавчі елементи систем автоматики
- •6.1. Класифікація і загальна характеристика виконавчих елементів.
- •Корисний момент наближено дорівнює електромагнітному моменту
- •Глава 7. Регулювання моменту (струму) електроприводу
- •7.3. Система джерело струму – двигун. Сприятливі умови для регулювання моменту двигуна постійного струму з незалежним збудженям забезпечуються при живленні якірного ланцюга від джерела струму.
- •Глава 8. Регулювання швидкості обертання двигунів
- •8.1. Основні показчики, що характеризують регулювання швидкості.
- •8.4. Регулювання швидкости двигунів незалежного збудження
- •Глава 9. Регулювання положення і зусилля ланки
- •Глава 10. Вимірювання технологічних параметрів
- •10.2. Вимірювання температур
- •10.3. Вимірювання тиску
- •10.3.3.Електричні манометри і вакуметри
- •10.4. Вимірювання рівня
- •10.5. Вимірювання витрат і кількості
- •10.5.2.Витратоміри постійного перепаду тиску.
- •10.5.6.Автоматичні дозатори сипких матеріалів
- •10.6. Вимірники кінематичних показників
- •10.6.4.Вимірювання кінематичних показників прокату
- •10. 7. Вимірники технологічних навантажень
- •10.8. Вимірники показників геометрії прокату
- •10.8.3.Вимірювання довжини прокату і труб
- •Література
Глава 5. Утворювальні елементи систем автоматики
Утворювальні елементи можна поділити на дві великі групи:
– пристрої, що перетворюють сигнали за формою або величиною зі збереженням виду енергії сигналу, наприклад, сигнали постійного струму в сигнали змінного струму;
– пристрої, що перетворюють сигнали по виду енергії, наприклад, з електричної в енергію стислого повітря чи навпаки.
5.1. Модулятори. У багатьох випадках, для того щоб одержати велике посилення постійного струму, його перетворюють спочатку в змінний струм, який потім підсилюють підсилювачем змінного струму і знову перетворюють у напругу постійного струму. Це викликане тим, що посилення сигналів постійного струму зв'язане зі значними труднощями через дрейф нуля підсилювачів постійного струму. Пристрої, що перетворюють напругу постійного струму в напругу змінного струму, називаються модуляторами, а пристрої, що здійснюють зворотне перетворення – демодуляторами або детекторами.
Перетворення сигналів постійного струму в сигнали змінного струму певної частоти відбувається у такий спосіб (рис. 5.1, а): від генератора Г на модулятор М надходить напруга Uн несучої частоти ƒ, а також напруга постійного струму Uвх із вимірюваною амплітудою дуже низької частоти (рис. 5.1, в). На виході модулятора буде напруга змінного струму Uм, амплітуда якої змінюється відповідно до зміни амплітуди напруги постійного струму (рис. 5.1, г).


Рисунок 5.1 – Схема і характеристики модулятора
За принципом дії модулятори можна поділити на електричні та електромеханічні. В електричних модуляторах модуляція напруги несучої частоти здійснюється шляхом впливу вхідної напруги на нелінійні керовані електричні елементи. Такі модулятори можуть бути побудовані на електронних лампах, транзисторах або магнітних підсилювачах. Перевагою модуляторів є мала інерційність, що дозволяє використовувати високі несучі частоти.
5.2. Демодулятори. Для відновлення форми вхідної напруги постійного струму необхідно спрямити, а потім відфільтрувати змінну складову. Для спрямлення застосовуються напівпровідникові діоди, а у фільтрах використовуються ємності та індуктивності, тому що їхні опори залежать від частоти. Однопівперіодний демодулятор наведений на рис. 5.2, а. Доки напруга Uвх менша за Uвих , конденсатор С не може розряджатися через діод V. Вихідна напруга в цей момент змінюється по експонентній кривій, що при значенні RС, значно більшому періоду Т змінної напруги, близька до горизонтальної прямої. Тільки тоді, коли напруга Uвх починає перевищувати Uвих конденсатор С підживлюєтся від вхідної напруги. Напруга на виході починає копіювати напругу на вході доти, доки остання не стане зменшуватися (рис. 5.2, б). Діод V вимикає від джерела конденсатор С, який знову починає повільно розряджатися на опір R.
Більш широко в системах автоматики застосовуються фазочутливі демодулятори, вихідна напруга яких залежить від амплітуди і фази змінної

Рисунок 5.2 – Схеми однопівперіодного (а) і фазочуттєвого (в) демодуляторів і їхні характеристики (б, г).
напруги. Схема однопівперіодного фазочутливого демодулятора наведена на рис. 5.2, в. Величина і знак вихідної напруги Uвих у цій схемі залежать від фазового зміщення між вхідною Uвх і керуючою Uу [ 1 ].
5.3. Електропневматичні перетворювачі здійснюють лінійні перетворення електричного сигналу у пневматичний сигнал. Розглянемо їхню роботу на прикладі електропневматичного перетворювача типу ЕПП– 63, що перетворює зміну постійного струму в діапазоні 0...5 мА у зміну тиску (рис. 5.3) від 20 до 100 кПа. Дія прибору заснована за принципом компенсації сил. Вхідний сигнал у вигляді постійного струму Iвх проходить через котушку 1, у якій створюється поле, що втягує котушку в зазор постійного магніту 10. Величина зусилля пропорційна значенню струму. Важіль 4 під впливом цього зусилля повертається навколо опори 5. При цьому змінюється відстань між заслінкою 2 і соплом 3, що призводить до зміни тиску в міждросельній камері 9 і на диференційній мембрані 11. Ця мембрана зв'язана зі штоком 12, що змінює ступінь відкриття клапана 13 і відповідно тиск у камері виходу 14

Рисунок 5.3 – Схема електропневматичного перетворювача ЕПП–6З
перетворювача і у сильфоні 8 зворотного зв'язку. Рівновага підйомної системи 6, 7 відновиться при певному значенні вихідного тиску рвих , що залежить від характеристики прибору, що встановлює зв'язок між вхідним сигналом (постій-ним струмом) і вихідним (тиском в камері виходу). Прибор живиться стислим повітрям тиском рпит.
5.4. Пневмоелектричні перетворювачі здійснюють перетворювання пневматичного сигналу в електричний сигнал (струм або напругу). Функціональна схема пневмоелектричного перетворювача типу ПЕ-55М наведена на рис. 5.4. Первинним елементом, що сприймає пневматичний сигнал у вигляді тиску рвх, є трубка Бурдона 1. Вхідний тиск викликає відповідне зміщення кінця трубки, що перетворюється в зусилля, яке діє на важіль 3 через пружину 2. На важелі закріплений диск 5 і котушка 10 силового елементу зворотного зв'язку. Диск 5 впливає на контур 6 генератора 7, змінюючи струм у ланцюзі 8 генератора, що проходить через опір навантаження і котушку зворотного зв'язку, розташовану у повітряному зазорі постійного магніту 9. Зу- силля, що розвивається котушкою, компенсує зусилля, створюване вхідним тиском. Тому що поворот важеля щодо осі 4 малий, то забезпечується

Рисунок 5.4 – Схема пневмоелектричного перетворювача типу ПЕ-55М
лінійність залежності Iвих = ƒ(рвх).Якщо вихідним сигналом є напруга, застосовуються перетворювачі типу трансформаторних датчиків. При цьому сільфонний вимірювальний вузол перетворює вхідний тиск у лінійне зміщення плунжера, що перебуває усередині котушки трансформаторного датчика. За цим принципом заснована робота перетворювачів типу ППЕ-6.
