- •Міністерство освіти і науки України
- •Глава 1. Принципи побудови і математичний опис систем автоматичного управління 16
- •Глава 2. Рівняння динаміки і динамічні характеристики систем автоматичного управління і регулювання 27
- •Глава 3. Вимірювальні елементи 35
- •Глава 4. Підсилювачі 62
- •Глава 5. Утворювальні елементи систем автоматики 76
- •Глава 6. Виконавчі елементи систем автоматики 83
- •Глава 7. Регулювання моменту (струму) електроприводу 111
- •Глава 9. Регулювання положення і зусилля ланки 138
- •Глава 8. Регулювання швидкості обертання двигунів 118
- •Глава 10. Вимірювання технологічних параметрів 147
- •Глава 1. Принципи побудови і математичний опис систем автоматичного управління
- •1.3. Система автоматичного управління і регулювання складається з двох частин:
- •Глава 2. Рівняння динаміки і динамічні характеристики систем автоматичного управління і регулювання
- •Глава 3. Вимірювальні елементи
- •3.3. Датчики індуктивності. Принцип роботи датчиків заснований на зміні індуктивного опору котушки із сердечником. Датчики індуктивності мають наступні переваги:
- •Глава 4. Підсилювачі
- •Глава 5. Утворювальні елементи систем автоматики
- •5.5. Електричні силові утворювальні пристрої.
- •Глава 6. Виконавчі елементи систем автоматики
- •6.1. Класифікація і загальна характеристика виконавчих елементів.
- •Корисний момент наближено дорівнює електромагнітному моменту
- •Глава 7. Регулювання моменту (струму) електроприводу
- •7.3. Система джерело струму – двигун. Сприятливі умови для регулювання моменту двигуна постійного струму з незалежним збудженям забезпечуються при живленні якірного ланцюга від джерела струму.
- •Глава 8. Регулювання швидкості обертання двигунів
- •8.1. Основні показчики, що характеризують регулювання швидкості.
- •8.4. Регулювання швидкости двигунів незалежного збудження
- •Глава 9. Регулювання положення і зусилля ланки
- •Глава 10. Вимірювання технологічних параметрів
- •10.2. Вимірювання температур
- •10.3. Вимірювання тиску
- •10.3.3.Електричні манометри і вакуметри
- •10.4. Вимірювання рівня
- •10.5. Вимірювання витрат і кількості
- •10.5.2.Витратоміри постійного перепаду тиску.
- •10.5.6.Автоматичні дозатори сипких матеріалів
- •10.6. Вимірники кінематичних показників
- •10.6.4.Вимірювання кінематичних показників прокату
- •10. 7. Вимірники технологічних навантажень
- •10.8. Вимірники показників геометрії прокату
- •10.8.3.Вимірювання довжини прокату і труб
- •Література
10.4. Вимірювання рівня
10.4.1. Рівнемір ємнісний (рис. 10.8) складається з двох коаксіально розташованих труб або з декількох паралельних пластин між якими знаходиться рідина з рівнем h . Загальна ємність Сх складається з ємності Сh ділянки, зануреної в рідину з діелектричною проникністю εж, і ємності СН-h повітряної ділянки, Ємність Сх включається в мостову схему, яка живиться від генератора синусоїдальних коливань частотою 100 кГц (рис. 10.9). Струми, що протікають в ланцюгах Сх…Сп, утворюють падіння напруги на опорі R1, яке поступає на вхід напівпровідникового підсилювача ЭУ. Посилений по потужності сигнал подається на показуючий прилад (міліамперметр) і з калібрувального резистора Rк до автоматичного потенціометра П, розрахованого на вхідний сигнал 0…100 мВ. Вибір відповідного діапазону здійснюється за допомогою конденсаторів С1…С4 і перемикача П1.


|
Рисунок 10.8 Схеми рівнемірів |
Рисунок 10.9 Схема рівнеміра ємності типу ЭИУ-2 |
При вимірюванні рівня агресивних середовищ обкладання конденсатора покриваються плівкою винипласта або фторопласту.
Дія омічних рівнемірів, вживаних для сигналізації і підтримки в заданих межах рівня електропровідних рідин, заснована на зміні опору між електродами, поміщеними в цю рідину. При цьому залежно від рівня рідини вимірюється опір між електродами і корпусом судини або між двома електродами.
До складу приладів входять електромагнітні реле, що включаються в ланцюг між електродами і рідиною, рівень якої контролюється. Схеми включення реле можуть бути самими різними залежно від кількості контрольованих точок рівня.
10.4.2. Ультразвукові рівнеміри . Принцип дії цих приладів [7] заснований на віддзеркаленні ультразвукових хвиль від межі розділу рідина-газ(повітря) або на залежності коефіцієнта проходження ультразвука в сигнальному зазорі середовища.
10.4.3. Рівнеміри для сипких матеріалів [2,7]
Вагові рівнеміри використовуються в тих випадках, коли кріплення бункера допускає його переміщення в опорах в межах 1...3 мм. Під цю опору встановлюється месдоза.
Ємнісні рівнеміри застосовують для безперервного вимірювання рівня сипкого матеріалу: чутливим елементом є ємність (стрижньовий електрод, що є одним з обкладань конденсатора, другим обкладанням служить сам бункер). На електрод нанесена діелектрична ізоляція. Серійно випускаються рівнеміри ЭСУ-1, ЭСУ-2, МЭСУ-1, МЭСУ-1М.
Схема зондового датчика рівня вологих матеріалів типу РУМ-1 з магнітним підсилювачем приведена на рис. 10.10. Електрод підвішений на певному рівні в бункері Д. Контакт електроду з "землею" здійснюється через матеріал і металеву арматуру бункера. Коли бункер заповниться матеріалом до контрольованого рівня, первинна обмотка трансформатора Тр2 одержує

Рисунок 10.10 Схема електродного рівнеміра
живлення від вторинної обмотки ІІ мережевого трансформатора Тр1. На виході спрямляча ВУ (обмотка управління Wу магнітного підсилювача), що управляє, з'являється напруга постійного струму. При цьому знижується індуктивний опір обмотки W, підвищується напруга на виході спрямляча навантаження ВН і в обмотці Wп, що викликає спрацьовування сигнального реле Р.
Широкого поширення набули радіоізотопні гамма-релейні безконтактні рівнеміри шихтовых матеріалів для позиційного і стежачого вимірювання. Рівень шихти контролюється позиційним рівнеміром (рис. 10.11, а), в якому на одному або декількох горизонтах на протилежних стінках бункера встановлюються джерела 1 і детектори 2 радіоактивного випромінювання. Стежачий контроль рівня (рис. 3.11,б) заснований на синхронному русі джерела 1 і детектора 2, укріплених на гвинтах 3. Виконавчі механізми 4 джерела і детектори зв'язані між собою сельсинною системою 6, що забезпечує синхронне обертання гвинтів. Коли рівень матеріалів опускається нижче за розташування радіометричної пари "джерело-детектор", інтенсивність опромінювання детектора зростає і іонізаційний струм впливає через електронний блок 5 на виконавчий механізм гвинта джерела рівнемірів.


Рисунок 10.11– Схеми пристрою радіоізотопного позиційного (а) і стежачого контролю рівня (б)
Джерело і детектор опускаються до рівня зустрічі пучка квантів радіоізотопного випромінювання з поверхнею контрольованого матеріалу в бункері. Матеріал ослабляє випромінювання, реєстрована детектором інтенсивність випромінювання зменшується, і двигун виконавчого механізму зупиняється. Підвищення рівня матеріалів в бункері викликає повне поглинання пучка квантів, і виконавчі механізми знову обертають гвинти у бік підйому радіометричної пари. Виконавчий механізм сполучений з показуючим і самописним приладом 7.
Термоелектричний спосіб (рис. 10.12) вимірювання рівня рідкого металу в кристалізаторі [2] заснований на залежності температури стінок кристалізатора по його висоті від рівня рідкого металу. Перепад температур в стінці кристалізатора змінюється від 80 до 20% максимального значення на ділянці висотою, рівній полуторній товщині стінки. Ця зміна визначається термоелектричним вимірювальним приладом і перетворюється в свідчення рівня рідкого металу.
Термозонди вгвинчені в стінки кристалізатора на однакову глибину. Термозонд складається із сталевого стрижня з різьбленням і внутрішньої головки без різьблення, відокремленою від стрижня теплоізолюючою прокладкою. До конусоподібного кінця головки припаяний константановий дріт, ізольований від матеріалу стрижня і виведений через його осьовий канал назовні до холодного спаю термопари зонда. Гарячий спай термопари утворений константаном і міддю, з якої складається внутрішній шар водоохолоджуваного кристалізатора (зовнішній шар із сталі). Головка зонда притиснута до стінки кристалізатора, що забезпечує хорошу теплопередачу в місці їх зіткнення. Зонд служить одночасно як болт, що скріпляє за допомогою гайки сталеві стінки кристалізатора. Зміна температури і термоелектрорушійної сили (термо-ЕРС) по висоті кристалізатора показана на рис. 10.13. Зниження температури у області нижніх зондів обумовлене не тільки нижчою температурою поверхні заготівки, але і погіршенням передачі тепла мідному кристалізатору із-за утворення зазора в результаті усадки затверділого металу. Термоелектрорушійна сила, що виникає під впливом температури


|
Рисунок 10.12 Схема установки термозонду для контролю рівня стали в кристалізаторі: 1 – стрижень термозонду; 2 – головка; 3 – теплоізолююча прокладка; 4 – константановий дріт; 5 – гарячий спай; 6 – мідна стінка кристалізатора; 7 – вода; 8 – сталева стінка кристалізатора; 9 – гайка, що закріплює термозонд; 10 – метал. |
Рисунок 10.13 – Зміна температури і термо-ЕРС по висоті кристалізатора: 1…1Х – термозонды: 1 – стінка кристалізатора; 2 – термо- ЕРС ; 3– _ температура |
кристалізатора в гарячому спаї, вимірюється і реєструється вторинними приладами. Порівнюючи зміряну термоелектрорушійну силу з еталонною, визначають, до яких зондів доходить рівень металу в кристалізаторі.
