- •І. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом Гаусса1
- •Приклади розв’язання слр методом Гаусса
- •Дослідження слр за методом Гаусса
- •Розв’язати систему лінійних рівнянь
- •1.2. Визначники другого порядку. Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •1.4. Мінори. Алгебраїчні доповнення. Теорема про розклад
- •1.5. Теореми заміщення і анулювання
- •Розв’язання
- •За формулами Крамера розв’язати систему
- •1.7.1. Визначники вищих порядків
- •1.7.2. Обчислення визначників за правилом прямокутника
- •1.8. Матриці. Означення. Види матриць
- •1.9. Лінійні дії над матрицями
- •1.10. Множення матриць
- •9. . 10. 11..
- •1. . 2. 3..
- •4. . 5.. 6..
- •7. 6,-6,-36. 8. -6, -33, 198.
- •1.12. Обернена матриця.
- •Приклади для самостійного розв’язання
- •Приклад 2. Розв’язати матричним способом систему
- •4. . 5.. 6.. 7..
- •1.14.Ранг матриці
- •Знайти ранг матриць
- •1. . 2..
- •3. . 4..
1.8. Матриці. Означення. Види матриць
Означення
1. Матрицею
розміру
називається прямокутна таблиця, складена
із
чисел вигляду
,
розміщених в
рядках і
стовпцях, яка позначається

Скорочено
пишуть
.
Зустрічаються також позначення
![]()
числа
називаються елементами матриці.
Означення
2. Дві матриці
А і В однакових розмірів
називаються рівними тоді і тільки тоді,
коли рівні їх відповідні елементи,
.
Позначається
![]()
Розглянемо основні види матриць.
Нульовою
називається матриця
розміру
,
всі елементи якої дорівнюють нулю.
Квадратною
називається матриця, в якої кількість
рядків дорівнює кількості стовпців
.
У цьому випадку говорять, що матриця
має порядок
(замість розміру
).
Діагональною називається така квадратна матриця, в якої елементи головної діагоналі відмінні від нуля, а всі решта елементів дорівнюють нулю, позначається

Діагональна матриця, в якої всі діагональні елементи дорівнюють одиниці, називається одиничною матрицею, і позначається

Матриця що складається з одного стовпця називається матрицею-стовпцем
.
Аналогічно, матриця-рядок складається з одного рядка
![]()
Звернемо увагу, що ряд факторів пов’язаних з поняттям матриці для багатьох так чи інакше могли бути відомими ще до знайомства з самим терміном.
Розглянемо приклади.
Приклад 1. Відомість на отримання стипендії для 20 студентів є прикладом матриці розміром 20х1, елементами якої є розмір стипендії кожному.
Приклад 2. У відомості на зарплату бригаді для 15 робітників можуть бути вказані суми: нарахована, утримана і до оплати. Дані цієї відомості теж представляють матрицю розміру 15х3.
Приклад 3. При виконанні робіт в шахті (метро, тунелі) по проходці можна виділити два основних види робіт: виїмка породи (сюди входить буріння шпурів, заряжання, зривання, прибирання породи) і кріплення. Обидва види робіт при сталій площі поперечного перетину можуть вимірюватись в погонних метрах. Припустимо, що протягом доби кожна із трьох змін добилися таких результатів:
|
Зміни |
Виїмка (в м) |
Кріплення (в м) |
|
І-а зміна |
|
|
|
ІІ-а зміна |
|
|
|
ІІІ-я зміна |
|
|
Ці результати можна записати у вигляді матриці розміром 3х2:

1.9. Лінійні дії над матрицями
Іноді в роботі з таблицями (матрицями) прикладів типу 1–3 із 1.8., доводиться виконувати над ними певні операції. Так, якщо в прикладі 1 потрібно підрахувати заплановий розмір стипендій за семестр (6 місяців), то очевидно необхідно кожний елемент цієї матриці помножити на 6. Виникає необхідність множити матрицю на число.
Якщо в умовах прикладу 2 ми маємо відомості 3-х місяців одного квартала, то можна скласти зведену відомість за квартал, додаючи розміщені у відповідних графах дані стосовно кожного робітника.
Приходимо до дії додавання матриць .
Якщо
в умовах прикладу 3, 1.8. позначити через
і
– результати роботи 3-х змін за першу і
другу добу відповідно, то можна знайти
сумарні результати за дві доби додаванням
відповідних елементів і позначити це

Отже з прикладів бачимо, що цілком природно виникає необхідність дій множення матриці на число і додавання матриць.
Означення
1. Добутком
числа
на матрицю
розміру
називається нова матриця
того ж розміру, кожний елемент якої
дорівнює відповідному елементу матриці
помноженному на число
,
тобто

Матриця
(–1)
– протилежна матриці
,
і позначається
.
Дія додавання вводиться тільки для матриць одного і того ж розміру.
Означення
2.
Сумою
двох матриць
і
розміру
називається матриця
того ж розміру, кожний елемент якої
дорівнює сумі відповідних елементів
матриць–доданків, тобто
,
і позначається
.
Якщо
ж
,
то
—різниця
матриць.
Дії додавання, віднімання і множення матриць на число називаються лінійними діями над матрицями.
Можна перевірити, що вони мають такі властивості:

Тут
позначено через 0
– нульову матрицю і
— протилежну матриці
.
Вправа. Перевірити властивості 1–8 для матриць

і
чисел
.
Приклад. Задані матриці
,
.
Знайти
1)
;
2)
.
Розв’язання.
1)
![]()
.
2)
![]()
.
