- •І. Елементи лінійної алгебри
- •1.1. Розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь методом Гаусса1
- •Приклади розв’язання слр методом Гаусса
- •Дослідження слр за методом Гаусса
- •Розв’язати систему лінійних рівнянь
- •1.2. Визначники другого порядку. Системи лінійних рівнянь з двома невідомими
- •1.4. Мінори. Алгебраїчні доповнення. Теорема про розклад
- •1.5. Теореми заміщення і анулювання
- •Розв’язання
- •За формулами Крамера розв’язати систему
- •1.7.1. Визначники вищих порядків
- •1.7.2. Обчислення визначників за правилом прямокутника
- •1.8. Матриці. Означення. Види матриць
- •1.9. Лінійні дії над матрицями
- •1.10. Множення матриць
- •9. . 10. 11..
- •1. . 2. 3..
- •4. . 5.. 6..
- •7. 6,-6,-36. 8. -6, -33, 198.
- •1.12. Обернена матриця.
- •Приклади для самостійного розв’язання
- •Приклад 2. Розв’язати матричним способом систему
- •4. . 5.. 6.. 7..
- •1.14.Ранг матриці
- •Знайти ранг матриць
- •1. . 2..
- •3. . 4..
9. . 10. 11..
12.
. 13.
. 14.
.
Перемножити прямокутні матриці:
15.
. 16.
.
17.
.
Знайти
,
якщо задана матриця
і функція![]()
![]()
![]()
Відповіді.
8.
.
9.
.
10.
.
11.
.
12.
.
13.
.
14.
.
15.
.
16.
.
17.
.
![]()
1.11. Визначник добутку матриць
Визначник
квадратної матриці
позначають
(скорочення від латинської назви
детермінант), або |
|.
Наприклад, якщо
то
.
Теорема.
Визначник добутку двох квадратних
матриць
-го
порядку дорівнює добуткові їх визначників,
тобто
,
або
.
(1)
Рівність перевіримо для матриць другого порядку.

![]()
Приклад. Перевірити рівність (1) для таких матриць
![]()
Розв’язання. Обчислимо спочатку визначники заданих матриць та добуток їх
;
,
.
Знайдемо
тепер добуток матриць
і
і теж обчислимо їх визначник
![]()
.
.
Отже,
.
Приклади. Знайти визначники матриць:
1. . 2. 3..
4. . 5.. 6..
Для
поданих матриць
знайти
їх добуток
та обчислити визначники. Результат
перевірити за допомогою теореми.
![]()

Відповіді.
1. -1. 2. 343. 3.
.
4. 1. 5.
.
6.
.
7. 6,-6,-36. 8. -6, -33, 198.
1.12. Обернена матриця.
Поняття оберненої матриці розглянемо на прикладі квадратної матриці третього порядку, яке по аналогії можна буде узагальнити для матриць довільного порядку. Нехай
.
Означення
1.
Матриця
називаєтьсянеособливою
(невиродженою),
якщо її визначник відмінний від нуля,
тобто
.
Якщо
ж
,
то матриця називаєтьсяособливою
(виродженою).
Означення
2.
Квадратна
матриця
називаєтьсяоберненою
до матри ці
,
якщо виконується рівність
(1)
тобто
добуток цих матриць дорівнює одиничній
матриці
.
Теорема.
Якщо матриця
-неособлива
(
),
тоця
умова є необхідною і достатньою для
існування оберненої матриці
.
Доведемо
необхідність.
Нехай матриця
має обернену
,
тобто
.
За теоремою про визначник добутку двох
матриць маємо
,
бо
. (2)
Тому
рівність (2) можлива тільки тоді, коли
і
.
Достатність.
Нехай визначник матриці
відмінний від нуля, тобто
.
Скорочено позначимо
.
Покажемо, як знайти обернену матрицю.
Для
кожного з елементів
матриці
знайдемо відповідні їм алгебраїчні
доповнення
:
,
розмістивши їх у вигляді нової матриці
відповідно розташуванню елементів
в
.
Отримаємо
(3)
(див.,
розв’язаний в 1.5 приклад, де отримано
матрицю із алгебраїчних доповнень разом
з перевіркою вірності їх значень).
Протранспонуємо
матрицю
,
замінивши рядки стовпцями, отримаємоформулу
оберненої матриці
. (4)
За
допомогою теорем про розклад та анулювання
для визначників третього порядку неважко
перевірити, що
.
Приклад 1. Знайти обернену матрицю до матриці
.
Розв’язання здійснимо у такій послідовності
1)
Обчислимо визначник матриці
![]()
.
Оскільки
,
то існує обернена матриця.
2)Знаходимо
алгебраїчні доповнення елементів
матриці
![]()
;
;![]()
;
;
;
;
;
.
3) Записуємо нову матрицю за формулою (3)
.
4) За формулою (4) отримуємо обернену матрицю
.
5)
перевіримо, що
,



Приклад 2. Знайти матрицю, обернену до матриці
.
Розв’язання.
1)
.
2)
;
;
;
.
3)
.
4)
.
5)
![]()
.
Приклади для самостійного розв’язання
Знайти обернені матриці для матриць:
1.
.
2.
.
3.
.
4.
. 5.
.
6.
.
7.
.
Відповіді:
1.
. 2.
3.
.
4.
. .5.
. 6.
7.
.
1.13. Розв’язування систем лінійних рівнянь
матричним способом
Обмежимось розглядом системи 3-х лінійних рівнянь

Запишемо такі матриці:
,
де
складена з коефіцієнтів при невідомих
— матриця системи,
–
матриця вільних членів,
–
матриця невідомих. Знайдемо добуток

Користуючись
означенням рівності матриць, ми бачимо,
що система ЛР (1) є не що інше, як рівність
відповідних елементів матриць – стовпців
і
.
Тому початкова система (1) набуває форму
матричного рівняння
![]()
Для
розв’язання останнього домножимо зліва
рівняння (2) на обернену матрицю
,
вважаючи, що
,
отримаємо
![]()
Але
,
а
,
тоді розв’язок матричного рівняння
(2) запишеться
(3)
Покажемо,
що з формули (3) можна отримати формули
Крамера. Дійсно, підставляючи в (3) вирази
для
і
,
маємо

За
теоремою про заміщення кожний елемент
останньої матриці дорівнює значенням
допоміжних визначників
,
які були введені при розв’язуванні
систем за формулами Крамера. Тому далі
маємо

Звернемо
увагу на те, що в формулі (3) співмножник
,
залежить тільки від коефіцієнтів при
невідомих, а
тільки від вільних членів. Тому, коли
приходиться розв’язувати системи
вигляду (1) з однаковими лівими частинами
і різними вільними членами, то в таких
випадках матричний розв’язок (3) стає
зручнішим: обернену матрицю
знаходимо тільки один раз і перемножуємо
на нову матрицю
.
В той же час, за формулами Крамера
прийшлося б заново обчислювати допоміжні
визначники
відповідно для кожного нового набору
вільних членів.
Приклад 1. Розв’язати систему рівнянь матричним способом

Складемо матрицю системи

Для
цієї матриці в 1.12. ми вже знайшли
і обернену матрицю

Тому згідно (3) маємо

Отже,
![]()
Пропонуємо перевірити відповідь.
