Небезпечні для здоров’я харчові добавки

Е 102	Н	Е 160	ШШ	Е 239	ШШ	Е 343	РК	Е 527	ДН
Е 103	З	Е 171	П	Е 240	З	Е 373	В	Е 620	Н
Е 104	П	Е 173	П	Е 241	П	Е 400	Н	Е 626	РК
Е 105	З	Е 180	Н	Е 242	Н	Е 401	Н	Е 627	РК
Е 110	Н	Е 201	Н	Е 249	К	Е 402	Н	Е 628	РК
Е 111	З	Е 210	К	Е 250	АТ	Е 403	Н	Е 629	РК
Е 120	Н	Е 211	К	Е 251	АТ	Е 404	Н	Е 630	РК
Е 121	З	Е 212	К	Е 252	К	Е 405	Н	Е 631	РК
Е 122	П	Е 213	К	Е 270	Н	Е 450	РШ	Е 632	РК
Е 123	З	Е 214	К	Е 280	К	Е 451	РШ	Е 633	РК
Е 124	Н	Е 215	К	Е 281	К	Е 452	РШ	Е 634	РК
Е 125	З	Е 216	К	Е 282	К	Е 453	РШ	Е 635	РК
Е 126	З	Е 219	К	Е 283	К	Е 454	РШ	Е 636	Н
Е 127	Н	Е 220	Н	Е 310	В	Е 461	РШ	Е 637	Н
Е 129	Н	Е 222	Н	Е 311	В	Е 462	РШ	Е 907	В
Е 130	З	Е 223	Н	Е 312	В	Е 463	РШ	Е 951	ШШ
Е 131	К	Е 224	Н	Е 320	Х	Е 465	РШ	Е 954	К
Е 141	П	Е 226	РК	Е 321	Х	Е 466	РШ	Е 1105	ШШ
Е 142	К	Е 228	Н	Е 322	Х	Е 477	П
Е 150	П	Е 230	К	Е 330	К	Е 501	Н
Е 151	ШШ	Е 231	ШШ	Е 338	РШ	Е 502	Н
Е 153	К	Е 232	ШШ	Е 339	РШ	Е 503	Н
Е 154	РК, АТ	Е 233	Н	Е 340	РШ	Е 510	ДН
Е 155	Н	Е 238	ШШ	Е 341	РШ	Е 513	ДН

Позначення:

ШШ	– шкідливий для шкіри;	РШ	– розлад шлунку;
К	– канцерогенний;	АТ	– артеріальний тиск;
З	– заборонений;	В	– висипання;
ДН	– дуже небезпечний;	Н	– небезпечний;
П	– підозрілий;	РК	– кишкові розлади.
Х	– холестерин;

Не всі ХД мають індекс „Е”. Серед дозволених 23 добавки (наприклад, перекис водню, ванілін, желатин та ін.), які не мають індексу. Оскільки весь час з’являються нові добавки, то цей перелік періодично змінюється і поповнюється.

З розширенням виробництва ХД-ок постійно зменшується асортимент харчових продуктів, отриманих без їх використання. Тепер харчовими продуктами, які не містять ХД, є овочі, фрукти (крім цитрусових), рис, мінеральна вода, горілка, яйця, мед, молоко (пастеризоване). Слід звернути увагу на те, що до харчових продуктів, які призначені для харчування грудних дітей, ХД не повинні входити. Усі інші продукти харчування мають певну кількість тих чи інших добавок.

За походженням всі ХД поділяють на:

• природні (цукор, сіль, лимонна кислота Е 330);

• аналоги природних речовин (ванілін);

• синтетичні.

Приблизно половина всіх добавок – натуральні, решта – синтетичні.

Донедавна ХД природного походження вважалися нешкідливими для людини, і саме їм надавали перевагу у виробництві продуктів харчування. Але не можна їх вважати абсолютно нешкідливими; так, наприклад, лимонна кислота (Е 330), вміст якої в продуктах не нормується, може викликати напад у хворих на виразку шлунку.

Синтетичні ХД вважаються більш небезпечними, оскільки – це ксенобіотики, з якими організм людини протягом свого еволюційного розвитку не зустрічався і, отже, в його організмі відсутні ферменти, які б могли перетворити їх на нетоксичні метаболіти.

Впровадження нових ХД повинно передувати проведення експериментальних досліджень на тваринах з вивченням загальної токсичності, обміну речовин, дослідження віддалених наслідків використання ХД на 2-3 поколіннях тварин, клінічні спостереження на добровольцях.

Законодавчими актами заборонена реалізація вітчизняних і ввезення імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України із зазначенням переліку назв ХД, які містить продукт. ХД може позначатися як індивідуальна речовина, груповою назвою або міжнародним символом. Наприклад, глутамат натрію (хімічна назва), ароматизатор (клас, до якого належить ХД) або Е 621. Тому, на нашому ринку можуть реалізовуватися продукти, які містять ХД для яких вказана лише групова назва (наприклад, „барвник”, „емульгатор”), як з дозволеними так і з недозволеними, а то й забороненими ХД. Причому формально вітчизняне законодавство при цьому не порушується, що свідчить про його недосконалість у вирішенні цього питання.

Слід зазначити, що деякі ХД, які заборонені в Україні, можуть використовуватися в інших країнах. Одна й та ж зарубіжна компанія може виготовляти три категорії одного й того ж продукту: 1 – для внутрішнього споживання в індустріально-розвинених країнах; 2 – для експорту в інші розвинені країни; 3 – для експорту в інші розвинені країни. Саме до третьої категорії належить приблизно 80 % продуктів харчування, цигарок та напоїв, які завозяться з Північної Америки і Західної Європи як у країни СНД, так і до багатьох держав Африки, Азії та Латинської Америки. Тому це слід враховувати при надходженні імпортних товарів на наш ринок.

Пестициди (лат. pestis – зараза і cuedere – убивати) є засобами хімічного захисту рослин і тварин від шкідливих організмів.

До організму людини пестициди потрапляють в основному через ланцюги харчування.

Оскільки пестициди мають різну хімічну природу їх поділяють на класи, представлені в табл. 6.

Пестициди можуть зберігатися у вегетативних культурах від одного тижня до 5 місяців. Деякі дуже стійкі і їх знаходять у ґрунті і харчових продуктах через 4 – 12 років.

У зв’язку з поширенням хвороб, шкідників, бур’янів щороку втрати сільськогосподарської продукції у всьому світі в середньому становлять ~ 35%. У боротьбі з ними щорічно у світі використовують до 2.3 млн. т різних пестицидів попри їх шкідливу дію, оскільки вони є основними засобом боротьби зі шкідниками. На сучасному етапі і сільському виробництві використовується до 25 000 пестицидних препаратів. В Україні дозволено використання 300 видів. Окупність їх використання становить 3.5 – 7 одиниць на одиницю затрат. Контроль за вмістом залишкових кількостей пестицидів у харчових продуктах проводять органи санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

Широкого розмаху у світі набуває сьогодні використання біологічних методів боротьби зі шкідниками – вирощування ГМ культур.

Таблиця 6