- •2.Процедури аудиторського контролю
- •3.Нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •5.Історія розвитку аудиту
- •7.Планування аудиту: мета і форми
- •8.Види аудиторських висновків та їх зміст
- •9.Поняття і види аудиторської діяльності
- •10 . Сутність, причини і види аудиторського ризику
- •11.Суб'єкти аудиторської діяльності
- •13 Ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства
- •12 Принципи аудиту
- •14. Предмет і об'єкти аудиторського контролю.
- •15.Зміст і форми робочої документації аудиту
- •16.Аудиторські докази
- •17.Властивий ризик, його фактори і методи оцінки
- •18.Система внутрішнього контролю підприємства, як об’єкт аудиту
- •19. Вивчення бізнесу клієнта: завдання і етапи
- •20..Склад і вимоги до робочих документів аудитора
- •22..Міжнародні стандарти аудиту: призначення і структура
- •23…Кодекс етики аудиторів України
- •24.. Міжнародний досвід регулювання аудиторської діяльності
- •25…. Контроль якості аудиторських послуг
- •26…. Стадії аудиторського процесу
- •27… Зміст і поняття аудиторської процедури
- •28.Методичні прийоми проведення аудиторської перевірки
- •29……………. Аудит фінансового стану підприємства
- •35.Вибіркова перевірка в аудиті
- •36.Достатність і належність аудиторських доказів
- •37.Стадії аудиторської перевірки
- •38.Концепція діючого підприємства та її використання в аудиті
- •39.Форми і зміст відповідальності аудитора
23…Кодекс етики аудиторів України
Кодекс професійної етики у будь-якій професії необхідний для забезпечення впевненості громадськості в якості послуг, які надаються представником цієї професії. Це тим більш важливо, що користувач певними видами послуг сам не може оцінити якості цих послуг через їх складність.
Кодекс професійної етики може складатися або з загальних тез, котрі визначають зразок ідеальної поведінки, або з окремих специфічних правил, котрі вказують на те, яка поведінка є неприйнятною. Перевагою загальних тез є їх зосередженість на позитивному боці професійної діяльності і, як наслідок, заохочення представників даної професії до виявлення високого рівня професіоналізму. Недоліком цих тез є їх загальний характер: дотримуватись загальних тез дуже важко, а мінімально прийнятних стандартів поведінки не встановлено. Кодекс професійної етики, розроблений Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів, поєднав у собі обидва ці підходи. Він містить розділ, що має назву "Концепції професійної етики". Цей розділ кодексу складається з двох частин:
- перша частина - п'ять принципів етики;
- друга частина - обговорення цих принципів.
Нижче перелічені ці п'ять принципів етики:
Незалежність і об'єктивність. Аудитор завжди мусить бути об'єктивним і незалежним від тих, на кого він працює.
Компетентність і технічні стандарти. Аудитор повинен дотримуватись установлених його професією технічних стандартів і постійно підвищувати свій кваліфікаційний рівень та якість послуг, які він надає.
Відповідальність перед клієнтами. Аудитор повинен бути чесним зі своїми клієнтами і докладати всіх своїх професійних вмінь і зусиль, працюючи в їх інтересах.
Відповідальність перед колегами. Аудитор зобов'язаний поводити себе так, щоб сприяти співпраці і встановленню гарних стосунків зі своїми колегами, та підвищувати репутацію своєї професії.
Інші обов'язки і дії: присяжний бухгалтер повинен вести себе таким чином, щоб всебічно сприяти підвищенню престижу своєї професії. Кодекс включає також правила поведінки, яких повинен дотримуватись кожен аудитор у своїй діяльності.
24.. Міжнародний досвід регулювання аудиторської діяльності
Ведучі країни розвитого ринку в Європі й Америці мають багатовіковий досвід проведення аудита. Як розвитий інститут правової економіки і сучасного цивільного суспільства аудит сформувався саме на Заході. (Його історія велика і вона може бути предметом окремого дослідження.)
Сучасний аудит, у тому числі і на Заході, - це аудит, заснований на ризику. Це процес, у якому використані позитивні сторони не тільки підтверджуючого, а також системно-орієнтованого аудита, але й аудита, переважно заснованого на статистичному або нестатистичному вибірковому дослідженнях.
Для всіх бухгалтерів і аудиторів на Заході обов'язкове дотримання принципів бухгалтерського обліку, що іноді називають стандартами - GААР (Generally Accepted Ассоuntіng Principles). Наприклад, у США власне стандарти по бухгалтерському обліку затверджує незалежна рада - FASB (Financial Accounting Standards Board) після тривалих публічних обговорень.
Крім бухгалтерських стандартів застосовуються також стандарти аудита - GАА (Generally Accepted Auditing Standards), що допомагають аудитору в проведенні перевірок, що підказують рішення і порядок роботи. Стандарти аудита підготовляє спеціальний відділ АIСРА - Рада по стандартах аудита. Вони обов'язкові для всіх аудиторів країни. При їхньому порушенні (тобто у випадках неспроможності аудита) суди й інші органи, що здійснюють нагляд над аудиторами, вправі припинити їхню діяльність.
У світовій практиці є різні концепції регулювання аудиторської діяльності. Перша концепція є характерною для країн континентальної Європи (Німеччина, Франція, Іспанія, Австрія). Друга — для Великої Британії і США. В основу формування цих концепцій покладений принцип градації користувачів аудиторського висновку, що істотно впливає як на організацію аудиту, так і на його методологію.
У країнах континентальної Європи цілі проведення аудиту орієнтовані переважно на державні органи, які є основними користувачами аудиторської інформації.
У США та Великій Британії аудит орієнтований здебільшого на недержавних користувачів — акціонерів, інвесторів, комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні фонди. Це передбачає мінімізацію державного регулювання аудиторської діяльності, яке здійснюється, в основному, професійними громадськими аудиторськими організаціями.
