- •2.Процедури аудиторського контролю
- •3.Нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •5.Історія розвитку аудиту
- •7.Планування аудиту: мета і форми
- •8.Види аудиторських висновків та їх зміст
- •9.Поняття і види аудиторської діяльності
- •10 . Сутність, причини і види аудиторського ризику
- •11.Суб'єкти аудиторської діяльності
- •13 Ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства
- •12 Принципи аудиту
- •14. Предмет і об'єкти аудиторського контролю.
- •15.Зміст і форми робочої документації аудиту
- •16.Аудиторські докази
- •17.Властивий ризик, його фактори і методи оцінки
- •18.Система внутрішнього контролю підприємства, як об’єкт аудиту
- •19. Вивчення бізнесу клієнта: завдання і етапи
- •20..Склад і вимоги до робочих документів аудитора
- •22..Міжнародні стандарти аудиту: призначення і структура
- •23…Кодекс етики аудиторів України
- •24.. Міжнародний досвід регулювання аудиторської діяльності
- •25…. Контроль якості аудиторських послуг
- •26…. Стадії аудиторського процесу
- •27… Зміст і поняття аудиторської процедури
- •28.Методичні прийоми проведення аудиторської перевірки
- •29……………. Аудит фінансового стану підприємства
- •35.Вибіркова перевірка в аудиті
- •36.Достатність і належність аудиторських доказів
- •37.Стадії аудиторської перевірки
- •38.Концепція діючого підприємства та її використання в аудиті
- •39.Форми і зміст відповідальності аудитора
25…. Контроль якості аудиторських послуг
Нині у світовій практиці аудиту не існує універсальних рецептів контролю якості аудиторських робіт. Проте необхідність створення процедур і механізмів, що дозволяють значною мірою скоротити вірогідність помилкових висновків і істотно підвищити якість аудиторських послуг, зажадала їх цілеспрямованої впорядкованості або, іншими словами, - стандартизації.
З цієї причини був розроблений МСА 220 "Контроль якості роботи в аудиті", метою якого є регламентація і представлення рекомендацій по контролю якості у відношенні :
- політики і процедур аудиторської організації, що застосовуються до аудиторської роботи в цілому;
- процедур, спрямованих на контроль за роботою асистентів аудитора, що виконують окремі аудиторські перевірки.
Таким чином, вимоги стандарту спрямовані не лише на застосування єдиної політики контролю якості аудиторських перевірок, але і на діяльність усіх учасників цих перевірок.
Характер, терміни і сфера застосування політики і процедур контролю якості аудиту залежать від наступних основних чинників:
- розміру аудиторської організації і характеру послуг, що надаються нею;
- географічного розташування;
- організаційної структури;
- співвідношення витрат і результатів.
Політика внутріфірмового контролю якості має бути спрямована:
- на дотримання усім персоналом аудиторської організації етичних принципів аудиторської професії;
- володіння співробітників технічними стандартами і професійною компетентністю;
- доручення аудиторських завдань співробітникам, що мають професійні знання в цій області аудиту;
- здійснення постійного нагляду і перевірку виконання робіт на усіх етапах і рівнях;
- проведення консультацій з фахівцями, що мають відповідні знання;
- прийняття нових і збереження старих економічних суб'єктів - клієнтів. При цьому слід виходити з принципу незалежності, здатності надавати саме необхідні економічному суб'єктові послуги і чесності керівної ланки системи управління економічного суб'єкта;
- моніторинг адекватності і ефективності самої внутріфірмової політики і процедур контролю якості аудиту.
Загальна спрямованість політики і процедури контролю якості роботи аудиторської організації мають бути доведені до відома усіх її співробітників. Кожен аудитор організації зобов'язаний виконувати саме ті процедури контролю якості, які відносяться до його частини аудиторської перевірки.
26…. Стадії аудиторського процесу
. В економічній літературі немає єдиного підходу і у визначенні кількості стадій, і їхніх назв. Найбільш часто фахівці розглядають процес аудиту з точки зору періоду його виконання, тобто стадій, і виділяють такі:
- Початкова (організаційна)
- Дослідна
- Завершальна (узагальнення та реалізація результатів контролю)
Організаційна стадія включає в себе вибір об'єкта аудиту і його організаційно-методичну підготовку.
Вибір об'єкта аудиту полягає у встановленні першочерговості об'єкта перевірки, тобто підприємства, яке в плані проведення аудиту тривалістю межревізіонного періоду повинно підлягати комплексному аудиту або контрольній перевірці, окремі показники його діяльності (невиконання державного замовлення, нерентабельна робота, незабезпечення збереження цінностей та ін) зумовлюють потребу у невідкладних контрольних діях. Виходячи з характеру діяльності підприємства, змісту контролю визначають потребу в фахівцях, яких слід залучити з апарату підприємства при внутрішньому аудиті для виконання контрольно-аудиторського процесу, тобто формують бригаду контролерів. Після цього видається організаційно-розпорядчий документ - наказ, розпорядження керівника організації. У цьому документі вказують найменування підприємства, яке контролюють, вид аудиту, період, за який перевіряють його діяльність, прізвище, ім'я, по батькові, посаду кожного члена аудиторської бригади, строк проведення аудиту. Керівником аудиторської бригади, як правило, призначають працівника контрольно-аудиторської служби, що має спеціальну освіту і практичний досвід контрольної роботи.
Дослідницька стадія контрольно-аудиторського процесу здійснюється аудиторами безпосередньо на об'єкті аудиту - підприємстві. Складається ця стадія з двох етапів: предисследовательского і дослідницького.
Предисследовательскій етап включає низку процедур організаційного характеру, спрямованих на створення необхідних умов для якісного проведення аудиту в установлені терміни.
Дослідницький етап - це виконання контрольно-аудиторських процедур з перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою різних методів і засобів.
Завершальна стадія контрольно-аудиторського процесу передбачає узагальнення і реалізацію результатів контролю - систематизацію недоліків у діяльності контрольованого підприємства, коли групують і синтезують виявлені недоліки в хронологічній послідовності їх здійснення, систематизують порушення нормативно-правових актів у фінансово-господарської діяльності за економічним змістом, а також по місцями виникнення і госпрозрахункової відповідальності за порушення, внаслідок чого власнику завдано збитків. Виявлені і згруповані недоліки у господарській діяльності узагальнюють і викладають в аудиторському висновку, який обговорюється з акціонерами, засновниками, розробляють профілактичні заходи щодо попередження недоліків у подальшій діяльності підприємства.
Отже, контрольно-аудиторський процес є системним впливом на суб'єкт підприємницької діяльності з метою її оптимізації нормативно-правового регулювання в умовах ринкових відносин.
