10. Типологія особистості в соціології.

Соціологія як наука виокремлює кілька типологій особистості. Одна з відомих належить Е. Фромму, який наводить чотири типи особистості залежно від цінностей, що їй притаманні:

• традиціоналісти – орієнтовані на цінності обов’язку, порядку, дисципліни, законослухняності;

• ідеалісти – досить критичні до традиційних норм, незалежні, зневажають авторитети, мають установку на саморозвиток;

• фрустрований тип - орієнтований на низьку самооцінку, пригнічення; для нього характерне відчуття відчуженості від життя;

• реалістичний тип – поєднання устремління до самореалізації з розвинутим почуттям обов’язку, здорового скептицизму із самодисципліною та самоконтролем;

• гедоністичні матеріалісти — орієнтовані на отримання задоволення, гонитву за насолодами, пріоритет споживацьких інтересів.

Поряд із типологією особи, Е. Фромм виводить типи соціального характеру. Під соціальним характером автор розуміє взаємозв’язок індивідуальної психічної сфери із соціально-економічною структурою.

п’ять типів соціального характеру: • рецептивний (сприймальний), характерний для первісного суспільства; • експлуататорський, властивий добуржуазним формаціям;         • нагромаджувальний, поширений у добу капіталізму; • ринковий, характерний для більш розвинутої фази капіталізму; • продуктивний – прогнозований у майбутньому тип особистості, що повинен спрямовувати енергію не на те, щоб мати та споживати, а щоб повною мірою бути, а отже створити себе як людину, здатну до самореалізації, самоутвердження, самовдосконалення.

Іншу типологію подає український учений-соціолог Є. Головаха, що виокремлює три типи особистості:

•  особистість, розчинена в масі, суспільстві — соціальні конформісти (пристосуванці);

•   особистість, відчужена від суспільства (тип особистості за умов застою);

•  перехідний тип особистості, для якої характерне амбівалентне (подвійне) ставлення до суспільства, недовіра до влади, потяг до релігії та містифікації, паралельна орієнтація на альтернативні цінності.

Відомою є також типологія особистості російського соціолога В. Ядова, згідно з якою існують три типи особистості:

•  нормативний тип(базовий) – тип особистості, що найбільш відповідає потребам суспільства та є об’єктивно необхідним для розвитку суспільства;

•  ідеальний тип– тип особистості, що сприймається як бажаний ідеал, до якого слід прагнути;

•  модальний (реальний)– переважний тип особистості в суспільстві (під модою у статистиці розуміють найбільш часто повторювану величину будь-якого знака).

11. Людина як самоорганізована, самоуправляєма соціальна система.

12. Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.

Потреби людини бувають неусвідомленими (їх називають потягами) та усвідомленими. У процесі усвідомлення потреб у людини формується інтерес до діяльності, який трансформується у мотив з врахуванням ціннісних орієнтацій особистості. Фіксація потреб у формі ціннісних орієнтацій, усвідомлення реальних можливостей їх реалізації, а також визначення конкретних способів та засобів їх досягнення — усе це необхідні складові процесу адекватного відображення потреб у свідомості людини, формування мотивів до діяльності.

Інтерес — це конкретна форма усвідомленої потреби, реальна причина діяльності особистості, спрямованої на задоволення цієї потреби.

Цінності особистості — це відносно стійке та соціально обумовлене ставлення особистості до об’єктів духовного та матеріального світу, уявлення людини про найбільш значущі, важливі цілі життя та діяльності, а також засоби їх досягнення.

Ціннісні орієнтації— соціальні цінності, які спрямовують діяльність та соціальну поведінку в особистості і поділяються нею.

Основою для визначення мети діяльності людини є ціннісні орієнтації — орієнтації особистості стосовно соціальних цінностей. Саме вони, закріплені життєвим досвідом, спрямовують діяльність, регулюють поведінку особистості. Ціннісні орієнтації є продуктом соціалізації індивіда. Сформована система ціннісних орієнтацій особистості забезпечує її становлення як активного суб’єкту соціальної діяльності.

Соціальні цінності випливають із загальновизнаних уявлень про те, що є добром, а що — злом, що є добре, а що — погано чого слід досягати, а чого запобігти, Вкорінившись у свідомості більшості людей, соціальні цінності немовби визначаютьїхні ставлення до тих або тих явищ і слугують своєрідним орієнтири їхньої поведінки.

+ власна думка