- •Тема 1. Вступ до соціології.
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології.
- •1. Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •2. Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки.
- •3. Розвиток соціальної думки в період середньовіччя.
- •4. Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •5. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •6. О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •7. Методологічні основи та спрямованість позитивістської соціології о. Конта.
- •8. Еволюціоністська соціологія г.Спенсера.
- •9. Розвиток соціології е.Дюркгеймом.
- •10. Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •11. Порівняльний аналіз концепцій “економічної людини” ф.Тейлора і “соціальної” Мейо.
- •12. Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •13. Функціональні теорії т.Парсонса та р.Мертона, їх відмінності.
- •14. Основні напрямки сучасної соціології.
- •15. Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •16. Особливості і зміст основних етапів становлення соціології в Україні.
- •17. Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •18. Соціологія радянського періоду та її криза.
- •19. Роль м.Грушевського у розвитку соціології.
- •20. Проблеми розвитку сучасної української соціології.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
- •1. Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •2. Основні ознаки суспільства і типологія суспільств.
- •3. Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •4. Особливості розвитку сучасного українського суспільства.
- •5. Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.
- •6. Соціальна структура суспільства, її складові.
- •7. Група як складова соціальної структури суспільства. Класифікація груп.
- •8. Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури.
- •9. Поняття соціального інституту, його види.
- •10. Роль та функції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства. Поняття аномії.
- •11. Інституціалізація, її ознаки (навести приклади).
- •12. Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •13. - Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації, їх структури.
- •14. Історичні типи стратифікації.
- •15. Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •16. Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •17. Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •18. Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •19. Соціальна мобільність та її види.
- •20. Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •21. Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •1. Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •2. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •3. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •4. Соціологічна структура особистості.
- •5. Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •6. Фактори, механізми та агенти соціалізації.
- •7. Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •8. Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •9. Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”.
- •10. Типологія особистості в соціології.
- •11. Людина як самоорганізована, самоуправляєма соціальна система.
- •12. Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.
- •Тема 5. Соціологія культури.
- •1. Соціальна сутність культури.
- •2. Об’єкт та предмет соціології культури.
- •3. Основні функції культури.
- •4. Структурні елементи та форми вияву культури.
- •5. Організаційна культура, її елементи.
- •6. Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •7. Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •8. Система цінностей сучасної молодої людини.
- •9. Особливості розвитку національної культури на рубежі хх-ххі ст.
- •10. Проблеми відродження національної культури в Україні.
- •Тема 6. Соціологія конфлікту.
- •1. Конфлікт як соціальне явище.
- •2. Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •3. Структура соціального конфлікту.
- •4. Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.
- •5. Об’єктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •6. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •7. Типологія конфліктів.
- •8. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •9. Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.
- •Тема 7. Економічна соціологія.
- •1. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •2. Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •3. Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”.
- •4. Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •5. Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •6. Соціологічні дослідження сучасного стану соціально-економічних процесів в Україні.
- •7. Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.
- •8. Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.
- •Тема 8. Соціологія праці та управління.
- •1. Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •2. Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •3. Соціологічна сутність категорій “зміст праці” та “характер праці”.
- •4. Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •5. Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •6. Соціальні функції праці.
- •7. Ставлення до праці, його об’єктивні та суб’єктивні чинники та показники.
- •8. Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •11. Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •9. Механізм мотивації до праці.
- •10. Проблема відчуження праці.
- •12. Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •13. Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •Тема 11. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень.
- •1. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні.
- •2. Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •3. Поняття процедури, методології, методики і техніки соціологічного дослідження.
- •4. Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •5. Функції соціологічного дослідження.
- •6. Етапи організації соціологічного дослідження.
- •7. Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •8. Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •9. Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •10. Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •11. Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”.
- •12. Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •13. Методи аналізу соціологічних документів.
- •14. Соціологічне спостереження, його види.
- •15. Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •16. Соціологічне опитування, його різновиди.
- •17. Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •18. Анкетування, структура анкети.
- •19. Вимоги до анкетера.
- •20. Інтерв’ю, його види.
- •21. Експертиза, її призначення.
- •22. Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції.
- •23. Тестування, його призначення. Види тестів.
- •24. Соціометрія, особливості її застосування.
- •25. Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •26. Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
12. Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
Складовими механізму соц управління, окрім планування, проектування, прогнозування, є також соціол методи управління соц процесами – соц діагностика, соціальні технології, моделювання тощо.
Метою соціальних технологійє практичне засвоєння, реалізація соціальних резервів через оптимізацію управління соц процесами.Соціальна технологія— це сукупність операцій, що передбачають використання керівником чи управлінським органом чітко визначених прийомів, заходів, дій для вирішення різних проблем у трудовму колективі та управління його розвитком, тобто досягнення певного соц результату. Застосування соц тех. зв’язане з опрацюванням певних принципів розвитку, ф-ня відповідних соц процесів і використання ефективних методів впиливу на них. Процедура – сук. дій, операцій, за доп яких здійснюється процес, що відбиває суть технології.Класична модельсоціальної технології вкючає такі процедури: Формування мети Приняття рішень Організацція соціальної дії Аналіз результатів
Важливим у такому підході є те, що у процесі соціального управління застосовується технологічний принцип: процес поділяється на складові — операції, які детально описуються.
Структурасоціальної технології включає три складові:
1Характеристика мети, завдань і основних положень технології
2Перелік технологічних операцій
3Дотаток: зміст основних документів, інформаційні таблиці та інші необхідні для реалізації технлогії матеріали.
Розробляючи соц тех., слід дотримуватися принципів: багаторівневого аналізу, ціле визначення, комплексності, адресності.
Найбільш вагомими у вітчизняній практиціі є технології з таких питань: робота з робітниками, що звільняються, управління адаптацією нових робітників, профілактика порушень трудової та громадської дисципліни, професійна орієнтація робітників, формування резерву і вибори керівників, організація гнучкого режиму роботи, вивчення і поліпшення міжособистих відносин у колективі та деякі інші.
13. Управління та самоуправління, їх співвідношення.
У процесі соціалізації і активної діяльності особи формується найважливіша її характеристика – самосвідомість, яка несе в собі відбиток реальних, ідеальних і фантастисних образів та уявлень. Стадії формування самосвідомості визначаються реальними стадіями розвитку людини ( дитинство, юність, зрілість). Перехід людини від однієї стадії до іншої є дуже складним, він зазвичай супроводжується руйнуванням попередніх форм саморозуміння, виникненням, формуванням якісно нових уявлень індивіда про себе, про своє місце, роль і відповідальність у суспільстві, в соц. групі, у реальних умовах життєдіяльності, що впливають на утвердження або зміну самооцінки, самосвідомості, соц.статусу та норм поведінки особи, тобто вибору і дотримання доцільних норм життєдіяльності у даному конкретному соц.середовищі, в своїй країні та у світі. М.С.Грушевський у праці “На порозі нової України. Гадки і мрії”, звертаючи увагу на необхідність формування нац.свідомості, писав: “Далеко цінніше розгорнути своє індивідуально корисне з місцевих і власних задатків і засобів, ніж укластися в готову чужу форму”.
У сучасних умовах, коли поширюються можливості вільного самовизначення і самоформування індивіда, його самоорганізації і самоуправління, роль самосвідомості й саморегуляції постійно зростає, треба приділяти особливу увагу формуванню самосвідомості кожного громадянини, особливо молодого покоління- майбутнього України.
