40.Пруський та американський шляхи розвитку капіталізму…

Прусський шлях був найбільш важким і соціально несправедливим для селян. Невеликі ділянки землі, які не забезпечували життя селянина, прив’язували його до попереднього пана, дозволяли експлуатувати працю селянина напівфеодальними ме-тодами. Такі «батраки» з наділом складали саму безправну частину населення. Але для розвитку сільського господарства цей шлях виявився сприятливим, тому що по-міщики (юнкери) переходили до великого товарного виробництва. Таким чином, розвиток капіталізму в сільському господарстві Німеччини про-ходив шляхом перетворення феодальних помість у великі капіталістичні господар-ства, шляхом перетворення поміщиків в сільських капіталістів, а селян — у найманих працівників. Чому цей шлях названо прусським, а не німецьким? Тому що єдиної німецької держави поки не було, а найбільшою з німецьких держав була Пруссія. Американський шлях — це шлях розвитку фермерських господарств, але на від-міну від європейських держав — без великого землеволодіння вчорашніх феодалів, без пережитків феодалізму. Він розпочався із «Закону про гомстеди» (1862 р.), за яким кожний громадянин США міг отримати практично безплатно ділянку землі в 70 га. при умові, що буде використовувати її для ведення фермерського господарства. Такі ділянки були названі гомстедами. В результаті американський фермер весь до-хід використовував для підвищення технічного рівня свого господарства.

36.Перетворення англії у майстерню світу

Розвиток винахідницької і наукової думки в Англії — це закономірний результат ставлення суспільства до питань роз­витку освіти і науки. Так, на початку періоду Реставрації, у 1662 p., в Лондоні оформилося Королівське товариство, яке стало пер­шою науковою організацією в Англії і фактично виконувало роль академії наук. Загальним принципом його діяльності була відмова від схоластики і догматичних методів "доведень". Тільки спостереження за життям, природою, експерименти і точний ма­тематичний розрахунок визнавалися у колах Королівського то­вариства справжньою наукою.Королівське товариство сприяло розвитку в Англії у XVIII ст. різних наукових центрів, які займались підготовкою кадрів як для науки, так і для промисловості. За сприяння Королівського товариства з´явилися наукові організації нового типу, так звані дисидентські академії, в яких надавалася вища науково-технічна освіта. 1799 р. у Лондоні засновано Королівський інститут — науково-освітню установу, що мала на меті "поширення пізнан­ня і полегшення широкого введення корисних механічних ви­находів і удосконалень".Великі відкриття і винаходи у науці та техніці, зроблені в Англії у XVIII ст. — першій половині XIX ст., були результа­том дії досить розвиненої для того часу системи освіти і підго­товки спеціалістів. У XVIII ст. в Англії створюються всі необхідні умови для розвитку винахідницької думки: 1) достатня кількість грошових коштів, які давали змогу субсидувати нау­кові дослідження; 2) достатньо освічене суспільство, яке сприй­мало все нове, що з´являлось у світі науки; 3) конкуренція з боку інших країн світу; 4) необхідність задоволення потреб внутріш­нього ринку. Тому не випадково перші винаходи зроблено саме у галузях бавовняного виробництва, щоб знищити бавовняну га­лузь Індії і витіснити традиційні галузі — виробництво шерстя­них і суконних тканин на внутрішньому ринку. Потім винахід­ництво поширилось на металургійну промисловость, оскільки для розвитку власної промисловості потрібно було все більше металу.У 1733 р. механік Дж. Кей винайшов летючий човник, який підвищив продуктивність праці ткача вдвічі. За ним у 1785 р. Е. Катрайт винайшов механічний ткацький верстат, продук­тивність якого у 40 разів перевищувала продуктивність ткача, що працював вручну. Швидкий розвиток механізації відбувався і в іншій складовій бавовняного виробництва — прядінні. 1736 р. винайдено першу прядильну машину, яка механізувала процес прядіння. Ткач Д. Харгрівс винайшов у 1765 р. більш доскона­лу механічну прялку, на якій можна було працювати одразу кількома веретенами (до 20). Недолік цих прядильних машин полягав у тому, що приводили їх у рух руки людини.Згодом вся країна була охоплена лихоманкою будівництва шляхів, каналів і покрилася мережею водних шляхів.Зростанню перевезення товарів гужовим транспортом сприя­ло будівництво доріг з твердим покриттям, спосіб якого напри­кінці XVIII ст. розробив Ж. Макадом.Розвиток внутрішнього ринку і необхідність швидкого пере­давання інформації на велику відстань привели до відкриттів у сфері зв´язку. Так, у 1837 р. У. Кук і Ч. Уїнстон отримали патент на електромагнітний телефонний апарат, а у 1847—1852 pp. було прокладено телефонну лінію між портами Дувр і Кале.Досягнення у розвитку транспортної системи і засобів зв´яз­ку дали ще сильніший поштовх економічному розвитку всієї країни. Виробництво металу збільшилося з 68 тис. т у 1788 р. до 250 тис. т у 1806 р. і продовжувало зростати в наступні роки. Швидко зростала важка промисловість у центральних графствах країни: Стаффордширі, Західному Йоркширі, Південному Уельсі. Залізо почали використовувати у різноманітних сферах. 1779 р. збудовано перший залізний міст через р. Северн у Колбрук-дейлі, виготовлений цілком із литих чавунних деталей. За його модель А. Дербі у 1787 р. отримав від Товариства мистецтв зо­лоту медаль.Розвиток залізничного транспорту і пароплавства сприяв по­силенню еміграції. У 1837 р. почалась колонізація Нової Зеландії. У 1840 р. число поселенців в Австралії так зросло, що її фактич­но припинили використовувати як місце, куди засилали право­порушників на каторжні роботи. Багато людей емігрувало до Канади.Таким чином, промислова революція, яка продовжувалася в Англії з 60-х років XVIII ст. до 30-х років XIX ст., перетворила країну не тільки в індустріальну державу, айв індустріальну "майстерню світу". Встановилася англійська світова промисло­ва і торгова монополія. Цьому сприяло здійснення урядом Р. Піля (прем´єр-міністр у 1841—1846 pp.) програми вільної торгівлі. У червні 1846 р. промислова буржуазія, незважаючи на опір земельної аристократії, добилася скасування "хлібних" зако­нів, після чого було значно знижено тарифи на ввіз багатьох видів сировини і продовольчих товарів.