38.Хронологія та особливості промислового перевороту в німечині

Основною причиною запізнення промислового перевороту в Німеччині було те, що протягом першої половини XIX ст. вона ще залишалася аграрною країною і не могла наздогнати своїх суперників. Феодальні порядки і далі панували в селах, гальмуючи розвиток сільського господарства. Зберігалася цехова система. Вона зазнала краху в Німеччині лише наприкінці 60-х років, після того як за промисловим законом 1869 р. її скасували на всій території Північно-Німецького Союзу. До цього періоду офіційну відміну цехових привілеїв і цехового права стримувала держава, намагаючись узяти у свої руки регулювання промислового виробництва, налагодити контроль за діяльністю підприємств. Наприклад, у гірничодобувній промисловості державні чиновники не лише давали дозвіл на проведення робіт, а й визначали рівень технічного обладнання виробництва, обсяг добування, ціни, збут, відносини з робітниками тощо.

Передумови промислового перевороту. Часткова ліквідація феодального режиму на селі стала передумовою промислового перевороту в Німеччині. Першого відчутного удару феодальному режиму на селі завдали Французька революція 1789-1794 pp. та Наполеонівські війни. Вступаючи на німецьку територію, французи скасовували феодальні привілеї і звільняли селян від виконання феодальних повинностей. Так, за Люневільським миром 1801 р. лівобережжя Рейну відійшло тимчасово до Франції, там було ліквідовано феодальні привілеї та повинності селян, розпродано монастирські землі. Наполеонівське панування обмежило тут самостійність великого числа дрібних державних об'єднань. Потім удару по феодалізму завдали аграрні реформи початку XIX ст., що прискорило розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві.Важливою умовою промислового перевороту в Німеччині стала ліквідація економічної роздробленості. Початок будівництва залізниць відіграв важливу роль у прискоренні промислового перевороту в Німеччині.

Можна виділити три етапи промислового перевороту в Німеччині:

1) 30-40-ві роки - підготовчий етап. Переворот відбувався переважно в текстильній промисловості;

2) 50-60-ті роки - Німеччина переживала промислове піднесення, пов'язане з широким розвитком важкої промисловості;

3) після утворення у 1871 р. Німецької імперії спостерігався тісний взаємозв'язок розвитку фабричної промисловості з формуванням монополій.

Наслідки промислового перевороту. Свою промислову відсталість Німеччина ліквідувала до 70-х років XIX ст. На її частку в 1870 р. припадало вже 13 % продукції світової промисловості. За основними показниками - видобуток вугілля, виплавка чавуну, довжина залізниць, потужність парових двигунів - Німеччина перевищила Францію. Темпи зростання промисловості в Німеччині були вищими, ніж у Франції й Англії. За 1850-1869 pp. переробка бавовни в Німеччині збільшилась у 3 рази. Розвивалась і шовкова промисловість. За 1840-1860 pp. імпорт сирої вовни в країну збільшився з 8,3 до 18,8 тис. т. У 1861 р. на її території функціонувало вже 1067 суконних підприємств. На 215 фабриках зосереджувалося шовкопрядильне виробництво. Проте в другій половині XIX ст. ситуація змінюється. Розвиток дешевих морських шляхів спричинив зниження цін на вовну. Англія - основний споживач вовни - стала імпортувати її з Австралії та Південної Америки. Розквіт шерстяного виробництва у 1800-1850 pp. у Європі було підірвано у зв'язку зі зменшенням пасовищ і, відповідно, скороченням вівчарства, з інтенсифікацією землеробства.Основою промислового піднесення в 1850-1870 pp. стала важка промисловість.