- •1. Наука про політику: причини появи, завдання, функції, категорії.
- •2. Методи політичних досліджень.
- •4. Політичні відносини та їх зміст. Субєкти та об’єкти політичних відносин.
- •5. Політичні концепції Стародавнього Сходу.
- •6. Політичні погляди Платона і Арістотеля.
- •7. Релігійно-політична доктрина середньовічного католицизму. (ф. Аквінський).
- •8. Політичні ідеї Реформації (м.Лютер, ж.Кальвін, ж.Боден).
- •9. Зародження політичної ідеології буржуазії. Ніколо Макіавелі.
- •10. Ідеологія «природних прав» та «суспільного договору».
- •11. Політична думка епохи Відродження.
- •12. Погляди на політику та державу соціалістів-утопістів.
- •13. Політичні ідеї та погляди і.Канта і г.Гегеля.
- •14. Становлення та розвиток політичної ідеології марксизму.
- •15. Соціально-політична теорія в.І. Леніна.
- •16. Розвиток теорії політичних відносин у Росії хіх- початку хх ст.
- •17. Основні сучасні політичні теорії: «Теорія еліт».
- •18. Основні сучасні політичні теорії: «Залізний закон олігархічних тенденцій».
- •19. Основні політичні теорії: «Теорія форм панування» м.Вебера.
- •20.Основні сучасні політичні теорії: «Модель конфліктного суспільства» р.Дарендорфа.
- •21. Політичні ідеї Київської Русі.
- •23. Політичні ідеї і.Вишенського та х.Філарета.
- •25. П.Орлик «Конституції Війська Запорізького».
- •26. Політична думка України хіх ст.
- •28. Політичні ідеї українського націоналізму (м.Міхновський, д.Донцов).
- •29. Ідея «трудової монархії» в.Липинського.
- •30. Політичні погляди Кирило-Мефодіївського товариства.
- •31. Основи політики та ідей класичного лібералізму.
- •32. Економічна платформа класичного лібералізму.
- •34. Неолібералізм, його характерні риси та засоби діяльності.
- •35. Основи політики та ідеї консерватизму.
- •36. Економічна платформа класичного консерватизму.
- •37. Неоконсерватизм, його характерні риси та сучасні форми.
- •41. Анархізм як напрям політичної думки.
- •43. Витоки та основні етапи розвитку світової політичної думки
- •44. Сутність виборів та різновиди виборчих систем
- •45. Особливості політичної культури України
- •47. Сучасна українська політична наука та її роль в розбудові суверенної України
- •49. Функції політичної системи суспільства.
- •50. Командна політична система.
- •51. Змагальна політична система.
- •52. Соціопримирлива політична система.
- •53. Влада як головний елемент політичної системи.
- •56. Метод здійснення влади. Політичний режим.
- •57. Типи політичного режиму.
- •58. Становлення держави. Типи та форми держав.
- •59. Держава – базовий елемент політичної системи. Функції держави.
- •61. Політичні партії та механізм їх впливу на владу.
- •63. Багатопартійність. Типи партійних систем.
- •64. Громадські рухи та механізм їх впливу на владу.
- •65. Типологія громадських рухів.
- •66. Формування багатопартійної системи в Україні.
- •68. Сутність демократії, її види та суспільне значення.
- •69. Взаємодія політики з мораллю.
- •70. Економічна політика держави: зміст, завдання, структура.
- •71. Механізм політичного регулювання економічних відносин.
- •72.Ринок і демократія. Плюралізм форм власності як політична проблема.
- •73. Взаємозвязок та особливості співвідношення політики та економіки.
- •74. Національна політика держави: зміст, завдання, функції.
- •76. Політична суверенізація етносів.
- •77. Політичний процес: етапи, форми, типи, стадії перебігу
- •80. Сучасна система міжнародних відносин.
- •81. Основні принципи та функції зовнішньої політики.
- •83. Глобальні проблеми людства та необхідність їх політичного вирішення.
- •84. Людина як суб’єкт та об’єкт політики.
- •85. Громадянська соціалізація особи, статус громадянства.
- •87. Рівні політичної соціалізації особи
- •89. Типологія політичного лідерства
- •91.Етапи формування політології. Система політичних наук
- •92.Політичні еліти та лідерство в Україні: теорія і сучасність
- •93.Цицерон про державу, владу та суспільство
- •94.Соціальна природа та походження влади
- •95.Політична свідомість та її структура
- •96.Політична свідомість українства та її особливості
- •97.Виборчі системи та їх роль у функціонуванні демократії
- •98.Політичні погляди с. Томашівського та а. Дністрянського
- •99.Ресурси та структура влади
- •Контрольні питання з курсу:
61. Політичні партії та механізм їх впливу на владу.
Поряд з державою важливими політичними інститутами, елементами політичної системи суспільства є політичні партії. Вони виражають інтереси соціальних спільностей і виступають головною ланкою, яка пов'язує громадянське суспільство з державою, забезпечує представництво соціальних інтересів у політичній сфері суспільства. Багатоманітність соціальних інтересів зумовлює наявність у суспільстві різних політичних партій. У взаємодії - співробітництві чи боротьбі - між собою вони прагнуть до завоювання (найчастіше за допомогою виборів), утримання й використання державної влади. Перемога тієї чи іншої політичної партії на виборах створює можливість використання державних посад для утвердження її лінії у вирішенні економічних, соціальних і політичних питань. Боротьба політичних партій і свобода виборів є важливими засадами демократичного суспільства. Отже, політична партія - це добровільне та організаційно і оформлене об'єднання громадян, яке виражає інтереси частини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади. Основною ознакою політичної партії є її прагнення до завоювання і здійснення державної влади. Для досягнення цієї мети партія організаційно об'єднує прихильників певних поглядів, ідей. За цими ознаками політична партія відрізняється, по-перше, від суспільно-політичного руху, який не має характерних для партії організаційної структури та детально розробленої політичної програми, а по-друге, від групи інтересів, що не прагне до завоювання державної влади, а обмежується лише здійсненням впливу на неї. Політичні партії забезпечують необхідний зв'язок між народом і представницьким механізмом правління. Саме через партії уряд може практично звернутися до мас за підтримкою, а маси через партії можуть критикувати керівництво і висувати вимоги до нього. Право правити і право бути в опозиції розглядаються як дві форми вияву народного суверенітету. Партії виступають динамічною силою розвитку політичної системи. І не тільки. Цивілізоване людство поки що не придумало нічого розумнішого та оперативнішого, ніж політична гра партій, у перебігу якої виробляються досяжні орієнтири суспільного розвитку і реалізуються національні інтереси держав.
62. Типологія політичних партій. Оскільки політичні партії завжди виражають певні соц інтереси і прагнення, то найбільш загальною основою їх типології є соціальна основа, або база, тобто та соціальна спільність, інтереси якої виражає партія. Відповідно до основних груп соціальних спільностей розрізняють класові, національні, жіночі, селянські, регіональні та інші політичні партії.Так, у більшості країн світу є робітничі партії - комуністичні, соціалістичні, соціал-демократичні.Є партії дрібних, середніх і великих власників засобів виробництва - дрібнобуржуазні й буржуазні.Це здебільшого ліберальні й консервативні партії.Є також аграрні партії, які орієнтуються на інтереси різних верств населення, зайнятого в сільському господарстві, селянські й поміщицькі - партії відповідно дрібних і великих землевласників. Практика показала, що в сучасному суспільстві партія не може досягти відчутного впливу, спираючись лише на якийсь один суспільний клас чи на його частину.У боротьбі за виборця кожна з політичних партій орієнтується на певну систему цінностей, більшість із яких (власність, праця, демократія, свобода, рівність, справедливість, солідарність тощо) є загальнолюдськими і приваблюють на бік партії представників різних суспільних класів і соціальних верств.За ідеологіч ознакою політичні партії політичних партій поділяються на ідейно-політичні, прагматичні та харизматично-вождистські.Ідейно-політ є партії більш-менш чітко визначеної ідеологічної спрямованості: комуністичні, соціал-демократичні, ліберальні, консервативні, фашистські, християнські, ісламські тощо.Прагматичні-це такі партії, які орієнтуються не на певну ідеологію, а на широкий спектр ідей і суспільних проблем з метою залучення на свій бік якомога більше виборців.Це ті самі інтеркласові партії, або партії виборців. Харнзматично-вождистські партії формуються навколо особи конкретного політика і діють як групи його підтримки.Ці партії також мають певну ідеологічну спрямованість, але вона визначається не стільки їхньою соціальною базою, скільки лідерами.Ідеологічна спрямованість політичних партій значною мірою визначає їх основні, загальні цілі й характер діяльності, за якими партії поділ на революційні, реформістські та консервативні.Революційні партії відкидають існуючий суспільний лад і прагнуть замінити його іншим. Реформістські орієнтуються на значні перетворення існуючого ладу, але зі збереженням його основ.Революц проявили себе комуністичні партії, реформістськими соціал-демократичні.Консервативні партії прагнуть зберегти існуючий лад, допускаючи лише найнеобхідніші його зміни.З класифікацією політич партій за соц основою, ідеологічною ознакою, основними цілями та характером діяльності тісно пов'язаний їх поділ на ліві, центристські і праві
