8. Політичні ідеї Реформації (м.Лютер, ж.Кальвін, ж.Боден).

У XVI ст. у країнах Західної та Центральної Європи поширились ідеї Реформації. Мартін Лютер (1483-1546).

Реформаційні ідеї Мартіна Лютера були викладені в творах «Книга згоди», «Аугсбурзьке сповідання», «Про світську владу» тощо. Восени 1517 р. у своєму виступі він висунув 95 тез проти індульгенцій – відпущення гріхів католицькою церквою за гроші. Мислитель та його послідовники (лютеранці) піддавали критиці практику функціонування церкви. Згодом від закликів до вдосконалення її діяльності вони перешили до заперечення цього соціального інституту взагалі, оскільки він, на їх думку, невиправдано перебрав на себе роль посередника між Богом і людьми, а церковний клір постійно намагався внормувати всі сторони життя християн шляхом довільного тлумачення Священного писання. Мартін Лютер стверджував, що спасіння душі людини може відбуватися через особисту віру без будь-якого посередництва духівництва. Правління священиків і єпископів не є владою і силою. Це їх служба, зайняття. Вони нічим не відрізняються від інших християн і не можуть встановлювати для них ніяких законів і заборон без їх волі й дозволу. Правління духівництва – це лише поширення слова Божого і боротьба з єретиками.

Жан Кальвін (1509-1564), представник французької Реформації, засновник протестантського напряму кальвінізму, який був Інтерпретований в течії гугенотів (у Франції) та пуритан (в Англії, Шотландії та Нідерландах). Кальвінізм став ідеологією ранніх буржуазних революцій в деяких країнах Західної Європи (Нідерланди - XVI ст.;Англія - ХУП ст.). У своїй праці «Настанова в християнській вірі» (1536) Жан Кальвін стверджував, що все, включаючи життя кожної людини, визначено Богом наперед. Змінити щось у встановленому перебігу події людина не може. Бог допомагає всякій людині, яка навертається до нього, чесно трудиться і свідомо, кориться владі. Тому кожен повинен удосконалювати свою майстерність, бути ощадливим, заповзятливим, обмежувати себе в задоволеннях і веселощах, дбати про власне благополуччя. Згідно з християнськими морально-правовими приписами кожна людина має бути чесною щодо інших, дотримуватись слова і виконувати взяті зобов'язання. Найдосконалішою організацією влади Жан Кальвін вважав олігархію, а найгіршою – демократію. За народом він залишав право пасивного спротиву владі, якщо вона притискала його, обмежувала права.

Боден (1530-1596рр.) - депутат від третьої о стану в Генеральних штатах. Він виступав на захист віротерпимості, вимагав сильної влади, яка б поважала закон, захищала свободу совісті. У політичній доктрині Бодена важливе місце посідало вчення про державу, суверенітет. Останнім наділений лише монарх, для якого характерним е безумовне панування одноособової владної волі. Монарх виступає джерелом права і закону, повинен поважати власність громадян, не нищити її надмірними податками, не обмежувати свободу людей, оскільки вона дана їм природою. Найкращою формою держави Боден вважав спадкову монархію. Держава, за Боденом, - це передусім правове управління. Сама держава складається з елементарних соціальних ланок-сімей, які становлять її першооснову. Метою держави - є захист громадян, забезпечення порядку в державі.