- •Лабораторний практикум
- •Модуль 1. Механіка Лабораторна робота № 1.1. Визначення залежності моменту інерції системи від розподілу її маси відносно осі обертання
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.2. Визначення динамічної в’язкості рідини методом стокса
- •Вказівки до виконання роботи
- •Лабораторна робота № 1.3. Вивчення закономірностей руху маятника Максвела та визначення його моменту інерції
- •Вказівки до виконання роботи
- •Вказівки до виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.4. Вимірювання пружних характеристик матеріалів
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.5. Визначення коефіцієнта тертя кочення
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.6. Визначення швидкості кулі за допомогою балістичного маятника
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Модуль 2. Молекулярна фізика Лабораторна робота № 2.1. Визначення коефіцієнта поверхневого натягу рідин методом відриву кільця
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.2. Визначення коефіцієнта теплопровідності твердих тіл методом регулярного режиму
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи Спосіб 1
- •Спосіб 2
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.3. Перевірка основних газових законів
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.4. Визначення Cp/cv для повітря методом Клемана – Дезорма
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 2.5. Визначення температурного коефіцієнта лінійного розширення твердих тіл
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Модуль 3. Електрика та магнетизм Лабораторна робота № 3.1. Вивчення розподілу потенціалу електростатичного поля
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.2. Визначення опору провідника за допомогою амперметра і вольтметра
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.3. Градуювання гальванометра
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.4. Градуювання термопари
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.5. Визначення горизонтальної складової індукції та напруженості магнітного поля землі
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.6. Вивчення магнітного поля короткого соленоїда
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.7. Визначення питомого заряду електрона методом схрещених полів
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.8. Визначення ккд трансформатора
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3.9. Визначення індуктивності котушки і дроселя
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Модуль 4. Коливальні та хвильові процеси. Оптика Лабораторна робота № 4.1. Визначення параметрів згасання коливань фізичного маятника
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.2. Дослідження резонансних характеристик коливального контуру
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.3. Визначення швидкості звуку в повітрі методом стоячих хвиль
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.4. Вивчення роботи релаксаційного генератора
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Вказівки до виконання роботи
- •Лабораторна робота № 5.1. Визначення довжини світлової хвилі за допомогою біпризми френеля
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.2. Визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційних ґрат
- •Вказівки до виконання роботи
- •Частина 1
- •Порядок виконання роботи
- •Частина 2
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.3. Дослідження поляризованого світла
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Модуль 5. Фізичні основи квантової та ядерної фізики Лабораторна робота № 5.6. Визначення роботи виходу електрона з металів методом гальмування фотоелектронів в електричному полі
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6.1. Визначення енергетичної ширини забороненої зони напівпровідника
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6.2. Вимірювання вольт-амперної характеристики напівпровідникового випрямляча
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6.3. Вимірювання світлової характеристики вентильного фотоелемента
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7.1. Визначення активності радіоактивного препарату
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7.2. Визначення коефіцієнта поглинання радіоактивного випромінювання різними матеріалами
- •Вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Список літератури
- •Додаток
Лабораторна робота № 4.3. Визначення швидкості звуку в повітрі методом стоячих хвиль
Мета роботи: вивчити процеси поширення коливань у суцільному середовищі, умови виникнення стоячих хвиль; визначити швидкість звуку в повітрі.
Вказівки до виконання роботи
Для виконання роботи потрібно засвоїти такий теоретичний матеріал: частота і період коливань; поперечні і поздовжні хвилі; швидкість пружних хвиль; стоячі хвилі; коливання струни; швидкість звуку в газах.
Література: [1, т.1 §§ 11.1, 11.2, 11.6, 12.1–12.3; 2, §§153, 154, 157, 158; 4, т.1 §§ 93–97, 99, 101, 102].
Перед виконанням ознайомитися з вказівками до роботи № 4.1.
Хвилею (хвильовим процесом) називають процес поширення коливань у просторі. Процес поширення у просторі коливань частинок суцільного пружного середовища, неперервно розподіленого у просторі, називають механічною (пружною) хвилею. Деформація, що виникає у деякому місці, спричинює початкове відхилення частинок середовища від положення рівноваги, а наявність між частинками середовища сил пружності зумовлює процес передачі коливального стану від одних частинок до інших. За поширення хвилі частинки середовища не рухаються разом із хвилею, а лише коливаються навколо своїх положень рівноваги. Разом із хвилею від частинки до частинки середовища передається лише стан коливального руху і його енергія. Основною властивістю усіх хвиль є перенесення енергії без перенесення речовини.
Розрізняють поздовжні та поперечні механічні хвилі. У поздовжніх хвилях частинки середовища коливаються вздовж напрямку поширення хвилі, вони виникають внаслідок деформацій стиску і розтягу, тобто у твердих тілах, рідинах і газах У поперечних хвилях частинки середовища коливаються перпендикулярно до напрямку поширення хвилі, утворюються такі хвилі внаслідок деформації зсуву, що можливо лише у твердих тілах.
Звуком називають пружні хвилі малої амплітуди, частоти яких лежать у межах від 16 до 20000 Гц. Хвилі з частотою, меншою за 16 Гц, називають інфразвуком, з частотою, більшою за 20000 Гц – ультразвуком.
Хвилі, що переносять у просторі енергію, називають біжучими. Рівняння плоскої рухомої пружної хвилі (прямої) має вигляд:
,
де
1 – зміщення,
А – амплітуда
хвилі,
− циклічна
частота,
− хвильове
число, х – відстань
від джерела звуку.
Рівняння хвилі, що відбивається від деякої перешкоди і поширюється назустріч відбитій хвілі, має вигляд:
.
Унаслідок суперпозиції (накладання) прямої та відбитої хвилі виникає стояча хвиля, рівняння якої має вигляд:
,
де
− амплітуда
стоячої хвилі, яка залежить від координати
х.
З останнього виразу видно, що в деяких точках простору амплітуда коливань дорівнює нулю. Ці точки називають вузлами стоячої хвилі. Точки, в яких амплітуда стоячої хвилі досягає максимального значення, називають пучностями. З виразу для амплітуди стоячої хвилі можна отримати координати вузлів та пучностей стоячої хвилі:
та
,
де m =
0, 1, 2, ...
Як видно з цих формул, відстань між сусідніми вузлами, або пучностями, становить (рис. 4.3.1, б):
. (4.3.1)
В
ідмінність
між стоячою та біжучою хвилями полягає
в тому, що в стоячій хвилі зовсім немає
перенесення енергії.
Картину
стоячої хвилі у повітряному стовпі
труби різної довжини зображено на
рис. 4.3.1. Як видно з рисунка, в усіх
випадках, коли утворюється стояча хвиля,
біля поршня П знаходиться вузол, а біля
відкритого кінця – пучність (рис. 4.3.1, а).
Слід зауважити, що внаслідок накладання
прямої та відбитої хвилі не завжди
утворюється стояча хвиля. Для труби,
закритої з одного боку, повинна
дотримуватись умова: відстань між
поршнем та джерелом звуку (рис. 4.3.1, а)
має бути кратною
.
Для всіх рухомих хвиль справедливим є співвідношення:
, (4.3.2)
де
− швидкість поширення хвилі,
− довжина хвилі,
− частота коливань.
Отже, визначення швидкості звуку зводиться до визначення довжини хвилі . Як видно з формули (4.3.1) та рис. 4.3.1, довжина хвилі дорівнює подвоєній відстані між сусідніми пучностями хвилі:
. (4.3.3)
Швидкість поширення звуку залежить від температури середовища. Для повітря вона становить:
, (4.3.4)
д
е
=
−
показник адіабати, для повітря = 1,4;
= 0,029 кг/моль
− молярна маса повітря. За температури
t = 0 C
згідно з формулою (4.3.3), швидкість повітря
= 330 м/с,
а за кімнатної температури t = 17 C
–
= 340 м/с.
Лабораторна установка (рис. 4.3.2) складається з циліндричної трубки Т, закритої з одного боку поршнем П, з’єднаним з рухомим блоком Б. Знизу біля відкритого кінця трубки знаходиться джерело звуку Г – мембрана генератора звукових коливань (значення частоти вказано на установці). Координати точок пучностей вимірюються за допомогою лінійки L.
