- •«Системи комутації в електрозв’язку»
- •Завдання
- •Вхідні дані для розрахунку
- •Загальні розрахунки для побудови загальної схеми системи комутації
- •Побудова схеми центрального комутаційного поля та розрахунок структурних параметрів
- •3.1 Схема цкп для базової структури s-t-s
- •3.2 Схема цкп для базової структури t-s-t
- •Імовірнісний граф для комутаційного поля s-t-s
- •3.4 Схема цкп для базової структури st-st-st
- •Побудова імовірнісного графа для розрахунку втрат
- •Імовірнісний граф для комутаційного поля t-s-t
- •Імовірнісний граф для комутаційного поля st-s-st
- •Імовірнісний граф для комутаційного поля st-st
- •Розрахунок втрат телефонних сполучень на підставі імовірнісного графа
- •Розрахунок для структури s-t-s
- •Розрахунок для структури t-s-т
- •Розрахунок для структури st-s-sт
- •Розрахунок для структури st-sт-sт
- •Оптимізація структурних параметрів схеми комутаційного поля
- •Оптимізація цкп для структури s-т-s
- •Оптимізація цкп для структури т-s-s-t
- •Оптимізація цкп для структури sт-s-st
- •Оптимізація цкп для структури sт-st
- •Структурні схеми елементів та розрахунок показника складності
- •Структурні схеми та показники складності окремих елементів
- •Розрахунок та порівняння показників складності для цкп в цілому
- •Перелік джерел
- •Додаток а
Оптимізація цкп для структури s-т-s
Можуть бути два основні підходи до оптимізації системи комутації. Перший – міняти співвідношення входів та виходів S-елементів. Для зменшення втрат можна встановити у ланці „А” S-елемент, у якого кількість виходів буде більша за кількість входів. У таблиці 6.1 показано хід оптимізації для різних значень кількості входів ланки А. Кількість виходів – завжди 12.
Таблиця 6.1 Оптимізація кількості входів ланки А для структури S-T-S |
||
Кількість входів ланки А |
Кількість входів ланки В |
Показник втрат ЦКП (ГШ+ЛШ) |
12 |
6 |
0,471867 |
11 |
7 |
0,224612 |
10 |
7 |
0,087801 |
9 |
8 |
0,034109 |
8 |
9 |
0,012630 |
7 |
10 |
0,003943 |
6 |
12 |
0,000956 |
Як видно, для того, щоби досягнути нормативного показника втрат, треба побудувати ЦКП з розширенням телефонного потоку вдвічі – кожний комутатор ланки А буде розмірності 6х12, а в ланці В потрібно буде 12 комутаторів 12х12. Ланка С буде складатися з 144 комутаційних елементів типу Т, ланка D буде така ж сама, як і В, а ланка Е – як А. Зверніть увагу, що резерву для подальшої оптимізації у поля немає – подальше зменшення кількості входів ланки А призведе до того, що у ланці В не вистачить входів, адже конструктивний параметр S-елемента – 12 входів-виходів згідно завдання. Оптимізовану структурну схему ЦКП для останнього варіанта оптимізації зображено на рисунку 6.1.
Рисунок 6.1 – Оптимізована структурна схема ЦКП для 1 варіанту
Другий підхід до оптимізації – зменшення навантаження на абонентський концентратор. Цей спосіб не такий ефективний, тому що самі концентратори та лінії первинного доступу працюватимуть з меншим коефіцієнтом використання, але в деяких випадках, коли вичерпано можливості оптимізації ЦКП, можна запропонувати такий підхід. У таблиці 6.2 показано хід оптимізації для різних значень розміру абонентської групи. Кількість входів комутатора ланки А завжди однакова – 12.
Таблиця 6.2 Оптимізація розміру абонентської групи для структури S-T-S |
|||
Розмір абонентської групи |
Кількість входів ЦКП |
Кількість входів комутатора ланки В |
Показник втрат ЦКП (ГШ+ЛШ) |
227 |
70 |
6 |
0,471867 |
200 |
75 |
7 |
0,267800 |
150 |
89 |
8 |
0,052414 |
100 |
117 |
10 |
0,005090 |
78 |
141 |
12 |
0,000949 |
Як видно з таблиці, потрібного показника втрат можна досягнути тільки при кількості абонентів одного концентратора 78, при цьому комутаційна здатність S-елемента використовується повністю – так само подальшого резерву оптимізації немає. Для довідки можна також навести навантаження канального інтервалу первинного потоку для розміру абонентської групи 78 – воно дорівнює 0,209 Ерл, що свідчить про дуже низький коефіцієнт використання лінійного обладнання.
Рисунок 6.2 – Оптимізована структурна схема ЦКП для 2 варіанту
Мета оптимізації досягнута – показник втрат відповідає нормативній цифрі, тому можна на цьому зупинитися і далі порівняти показник складності для обох варіантів. Втім, і так з першого погляду видно, що 1 варіант буде кращий за 2 – він відрізняється тільки тим, що має меншу кількість входів ланки А та виходів ланки Е, решта показників однакова.
