10. Розвиток літератури, науки, культури в Україні 60-80р20ст

Література. Протягом 60-х років письменники України написали чимало

прозаїчних творів різних жанрів — романів, повістей, оповідань, що стали

істотним внеском у розвиток української літератури. Значними були здобутки

у прозі. За цей час вийшли романи "Вир" Г. Тютюнника, "Правда і кривда"

М. Стельмаха, "Сестри Річинські" І. Вільде, "Дикий мед" Л. Первомайського,

"День для прийдешнього" П. Загребельного, трилогія "Вишневий сад"

В. Бабляка, "Крапля крові" Ю. Мушкетика, "Остання шабля" М. Руденка,

"Людина живе двічі" Ю. Шовкопляса та ін. Інтерес громадськості викликала

творчість романістів історичного спрямування Р. Іваничука, Ю. Мушкетика,

Р. Федоріва, Р. Іванченко. Плідно працювали О. Коломієць, М. Зарудний та

інші драматурги, п'єси яких ставили театри України.

Наука. У 60—80-ті роки українська наука істотно реформувалась. Так, на середину

60-х років Україна мала розгалужену мережу науково-дослідних установ, кількість

яких постійно збільшувалась. Лише протягом 1959—1965 pp. у республіці було

створено 73 наукові установи. Усього в цей період діяло понад 830 наукових установ,

у яких працювало 95 тис. чол., з них близько 2 тис. мали ступені доктора і

майже 20 тис. — кандидата наук. Базовим центром наукових досліджень була

республіканська Академія наук. До її складу в 1965 р. входило понад 50

науково-дослідних установ, у яких працювало 21 тис. чол., у тому числі 6800

наукових співробітників.

10. Україна в роки загострення кризи 80 роки

Згодом після зняття М. С. Хрущова у 1965 р. була здійснена спроба запровадження

господарської реформи, перш за все вдосконалення управління виробництвом.

Хоча збільшилася зарплата робітників і службовців у всіх галузях, зростало житлове

будівництво, кіль кість проблем не зменшувалась, а збільшувалась. Основним гас лом

брежнєвського керівництва стала стабільність, ще фактично означало незмінність, застій.

Криза радянської системи виявлялася в зростанні науково-технічної відсталості країни

порівняно з передовими західними країнами, уповільненні темпів економічного

розвитку, низькій якості більшості вітчизняних промислових товарів, нездатності

колгоспно-радгоспної системи забезпечити країну продовольством відповідно

до потреб і життєвих норм, явній безгосподарності.

Етапи

І 1965–1970 рр.

Спроба проведення економічних реформ, які малим б впорядкувати економіку

СРСР після “реформаторської гарячки” хрущовського періоду (реформи Косигіна).

ІІ 1970–1982 рр.

Наростання кризи, «консервація» існуючої в СРСР системи

ІІІ 1982–1985 рр.

Зміни у партійному керівництві. Усвідомлення кризового стану

радянського суспільства.

10. Серпневий переворот 1991

19 серпня 1991 року почався серпневий путч - спроба державного перевороту

в СРСР, коли самопроголошений "Державний комітет із надзвичайного стану"

(ДКНС) намагався усунити від влади Президента СРСР. 19 серпня о 6 годині

ранку теле- і радіоканали передали повідомлення з Москви про створення

ДКНС і його звернення до радянського народу. Для надання своїм діям видимості

легітимності путчисти заявили, що Президент СРСР Михайло Горбачов не

може виконувати свої обов'язки за станом здоров'я. Його функції було

покладено на віце-президента Янаєва. До Москви було введено війська, а

Горбачова заблокували на дачі в Криму. 21 серпня організатори перевороту,

зрозумівши, що більшість населення їх не пІдтримус, припинили виступ.

Президент СРСР Горбачов повернувся до Москви. Змовників було заарештовано,

законність відновлено. Після краху перевороту події набрали кардинально

нового характеру. Було припинено діяльність КПРС. оголошено про початок

реформи КДБ з метою його остаточної ліквідації та заміни службою розвідки і

контррозвідки, ухвалено рішення про радикальну військову реформу.

Розпад СРСР

Із 23 серпня по 1 вересня 1991 р. проголосили свою незалежність Естонія,

Латвія, Україна, Молдавія, Азербайджан, Узбекистан, Киргизстан.

"Новоогарьовський процес" було зірвано. Керівники Росії, України та

Білорусі заявили про те, що "Союз РСР як суб'єкт міжнародного права і

геополітична реальність припиняє своє існування". Потім Б. Єльцин

телефонував президентові США Бушу, а С- Шушкевич — президенту

Горбачову, що Радянського Союзу більше не існує, третій етап політичної

реформи завершився розпадом СРСР. На цій же зустрічі постало питання

про підготування нового документа. Так народилася Угода про створення

Співдружності Незалежних Держав (СНД), підписана керівниками Росії.

України, Білорусі. Того ж вечора, о 19-й годині, у Москві над Кремлем було

спущено червоний прапор із Державним гербом СРСР, а на його місце піднісся

російський. Цей акт зміни державних символів поставив останню крапку в

драматичній долі величезної країни, що називалася Радянським Союзом.

10. Розвиток укр державотворення. Перші призиденти

Основні принципи Конституції України:

- суверенітет; - незалежність; - демократизм; - соціальна держава;

- правова держава; - пріоритет загальнолюдських цінностей;

- поділ влади. Конституційні принципи порядку обрання Президента

України встановлені Статтею 103 Конституції. Президент обирається

громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права

шляхом таємного голосування терміном на 5 років. Та ж сама особа не може

бути обраною президентом більше, ніж два терміни поспіль.

3 часу проголошення незалежності громадяни України чотири рази

(у 1991,1994,1999,2004 р.) обирали Президента своєї держави.

Першим Президентом незалежної України 1 грудня 1991 р. був обраний Л. Кравчук.

На других виборах Президента України 26 червня 1994 р. перемогу здобув Л. Кучма.

На виборах у 1999 р. переміг діючий Президент України Л.Кучма. 26грудня 2004 р.

Президентом України був обраний Е. Ющенко.

10. Помаранчева революція 2004.

Помара́нчева револю́ція — кампанія протестів, мітингів, пікетів, страйків та інших

актів громадянської непокори в Україні, організована і проведена прихильниками

Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у

листопаді — грудні 2004 року, після оголошення Центральною виборчою комісією

попередніх результатів, згідно з якими нібито переміг його суперник —

Віктор Янукович. Акція почалася 22 листопада 2004. Основне значення Помаранчевої

революції полягає в тому, що український народ вперше в новітню добу проявив

себе активним суб’єктом політики та історії, формуючи тим самим громадянське

суспільство і сучасну політичну українську націю. Важливою подією у політичному

житті України стали парламентські вибори в березні 2006 р., перемогу на яких

здобули “помаранчеві” партії, але парламенська криза продовжувалась.

Президент В. Ющенко для виходу із складної політичної ситуації врешті-решт

видає Указ про припинення діяльності Верховної Ради. Було вирішено провести

дострокові парламентські вибори 30 вересня 2007 р. Їх проведення свідчить, що

в Україні створені важливі передумови для початку нової сторінки у вітчизняній

історії, яка відкриває сприятливу перспективу для подальшої розбудови

цивілізованої України.